Постановление суда № 84358592, 18.09.2019, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

18 вересня 2019 року м. Рівне№460/2268/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дорошенко Н.О., після одержання позовної заяви у адміністративній справі за позовом

Законний представник неповнолітнього позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_1 ,

ОСОБА_1

до Володимирецького районного сектору Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області

про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,-

В С Т А Н О В И В:

Законний представник неповнолітнього позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_1 та ОСОБА_1 звернулись до адміністративного суду з позовом до Володимирецького районного сектору Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області, за змістом якого просили суд:

визнати протиправною відмову Володимирецького районного сектору Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області у видачі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ;

зобов`язати Володимирецький районний сектор Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області оформити та видати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України №2503-ХІІ;

зобов`язати Володимирецький районний сектор Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області оформити та видати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України №2503-ХІІ без передачі будь-яких даних про дитину і про його матір до ЄДДР, без формування (присвоєння) унікального номеру запису в реєстрі (УНЗР), без відцифрованого підпису особи, без відцифрованого образу обличчя особи, без відцифрованих відбитків пальців рук, без використання будь-яких засобів ЄДДР.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 ст.160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій за законом надано право звертатися до суд в інтересах інших осіб.

Суд встановив, що позовну заяву подали ОСОБА_1 , законний представник неповнолітнього позивача ОСОБА_1 , та ОСОБА_1 .

Згідно з ч. 1 ст. 56 КАС України права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.

З доданої до позовної заяви копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , виданого 06.03.2018 Володимирецьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відтак, станом на дату звернення до суду з позовною заявою позивач досяг повноліття.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Отже, позивач ОСОБА_1 при зверненні до суду з позовною заявою мав здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові.

Відповідно до ч.1 ст.59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами:

1) довіреністю фізичної або юридичної особи;

2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою (ч.2 ст.59 КАС України).

Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи (ч.6 ст.59 КАС України).

У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання (ч.8 ст.59 КАС України).

Всупереч наведеному, документи, які підтверджують повноваження ОСОБА_1 , як представника позивача, до позовної заяви не додані.

Однак, враховуючи, що позовна заява підписана також позивачем ОСОБА_1 , відсутні підстави вважати, що позовна заява подана неуповноваженою особою. Разом з тим, процесуальний статус ОСОБА_1 як законного представника неповнолітнього позивача визначений у позовній заяві помилково, за відсутності до того підстав, що вказує на невідповідність позовної заяви вимогам ст.160 КАС України.

Окрім цього, згідно з ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон №3674-VI), з подальшими змінами та доповненнями.

Згідно зі статтею 2 Закону №3674-VI платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Позивачем у позовній заяві заявлено позовну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2019 становить 1921,00 грн.

Таким чином, за подання позовної заяви позивач повинен був сплатити судовий збір в сумі 768,40 грн, що дорівнює 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (0,4 * 1921,00 грн).

Суд оцінює критично та відхиляє доводи позивача щодо звільнення його від сплати судового збору згідно з п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону №3674-VI з урахуванням такого.

За правилами п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону №3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.

Як зазначено вище по тексту судової ухвали, позивач, який досяг повноліття, звернувся до суду з позовом щодо захисту своїх особистих прав та інтересів, а помилкове зазначення в позові його законного представника не свідчить про те, що позов подано в інтересах інших осіб.

Отже, позивачем до позовної заяви не додано документа про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 КАС України.

Відповідно до ч.1,2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин позовну заяву слід залишити без руху.

Позивачу недоліки позовної заяви слід усунути у спосіб подання до суду: позовної заяви, оформленої відповідно до вимог ч. 5 ст. 160 КАС України; документів на підтвердження повноважень представника позивача ОСОБА_1 ; оригіналу документа про сплату судового збору на суму 768,40 грн або документа, який підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Судовий збір слід перераховувати за наступними реквізитами: р/р 34311206084031; одержувач: УК у м. Рівному/ м. Рівне/22030101; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код ЄДРПОУ одержувача: 38012714; МФО: 899998.

Керуючись статтею 43, 56, 160, 169 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.

Суддя Дорошенко Н.О.