Решение № 84358585, 19.08.2019, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

19 серпня 2019 року м. Рівне №460/785/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Демчук І.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: ОСОБА_1 ,

відповідача: представник Федченко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доРівненської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом до Рівненської митниці ДФС (далі - Митниця, відповідач) та просив:

визнати протиправним та скасувати повністю рішення про коригування митної вартості від 08.01.2019 №UA204000/2019/000051/2;

зобов`язати відповідача повернути надмірно сплачені кошти у розмірі 142644,45 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що Рівненською митницею ДФС 08.01.2019 було прийнято рішення №UA204000/2019/000051/2 про коригування митної вартості легкового автомобіля марки VOLKSWAGEN моделі TOUAREG ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , загальна кількість місць - 5, тип двигуна - дизельний, робочий об`єм циліндрів - 4134 см куб, колісна формула 4х4, тип кузова - універсал, вживаний, календарний рік виготовлення 2014, який був придбаний в Німеччині і вперше завезений на територію України 23.12.2018 і заявлений до митного оформлення з призначенням: для використання по дорогах загального користування (для перевезення пасажирів); задекларовану вартість автомобіля 19000 євро, яка відповідає ціні договору купівлі продажу, було скориговано до 32500 євро, що призвело до надмірної сплати митних платежів у розмірі 142644,45 грн.

Позивач вважає вказане рішення відповідача протиправним і таким, що підлягає скасуванню, оскільки ним були подані митна декларація з заявленою митною вартістю 19000 євро і рахунок-фактура для підтвердження заявленої митної вартості, в якій містяться числове значення митної вартості, а саме 19000 євро, на підставі якого проводився розрахунок митної вартості. В двох даних документах відсутні розбіжності, ознаки підробки і містяться всі відомості, що підтверджують числові значення митної вартості автомобіля, а саме ціна, що була фактично сплачена.

ОСОБА_1 вказав, що Митницею не було вказано на ознаки підробки, чи недостовірності, чи відсутності необхідних даних у рахунку-фактурі, не було вказано про надходження документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Митниця аргументовано не довела у своєму рішенні, що розрахунок митної вартості проведений невірно, лише повідомила про сумніви на основі SuperSchwacke 12.2018. Митницею не було надано витягу з SuperSchwacke, в якому вказана саме сума 32500 євро без ПДВ на подібний транспортний засіб та не аргументовано, чому саме на цю суму була скоригована митна вартість. Причиною коригування митної вартості автомобіля стала відмова у наданні усіх додаткових документів, законних підстав у витребуванні яких не було.

Митницею не було доведено неможливості застосування основного методу визначення митної вартості за ціною договору, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості товару згідно з ч. 6 ст. 54 МК України. Відтак, на думку ОСОБА_1 , відповідач протиправно скоригував митну вартість автомобіля, що призвело до надмірної сплати митних платежів і заподіяло йому майнову шкоду у розмірі 142000,00 грн.

З цих підстав, ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовною заявою.

Ухвалою від 09.04.2019 позовна заява була залишена без руху та надано позивачу строк тривалістю не більше 10 днів з дня вручення йому ухвали для усунення недоліків позовної заяви. У вказаний строк позивач допущені недоліки усунув, відтак позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

Ухвалою від 26.04.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідач позов не визнав. Представник відповідача подав відзив на позовну заяву (а.с.168-173 т.1), в обґрунтування якого вказав, що 28.12.2018 митному посту "Рівне" Рівненської митниці ДФС за митною декларацією №UA204010/2018/229548 заявлено до митного оформлення товар легковий автомобіль марки "VOLKSWAGEN", модель "TOURAG", ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_1 , календарний рік виготовлення - 2014, модельний рік виготовлення - 2014. Фактурна вартість товару, згідно з наданим до митного оформлення рахунком від 04.12.2018 №0412181, становить 19000,00 EUR.

При проведенні контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за митною декларацією, автоматизованою системою управління ризиками за митною декларацією згенеровано обов`язкові до виконання форми митного контролю за індексом 105-2 та 106-2 з повідомленням "митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів. Обов`язкове направлення запиту до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу ДФС для визначення митної вартості за VIN-кодами: НОМЕР_1 , валюта - EUR, вартість - 29150,00". Окрім цього, надана до митного оформлення копія митної декларації країни відправлення від 04.12.2018 №MRN 18DE585896480870E1 містить відомості про рахунок за номером 04121801. Разом з цим, до митного оформлення декларантом надано рахунок від 04.12.2018 №0412181. Також дана копія митної декларації не містить числових значень вартості товару. З врахуванням положень наказу ДМСУ від 13.10.2006 №885 "Про забезпечення контролю за правильністю визначення митної вартості транспортних засобів, вузлів та агрегатів", принципів Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, в митниці наявна інформація, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару - витяг з електронного довідника SuperSCHWACKE 12/2018, сформований 28.12.2018, вартість імпортованого КТЗ (колісного транспортного засобу) становить 32500 євро, що перевищує заявлену митну вартість автомобіля. При формуванні витягу з довідника враховано дата першої реєстрації автомобіля 24.07.2014, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_2 , показник одометра згідно з додатковим аркушем до Акта про проведення митного огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 23.12.2018 №UA205010/2018/318907 (129000 км.)

Представник відповідача повідомив, що за результатами опрацювання документів, долучених до митної декларації, декларанту направлено письмову вимогу про необхідність подання додаткових документів та наголошено, що декларант має право за бажанням надати інші документів, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Листом від 03.01.2019 №б/н декларантом надано додаткові документи - витяг з сайту оголошень та квитанцію про оплату за транспортний засіб. Додатково надана квитанція про оплату за транспортний засіб №/--7 не містить інформації щодо дати документу, що ставить під сумнів факт оплати за вищезгаданий транспортний засіб. Додатково наданий витяг з сайту оголошень неможливо поширити на заявлений до митного оформлення колісний транспортний засіб у зв`язку з відсутністю в оголошенні ідентифікаційних ознак транспортного засобу.

Також, листом від 17.01.2019 б/н ОСОБА_1 . Рівненській митниці ДФС надано додаткові документи: звіт про оцінку майна б/н, дата складання 16.01.2019. Представник відповідача вважає, що наданий звіт не відповідає вимогам Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів в частині проведених розрахунків при визначенні вартості транспортного засобу, та зазначення окремих даних, джерелом яких є періодичне видання SuperCHWACKE, оскільки долучений до звіту витяг з електронного довідника сформований раніше (03.01.2019), ніж укладений договір на проведення оцінки 14.01.2019.

Відтак, враховуючи наявну в митниці інформацію, витяг з електронного довідника SuperCHWACKE 12/2018, сформований 28.12.2018, 08.01.2019 прийняте рішення про коригування митної вартості №UA204000/2019/000051/2. Числове значення митної вартості товару, з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 1015154,73 грн або у валюті рахунку від 04.12.2018 №0412181 - 32500 євро. Вказане рішення містить інформацію щодо переліку необхідних документів, за умови надання яких заявлена декларантом митна вартість може бути визнана.

Відповідач повідомив, що випуск транспортного засобу у вільний обіг на митній території України здійснено за митною декларацією від 10.01.2019 №204010/2019/200775 із застосуванням положень ч. 7 ст. 55 МК України з наданням фінансової гарантії у вигляді грошової застави.

З цих підстав представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою від 19.06.2019 відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні.

Позивач подав відповідь на відзив (а.с.175-178 т.1), в якому зазначив, що згідно з ч. 6 ст. 54 МК України сумніви на основі SuperSCHWACKE чи інших авторизованих систем, про які згадує відповідач, не є обґрунтованими підставами вважати, що заявлено недостовірні відомості про митну вартість товарів. Згідно з ч. 3 ст. 53 МК України, для того, щоб не брати до уваги рахунок-фактуру при визначенні митної вартості і витребувати додаткові документи, відповідач повинен довести наявність ознак підробки документів, чого відповідачем не було зроблено. У Митного органу була можливість перевірити оригінальність рахунка-фактури і вказаної в ньому ціни, так як засоби зв`язку продавця були вказані в рахунку. Проте, вказаним правом відповідач не скористався.

ОСОБА_1 також вказав, що митна декларація країни відправлення була оформлена саме на основі поданого до Рівненської митниці рахунку-фактури і відповідно до всіх стандартів Європейського Союзу щодо оформлення експортних документів на автомобілі. Суперечності щодо номеру рахунку, на думку позивача, нічого не змінюють, оскільки чітко вказаний той самий ідентифікаційний номер автомобіля, який міститься у рахунку-фактурі, наданому Рівненській митниці до оформлення. Такий ідентифікаційний номер є унікальним для кожного окремого транспортного засобу, про що повідомила німецька митниця на запит ОСОБА_1 . Також німецька митниця повідомила, що рахунка-фактури повинно бути достатньо для підтвердження ціни договору. Позивач вказав, що в доданій квитанції міститься ідентифікаційний номер автомобіля, що підтверджує факт оплати саме за вказаний транспортний засіб, що вже зазначалося в позовній заяві. Звіт товарознавчої експертизи зроблений 03.01.2019 з урахуванням всіх вимог, інформація про ціну за 03.01.2019 була актуальна і незмінна до 26.01.2019, що зазначено у витягу з довідника SuperSCHWACKE від 26.01.2019, доданого до позовної заяви.

За таких обставин, ОСОБА_1 вважає, що Рівненська митниця протиправно скоригувала митну вартість автомобіля, що призвело до надмірної сплати митних платежів.

Ухвалою від 09.08.2019 від Рівненської митниці ДФС витребувано додаткові докази.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю, просив їх задовольнити та надав пояснення, аналогічні змісту позовної заяви та відповіді на відзив.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, надавши пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на позов.

Заслухавши позивача, представника відповідача, з`ясувавши доводи та аргументи сторін, наведені в заявах по суті справи, обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши зібрані у справі докази, суд встановив такі фактичні обставини справи.

04.12.2018 компанією Автохаус Хайбат ( вул . Ґотлоб-Баукнехт 2-4 75365 Кальв, Німеччина, власник ОСОБА_2 ) виставлено ОСОБА_3 рахунок - фактуру/договір купівлі-продажу № 412181 від 04.12.2018 на суму 19000,00 євро без ПДВ на транспортний засіб: VW TOUAREG V8 4.2 TDI, ідентифікаційний номер автомобіля: НОМЕР_1 , дата першої реєстрації: 24.07.2014, пробіг в км: 126000 (а.с.143-146 т.1).

Відповідно до квитанції №/---7 (без зазначення дати) ОСОБА_1 сплачено за автомобіль VW Touareg V8 4., НОМЕР_3 кошти в сумі 19000,00 euro (а.с.3 т.2).

Згідно з експортним товаросупровідним документом (експортна декларація країни відправлення) MRN 18DE585896480870Е1, дата видачі 04.12.2018, призначено для експорту автомобіль VW Touareg V8 4.2 tdi, дизель, вживаний, 4134соm, ( НОМЕР_3 ), відправник/експортер ОСОБА_2 АДРЕСА_6, одержувач ОСОБА_1. Митний орган експорту DE005858, Головна митниця Карлсруе, Митниця Пфорцхайм , вул. Фрайбурґер 11, 75179 Пфорцхайм. Зазначено, що до експортного товаросупровідного документу долучено, зокрема, міжнародний документ - рахунок-фактура 04121801 (а.с.147-150 т.1).

Суд встановив, що 28.12.2018 декларантом ОСОБА_1 до Митниці була подана митна декларація ІМ 40 ДЕ №UA204010/2018/229548 на імпортований автомобіль марки Volkswagen, модель Touareg, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_1 , загальна кількість місць, включаючи місце водія - 5, призначення: для використання по дорогах загального користування (для перевезення пасажирів), номер двигуна (маркування) - CKDA, пасажирський, тип двигуна - дизельний, робочий об`єм циліндрів 4134 см3, колісна формула 4х4, тип кузова - універсал, вживаний, календарний рік виготовлення - 2014, модельний рік виготовлення - 2014, та надано відповідні документи, перелік яких наведено в гр.44 митної декларації.

В декларації зазначено: метод визначення митної вартості товарів в гр. 43 ліве поле - 1, праве поле - не заповнене; ціна товару 19000,00 (графа 42); відомості про вартість - 593475,07 грн (графа 12), що при курсі валюти 31,23553 (графа 23) становить 19000,00 EUR (графа 22) (а.с.45-47 т.2).

28.12.2018 уповноваженою особою митного органу надіслано декларанту електронне повідомлення про те, що митниця володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів (витяг з електронного довідника SuperSCHWACKE 12/2018 - 32500 eur ). Згідно з ч. 5 ст. 54 МК України, при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994. Враховуючи викладене, запропоновано позивачу надати: 1. касові або товарні чеки, ярлики, інші документи роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості імпортованого транспортного засобу; 2. висновок експерта-автотоварознавця щодо вартості імпортованого транспортного засобу, із врахуванням технічного стажу транспортного засобу, терміну його експлуатації, його комплектації. Також повідомлено, що декларант має право за бажанням надати інші документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів (а.с.8 т. 2).

03.01.2019 декларантом до митного органу подано додаткові документи, а саме: витяг з сайту оголошень та квитанцію про оплату за транспортний засіб №/--7.

08.01.2019 Митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2019/000051/2 та повідомлено про неможливість визнання вартості транспортного засобу за заявленою декларантом вартістю, у зв`язку з відмовою в наданні усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст. 53 МК України та відповідно до ч. 5 ст. 54 МК України, де визначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості товарів, що позиціонується з положеннями ст. 17 Угоди про застосування стаття VII ГАТТ/СОТ від 1994 р. Митниця володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів (витяг з електронного довідника SuperSCHWACKE 12/2018 - 32500 eur ). Митну вартість скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості відповідно до положень статті 64 Митного кодексу України. Числове значення митної вартості товару, із врахуванням його фактичної кількості, та з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення, у національній валюті України становить 1015154,73 грн (а.с.10-11 т.1).

Митницею складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2019/00050 від 08.01.2019, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією UA204010.2018.229548 від 28.12.2018 у зв`язку з неподанням декларантом додаткових документів, витребуваних органом доходів і зборів, та прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів від 08.01.2018 №UA204000/2019/000051/2 (а.с.12-13 т.1).

10.01.2019 декларантом, з урахуванням рішення Митниці про коригування митної вартості, подано електронну митну декларацію ІМ 40 ДЕ №UA100050/2019/200775, з визначенням коду МВВ в гр.43: ліве поле - 1, праве поле - 6, за якою транспортний засіб випущений у вільний обіг під гарантійне зобов`язання відповідно до ст.55 МК України (а.с.60-61 т.1). Сплата позивачем гарантійного зобов`язання в сумі 155723,63 грн підтверджена квитанцією від 10.01.2019 (а.с.65 т.1).

17.01.2019 ОСОБА_1 звернувся до Рівненської митниці ДФС із заявою про долучення до митної декларації ІМ 40 ДЕ UA 204010/2019/200775 висновку експерта-товарознавця щодо вартості транспортного засобу VOLKSWAGEN TOUAREG НОМЕР_1 із врахуванням технічного стану транспортного засобу, терміну його експлуатації, його комплектації для підтвердження заявленої митної вартості даного транспортного засобу згідно з п. 8 ст. 55 МК України. ОСОБА_1 просив відмінити рішення про коригування митної вартості товару з урахуванням даного висновку, повернути фінансову гарантію у порядку та строки, визначеними МК України, згідно з пунктом 10 статті 55 МК України (а.с.20 т.1).

Рівненська митниця ДФС листом від 22.01.2019 №656/19/17-70-19 повідомила ОСОБА_1 , що наданий звіт про оцінку майна, дата складання 16.01.2019 №б/н не відповідає вимогам Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів в частині проведених розрахунків при визначенні вартості транспортного засобу, та зазначення окремих даних, джерелом яких є періодичне видання SuperSCHWACKE. Відповідно до абз. 4 п. 4.6 Методики, джерела інформації повинні бути актуальними, тобто відповідати даті оцінки. Разом з тим, долучений до Звіту витяг з електронного довідника SuperSCHWACKE сформований 03.01.2019, проте договір на проведення оцінки укладений та сама оцінка проведена 14.01.2019. У зв`язку з цим, у Рівненської митниці ДФС відсутні підстави для скасування спірного рішення про коригування митної вартості товару (а.с.51 т.1).

02.02.2019 ОСОБА_1 звернувся до ДФС України зі скаргою на незаконні рішення Рівненської митниці та якою просив рішення №UA204000/2019/000051/2 від 08.01.2019 про коригування митної вартості і рішення №К 656/19/17-70-19 від 22.01.2019 про відмову у задоволенні заяви скасувати і повернути кошти, сплачені в якості фінансової гарантії у розмірі 139164,06 грн, у порядку та строки, визначені МК України (а.с.53-55 т.1).

27.02.2019 Державна фіскальна служба України, за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 від 02.02.2019, повідомила, що підстави для скасування оскарженого рішення про коригування митної вартості товару відсутні (а.с.56-58 т.1).

Позивач, вважаючи протиправним рішення про коригування митної вартості товарів та відмову митниці повернути сплачені ним під гарантійне зобов`язання кошти, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у зв`язку з коригуванням митним органом заявленої декларантом митної вартості товарів, суд враховує таке.

Згідно з ч.1 ст.1 Митного кодексу України (далі - МК України) законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Згідно з пунктом 24 частини першої статті 4 МК України митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

При цьому, пунктом 2 частини другої статті 52 МК України зобов`язано декларанта або уповноважену ним особу, які заявляють митну вартість товару, подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно з ч.3 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право:

надавати органу доходів і зборів (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації;

на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу;

проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти.

Документи, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначені статтею 53 МК України.

Так, згідно з ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

При цьому, частиною третьою статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з ч.ч.5,6 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.4 ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.5 ст.54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Відповідно до статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Оцінюючи доводи відповідача щодо обставин, які зумовили витребування додаткових документів від декларанта, суд зазначає таке.

Відповідно до положень статті 53 МК України, під час здійснення контролю правильності митної вартості товарів митниця має право вимагати, а декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи у разі якщо документи, зазначені у частині другій ст. 53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Разом з тим, повідомлення митного органу від 28.12.2018 не містить жодних покликань щодо наявності ознак підробки наданих декларантом документів або відсутності у таких документах відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари. Зазначено лише про те, що митниця володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів (витяг з електронного довідника SuperSCHWACKE 12/2018 - 32500 eur) (а.с.8 т.2).

Аналогічні обставини наведені відповідачем в графі 33 спірного рішення про коригування митної вартості товарів.

За змістом ч.ч. 2-6 ст.58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Сумніви органу доходів і зборів можна вважати обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Наведене свідчить про обов`язок органу доходів і зборів зазначити конкретні обставини, що викликають такі сумніви, та причини неможливості підтвердження заявленої митної вартості на підставі наданих декларантом документів, а також зазначити конкретні документи, надання яких може розвіяти вказані сумніви.

Отже, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган доходів і зборів повинен чітко вказати, які саме складові митної вартості, на його думку, є непідтвердженими, а також, які документи слід надати для підтвердження того чи іншого показника.

Митний орган у своєму повідомленні не вказав конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також не обґрунтовано необхідність перевірки спірних відомостей та не зазначено документи, які зможуть усунути сумніви у їх достовірності.

Заперечуючи позов, відповідач у відзиві вказав, що причинами, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, є те, що надана до митного оформлення копія митної декларації країни відправлення від 04.12.2018 №MRN 18DE585896480870E1 містить відомості про рахунок за номером №04121801. Разом з цим, до митного оформлення декларантом надано рахунок від 04.12.2018 №0412181. Також, дана копія митної декларації не містить числових значень вартості товару.

Суд зауважує, що ні повідомлення декларанту про надання додаткових документів, ні спірне рішення про коригування митної вартості не були обґрунтовані такими підставами, на які представник відповідача послався у відзиві на позовну заяву.

Разом з тим, суд враховує, що наданий декларантом до митного оформлення Рахунок-фактура/Договір купівлі продажу №412181 від 04.12.2018 містить відомості щодо транспортного засобу VW TOUAREG V8 4.2 TDI, ідентифікаційний номер автомобіля: НОМЕР_1 , власника компанії продавця "ОСОБА_2" (а.с.143-146 т.1).

Наданий до митного оформлення експортний товаросупровідний документ/митна декларація країни відправлення від 04.12.2018 №MRN 18DE585896480870E1 містить відомості щодо доданого до такого експортного товаросупровідного документа рахунку-фактури №04121801 та щодо ідентифікації транспортного засобу, а саме: VW TOUAREG V8 4.2 TDI, дизель, вживаний, 4134com, (НОМЕР_1) CW 696P. Вказаний документ містить відомості щодо відправника/експортера ОСОБА_2 , який є власником компанії, що здійснила продаж зазначеного транспортного засобу позивачу (а.с.147-150 т.1).

Суд встановив, що вказані документи надавались Волинській митниці ДФС під час перетину 23.12.2018 транспортним засобом державного кордону України, про що свідчить відтиск реєстраційного штампа митного органу на таких документах.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач звертався з запитом до митного органу експорту - митниці м. Пфорцхайм, Німеччина (а.с.147,148 т.1) для з`ясування причин розбіжності в експортній декларації щодо номера комерційного інвойсу (зайвий нуль). На що працівником митниці надано відповідь, що вказана розбіжність нічого не змінює, адже автомобілю присвоєно номер шассі, тому комерційного інвойсу має бути достатньо для декларації імпорту в країні призначення (а.с.66-71 т.1).

За наведеного, суд вважає, що та обставина, що номер рахунку 0412181 від 04.12.2018 (а.с.62) та номер такого документа, зазначений в експортній митній декларації MRN 18DE585896480870E1, як 04121801, не дають достатніх підстав для сумніву в достовірності поданих до митного оформлення документів, оскільки вони стосуються одного й того ж товару транспортного засобу VW TOUAREG V8 4.2 TDI, номер кузова (шассі) НОМЕР_1 , а отже належно ідентифікують товар, заявлений до митного оформлення.

Таким чином, суд вважає, що основні документи, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товару, які визначені у ч.ч. 1-2 ст.53 МК України, були надані декларантом митному органу та належно підтверджували задекларовану митну вартість товару за ціною договору.

Разом з тим, право митниці на витребування додаткових документів закон пов`язує з вичерпним переліком підстав, які стосуються недоліків у наданих для митного оформлення товарів основних документах для підтвердження митної вартості товарів, перелік яких наведено у ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України. За обставинами справи таких недоліків в доданих до митної декларації документах судом не встановлено.

Суд зазначає, що митний орган при здійсненні митного контролю, у тому числі з питань контролю правильності визначення митної вартості, має діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України. Відомості, які містяться в довідниках, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. Такі відомості з об`єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується товарів і умов їх продажу, тому ці дані не можуть мати переважного значення над наданими декларантом первинними документами про товар. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості транспортного засобу та рівнем вартості такого транспортного засобу по довіднику, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують сумнів у правильності визначення митної вартості товару та довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає право вчиняти дії, спрямовані на коригування митної вартості товару.

Отже, досліджені судом докази свідчать на користь висновку про відсутність підстав для витребування відповідачем у декларанта додаткових документів. Тому, вимога Митниці декларанту про надання додаткових документів в даному випадку не може бути визнана правомірною.

З наведених підстав суд відхиляє покликання відповідача у відзиві на те, що додатково надана декларантом на вимогу митниці квитанція про оплату за транспортний засіб № /--7 не містить дати її складання, тим більше, що спірне рішення такою обставиною зумовлене не було.

Наданий позивачем 17.01.2019 Митниці відповідно до ч.8 ст.55 МК України Звіт про оцінку транспортного засобу VOLKSWAGEN TOUREG (ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_1), дата завершення складання світу 16.01.2019, відповідно до якого вартість колісного транспортного засобу легкового автомобіля визначена станом на 14.01.2019 в розмірі 632500,00 грн (а.с.21-37 т.1), не впливає на оцінку правомірності оскарженого рішення про коригування митної вартості від 08.01.2019, оскільки складений після його прийняття.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 55 МК України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Зазначеним вимогам закону спірне рішення про коригування митної вартості від 08.01.2019 №UA204000/2019/000051/2 не відповідає, оскільки викладені в ньому висновки контролюючого органу не узгоджуються із фактичними обставинам справи та спростовуються дослідженими судом доказами, а відтак є протиправним та підлягає скасуванню. Позовну заяву в цій частині вимог слід задовольнити.

Вирішуючи позов в частині вимоги про зобов`язання відповідача повернути надмірно сплачені кошти, суд враховує таке.

Відповідно до статті 301 МК України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов`язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб органу доходів і зборів, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку.

Згідно з п. 43.1 ст.43 Податкового кодексу України (далі - ПК України) помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

За правилами п. 43.3, 43.4 ст. 43 ПК України обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п. 43.5 ст. 43 ПК України).

Повернення надмірно сплачених митних платежів здійснюється відповідно до Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надміру сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Держмитслужби України №618 від 20 липня 2007 року (в редакції, чинній на час спірних правовідносин, далі - Порядок №618), згідно з п.1 розділу ІІІ якого платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб`єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

У заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити банку, найменування та код за ЄДРПОУ платника податків - юридичної особи, або прізвище, ім`я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) та напрям перерахування коштів, зокрема, для повернення платнику податків - на поточний рахунок платника податків в установі банку.

Пунктами 2-4, 6 розділу ІІІ вищезазначеного Порядку №618 визначений наступний порядок розгляду заяви платника: заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум. Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати. Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, форма якого наведена в додатку 1 до Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20 липня 2007 року №611/147, керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом Державної митної служби України. Керівник (заступник керівника) митного органу на підставі результатів перевірки (у разі її проведення) підписує Висновок про повернення, Реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України.

Приписами п.7 розділу ІІІ цього ж Порядку №618 встановлено, що висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів повинен бути прийнятий митним органом не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви.

За відсутності підстав для повернення коштів у встановленому порядку митним органом готується та надсилається заявнику письмова обґрунтована відповідь (п.11 розділу ІІІ вищезазначеного Порядку №618).

Таким чином, встановленою законом умовою повернення надмірно сплачених коштів є прийняття митним органом висновку про повернення надмірно та/або помилково сплачених митних платежів, підставою для якого є заява платника податків, а не судове рішення.

Також суд зазначає, що заява ОСОБА_1 від 17.01.2019 про повернення фінансової гарантії (а.с.20 т.1) за своїм змістом не відповідає наведеним вище вимогам Порядку №618 та не містить всіх обов`язкових реквізитів та відомостей.

У разі, якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов`язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов`язкових платежів) повертається декларанту у порядку, передбаченому Порядком повернення та Порядком взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, затвердженим наказом Міністерства фінансів України №60 від 11.02.2019, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08 квітня 2019 р. за № 370/33341.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Таким чином, у порядку адміністративного судочинства підлягає захисту лише дійсне порушене право.

Оскільки у спірних правовідносинах не дотримано встановлену законом процедуру повернення помилково та/або надміру сплачених платежів, позов в цій частині суд вважає передчасним, а тому у суду відсутні підстави для зобов`язання відповідача повернути ОСОБА_1 надміру сплачені митні платежі. Отже, в задоволенні позову в цій частині вимог слід відмовити.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права наведений у постанові Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі №826/17796/14, яка в силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України повинна бути врахована судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень не виконав процесуального обов`язку доказування, та не підтвердив правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах. Натомість, вимоги позивача частково ґрунтуються на матеріальному законі та відповідають встановленим судом обставинам справи, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково.

В позовній заяві (а.с.138 т.1) позивач просив стягнути з відповідача судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 2194,84 грн, послуг перекладача 480 грн та нотаріальних послуг 250 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За правилами ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Отже, нотаріальні послуги не відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом адміністративної справи, а відтак, відсутні підстави для присудження на користь ОСОБА_1 вартості наданих йому нотаріальних послуг в сумі 250,00 грн.

Відповідно до ч.ч. 3, 5 ст. 137 КАС України спеціаліст, перекладач, експерт отримують винагороду за виконані роботи (надані послуги), пов`язані із справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків. Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Згідно з абз.1 ч.7 ч.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

На підтвердження понесених судових витрат на послуги перекладача ОСОБА_1 надав суду фіскальні чеки, видані ТОВ - Агенство з міжнародного туризму "Інтурист-Рівне" на загальну суму 480,00 грн із зазначенням підстави для оплати "переклад з нім. мови" (а.с.141 т.1).

Разом з тим, жодних відомостей, які би свідчили на користь того, що витрати на оплату послуг з перекладу понесені саме ОСОБА_1 та у зв`язку з розглядом даної адміністративної справи, зазначені фіскальні чеки не містять.

Відтак, суд дійшов висновку про відсутність підстав для присудження на користь ОСОБА_1 судових витрат за послуги перекладача в сумі 480,00 грн.

Таким чином, за результатами судового розгляду справи суд присуджує на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_6 ) до Рівненської митниці ДФС (вул. Соборна, буд. 104, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 39420640) про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості від 08.01.2019 №UA204000/2019/000051/2.

В позові в частині позовної вимоги про зобов`язання повернути надмірно сплачені кошти відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_6 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Рівненської митниці ДФС (вул. Соборна, буд. 104, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 39420640) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 768,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 23 серпня 2019 року.

Суддя Дорошенко Н.О.