Решение № 84319487, 10.09.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2019 р. Справа№200/6228/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Арестової Л.В., при секретарі судового засідання – Гришиної А.А.,

за участю представника відповідача – Кудлаєнко В.Г.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце знаходження: АДРЕСА_1 ; рнокпп: НОМЕР_1 ) до Головного управління Держпраці у Донецькій області (місце знаходження: вул. Прокоф`єва, буд. 82, м. Покровськ, Донецька області; код ЄДРПОУ: 39790445) про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Держпраці у Донецькій області про визнання протиправною та скасуванню постанови Головного управління Держпраці у Донецькій області від 21.03.2019 р. № ДЦ 574/548/АВ/П/ІП-ФС про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_1 у розмірі 4173 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що Головним управлінням Держпраці у Донецькій області було проведено інспекційне відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , за результатами якого прийнято постанову про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_1 № ДЦ 574/548/АВ/П/ІП-ФС у розмірі 4173 грн., яка на думку позивача прийнята з порушенням вимог Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 р. № 509.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 травня 2019 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче засідання у справі на 28 травня 2019 року.

21 травня 2019 року ухвалою суду відмовлено у задоволені клопотання позивача - ОСОБА_1 - про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

28 травня 2019 року відкладено розгляд справи на 13 червня 2019 року.

10 червня 2019 року ухвалою суду клопотання позивача про проведення підготовчого засідання 13 червня 2019 року в режимі відеоконференції задоволено.

13 червня 2019 року відкладено розгляд справи на 11 липня 2019 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 липня 2019 року продовжено строк проведення підготовчого засідання на 30 днів. Відкладено підготовче засідання на 01 серпня 2019 року.

01 серпня 2019 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 10 вересня 2019 року.

В судове засідання представник позивача та позивач не з`явились, надалі заяву про розгляд справи за їх відсутністю, вимоги підтримали у повному обсязі та просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, а також надав відзив, в якому зазначено, що Головне управління Держпраці у Донецькій області діяло лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 21 березня 2019 року № ДЦ574/548/АВ/П/ІП-ФС є законною та обґрунтованою, дії посадових осіб відповідають вимогам Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 р. № 509, а тому відсутні підстави для її скасування.

Позивач надав до суду відповідь на відзив, у якому зазначила, що у повідомлені про розгляд справи про накладення штрафу підпис не належить її, а крім того, у разі виконання припису у установлений у ньому строк заходи до притягнення об`єкта відвідування до відповідальності не вживаються.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

На виконання наказу управління Держпраці у Донецькій області N 307 від 12.02.2019 року інспекторами управління Держпраці у період з 20.02.2019 року по 07.03.2019 року проведено інспекційне відвідування фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 .

12.02.2019 року ФОП ОСОБА_1 видано направлення на проведення інспекційного відвідування, дата початку зазначено 20 лютого 2019 року, тривалістю два робочих дні з питань дотримання законодавства про працю в частині виявлення неоформлених трудових відносин.

20.02.2019 року до Головного управління Держпраці у Донецькій області надійшло повідомлення чоловіка позивачки ОСОБА_2 , що ОСОБА_1 перебуває на стаціонарному лікуванні в м. Одеса в інституті ім. Філатова з 19.02.2019 року по 28.02.2019 року.

21 лютого 2019 року Головним управлінням Держпраці у Донецькій області складено Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування № ДЦ 574/548/НД/АВ та вимогу про надання документів № ДЦ 574/548/ПД.

В Акті зазначено, що під час інспекційного відвідування на торговельних об`єктах знаходились працівники ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , якими надані пояснення стосовно їх працевлаштування. В ході проведення інспекційного відвідування ненадані для ознайомлення, завірених об`єктом відвідування копій документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію (відомості) з питань, які є предметом інспекційного відвідування. Проведення інспекційного відвідування неможливе за відсутністю документів, що стали предметом контролю, а також, у зв`язку з тим, що ФОП ОСОБА_1 перебуває на стаціонарному лікуванні в м. Одесса. Строк проведення інспекційного відвідування зупинено по 07 березня 2019 року.

У зазначеної вище вимогі вказано, що строк проведення інспекційного відвідування зупинено по 07.03.2019 року. Відповідно до підпункту 2 пункту 11, п.п. 12, 18 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою КМУ від 26 квітня 2017 року № 295 зобов`язано ФОП ОСОБА_1 в строк до 09 годин 07.03.2019 року надати документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування.

За результатами проведеного інспекційного відвідування інспекторами праці 07.03.2019 було складеного акт інспекційного відвідування №ДЦ 574/548/АВ, яким зафіксовано факт порушення законодавства, а саме неповідомлення (несвоєчасно) повідомлення органів Державної фіскальної служби за формою, встановленою КМУ про прийняття працівників на роботу ч.3 ст. 24 КЗпП України.

Так проведеної перевіркою, встановлено, що ФОП ОСОБА_1 20.02.2019 року укладено трудовий договір с ОСОБА_4 . Під час інспекційного відвідування 20.02.2019 року о 08 годин 30 хвилин на ринку Славутич вона здійснювала реалізацію товару та надала пояснення, що працює з 07.00 по 13.00, що також підтверджується наданим табелем обліку робочого часу та графіком роботи за лютий 2019 року. Повідомлення про прийняття на роботу до органів ДФС надано фактично 20.02.2019 року о 14.53, тобто після початку роботи працівника ОСОБА_4

Головне управління Держпраці у Донецькій області своїм листом, за підписом заступника начальника Зуб Г.В. від 14 березня 2019 року № 04.1-11-7/2297-19 повідомило ФОП ОСОБА_1 що розгляд справи про накладення штрафу відбудеться 21 березня 2019 року о 10.15 годині.

На вказаному листі є запис «Прошу розглянути справу без моїй участі» підпис та дата 15.03.2019 року.

У зв`язку з виявленими в ході інспекційного відвідування порушеннями вимог законодавства про працю, заступником начальника Управління Держпраці у Донецькій області Зуб Ганною Володимирівною 21.03.2019 року винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ДЦ574/548/АВ/П/ІП-ФС, якою на позивача накладено штраф в розмірі 4173 грн. на підставі абзацу 8 частини 2 статті 265 КЗпП України.

Позивачем не оскаржується правомірність перевірки та порушення, що були встановлені такою перевіркою.

Отже, предметом розгляду даної справи є законність дій відповідача під час проведення інспекційного відвідування, а саме порушення інспектором п. 18 Порядку № 295 та постанови Головного управління Держпраці у Донецькій області про накладення на позивача штрафу, а саме не повідомлення позивача про розгляд справи стосовно ФОП ОСОБА_8 Т ОСОБА_9 .

Надаючи правову оцінку доводам позивача щодо протиправності дій Головного управління Держпраці у Донецькій області з прийняття оскаржуваної постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами відповідача, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України).

Відповідно до ч.1 ст.259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 11.02.2015 №96 (далі Положення №96) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, зокрема з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення.

Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю. (п.п.6 п.6 Положення №96).

Пунктом 7 Положення № 96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

Процедуру проведення Управліннями Держпраці перевірки стану додержання законодавства про працю, визначено Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 № 877-V (далі Закон №877-V) та Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №295 від 26.04.2017 (далі Порядок №295).

Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.2 Закону №877-V заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21,частини третьої статті 22 цього Закону.

Згідно з цим Законом, орган державного нагляду має право здійснювати планові, позапланові заходи здійснення державного нагляду. Підстави, порядок їх здійснення та необхідні розпорядчі документи органу державного нагляду, визначені статтями 5, 6, 7 цього Закону.

Державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом (ст.3 Закону №877-V).

Пунктом 2 Порядку № 295 передбачено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема: Держпраці та її територіальних органів.

Відповідно до п. 16. у разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку), відсутності об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об`єкта відвідування або іншою уповноваженою особою.

Пунктом 17 передбачено, що Копія акту, зазначеного у пункті 16 цього Порядку, надсилається органам, яким підпорядкований об`єкт відвідування (за наявності), для вжиття заходів з усунення перешкод і забезпечення присутності об`єкта відвідування за своїм місцезнаходженням.

Згідно п. 18. у разі відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, об`єкту відвідування надсилається копія акту про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та письмова вимога із зазначенням строку поновлення документів. На час виконання такої вимоги строк проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зупиняється.

Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідно до наказу № 307 від 12.02.2019 року та направлення на проведення інспекційного відвідування від 12.02.2019 року, інспекційне відвідування було призначено на 20 лютого 2019 тривалістю два робочих дні. 21 лютого 2019 інспекторами праці складено Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування та Вимогу про надання документів, відповідно до якої, строк проведення інспекційного відвідування зупинено по 07.03.2019 року, та ФОП Клафос зобов`язано в строк до 09 годин 07.03.2019 року надати необхідні документи.

Вищезазначені документі були відправлені відповідачем 21.02.2019 року на адресу позивача: м. Маріуполь, Кальміуський р АДРЕСА_2 н, АДРЕСА_3 . АДРЕСА_1 , б. 235., та були повернути відправнику.

Однак, відповідно до Акту інспекційного відвідування від 07.03.2019 року № ДЦ 574/548/АВ зазначені у Вимогі документи були надані до перевірки позивачем 07.03.2019 року о 09.00 годин.

Таким чином, відповідач мав право зупинити строк проведення інспекційного відвідування у разі відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, про що повідомів позивача.

Відповідно до п.п. 19-21 Порядку, за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування. Якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною.

Згідно п. 27 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Таким чином, судом з`ясовано, що відповідачем дотримано вимоги, щодо проведення інспекційного відвідування, передбачені Порядком № 295.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" (далі - штрафи) передбачено Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 р. № 509 (далі-Порядок №509)

Так, пунктом 2 Порядку №509 визначено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Відповідно до п.п. 4, 5 справа розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд. У разі надходження від суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений уповноваженою посадовою особою, але не більше ніж на 10 днів.

Згідно пункту 6 Порядку №509 про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

Розгляд справи розпочинається з представлення уповноваженої посадової особи, яка її розглядає. Зазначена особа роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Під час розгляду справи заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішується питання щодо задоволення клопотання.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акту, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Розгляд справ на підставі акту про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, акту, зазначеного в абзаці п`ятому пункту 2 цього Порядку, здійснюється уповноваженими посадовими особами Держпраці та її територіальних органів.

Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або видається його представникові, про що на ньому робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. У разі надсилання примірника постанови поштою у матеріалах справи робиться відповідна позначка (пункти 7 та 8 Порядку №509).

Підсумовуючі наведене, суд зазначає, що спірним є питання, чи була позивачка належним чином повідомлена про те, що розгляд справи про накладення штрафу на ОСОБА_1 відбудеться 21 березня 2019 року о 10.15 годині.

Суд констатує наявність на зазначеному листі про повідомлення позивача про розгляд справи запису «Прошу розглянути справу без моїй участі», підпису та дати - 15.03.2019 року.

Також, судом встановлено, що даний запис був зроблений чоловіком позивачки за її вказівкою, в присутності позивачки та чотирьох інспекторів ГУ Держпраці в Донецькій області: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , після зачитування змісту повідомлення про розгляд справи вголос ОСОБА_10 , що підтверджується поясненнями зазначених посадових осіб відповідача, які були досліджені у судовому засіданні.

Приймаючі до уваги наведене, суд робить висновок, що позивачка була повідомлена про розгляд справи про накладення штрафу на ОСОБА_1 відбудеться 21 березня 2019 року о 10.15 годині саме належним чином, оскільки, з урахуванням проблем з зором у позивачки та відповідного лікування, вона була позбавлена можливості самостійно особисто отримати повідомлення про розгляд її справи, та ознайомитися зі змістом такого повідомлення, а зачитування вголос такого повідомлення з метою повідомити позивачку про розгляд її справи відповідачем, цілком відповідає вимогам пункту 6 Порядку №509, оскільки, у будь-якому разі, кінцевою метою повідомлення особи про дату та місце розгляд справи про накладення штрафу відносно особи, є саме обізнаність особи, щодо якої розглядатиметься така справа, про час та місце розгляду, що й було зроблено посадовими особами відповідача шляхом зачитування вголос спірного повідомлення.

Надаючи оцінку доводам представника позивачки про те, що позивачці не належать підпис та почерк на спірному повідомленні про розгляд справи, суд зазначає, що, як встановлено у судовому засіданні, та зазначено вище, цей запис про повідомлення позивачки зроблено чоловіком позивачки за її вказівкою, в її присутності та в присутності посадових осіб відповідача після того, як їй було зачитано вголос зміст повідомлення про те, що розгляд справи про накладення штрафу на ОСОБА_1 відбудеться 21 березня 2019 року о 10.15 годині, а також з урахуванням того, що позивачка не зверталася до правоохоронних органів із відповідними заявами про скоєння кримінального правопорушення за ознаками злочину, що передбачений статтею 358 КК України, суд не приймає до уваги зазначені доводи представника позивача.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно положень ст.75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожні докази, які є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 139, 244-250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволені позовної заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце знаходження: АДРЕСА_1 ; рнокпп: НОМЕР_1 ) до Головного управління Держпраці у Донецькій області (місце знаходження: вул. Прокоф`єва, буд. 82, м. Покровськ, Донецька області; код ЄДРПОУ: 39790445) про визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпраці у Донецькій області від 21.03.2019 року № ДЦ 574/548/АВ/П/ІП-ФС про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_1 у розмірі 4 173 грн. – відмовити.

Вступна та резолютивна частини рішення прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 10 вересня 2019 року.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 18 вересня 2019 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Л.В. Арестова