Приговор № 84597364, 19.09.2019, Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 149/2520/18

Провадження №1-кп/149/8/19

Номер рядка звіту 18

ВИРОК

Іменем України

19.09.2019 м. Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої - судді: Гончарук-Аліфанової О. Ю. ,

при секретарях Лукіянчук Д. А., Янюк А. Й., Коломієць В. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмільнику кримінальне провадження № 12018020330000288 по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Березівка Ємельянівського району Красноярського краю Російської Федерації, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , фактично проживаючого в АДРЕСА_2 , громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше судимого 05 січня 2017 року Хмільницьким міськрайонним судом Вінницької області за ч. 3 ст. 297 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки,

у скоєнні кримінального правопорушення, злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

за участю прокурора Бридька А. М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 05 червня 2018 року близько 14 год. в м. Хмільнику, перебуваючи в приміщенні по вул. Небесної Сотні, 47 , яке орендує для здійснення підприємницької діяльності ПП «Вісмут-Аве», умисно, таємно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу викрав з однієї з кімнат мідний дріт, який знаходився в полімерному пакеті, загальною вагою 4, 04 кг, вартість якого відповідно до довідки ТОВ «Пром-Будсервіс» від 15 червня 2018 року, становить 484 грн 08 коп. та в подальшому з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд: продав мідний дріт ОСОБА_2 , заподіявши ПП «Вісмут-Аве» матеріальної шкоди на вказану суму.

Обвинувачений ОСОБА_1 своєї вини не визнав, з його показів слідує, що він не пам`ятає точної дати, влітку після обіду, зі своєю співмешканкою ОСОБА_3 , були в ПП «Вісмут-Аве», оскільки назбирали кришок та здавали їх. Коли вони вийшли, ОСОБА_4 пішла, а він зустрів ОСОБА_5 з сином, ОСОБА_6 , який ніс дитячий рюкзак. ОСОБА_5 попросила його допомогти, оскільки рюкзак був тяжкий, сказавши, що там книги, які необхідно здати. Він допоміг, та, за проханням ОСОБА_5 , заніс рюкзак ОСОБА_2 , при цьому ОСОБА_5 з сином до приміщення не заходили, чекали його за парканом. У ОСОБА_2 , відкривши рюкзак, він побачив в ньому мідний дріт в поліетиленовому пакеті, який він здав, гроші віддав ОСОБА_5 та вона пішла. В приміщенні ПП «Вісмут-Аве» дроту він не бачив та його не крав.

Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 вини, його вина повністю доведена дослідженими в суді показами свідків та письмовими доказами у справі.

Так, свідок ОСОБА_9 пояснила, що на початку червня 2018 року, напередодні події вона, обвинувачений та ОСОБА_10 , з якою обвинувачений живе разом, вживали алкогольні напої. На ранок їм не було чим похмелитись. Тоді ОСОБА_10 запропонувала піти на металобазу до ОСОБА_11 , у якого має бути спиртне. Коли вони (вона, обвинувачений та ОСОБА_12 ) прийшли на металобазу, ОСОБА_11 , сказав, що алкоголю немає. При цьому вони з ОСОБА_13 пішли з ОСОБА_11 всередину, а ОСОБА_1 залишився в прихожій. Коли вони вийшли, в руках у обвинуваченого був жовтий пакет, всередині якого був грубий дріт з жовтого металу. Пакет з металом поклали у спортивну сумку. Вона, обвинувачений та ОСОБА_14 пішли на вул. Чапаєва, де здали метал людині на прізвисько «кацап» ( ОСОБА_2 ). Вона чекала на вулиці, а всередину заходили ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . Після цього вони купили спиртне, випили. Вона не могла прийняти той факт, що ОСОБА_1 скоїв кражідку, тому зателефонувала знайомому в поліцію та все розповіла.

Після цього пройшло декілька днів, до неї додому прийшов обвинувачений та просив, щоб вину за вчинене взяв на себе її неповнолітній син ОСОБА_1 , оскільки він не буде нести відповідальності за вчинене, тоді як обвинувачений перебуває під ст. 75 КК України та, в разі засудження, може отримати реальне покарання. Вона категорично не погодилась, на даному ґрунті відбулася сварка обвинуваченого з її чоловіком ОСОБА_16 , з тих пір вони не спілкуються з обвинуваченим та ОСОБА_14 .

При цьому її неповнолітній син ОСОБА_1 , на час вчинення крадіжки був близько тижня у с. Вербівка, де він рубав дрова з ОСОБА_16 .

Свідок ОСОБА_2 показав, що в перших числах червня 2018 року ОСОБА_17 приніс та здав йому за 500 грн. мідний дріт, який був в жовтому пакеті. Свідок точно не пам`ятає, чи заходив ОСОБА_1 один. Обвинувачений здавав йому метал вперше.

Свідок ОСОБА_16 показав, що наскільки йому відомо, металевий дріт вкрав ОСОБА_1 , оскільки він сам це розказував. На другий день після крадіжки, влітку 2018 року, до них з його цивільною дружиною ОСОБА_9 . приходив ОСОБА_1 , який просив, щоб вину за крадіжку взяв на себе син ОСОБА_18 . Він розлютився, відбулася бійка. ОСОБА_1 сказав, що все одно добавитиметься, щоб вину взяв на себе неповнолітній ОСОБА_1 , оскільки він не понесе покарання, а обвинувачений під умовним терміном.

Малолітній свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні, в присутності законного представника ОСОБА_9 , психолога ОСОБА_20 , пояснив, що він знає ОСОБА_1 , так як він був другом його матері. Про скоєння злочину йому нічого не відомо, точної дати його вчинення він не пам`ятає, однак він добре запам`ятав той день, оскільки з 8 ранку по 17 год він перебував на роботі в с. Вербівка Хмільницького району, де рубав дрова. При цьому роботодавець на ім`я ОСОБА_21 забрав його з центру м. Хмільника близько 8.00 та привіз назад після 17.00. Коли він прийшов додому, то між батьками була сильна сварка, вони сваряться нечасто, тому йому це добре запам`яталось. На наступний день, коли він повернувся з роботи приблизно в ту саму пору, до батьків приходив ОСОБА_1 та зводи на нього наклеп, тому між ним та його батьками відбулася сварка.

Свідок ОСОБА_22 повідомив, що на початку червня 2018 року він наймав людей, щоб допомогли йому заготовлювати дрова, серед цих людей був ОСОБА_23 , який працював в нього кілька днів. Він забирав людей близько 8.00 в центрі м. Хмільника та завозив у с. Вербівку, після чого, близько 17.00 привозив назад.

Судом було визнано неможливим допит свідка ОСОБА_11 з підстав, передбачених п. 1 ч. 3 ст. 97 КПК України.

Представник потерпілого в судові засідання не з`являвся, надіслав заяву про розгляд справи у його відсутності, щодо міри покарання поклався на розсуд суду.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні крадіжки мідного дроту з ПП «Вісмут-Аве» підтверджується також наданим суду та дослідженими документами у справі.

Зокрема з протоколу огляду місця події від 19 червня 2018 року з фототаблицею, який проводився в м. Хмільнику по вул. Старосидориська, 34 , слідує, що ОСОБА_2 добровільно надав працівникам поліції мідний дріт.

З протоколу огляду місця події від 19 червня 2018 року з фототаблицею, який проводився в ТОВ «Пром-Будсервіс» в м. Хмільнику по вул. Привокзальна, 8, вбачається, що вага мідного дроту, який було вилучено у ОСОБА_2 , становить 4, 04 кг.

Згідно комерційної пропозиції ТОВ «Пром-Будсервіс» від 15 червня 2018 року, ціна міді станом на зазначену дату становила 120 000 за тону.

Оцінюючи покази свідка ОСОБА_14 , щодо того, що після візиту у «Вісмут-Аве», де вони здавали металолом у великій спортивній сумці, ОСОБА_1 пішов в магазин, щоб розміняти гроші, потім повернувся, та вони разом зустріли ОСОБА_5 з сином, в рюкзаку котрого була мідь, та ОСОБА_5 попросила ОСОБА_1 здати мідь, що він і зробив, суд бере до уваги те, що оскільки її покази не узгоджуються з іншими доказами по справі (показами свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_16 , ОСОБА_19 , ОСОБА_22 ), суперечать також її показам, наданим під час досудового розслідування, не узгоджуються в деталях щодо того, хто саме ходив в магазин, хто зустрів ОСОБА_9 , і з поясненнями обвинуваченого, а також враховуючи наявність зацікавленості свідка ОСОБА_14 в результатах кримінального провадження, оскільки вона являється співмешканкою обвинуваченого, суд не може вважати її покази достовірними та не враховує їх.

Крім того, під час одночасного допиту свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_14 , обидва свідки підтвердили раніше надані суду показання, разом з тим, свідок ОСОБА_14 доповнила свої покази тим, що до ОСОБА_1 в поліції застосовували фізичну силу, під час того, як було викрадено дріт, неповнолітній ОСОБА_24 був присутній та допомагав нести стіл. Факт спільного вживання алкогольних напоїв втрьох з ОСОБА_9 та обвинуваченим як до, так і після візиту не заперечувала, як не заперечувала і факт сварки між ОСОБА_9 та нею і ОСОБА_1 , однак причину сварки сформулювати не змогла. Таким чином суд вважає покази свідка ОСОБА_14 спростованими під час одночасного допиту.

Невизнання ОСОБА_1 вини, враховуючи що інші докази, досліджені в суді, узгоджуються між собою та є переконливими, суд розцінює як обраний спосіб захисту з метою уникнення покарання, а тому не приймає його покази в суді як достовірні.

Виходячи з наведеного, дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати, як кримінальне правопорушення, злочин, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

З огляду на те, що обвинувачений ОСОБА_1 жалю з приводу вчиненого, осуду його поведінки не висловлював, дій, спрямованих на відшкодування потерпілому шкоди не вчиняв, ініціативи, яка б сприяла оперативному встановленню обставин справи, не виявляв, обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 судом не встановлено.

Обставин, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_1 не встановлено.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, відсутність обставин, що обтяжують та пом`якшують покарання, особу обвинуваченого, зокрема те, що він позитивно характеризується по місцю проживання, його матеріальний стан, на психіатричному обліку не перебуває, однак перебуває на диспансерному обліку у лікаря-нарколога з діагнозом: РПП внаслідок вживання алкоголю, також враховує те, що він раніше судимий, вчинив злочин в період іспитового строку, і вважає, що виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових злочинів можливо лише в умовах його ізоляції від суспільства при обранні покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки інші, менш суворі види покарання, будуть недостатніми для досягнення мети покарання, зазначеній в ст. 50 КК України.

Враховуючи, що новий злочин вчинено під час іспитового строку за попереднім вироком при призначенні покарання застосуванню підлягає ст. 71 КК України.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити покарання 1 (один) рік позбавлення волі.

В силу ст. 71 КК України за сукупністю вироків частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 05 січня 2017 року і остаточно призначити покарання ОСОБА_1 -4 (чотири) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Речовий доказ - мідний дріт, вагою 4,04 кг, який зберігається в представника потерпілого Любченка Ігоря Дмитровича повернути потерпілому.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Вирок може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду через Хмільницький міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: /підпис/ З оригіналом вірно: