Решение № 84358445, 18.09.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1840/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного закладу «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України», Комунальна установа «Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи» про визнання протиправними та скасування рішення повідомлень-рішень, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до Державного закладу «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України», Комунальна установа «Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи» в якому позивач просить:

визнати рішення Комунальної установи «Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи» щодо встановлення ОСОБА_1 III групи інвалідності, викладене у формі акту № 199 огляду медико-соціальною комісією від 30.07.2018 року протиправним;

визнати рішення Державного закладу «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України» щодо підтвердження рішення Комунальної установи «Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи» від 30.07.2018 року викладене у формі акту № 356 огляду медико-соціальною експертною комісією від 17.09.2018 року та листа ДЗ «ЦМСЕК МОЗ України» №625/09/18 від 28.09.2018 року протиправним;

скасувати рішення Комунальної установи «Одеський обласний центр медико- соціальної експертизи» щодо встановлення ОСОБА_1 . III групи інвалідності, викладене у формі акту № 199 огляду медико-соціальною комісією від 30.07.2018 року;

скасувати рішення Державного закладу «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України» щодо підтвердження рішення Комунальної установи «Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи» від 30.07.2018 року викладене у формі акту № 356 огляду медико-соціальною експертною комісією від 17.09.2018 року та листа ДЗ «ЦМСЕК МОЗ України» №625/09/18 від 28.09.2018 року;

зобов`язати Комунальну установу «Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи» встановити ОСОБА_1 інвалідність на ступінь вище визначених законодавством критеріїв встановлення групи інвалідності (II групу інвалідності);

зобов`язати Комунальну установу «Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи» встановити ОСОБА_1 II групу інвалідності з дня його огляду та встановлення йому інвалідності Комунальною установою «Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи», тобто з 27.07.2018 року.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

На виконання Указу Президента України від 14.01.2015 року № 15/2015 «Про часткову мобілізацію», громадянин ОСОБА_1 09.04. 2015 року призваний на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період до в/ч 2197, м. Білгород-Дністровський.

Під час участі в антитерористичній операції в період з 09.07.2015 по 12.10.2015 року та з 13.10.2015 по 18.12.2015 року у ОСОБА_3 значно погіршився стан здоров`я, зокрема, виникло стійке зниження слуху.

Позивач перебував на стаціонарному обстеженні та лікуванні.

Епікризом з історії хвороби №138/9 від 04.05.2016 року встановлено: « Глухота на праве вухо, порушення звукосприймання І ступеня на ліве вухо».

У зв`язку із погіршенням стану здоров`я позивача, він перебував на лікуванні в період з 14.03.2018 по 28.03.2019 року, що підтверджується епікризом №1495/349.

26.04.2018 року Гарнізонна військово-лікарська комісія при ВМКІД ДГІСУ м.Одеса провела медичний огляд ОСОБА_3 за направленням Приморського районного військового комісаріату м. Одеси №1/1231 від 14.03.2018 року, за результатами якого встановлено експертний діагноз, постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання, поранення, контузії, каліцтва, зокрема: «Хронічна лівобічна сенсоневральна приглуховатість при сприйнятті шепітної мови з 1,5 м. Глухота на праве вухо», визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час, відповідно до Свідоцтва про хворобу №624/456.

Протоколом №456 від 06.07. 2018 року щодо розгляду постанови госпітальної ВЛК військово-медичного клінічного центру Державної прикордонної служби України м.Одеса від 26.04.2018 року №624 на солдата запасу ОСОБА_3 встановлено, що захворювання у формі хронічної лівобічної приглуховатості при сприйнятті шепітної мови з 1,5 м. пов`язане із захистом Батьківщини.

27 липня 2018 року Комунальною установою «Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи», а саме: Обласною медико-соціальною експертною комісією №1 позивачу встановлено III групу інвалідності без терміну переогляду, яка пов`язана із захистом Батьківщини.

Функціональні порушення з боку органу слуху у ОСОБА_1 підпадають під критерії встановлення III групи інвалідності без терміну переогляду, а той факт, що інвалідність отримана внаслідок захисту Батьківщини, у відповідності до ч. 13 ст.7 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні», дає право позивачеві на встановлення йому інвалідності на ступінь вище визначених законодавством критеріїв встановлення інвалідності, тобто має право на встановлення йому II групи інвалідності, що проігноровано обласною МСЕК при прийнятті рішення про встановлення інвалідності ОСОБА_1 .

З урахуванням ч. 13 ст.7 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні», позивач звернувся із заявою про перегляд рішення обласної МСЕК та підвищення групи інвалідності.

Листом ДЗ «ЦМСЕК МОЗ України» №625/09/18 від 28.09.2018 року ОСОБА_1 повідомлено про те, що рішення обласної МСЕК залишено без змін, оскільки функціональні порушення з боку органу слуху підпадають під встановлення третьої групи інвалідності без терміну переогляду, пов`язані із захистом Батьківщини

Таким чином, вказаними діями відповідача грубо порушено права ОСОБА_1 , а саме не встановлення інвалідності на ступінь вище визначених законодавством критеріїв встановлення групи інвалідності.

Процесуальні дії.

Ухвалою суду від 01.04.2019 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.

Відповідно ст. 162 КАС України відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання відзиву на позовну заяву.

Адміністративний позов з додатками отримано представником Державного закладу «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України» 05.04.2019 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення за трек-номером Одеса 39 № 6503907073274 .

В судовому засіданні 18.04.2019 року оголошену перерву у зв`язку з необхідністю надання часу представнику відповідача на ознайомлення з матеріалами справи та надання відзиву на адміністративний позов.

23.05.2019 року за вх. №18450/19 представником Державного закладу «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України» Дяговець Т.М. (за довіреністю) надано відзив на адміністративний позов.

Відзив обґрунтовано наступним.

ОСОБА_1 хворіє з дитинства, з 1985 року після перенесеної гострої вірусної інфекції, виявлено втрату слуху на праве вухо.

У 2004 році позивач визнаний військово-лікарською комісією Приморського райвійськкомату м. Одеси непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час.

У 2015 році військово-лікарською комісією Приморського райвійськкомату м.Одеси позивач визнаний придатним до військової служби.

Погіршення слуху на ліве ОСОБА_1 . вухо відмітив з грудня 2015 року після контузії, у зв`язку із чим проходив подальше обстеження.

У 2016 році рішенням обласної МСЕК № 1 позивач визнаний особою з інвалідністю III групи, причина інвалідності - захворювання пов`язані з проходженням військової служби, терміном на 1 рік (до 01.06.2017 року). Наявні легкі клініко-функціональні порушення не є підставою визнання особи інвалідом, але з урахуванням соціального фактору (учасник АТО) комісія встановила III групу інвалідності.

Оскільки, ще не було прийнято Закон України «Про внесення змін до статті 7 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» щодо встановлення групи інвалідності», проте вже існував соціальний фактор, по якому мала встановлюватись група інвалідності особам, які приймали участь в антитерористичній операції, хоч і не мали таких порушень в організмі, що підпадали б під встановлення навіть III групи інвалідності.

10.05.2017 року при черговому переогляді ОСОБА_1 попереднє рішення обласної МСЕК № 1 було підтверджене, а саме: він був визнаний особою з інвалідністю III групи, терміном на 2 роки (до 01.06.2019 року).

27.07.2018 року позивач звернувся до обласної МСЕК № 1 з метою зміни причини інвалідності, на підставі свідоцтва про хворобу № 624/456 від 26.04.2018 року гарнізонної ВЛК при ВМКЦ ДПСУ м. Одеси, затверджене Постановою Центральної ВЖ Держприкордонслужби України з формулюванням про зміну причинного зв`язку захворювання.

Рішенням обласної МСЕК № 1 ОСОБА_1 визнаний особою з інвалідністю III групи, причина інвалідності - захворювання пов`язане із захистом Батьківщини, безтерміново. Сукупний комплекс клініко-функціональних порушень, включаючи патологію, не пов`язану зі службою в Держприкордонслужбі України, згідно з чинним законодавством не дає підстави для встановлення інвалідності. Але, враховуючи прийняття Закону України «Про внесення змін до статті 7 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» щодо встановлення групи інвалідності», дає змогу встановити ОСОБА_1 III групу інвалідності.

У зв`язку з незгодою з експертним рішенням обласної МСЕК №1 позивач направлений для експертного обстеження до ДЗ «Центральна МСЕК МОЗ України».

28.08.2018 року на засіданні ДЗ «Центральна МСЕК МОЗ України» ОСОБА_1 було оглянуто та медико-експертна справа була досліджена з питання підвищення групи інвалідності, але рішення МСЕК №1 залишено без змін, воно є обґрунтованим та відповідає всім діючим нормам законодавства. Наявна правобічна глухота з дитинства, не пов`язана з проходженням військової служби. Хронічна лівобічна сенсоневральна приглухуватість була отримана в період проходження військової служби, але такий ступінь втрати слуху не підпадає під критерії встановлення III групи інвалідності відповідно до «Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності», затвердженого постановою КМУ від 03.12.2009 р. № 1317 та «Інструкції про встановлення груп інвалідності», затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 05.09.2011 року № 561, але з урахуванням ст. 7 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» (в редакції від 13.03.2018 року).

Відтак, рішенням винесене ДЗ «Центральна МСЕК МОЗ України» стосовно ОСОБА_1 є обґрунтованим та прийнятим в межах чинного законодавства.

30.05.2019 року за вх. №19376/19 представником позивача ОСОБА_6 (за ордером) надано відповідь на відзив, зазначивши наступне.

У відзиві відповідач зазначає, що у травні 2017 року рішенням обласної МСЕК №1 позивача визнано особою з інвалідністю III групи, проте на прийняття такого рішення не було правових підстав, оскільки ще не було прийнято Закон України «Про внесення змін до статті 7 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» щодо встановлення групи інвалідності» та клініко-функціональні порушення в організмі позивача не підпадали під встановлення йому III групи інвалідності. Прийняття рішення обласною МСЕК №1 здійснено з урахуванням певного «соціального фактору», існував на момент прийняття рішення (позивач є учасником АТО).

Вказане твердження є помилковим, оскільки, у пункті 29.1 Акту огляду №356 Центральної МСЕК МОЗ України від 17.09.2018 року зазначено основний діагноз, що включає в себе сукупність захворювань у формі хронічної лівобічної сенсоневральної приглуховатості при сприйнятті шепітної мови з 1,5 м., глухоти на праве вухо, обмеженого міжхребцевого остеохондрозу шийного та попереково-крижового відділів хребта та правобічного сколіозу І ст. поперекового відділу хребта.

Пункт 34. Акту огляду визначає наступне обґрунтування експертного рішення: «Враховуючи ступіть функціональних порушень з боку органу слуху, обмеження до трудової діяльності І ст. до самообслуговування І ст., до пересування І ст., згідно до ПКМУ №1317 від 03.12.2009 року, наказ МОЗ №561 від 05.06.2011 року, ПКМУ №10 від 21.01.15 року, стійкі незворотні зміни, винесено рішення - третя група інвалідності. Безстроково, захворювання, так, пов`язане із захистом Батьківщини.»

Таким чином. Центральною медико-соціальною експертною комісією Міністерства охорони здоров`я України встановлено у ОСОБА_1 сукупний ступінь втрати здоров`я, що спричиняє обмеження одразу трьох категорій життєдіяльності у І ступені, при тому, що відповідно до «Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності», затвердженого постановою КМУ від 03.12.2009 року № 1317 для встановлення III групи інвалідності критерієм є ступінь втрати здоров`я, що спричиняє обмеження однієї чи декількох категорій житі і діяльності у помірно вираженому І ступені.

Вбачається, що сукупний ступінь втрати здоров`я позивача повністю підпадає під визначені законодавством критерії встановлення йому III групи інвалідності без урахування «соціального фактору» та Закону України «Про внесення змін до статті 7 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» щодо встановлення групи інвалідності».

Крім того, прийнятий Закон України «Про внесення змін до статті 7 Закону України «Про реабілітацію інвалідністю в Україні» щодо встановлення групи інвалідності» від 13.03.2018 року вперше виокремив із загальних правил порядок встановлення інвалідності. отриманої військовослужбовцями внаслідок захисту Батьківщини, тобто даний закон є спеціальним нормативно-правовим актом, що ще не був прийнятий та не міг бути врахований на момент встановлення вперше позивачеві інвалідності у 2016 році.

Відтак, на момент звернення ОСОБА_1 27.07.2018 року до обласної МСЕК №1 задля повторною переогляду, у зв`язку із погіршенням стану здоров`я, медико-соціальна експертна комісія повинна була вирішити питання щодо підвищення групи інвалідності з III до ІІ групи вже на підставі Закону України «Про внесення змін до статті 7 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» щодо встановлення групи інвалідності».

18.06.2019 року за вх. №21787/19 представником Державного закладу «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України» Дяговець Т.М. надано заперечення на відповідь, в якому зазначено:

Якщо б група інвалідності ОСОБА_1 встановлювалась виходячи з клініко- функціональних порушень, які він мав на момент обстеження у 2017 році, то навіть III група інвалідності не могла бути йому встановлена.

Проте, Обласна медико-соціальна експертна комісія № 1 Комунальної установи «Одеській обласний центр медико-соціальної експертиз» (МСЄК 1) врахувала те, що ОСОБА_1 був учасником АТО, що і є «соціальним фактором» для такої категорії осіб.

Наступні огляди підтвердили III групу інвалідності, а прийняття Закону України «Про внесення змін до статті 7 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" стало, так би мовити, саме підтвердженням і наявністю «соціального фактору».

18.06.2019 року за вх. №21602/19 представником позивача надано заяву про зміну предмету позову, зазначаючи про наступне.

Позивач приходить до висновку, що не встановлення ОСОБА_1 інвалідності на ступінь вище визначених законодавством критеріїв встановлення групи інвалідності відбулося не внаслідок бездіяльності ДЗ «ЦМСЕК МОЗ України», а внаслідок саме прийняття протиправних рішень, винесених ДЗ «ЦМСЕК МОЗ України» та Комунальною установою «Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи», що виражені в актах № 199 огляду медико-соціальною комісією від 30.07.2018 року № 356 огляду медико-соціальною експертною комісією від 17.09.2018 року та листі ДЗ «ЦМСЕК МОЗ України» №625/09/18 від 28.09.2018 року.

Згідно абз. 3 п. 13 «Положення про медико-соціальну експертизу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 року № 1317 Центральна медико- соціальна експертна комісія МОЗ проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, Київською та Севастопольською центральними міськими комісіями, і в разі необхідності скасовує їх.

Враховуючи, що вперше інвалідність ОСОБА_1 призначалась саме Комунальною установою «Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи», а також те, що «Положенням про медико-соціальну експертизу», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 року не передбачено повноважень Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ приймати чи змінювати рішення щодо встановлення інвалідності, а лише скасування або підтвердження таких, тому суб`єктом встановлення інвалідності є саме Комунальна установа «Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи».

Ухвалою суд від 01.07.2019 року продовжено на тридцять днів строк для проведення підготовчого провадження по адміністративній справі №420/840/19.

25.07.2019 року за вх. №26800/19 представником ДЗ «ЦМСЕК МОЗ України» Дяговець Т.М. надано заперечення на заяву про зміну предмету позову.

Акт № 356 огляду МСЕК ДЗ Центральна МСЕК МОЗ України від 17.09.2018 року та лист ДЗ Центральна МСЕК МОЗ України № 625/09/18 від 28.09.2018 року, не є рішеннями ДЗ Центральна МСЕК МОЗ України в розумінні Положення про медико-соціальну експертизу та наказу МОЗ України № 577 від 30.07.2018 року.

Акти огляду медико- соціальної експертної комісії, форма № 157/о, призначені для запису основних медичних даних і соціальних факторів, необхідних для винесення експертного рішення та його обґрунтування, згідно наказу МОЗ України від 30.07.2012 року № 577 Про затвердження форм первинної облікової документації, що використовується в медико-соціальних експертних комісіях.

В акті № 356 огляду медико-соціальною експертною комісією від 17.09.2018 року відображенні відомості згідно відповідної Інструкції щодо його заповнення.

«Виписка з акта огляду медико-соціальною експертною комісією», форма № 157-1/о, застосовується при винесенні рішення медико-соціальною експертною комісією про встановлення групи, причини і строку інвалідності, яка складається з двох частин: зазначеної виписки та довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією.

Виписка із Акта надається до відповідної довідки.

Згідно п. 24 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою КМУ від 03.12.2009 року № 1317, комісія видає особі, яку визнано особою з інвалідністю довідку та індивідуальну програму реабілітації і надсилає у триденний строк виписку з акта огляду комісії органові, в якому особа з інвалідністю перебуває на обліку як отримувач пенсії».

Листом вих. № 625/09/18 від 28.09.2018 року ДЗ Центральна МСЕК МОЗ України повідомив ОСОБА_1 про результати його огляду, який відображено у Акті № 356 огляду медико-соціальною експертною комісією від 17.09.2018 року та зазначив висновок комісії.

Висновки представника позивача про протиправність акту огляду № 356 від 17.09.2018 року є помилковими.

Акт огляду медико-соціальною комісією № 199 від 30.07.2018 року КУ ООЦ МСЕ також не може вважатись рішенням про встановлення групи інвалідності ОСОБА_1

16.08.2019 року представником позивача за вх. №29458/19 надано додаткові пояснення, в яких підтримано правову позицію викладену в адміністративному позові та крім того зазначено, що ОСОБА_1 був кулеметником на броні під час бойових дій, де шумовий вплив був дуже сильним, що не можна зрівняти навіть із звуком від вибуху петарди, беззаперечно постійне перебування ОСОБА_1 , в котрого була наявна глухота правого вуха, у надзвичайно шумному середовищі вплинуло на те, що у ОСОБА_1 погіршився стан здоров`я.

Таким чином, слух на ліве вухо у ОСОБА_1 погіршився саме внаслідок перенесеної контузії під час участі в АТО. А тому, враховуючи участь ОСОБА_1 в АТО та встановлений ОСОБА_1 діагноз - глухота правого вуха (встановлена ще в 1985 році), хронічна лівобічна сенсоневральна приглуховатість (яка була виявлена під час участі ОСОБА_1 в АТО в 2015 році), ОСОБА_1 було встановлено ІІІ групу інвалідності, що і підтверджує той факт, що інвалідність ОСОБА_1 була встановлена саме на підставі клініко - функціональних порушень, а не на підставі соціального фактору.

19.08.2019 року представником КУ ООЦ МСЕ Дяговець Т . М. відзив на заяву про зміну предмету позову, який обґрунтовано наступним.

Вперше ОСОБА_1 було призначено III групу інвалідності в 2016 році по сукупності захворювань, але навіть весь комплекс клініко-функціональних порушень: пов`язаний зі службою в Держприкордонслужбі України (остеохондроз), пов`язаний із захистом Батьківщини (патологія лівого вуха), отриманий у дитинстві (патологія правого вуха); не дозволяв згідно із діючим на той момент законодавством встановити інвалідність.

Тому ОСОБА_1 МСЕК № 1 була встановлена III група інвалідності, безтерміново, відповідно до положень Закону України «Про внесення змін до статті 7 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» щодо встановлення групи інвалідності», Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні», Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності», затвердженого постановою КМУ від 03.12.2009 року № 1317, «Переліку анатомічних дефектів, інших необоротних порушень функцій органів і систем організму, станів та захворювань, за яких відповідна група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду», затвердженого постановою КМУ від 21.01.2015 року № 10, «Інструкції про встановлення груп інвалідності», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 05.09.2011 № 561.

ОСОБА_1 визнаний особою з інвалідністю III групи, причина інвалідності - захворювання пов`язане із захистом Батьківщини, безтермінове.

28.08.2018 року на засіданні ДЗ «Центральна МСЕК МОЗ України» ОСОБА_1 було оглянуто та медико-експертна справа була досліджена з питання підвищення групи інвалідності, рішення МСЕК № 1 залишено без змін.

Ухвалою суду від 19.08.2019 року закрито провадження у справі №420/1840/19 та справу призначено до судового розгляду по суті на 06.09.2019 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 - далі), ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 .

08.04.2015 року Довідкою військово-лікарської комісії Приморського районного військового комісаріату м. Одеси ОСОБА_1 визнано придатним до військової служби.

Довідкою про безпосередню участь особи в антитерористичний операції, забезпечення її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України №30/412 від 07.04.2016 року підтверджено, що солдат за призовом ОСОБА_1 в період з 13.10.2015 року по 18.12.2015 року, безпосередньо брав участь в антитерористичний операції, забезпечення її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на території Луганської області.

Довідкою про безпосередню участь особи в антитерористичний операції, забезпечення її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України №577 від 25.07.2017 року підтверджено, що рядовий ОСОБА_1 в період з 09.07.2015 року по 12.10.2015 року, безпосередньо брав участь в антитерористичний операції, у складі оперативно-бойової прикордонної комендатури «Білгород-Дністровський - 2» в районі проведення антитерористичної операції на ділянці відповідальності Луганського прикордонного загону (н.п. Лисичанськ, Луганської області).

З 26.12.2015 року по 20.01.2016 року солдат по мобілізації ОСОБА_1 перебував на стаціонарному обстеженні та лікуванні в оториноларингологічному відділенні Центрального клінічного госпіталю Державної прикордонної служби та відповідно до виписного епікризу з історії хвороби №138/9 позивачу встановлено діагноз: міжхребцевий остеохондроз, деформуючий спондильоз шийного та попереково-крижового відділу хребта з незначним порушенням функції. Хронічна вертеброгенна люмбалгія в стадії нестійкої ремісії. Глухота правого вуха, хронічна лівобічна сенсоневральна приглухуватість зі сприйняттям шепітної мови до 4,5 метри на ліве вухо.

Довідкою 20.01.2016 року №34 військово-лікарської комісії Центрального клінічного госпіталю Державної прикордонної служби України, встановлено захворювання, так, пов`язані з проходженням військової служби: міжхребцевий остеохондроз, деформуючий спондильоз шийного та попереково-крижового відділу хребта з незначним порушенням функції, хронічна вертеброгенна люмбалгія в стадії нестійкої ремісії, хронічна лівобічна сенсоневральна приглухуватість зі сприйняттям шепітної мови до 4,5 метри на ліве вухо та захворювання, ні, не пов`язані з проходженням військової служби: глухота правого вуха.

Висновок комісії «Придатний до військової служби».

Довідкою до Акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 11.05.2016 року Серії 10 ААВ №798946 позивачу встановлена ІІІ група інвалідності, захворювання пов`язане з проходженням служби, інвалідність встановлена на строк до 01.06.2017 року, черговий переогляд 11.05.2017 року.

Актом огляду медико-соціальною експертною комісією від 10.05.2017 року підтверджено здійснення повторного переогляд ОСОБА_1

Довідкою до Акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 10.05.2017 року Серії 12 ААА №302697, позивачу встановлена ІІІ група інвалідності, захворювання пов`язане з проходженням служби, інвалідність встановлена на строк до 01.06.2019 року, черговий переогляд 10.05.2019 року.

У зв`язку з погіршенням стану здоров`я позивач знаходився на обстежені та лікуванні в Комунальній установі «Міська клінічна лікарня №5» м. Одеси з 14.03.2018 по 28.03.2018 року.

Постановою Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України від 26.04.2018 року №624 затверджено діагноз ОСОБА_1 :

хронічна лівобічна приглухуватість при сприйнятті шепітної мови з 1,5 метри (захворювання, так, пов`язане із захистом Батьківщини);

обмежений міжхребцевий остеохондроз шийного та попереково-крижового відділів хребта без порушення функції; правобічний сколіоз І ст. поперекового відділу хребта без порушення функції;

(захворювання, так, пов`язані з проходженням військової служби);

глухота на праве вухо (захворювання, ні, пов`язане з проходженням військової служби).

27.07.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Комунальної установи «Одеський обласний центр МСЕ» із заявою про незгоду з рішенням МСЕК м. Одеси про встановлення інвалідності, направити документи позивача до Центральної МСЕК м.Києва, оскілки, не був врахований Закон України від 13.03.2018 року, що спрощує умови встановлення групи інвалідності на ступінь вище.

Актом огляду медико-соціальною експертною комісією №199 від 30.07.2018 року підтверджено здійснення повторного переогляд, зміни категорії ОСОБА_1

Актом огляду медико-соціальною експертною комісією №356 від 17.09.2019 року підтверджено здійснення повторного переогляду ОСОБА_1 щодо збільшення групи інвалідності.

Листом №625/09/18 від 298.09.2018 року Державний заклад «Центральна медико-соціальна експертна комісія» Міністерства охорони здоров`я України направленим на адресу КУ «Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи» повідомлено, що на засіданні Центральної МСЕК МОЗ України розглянуто медико-експертну справу та оглянуто громадянина ОСОБА_1 з питання підвищення групи інвалідності. Рішення обласної МСЕК залишено без змін.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА.

Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Стаття 19 Конституції України в першому реченні закріплює автономію особистості в її різноманітній життєдіяльності, а у другому реченні містить її королларій, передбачаючи, що держава не може виходити за межі повноважень, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд перевіряє дії відповідача на відповідність вимогам ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Стаття 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовідносини в даній справі регулюються:

Законом України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні»;

Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженим постановою КМУ від 03.12.2009 року № 1317;

Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 05.09.2011 року №561;

Наказом Міністерства охорони здоров`я України (МОЗ України - далі) Про затвердження форм первинної облікової документації, що використовується в медико-соціальних експертних комісіях від 30.07.2012 року № 577.

Закон України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні».

Пункт 13 статті 7.

Особам, які звертаються для встановлення інвалідності, зумовленої наявністю анатомічних дефектів, інших необоротних порушень функцій органів і систем організму, у тому числі необоротною втратою (ампутацією) верхніх та/або нижніх кінцівок (їх частин), а також особам з інвалідністю, у яких строк переогляду настає після досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", відповідна група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду (безстроково). Особам, які внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпечення їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, отримали ушкодження, які призвели до необоротної втрати (у тому числі ампутації) верхніх та/або нижніх кінцівок (їх частин), необоротної втрати іншого органу або повної стійкої втрати органом його функцій, що призвело до інвалідності, група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду (безстроково) та на ступінь вище визначених законодавством критеріїв встановлення групи інвалідності, але не вище I групи. Переогляд з метою підвищення групи інвалідності таким особам відбувається на підставі особистої заяви особи з інвалідністю або її законного представника у разі настання змін у стані здоров`я і працездатності особи з інвалідністю або за рішенням суду.

Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженим постановою КМУ від 03.12.2009 року № 1317.

Пункт 17.

Медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб особи з інвалідністю, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Пункт 26.

Підставою для встановлення III групи інвалідності є стійкі, помірної важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, наслідками травм або вродженими вадами, що призвели до помірно вираженого обмеження життєдіяльності особи, в тому числі її працездатності, але потребують соціальної допомоги і соціального захисту.

Критеріями для встановлення III групи інвалідності є ступінь втрати здоров`я, що спричиняє обмеження однієї чи декількох категорій життєдіяльності у помірно вираженому I ступені:

обмеження самообслуговування I ступеня - здатність до самообслуговування з використанням допоміжних засобів;

обмеження здатності самостійно пересуватися I ступеня - здатність до самостійного пересування з більшим витрачанням часу, часткового пересування та скорочення відстані;

обмеження здатності до навчання I ступеня - здатність до навчання в навчальних закладах загального типу за умови дотримання спеціального режиму навчального процесу і/або з використанням допоміжних засобів, за допомогою інших осіб (крім персоналу, що навчає);

обмеження здатності до трудової діяльності I ступеня - часткова втрата можливостей до повноцінної трудової діяльності (втрата професії, значне обмеження кваліфікації або зменшення обсягу професійної трудової діяльності більше ніж на 25 відсотків, значне утруднення в набутті професії чи працевлаштуванні осіб, що раніше ніколи не працювали та не мають професії);

обмеження здатності до орієнтації I ступеня - здатність до орієнтації в часі, просторі за умови використання допоміжних засобів;

обмеження здатності до спілкування I ступеня - здатність до спілкування, що характеризується зниженням швидкості, зменшенням обсягу засвоєння, отримання та передавання інформації;

обмеження здатності контролювати свою поведінку I ступеня - здатність частково контролювати свою поведінку за особливих умов.

Особи з інвалідністю III групи з помірним обмеженням життєдіяльності можуть навчатися та провадити різні види трудової діяльності за умови забезпечення у разі потреби засобами компенсації фізичних дефектів чи порушених функцій організму, здійснення реабілітаційних заходів.

Інструкція про встановлення груп інвалідності, затверджена Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 05.09.2011 року №561.

Пункт 1.4.

Медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, здійснення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб інваліда, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Пункт 1.10.

При огляді у МСЕК проводяться: вивчення документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи; опитування хворого; об`єктивне обстеження та оцінка стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії.

Пункт 3.4.4

Група інвалідності III встановлюється при таких захворюваннях:

двобічна глухота.

Наказ МОЗ України Про затвердження форм первинної облікової документації, що використовується в медико-соціальних експертних комісіях від 30.07.2012 року № 577.

Підпункти 1.5., 1.6. пункту 1.

Затвердити форми облікової документації

Форму первинної облікової документації № 157/ом «Акт огляду медико-соціальною експертною комісією» та інструкцію щодо її заповнення, що додаються.

Форму первинної облікової документації № 157-1/о «Виписка з акта огляду медико-соціальною експертною комісією» та інструкцію щодо її заповнення, що додаються.

ВИСНОВКИ СУДУ.

У «Науковому висновку щодо меж дискреційного повноваження суб`єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією», опублікованому на офіційному сайті Верховного Суду, зазначено, що «критеріями судового контролю за реалізацією дискреційних повноважень є: критерії перевірки діяльності публічної адміністрації, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, зокрема, мета, з якою дискреційне повноваження надано, об`єктивність дослідження доказів у справі, принцип рівності перед законом, безсторонність; публічний інтерес, задля якого дискреційне повноваження реалізується; зміст конституційних прав та свобод особи; якість викладення у дискреційному рішенні доводів, мотивів його прийняття».

Відповідно до ст. 6 Конвенції «Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».

Конституція України (в редакції станом на 30.09.2016 року) містить статтю 124 «…Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.», яка визначає можливість судового захисту за наявності юридичного спору.

Юридичний спір - це юридичний конфлікт між учасниками правовідносин, у якому кожен з учасників правовідносин захищає свої суб`єктивні права. Правові спори виникають внаслідок порушення суб`єктивних прав у результаті протиправних дій, а також у разі невизнання або оспорювання суб`єктивних прав.

Юридичний спір в даній справі виник в результаті винесення відповідачами протиправних рішень щодо встановлення позивачу групи інвалідності та її підтвердження.

ЄСПЛ у своїх рішеннях зазначає, що визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів повинно відповідати принципу верховенства права.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» інвалідом є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Статтею 3 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» встановлено, що інвалідність як міра втрати здоров`я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні», інвалідність - міра втрати здоров`я у зв`язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

За цією ж статтею медико-соціальна експертиза - це визначення на основі комплексного обстеження усіх систем організму конкретної особи міри втрати здоров`я, ступеня обмеження її життєдіяльності, викликаного стійким розладом функцій організму, групи інвалідності, причини і часу її настання, а також рекомендацій щодо можливих для особи за станом здоров`я видів трудової діяльності та умов праці, потреби у сторонньому догляді, відповідних видів санаторно-курортного лікування і соціального захисту для найповнішого відновлення усіх функцій життєдіяльності особи.

Частиною 1 статті 7 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» встановлено, що медико-соціальна експертиза повнолітніх осіб проводиться медико-соціальними експертними комісіями.

Згідно з частиною 8статті 7 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні», саме медико-соціальні експертні комісії визначають групу інвалідності, її причину і час настання; види трудової діяльності, рекомендовані інваліду за станом здоров`я тощо.

Постановою Кабінету Міністрів України №1317 від 03.12.2009 року затверджено Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.

Відповідно до п. 3 Положення про медико-соціальну експертизу, медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Згідно з п. 4 Положення про медико-соціальну експертизу, медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії.

Відповідно до пункту 19 Положення № 1317 комісія проводить засідання у повному складі і колегіально приймає рішення. Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акта огляду та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою.

Відповідно до пункту 20 Положення № 1317 комісія під час встановлення інвалідності керується Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики та Радою Федерації незалежних профспілок України.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 5 вересня 2011 року №561 затверджена Інструкція про встановлення груп інвалідності (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 листопада 2011 року за № 1295/20033).

Відповідно до пункту 1.10 Інструкції при огляді у МСЕК проводяться: вивчення документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи; опитування хворого; об`єктивне обстеження та оцінка стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії.

Відповідно до пункту 17 Положення № 1317 вказано, що медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб інваліда, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Пунктом 25 Положення № 1317 передбачено, що рішення комісії може бути оскаржене до суду в установленому законодавством порядку.

Як зазначено вище, позивачу була встановлена першочергово ІІІ група інвалідності у зв`язку із проходженням служби 11.05.2016 року.

На час встановлення інвалідності ч.13 ст. 7 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» викладена у наступній редакції: «Особам, які звертаються для встановлення інвалідності, зумовленою наявністю анатомічних дефектів, інших необоротних порушень функцій органів і систем організму, відповідна група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду. Переогляд з метою підвищення групи інвалідності таким особам відбувається на підставі особистої заяви інваліда або його законного представника у разі настання змін у стані здоров`я і працездатності інваліда або за рішенням суду».

Постановою Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України (Протокол №456 від 06.07.2018 року) щодо розгляду постанови госпітальної ВЛК військово-медичного клінічного центру Державної прикордонної служби України м. Одеси від 26.04.2018 року №624 затверджено діагноз ОСОБА_1 :

хронічна лівобічна приглухуватість при сприйнятті шепітної мови з 1,5 метри (захворювання, так, пов`язане із захистом Батьківщини);

обмежений міжхребцевий остеохондроз шийного та попереково-крижового відділів хребта без порушення функції; правобічний сколіоз І ст. поперекового відділу хребта без порушення функції;

(захворювання, так, пов`язані з проходженням військової служби);

глухота на праве вухо (захворювання, ні, пов`язане з проходженням військової служби).

27.07.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Комунальної установи «Одеський обласний центр МСЕ» із заявою про незгоду з рішенням МСЕК м. Одеси про встановлення інвалідності, направити документи позивача до Центральної МСЕК м. Києва, оскільки не був врахований Закон України від 13.03.2018 року, що спрощує умови встановлення групи інвалідності на ступінь вище.

На час звернення позивача ч.13 ст. 7 ЗУ «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» викладена у наступній редакції: «Особам, які звертаються для встановлення інвалідності, зумовленої наявністю анатомічних дефектів, інших необоротних порушень функцій органів і систем організму, у тому числі необоротною втратою (ампутацією) верхніх та/або нижніх кінцівок (їх частин), а також особам з інвалідністю, у яких строк переогляду настає після досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", відповідна група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду (безстроково). Особам, які внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпечення їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, отримали ушкодження, які призвели до необоротної втрати (у тому числі ампутації) верхніх та/або нижніх кінцівок (їх частин), необоротної втрати іншого органу або повної стійкої втрати органом його функцій, що призвело до інвалідності, група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду (безстроково) та на ступінь вище визначених законодавством критеріїв встановлення групи інвалідності, але не вище I групи. Переогляд з метою підвищення групи інвалідності таким особам відбувається на підставі особистої заяви особи з інвалідністю або її законного представника у разі настання змін у стані здоров`я і працездатності особи з інвалідністю або за рішенням суду».

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З вищезазначеної норми Конституції України слідує, що кожен орган державної влади зобов`язаний діяти виключно в межах передбачених чинним законодавством. Відповідно, суд при вирішенні питання щодо правомірності дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень може вирішувати питання щодо відповідності таких дій нормам чинного законодавства, однак не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені по компетенції цього органу державної влади.

Крім того, як вбачається зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, зважаючи на викладене суд доходить висновку про визнання протиправним та скасування рішення Комунальної установи «Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи» щодо встановлення ОСОБА_1 III групи інвалідності, викладене у формі акту № 199 огляду медико-соціальною комісією від 30.07.2018 року та рішення Державного закладу «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України» щодо підтвердження рішення Комунальної установи «Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи» від 30.07.2018 року викладене у формі акту № 356 огляду медико-соціальною експертною комісією від 17.09.2018 року, оскільки редакція ч.13 ст. 7 «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» передбачає встановлення групи інвалідності ступінь вище визначених законодавством критеріїв встановлення групи інвалідності.

Разом з цим, суд критично ставиться до посилання представника відповідачів щодо врахування «соціального фактору» при первинному встановленні групи інвалідності ОСОБА_1 у 2016 році, оскільки дії суб`єкта владних повноважень повинні відповідати ч.2 ст. 19 Конституції України.

При цьому, суд відмовляє в задоволенні вимоги позивача щодо скасування листа ДЗ «ЦМСЕК МОЗ України» №625/09/18 від 28.09.2018 року, оскільки це не рішення суб`єкта владних повноважень, а інформування позивача про результати прийнятого рішення.

Статтею 13 Конвенції встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У рішенні від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» ЄСПЛ вказав, що норма статті 13 Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Сутність цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органу розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечать при цьому виконання своїх зобов`язань. Суд визнав, що вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачені національним законодавством (пункт 145 рішення).

У пункті 50 рішення від 13 січня 2011 року у справі «Чуйкіна проти України» ЄСПЛ зазначив, що порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення від 10 липня 2003 року у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, пункт 45 та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, пункт 25, ECHR 2002 II).

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Стаття 13 Конвенції, крім іншого визначає те, що засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правого захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Крім того, суд враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі «Релігійна громада Свідків Єгови Тернівського району Кривого Рогу проти України» (№ 21477/10), яким визнано порушення вимог Конвенції через відмову суду у зобов`язанні суб`єкта владних повноважень усунути порушення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позову щодо зобов`язання Комунальної установи «Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи» встановити ОСОБА_1 інвалідність на ступінь вище визначених законодавством критеріїв встановлення групи інвалідності (II групу інвалідності) та зобов`язання Комунальної установи «Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи» встановити ОСОБА_1 II групу інвалідності з дня його огляду та встановлення йому інвалідності Комунальною установою «Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи», тобто з 27.07.2018 року.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ст.90 КАС України).

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись ст. ст. 12,139, 242, 246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державного закладу «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України», Комунальної установи «Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи» про визнання протиправними та скасування рішення повідомлень-рішень, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комунальної установи «Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи» щодо встановлення ОСОБА_1 . III групи інвалідності, викладене у формі акту № 199 огляду медико-соціальною комісією від 30.07.2018 року .

Визнати протиправним та скасувати рішення Державного закладу «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України» щодо підтвердження рішення Комунальної установи «Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи» від 30.07.2018 року викладене у формі акту № 356 огляду медико-соціальною експертною комісією від 17.09.2018 року

Зобов`язати Комунальну установу «Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи» встановити ОСОБА_1 інвалідність на ступінь вище визначених законодавством критеріїв встановлення групи інвалідності (II групу інвалідності).

Зобов`язати Комунальну установу «Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи» встановити ОСОБА_1 II групу інвалідності з дня його огляду та встановлення йому інвалідності Комунальною установою «Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи», тобто з 27.07.2018 року.

В задоволенні позовної вимоги про скасування листа ДЗ «ЦМСЕК МОЗ України» №625/09/18 від 28.09.2018 року - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 15.5 розділу VII "Перехідні положення" КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , телефон: НОМЕР_3

Державний заклад «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України» (адреса: 04071, м.Київ, вул.Костянтинівська, 36, код ЄДРПОУ 38260065, телефон: (044) 463-79-70)

Комунальна установа «Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи», (адреса: 65003, м.Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 40, ЄДРПОУ 03321555, телефон: (048) 723 53 59)

Головуючий суддя Потоцька Н.В.

.