Постановление суда № 84456162, 24.09.2019, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/5014/18

У Х В А Л А

24 вересня 2019 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Скрипник К.О.

при секретарі - Білові М.Є.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро обвинувальні акти у об`єднаному кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.126, ч.1 ст.309, ч.1 ст.263, ч.3 ст.185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження

прокурора Шевченко Д.В.,

захисника адвоката Іванової В.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Ленінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває обвинувальні акти у об`єднаному кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч ч.1 ст.126, ч.1 ст.309, ч.1 ст.263, ч.3 ст.185 КК України.

В судовому засіданні прокурором Шевченко Д.В. було заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , посилаючись на те, що ризики, які послужили підставою для продовження йому саме такого запобіжного заходу не змінилися, окрім того, перебуваючи на свободі ОСОБА_1 може переховуватися від суду, вчинити нові злочини.

Захисник Іванова В.І. у судовому засіданні не заперечувала проти продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав думку свого захисника.

Вислухавши клопотання прокурора, думку обвинуваченого, його захисника, дослідивши їх доводи і обґрунтування, приходить до наступного висновку.

Частиною 1 статті 331 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотання сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

В ході судового засідання встановлено, що строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 спливає 02 жовтня 2019 року. До спливу цього продовженого строку судове провадження не може бути закінченим.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому, суд враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим в тому числі тяжких кримінальних правопорушеннях, при цьому вважає доведеним існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на які посилається прокурор, та які на теперішній час залишаються актуальними, а саме, що ОСОБА_1 офіційно не працевлаштований, не одружений, малолітніх дітей на утриманні не має, документи в підтвердження позитивної репутації обвинуваченого останнім не надано, що в своїй сукупності свідчить про наявність ризиків того, що обвинувачений може переховуватися від суду, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити новий злочин.

Оцінюючи в сукупності відносно обвинуваченого всі обставини, зазначені в ч.1.ст. 178 КПК України, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора і продовжити строк дії обраного відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Летельє проти Франції».

Крім того, питання про продовження запобіжного заходу вирішено за наявності клопотання прокурора, при цьому суд не автоматично, а перевіривши обґрунтованість підстав для його застосування, виконуючи функцію суворого судового контролю за застосуванням запобіжних заходів, пов`язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, закріпленого у статті 29 Конституції України, прийшов до висновку про обґрунтованість продовження застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, пов`язаного з обмеженням його права на свободу та особисту недоторканність, з наведенням відповідних мотивів прийнятого рішення.

Так, під час розгляду справи судом, не здобуто даних, які б безумовно свідчили про неможливість тримання ОСОБА_1 під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважили ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Будь-яких даних про зменшення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено, та на переконання суду, буде недостатнім для запобігання зазначених ризиків.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.110, 177, 182, 183, 315-317, 369, 371, 372 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24-00 години 21 листопада 2019 року включно.

Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її проголошення до судової палати з кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду.

Суддя К.О. Скрипник