Решение № 8462621, 18.03.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.03.2010                                                             Справа № 12/3

за позовом відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, м. Київ в особі Цеху телекомунікаційних послуг № 3 Закарпатської філії відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, смт. Міжгіря

до відповідача Міжгірського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області, смт. Міжгіря

про стягнення суми 6630,64 грн. –основного боргу; 59,61 грн. –пені; 114,03 грн. –3% річних та 569,26 грн. –інфляційних збитків.

Суддя Тисянчин В. М.

          Представники:

Від позивача –не з’явився (явка на розсуд сторін)

Від відповідача –не з’явився (явка на розсуд сторін)

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов відкритим акціонерним товариством „Укртелеком”, м. Київ в особі Цеху телекомунікаційних послуг № 3 Закарпатської філії відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, смт. Міжгіря до Міжгірського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області, смт. Міжгіря про стягнення суми 6630,64 грн. –основного боргу; 59,61 грн. –пені; 114,03 грн. –3% річних та 569,26 грн. –інфляційних збитків.

          На вимогу суду відповідач копію довідки про включення до ЄДРПОУ не подав, свого уповноваженого представника для участі у розгляді справи не направив, однак надісланим письмовим відзивом на позов (вх. № 1125 від 15.02.2010 року) позовні вимоги визнає в повному обсязі, пояснюючи виникнення боргу систематичним бюджетним недофінансуванням. Водночас, відповідач просить суд відстрочити виконання рішення суду строком на 6 місяців, через обставини відсутності кошторису на 2010 рік.

Розгляд справи відкладався (ст.77 ГПК України).

          Вивчивши доводи позовної заяви та матеріали справи, дослідивши їх, суд

          ВСТАНОВИВ:

          Заборгованість відповідача в сумі 6630,64 грн. –основного боргу щодо оплати за надані, згідно договору № 38МО - 414 від 17.02.2009 року телекомунікаційні послуги за період з 01.09.2008 року по 31.05.2009 року, підтверджується матеріалами справи, зокрема:

продовження рішення Господарського суду

Закарпатської області по справі № 12/3

від 18.03.2010 року

- актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.06.2009 року;

- розрахунком позову, а за таких обставин сума основного боргу підлягає стягненню примусово.

Заявлені вимоги позивача (претензія № 07-165 від 22.05.2009 року) про добровільне погашення боргу відповідач не виконав, чим порушив ст. ст. (11; 526); 509; 530 ЦК України (чинного з 01.01.04).

Саме ця обставина і послужила підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново –господарські зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України та з урахуванням Закону України „Про телекомунікації” (ст. ст. 33, 36).

          Таким чином, на день розгляду спору у суді, обставини спору (права і зобов’язання сторін) оцінюються судом з огляду на правила ЦК та ГК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору чи вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 509 ЦК України в силу зобов’язання –кредитор вправі вимагати виконання обов’язку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобов’язань у відносинах. Підставою виникнення зобов’язання є юридичний факт.

В даній правовій ситуації юридичним фактом, на підставі якого виникли зобов’язальні відносини між сторонами, є надання телекомунікаційних послуг (ст. 11 ЦК України).

Отже, обов’язок відповідача оплатити вартість наданих телекомунікаційних послуг є безспірним.

Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 615; 625 ЦК України).

Відтак, договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Крім цього, за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, відповідачу відповідно до п. 5.8 укладеного договору нарахована до сплати пеня в розмірі 59,61 грн. При оцінці правильності нарахування пені відповідно до п. 2 ст. 258, ст. ст. 546, 548, 610, 611 ЦК України; Закону України „Про телекомунікації”; Положень Закону України від 22.11.1996 року „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, судом визнано обґрунтовані позовні вимоги в цій частині і такими, що підлягають задоволенню.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також, 3% –річних від

                                                                                           продовження рішення Господарського суду

Закарпатської області по справі № 12/3

від 18.03.2010 року

простроченої суми (п. 2 ст. 625 ЦК України). Тому, вимоги позивача в частині стягнення 114,03 грн. –3 % річних та 569,26 грн. –інфляційних збитків правомірні і підлягають задоволенню.

При постановленні судового рішення враховується характер зобов’язання, наслідки його невиконання, особа відповідача, ступінь його вини, суспільно – державну значимість господарської і державної діяльності сторін, обставини, що впливають на неможливість виконання відповідачем зобов’язання належним чином та межі здійснення цивільних прав (п.3 ст. 13 ЦК України), де не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах, безпідставного збагачення за рахунок погіршення фінансово – майнового стану сторони у спорі.

За ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення дії, яка порушує право.

Отже, із встановлених судом обставин вбачається, що склад цивільно –правової відповідальності є наявним на момент судового розгляду справи.

Встановлюючи дійсні обставини справи, суд посилається на фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, в даному випадку –письмовими доказами. При

цьому, заяви та пояснення не приймаються судом за преюдицію, а перевіряються на достовірність.

Методика розрахунку позивачем вартості та обсягу наданих послуг ґрунтується на встановлених нормативах і відповідачем не оспорювалась за весь період стосунків.

Таким чином, позивачем доведені ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі, поклавши відшкодування судових витрат за змістом ст. 49 ГПК України на відповідача з огляду його вини у виникненні спору відстрочивши виконання рішення суду до 20.09.2010 року, як виняток, з огляду обставин, що заслуговують на увагу суду, мотиві клопотання, статусу установи відповідача як суб’єкта національної безпеки відповідно до Закону України „Про міліцію” та „Про оперативно –розшукову діяльність”, чим задоволити клопотання відповідача.

Виходячи з викладеного, оцінивши повноту, достатність позовних матеріалів, проаналізувавши подані по справі доказові документи для вирішення спору, керуючись ст. 124 Конституції України; ст. 2 Закону України „Про судоустрій України”; ст.ст. 4, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82 - 84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

продовження рішення Господарського суду

Закарпатської області по справі № 12/3

від 18.03.2010 року

ВИРІШИВ:

1.           Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Міжгірського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області (смт. Міжгіря, вул. Возз’єднання, 1; код 08672319) на користь відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, м. Київ в особі Цеху телекомунікаційних послуг № 3 Закарпатської філії відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” (смт. Міжгіря, вул. Шевченка, 96; код 25438186) суму 6630,64 (шість тисяч шістсот тридцять грн. 64 коп.) –основного боргу; 59,61 (п’ятдесят дев’ять грн. 61 коп.) –пені; 114,03 (сто чотирнадцять грн. 03 коп.) –3 % річних; 569,26 (п’ятсот шістдесят дев’ять грн. 26 коп.) –інфляційних збитків та 102 (сто дві грн.) –у відшкодування витрат по оплаті держмита; 236 (двісті тридцять шість грн.) –у відшкодування витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ з 20.09.2010 року.

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тисянчин В. М.