Решение № 84741997, 27.09.2019, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

27 вересня 2019 року м. Рівне №460/1578/19Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Борискіна С.А. за участю секретаря судового засідання Лютко М.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1,

відповідача: представник Федченко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_3 доРівненської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості, картки відмови, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3, позивач) звернувся до суду з позовом до Рівненської митниці ДФС (далі - відповідач), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської митниці ДФС про коригування митної вартості №UA204000/2019/000519/2 від 12.04.2019;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2019/00524.

Мотивуючи вимоги позову, позивач зазначав про те, що після ввезення на митну територію України автомобіля марки "SKODA" модель "OCTAVIA", подав усі документи і виконав всі умови, визначені ст.53 Митного кодексу України, необхідні для визначення митної вартості товару за основним методом - ціною договору щодо імпортованого товару у сумі 3800,00 євро. Зокрема, вказував, що для митного оформлення позивачем разом з митною декларацією подано договір купівлі-продажу та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Зазначав, що підставою виникнення сумнівів відповідача у правильності визначення митної вартості товару стала інформація згідно форм митного контролю за індексом 105-2 та 106-2, відповідно до якої вартість імпортованого товару становить 5500,00 євро. Вважав такі сумніви митного органу необґрунтованими та надуманими, з огляду на що, рішення відповідача про коригування митної вартості за резервним методом, а також картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, якою позивачу відмовлено у митному оформленні товару, що ввозиться, - протиправними. З таких підстав просив суд позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 22.07.2019 позовну заяву прийнято до розгляду. Відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 30.08.2019 на 12:00 год.

Позиція відповідача щодо позовних вимог висловлена ним у відзиві на позовну заяву від 01.08.2019, відповідно до змісту якого він заперечував проти їхнього задоволення. На обґрунтування своїх заперечень зазначав, що при проведенні у відповідності до ст.54 Митного кодексу України контролю визначення митної вартості товару, заявленої позивачем до митного оформлення за митною декларацією, в результаті спрацювання профілів ризику Автоматизованої системи аналізу та управління ризиками, встановлено, що вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Тому, з метою підтвердження заявленого рівня митної вартості імпортованого транспортного засобу декларанту направлено повідомлення про необхідність надання додаткових документів. У відповідь на таке електронне повідомлення позивачем надіслано листи, у яких вказано, що додаткові документи надані не будуть, а також міститься прохання винести рішення по митній вартості без урахування термінів, визначених ст.53 МК України. Таким чином, відповідач вважав, що оспорювані рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, прийняті митним органом в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю (а.с.27-31).

30.08.2018 підготовче засідання відкладено до 16.09.2019 до 10:15 год.

Ухвалою суду від 16.09.2019 закрито підготовче провадження у справі. Розгляд справи по суті призначено у відкритому судовому засіданні на 27.09.2019 об 11:00 год.

У судовому засіданні 27.09.2019 представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 27.09.2019 проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених відзиві на позовну заяву. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов до наступних висновків.

Згідно з ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з приписами п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Адміністративною справою є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір (п.1 ч.1 ст.4 КАС України).

Зазначений спір має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Оцінюючи правомірність дій відповідача щодо прийняття картки відмови у митному оформленні та рішення про коригування митної вартості, суд керувався критеріями, закріпленими у ч.2 ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Судом досліджено наявні у справі докази та встановлено, що ОСОБА_3 ввіз на митну територію України легковий автомобіль марки "SKODA" модель "OCTAVIA", ідентифікаційний номер (кузова) ТМВНN61Z6D2082363, тип кузова - універсал, загальна кількість місць - 5, двигун - дизельний, об'єм двигуна - 1968 см.куб., колісна формула 4х2, призначений для використаннях по дорогах загального користування, бувший у використанні, календарний рік виготовлення - 2012, модельний рік виготовлення - 2013.

11.04.2019 уповноваженою особою декларанта оформлено та подано до Рівненської митниці ДФС електронну митну декларацію №UA204070/2019/007271 на вказаний імпортований легковий автомобіль. Митну вартість транспортного засобу декларантом заявлено за основним методом на рівні 114716,30 грн (3800,00 євро) (а.с.40-41).

З матеріалів справи судом також встановлено, що разом з митною декларацією для митного оформлення відповідачу, зокрема, подано: договір купівлі-продажу від 04.04.2019 (а.с.12, 42, 63-65); свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 04.02.2013 ЕЕ264525 (а.с.47-48); акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 06.04.2019 №UA205010/2019/116824 (45-46), платіжне доручення, що підтверджує сплату митних та інших платежів від 04.04.2019 №0.0.1316124697.2 (а.с.49).

У процесі здійснення процедури митного контролю, у зв'язку з спрацюванням профілів ризику АСАУР з визначеним рівнем вартості 5500,00 євро, що є вищим ніж заявлено декларантом, Рівненською митницею ДФС 11.04.2019 надіслано декларанту відповідне електронне повідомлення.

Зі змісту вказаного повідомлення судом встановлено, що для підтвердження числових значень складових митної вартості товару Рівненська митниця ДФС вимагала надати: 1. виписку з бухгалтерської документації щодо формування відпускної ціни товару на заявлених умовах поставки; 2. копію експортної митної декларації країни відправлення; 3. висновок експерта-автотоварознавця щодо вартості імпортованого транспортного засобу, із врахуванням технічного стану транспортного засобу, терміну його експлуатації, його комплектації, пробігу (сервісна книжка з відмітками, результати досліджень НДЕКЦ тощо). Також відповідач зазначив, що у відповідності до ч.6 ст.53 МК України декларант має право за бажанням надати інші документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів (а.с.83).

12.04.2019 представником декларанта надіслано відповідачу заяви, в яких він просив винести рішення по митній вартості без урахування термінів, визначених ст.53 МК України, а також повідомляв відповідача, що додаткові документи по митній вартості надані не будуть (а.с.43-44).

Відповідач не погодився із задекларованою митною вартістю товарів та 12.04.2019 прийняв рішення про коригування митної вартості №UA204000/2019/000519/2 (а.с.10, 50; далі - Рішення), а також картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2019/00524 (а.с.11, 52-53; далі - Картка відмови).

Обставинами прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, відповідно до його змісту, стало наступне: митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за ціною рахунку щодо товарів, які імпортуються та за рівнем, визначеним декларантом, оскільки декларантом не подано додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 - 4 ст. 53 МК України та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МК України, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р.

Також у Рішенні вказано, що орган доходів і зборів володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару - згідно форм митного контролю за індексом 105-2 та 106-2 вартість імпортованого КТЗ становить 5500,00 євро, що перевищує заявлену митну вартість КТЗ (3800,00 євро). Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання підтвердження інформації щодо числових значень митної вартості, яка міститься у документах, поданих разом з митною декларацією, зокрема, шляхом надання додаткових документів, таких як: 1. висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; 2. копія митної декларації країни відправлення; 3. касові або товарні чеки, ярлики, інші документи роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості імпортованого транспортного засобу.

За результатом проведеної відповідно до положень ч.4 ст.57 МК України процедури консультації з декларантом та у зв'язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 МК України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (ст..62 МК України), інформації щодо складових вартості товарів, наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (ст.63 МК України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст.58 - 63 МК України, митну вартість партії товарів скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень ст.64 МК України. При цьому, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша вартість із альтернативних, згідно інформації, наявної у митниці. Вартість транспортного засобу визначено на підставі положень наказу ДМСУ від 13.10.2006 №885 "Про забезпечення контролю за правильністю визначення митної вартості транспортних засобів, вузлів та агрегатів"; Наказу ДФСУ від 11.09.2015 №689 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України"; Наказу Мінфіну від 31.07.2015 №684 "Про затвердження порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів" та ст. 31 МК України, ч.4. ст.337 МК України. Митну вартість товару визначено, на підставі інформації, згідно форм митного контролю за індексом 105-2 та 106-2 - 5500,00 євро. Числове значення митної вартості транспортного засобу становить 5500,00 євро, що з урахуванням курсу НБУ на день подання Митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 166036,76 грн.

Окрім того, судом встановлено, що відповідно до приписів ст.55 Митного кодексу України, 15.04.2019 за митною декларацією №UA204010/2019/007426 товар випущено у вільний обіг із застосуванням ст.55 Митного кодексу України (а.с.54,82).

Статтею 49 Митного кодексу України (далі - МК України) передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як встановлено ч.1, 2 ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 МК України встановлено обов'язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу органу доходів і зборів протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із положенням ч.4 ст.53 МК України, у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.

Приписами ч.1-3 ст.54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 4 статті 54 МК України передбачено, що орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.5 ст.54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Згідно з положеннями ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Умови і підстави застосування методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) передбачений ст.58 МК України.

Підстави для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачені ч.2 ст.58 МК України.

Так, відповідно до вказаної норми метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Суд враховує, що згідно з ч.4-9 ст.58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця.

Платежі необов'язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо).

Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Згідно з вимогами п.5 ч.10 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Відповідно до приписів ст.368 МК України для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем, згідно з договором купівлі-продажу від 04.04.2019, було придбано транспортний засіб у Auto Zentrum Neumunser за ціною 3800,00 євро.

Як зазначено стороною позивача, до митного оформлення декларантом подано вказаний договір купівлі-продажу, а також свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

При проведенні, у відповідності до положень ст.54 МК України, контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за митною декларацією, відповідачем встановлено відсутність у поданих до митного оформлення документах належних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена (підлягає сплаті) за ці товари, що і стало причиною витребування додаткових документів, стосовно підтвердження заявленої митної вартості транспортного засобу.

Разом з тим, доказів надання митному органу документів, які свідчили б про факт оплати транспортного засобу (банківські платіжні документи, чеки, касові документи тощо), документів про факт транспортування, копії митної декларації країни відправлення (Німеччина) для підтвердження формування вказаної митної вартості товару, позивачем надано не було.

Більше того, у судовому засіданні представником позивача підтверджено, що станом на час формування та подачі митної декларації від 11.04.2019 №UA204070/2019/007271 оплата транспортного засобу здійснена не була.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що використані уповноваженою особою декларанта відомості не були підтверджені документально, оскільки не надано достатніх документів, передбачених МК України, необхідних для визначення митної вартості за ціною договору, які б містили повну інформацію про заявлену митну вартість та її складові.

На переконання суду, зазначене вказує на обґрунтованість сумнівів митного органу у правильності визначення митної вартості товару, оскільки існував ризик заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно умов придбання транспортного засобу, в тому числі і стосовно розміру фактично сплачених коштів на імпортований транспортний засіб.

Доводи сторони позивача про те, що при визначенні скоригованої митної вартості відповідачем безпідставно враховано інформацію згідно форм митного контролю 105-2, 106-2, жодним чином не спростовують висновків суду про документальне не підтвердження заявленої позивачем митної вартості.

Суд зазначає, що наказом Державної митної служби України від 13.10.2006 № 885 "Про забезпечення контролю за правильністю визначення митної вартості транспортних засобів, вузлів та агрегатів", зі змінами та доповненнями, з метою здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості транспортних засобів, вузлів та агрегатів при ввезенні їх на митну територію України та недопущення випадків заниження бази оподаткування і надходжень до Державного бюджету України, начальникам регіональних митниць, митниць, зокрема, наказано: забезпечити постійний контроль за правильністю визначення митної вартості транспортних засобів, вузлів та агрегатів з урахуванням принципів Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092, за формулами, зазначеними в п. 7.35 Методики; забезпечити підрозділи, що здійснюють контроль за визначенням бази оподаткування транспортних засобів, вузлів та агрегатів, джерелами цінової інформації-довідниками: "Superschwacke", "Schwackeliste", "SchwackelisteTrailertax" видавництва "Eurotax", "UsedCarGuide", "TravelTrailerGuide" видавництва "KelleyBlueBookAutomarketreport", з обов'язковим оновленням щокварталу.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд не може приймати рішення лише на підставі пояснень позивача, які не підтверджуються доданими доказами, та без дослідження всіх обставин справи.

Частиною 2 ст.77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, враховуючи наведене та здійснюючи системний аналіз правових норм, суд дійшов висновку, що Рівненська митниця ДФС при прийнятті оскаржуваних рішень діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

За таких обставин та з огляду на те, що позивач ні під час митного оформлення, ні під час розгляду справи по суті, не надав належних та достовірних доказів на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, то підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень у суду немає і в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України у суду відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 (АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1) до Рівненської митниці ДФС (вул. Соборна, 104, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 39420640) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості, картки відмови - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 04 жовтня 2019 року.

Суддя Борискін С.А.