Постановление суда № 84455796, 19.09.2019, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/6267/19

№ провадження 2/208/2958/19

УХВАЛА

Іменем України

19 вересня 2019 р. м. Кам`янське

Суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Похваліта С.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором надання послуг, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором надання послуг.

Позивач, обґрунтовуючи звернення із зазначеним позовом саме до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, посилається на ч. 8 ст. 28 ЦПК України, згідно до якої, позови, що виникають із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Як вбачається з матеріалів позову, між сторонами по справі укладений договір про надання юридичної допомоги, де виконавець ОСОБА_1 надає таку допомогу у поновленні пенсії замовнику – ОСОБА_2 . Однак, із умов такого договору не вбачається, що місцем його виконання є саме Заводський район м. Кам`янське Дніпропетровської області. Навпаки, місцем виконання договору є відповідний район м. Харкова, за місцезнаходженням Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова, яке рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова по справі за позовом ОСОБА_2 , в інтересах якого звернувся ОСОБА_1 , про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, зобов`язано поновити позивачу ОСОБА_2 виплату пенсію за віком. Суддя приходить до такого висновку, оскільки з договору про надання юридичних послуг, на який посилається ОСОБА_1 , такою юридичною послугою є поновлення ОСОБА_2 виплати пенсії, яка нараховується саме УПФУ в Фрунзенському районі м. Харкова, розташованому, в свою чергу, на території району, належного за територіальною юрисдикцією Фрунзенському районному суду м. Харкова.

Крім того, суд зазначає, що місцем реєстрації відповідача ОСОБА_2 є м. Кір`ят Ата, Ізраїль. Згідно ч. 10 ст. 28 ЦПК України, позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред`являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні. Останнім відомим зареєстрованим місцем проживання відповідача в України до 1997 року був Фрунзенський район м. АДРЕСА_1 за адресою: АДРЕСА_2 – АДРЕСА_3 , що також не належить до територіальної юрисдикції Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області.

Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Враховуючи вищевикладене, суддя вважає, що дана справа підсудна Фрунзенському районному суду м. Харкова, а тому справа має бути передана до цього суду.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 28, 31, 260, 353, 354 ЦПК України суд, -

у х в а л и в:

Матеріали позову за № 208/6267/19 ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором надання послуг передати за підсудністю до Фрунзенського районного суду м. Харкова.

Ухвала суду першої інстанції щодо передачі справи на розгляд іншого суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя Похваліта С. М.