Постановление суда № 84520421, 26.09.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4216/19

УХВАЛА

Про залишення позовної заяви без розгляду

26 вересня 2019 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В. розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕРЕЗІВКААГРОШЛЯХБУД" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.02.2019р. №0008905406,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа №420/4216/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕРЕЗІВКААГРОШЛЯХБУД" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.02.2019р. №0008905406.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 19.07.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі №420/4216/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕРЕЗІВКААГРОШЛЯХБУД" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.02.2019р. №0008905406.

Відповідно до ч.6 ст.7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Згідно з п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом;

Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, з урахуванням того, що у судове засідання, призначене на 25.09.2019р., сторони не з`явились, хоча і належним чином повідомлялись про дату, час і місце судового засідання, розгляд, та вирішення питання щодо можливості продовження судового засідання, та подальшого розгляду справи, з урахуванням повторної неявки представника позивача у судове засідання, належним чином повідомленого про дату, час та місце судових засідань, здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до ч.9 ст.205 КАС України.

Зокрема, судом встановлено, що 28.08.2019р., 12.09.2019р., та 25.09.2019р. повноважний представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕРЕЗІВКААГРОШЛЯХБУД", без поважних причин у судові засідання не прибув, незважаючи на те, що про дату, час та місце судових засідань був належним чином та своєчасно повідомлений, про що свідчать наявні у матеріалах справи відповідні рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, отриманих представником позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕРЕЗІВКААГРОШЛЯХБУД", зокрема, 29.07.2019р., 04.09.2019р., та відповідний звіт про надіслання тексту повістки з викликом до суду на 25.09.2019р., на зазначену в позовній заяві електронну адресу позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕРЕЗІВКААГРОШЛЯХБУД", а саме: beragrobud@ukr.net. Про причини неявки суду не повідомив, будь-яких заяв про розгляд справи за відсутності позивача, чи щодо відкладення судових засідань, до суду не надходило.

Відповідно до ч.2 ст.44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не лише держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005року у справі Смірнова проти України).

Вищеозначене, у тому числі, знайшло своє відображення в Законі України "Про судоустрій і статус суддів", котрим встановлено обов`язок судді вживати заходи щодо розгляду справи протягом строку, встановленого Законом.

Таким чином, з урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що повторна неявка позивача у судове засідання, який належним чином повідомлений про розгляд справи, та від якого не надходило клопотання про розгляд справи за його відсутності, вказує на неналежне користування наданими правами та покладеними обов`язками згідно положень КАС України, що, в свою чергу, унеможливлює розпочати судом розгляд справи і вказує на затягування позивачем розгляду справи.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що необхідною умовою для залишення позовної заяви без розгляду є повторність неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду і відсутність поважних причин такого неприбуття в судове засідання або неповідомлення ним про причини неприбуття, за умови також відсутності заяви позивача про розгляд справи без його участі.

Під повторністю неприбуття в судове засідання позивача необхідно розуміти послідовне неприбуття в судове засідання позивача чи його представника двічі чи більше разів. Поважність причин неприбуття оцінюється судом у кожному конкретному випадку окремо з метою визначення правових наслідків такого неприбуття. Так, поважними причинами можуть бути визнані захворювання, що перешкоджає прибуттю до суду, відрядження, несвоєчасне отримання повістки тощо за умови надання належних доказів в підтвердження наведених обставин.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку щодо наявності законодавчо передбачених підстав кваліфікувати неявку повноважного представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕРЕЗІВКААГРОШЛЯХБУД" до суду як повторну без поважних причин.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, суд вважає за необхідне позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕРЕЗІВКААГРОШЛЯХБУД" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.02.2019р. №0008905406, залишити без розгляду, відповідно до приписів п.4 ч.1 ст.240 КАС України.

Керуючись п.10 ч.1 ст.4, ч.6 ст.7, ч.9 ст.205, п.4 ч.1 ст.240, ст.ст.243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕРЕЗІВКААГРОШЛЯХБУД" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.02.2019р. №0008905406, залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст.256 КАС України.

Ухвала суду може бути оскаржена, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду у строки визначені статтею 295 КАС України.

Відповідно до п.п.15.5 п.15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Харченко Ю.В.