Постановление суда № 84601450, 16.08.2019, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/8245/19

Провадження № 1-кп/265/470/19

У Х В А Л А

16 серпня 2019 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головучого судді Мельник І.Г.,

суддів Костромітіної О.О., Вайновського А.М.,

за участю секретаря судового засідання Муратової Д.К.,

під час судового засідання по кримінальної справі за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.307 ч.3 КК України,

за участю сторін кримінального провадження

прокурора - Польового О.О.

обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисників адвокатів Соколова Р.Г., Богатченко В.М., -

В С Т А Н О В И В :

Під час розгляду зазначеного кримінального провадження до суду надійшло письмове клопотання захисника Богатченко В.М. щодо відводу колегії суддів за кримінальним провадженням відносно ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.307 КК України, в зв`язку з їх упередженістю, оскільки при вирішення питання щодо продовження запобіжного заходу, ухвала суду не була вмотивованою.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 підтримав заявлене клопотання про відвід колегії суддів, інший захисник адвокат Соколов Р.Г. вирішення даного питання залишив на розсуд суду. Прокурор заперечував, вважаючи дану заяву про відвід колегії суддів необґрунтованою, оскільки підстави на які посилається захисник не передбачені ст.75 КПК України.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, колегія суддів прийшла до наступного висновку.

Статті 75, 76 КПК України передбачають чіткий перелік підстав, за яких суддя (суд) не може брати участь у кримінальному провадженні.

Як вбачається з частині 1 ст.81 КПК України, у разі з`явлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.

Розглядаючи зазначене питання, колегія суддів опирається на позицію, висловлену в рішеннях Європейського суду з прав людини.

У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства», від 10 червня 1996 року, п. 38). У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії», п. 43). У контексті об`єктивного критерію у цій справі окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії», п. 44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії», від 7 серпня 1996 року, п. 58 )

З урахуванням вищевикладених норм права суд дійшов висновку, що захисником не надано будь-яких доказів про наявність обставин, та переконливих фактів, які б викликали сумнів в об`єктивності та неупередженості колегії суддів під час проведення підготовчого судового засідання по даному кримінальному провадженню.

Таким чином, під час судового розгляду, колегією судів не встановлено належних та обґрунтованих підстав для задоволення заяви адвоката Богатченко В.М. про відвід колегії суддів.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.75-76, 80-81 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Богатченко В.М., щодо відводу колегії суддів, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.Г. Мельник

Судді О.О. Костромітіна

А.М. Вайновського