Решение № 84307120, 12.09.2019, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

12.09.2019 227/3099/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2019 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді - Левченка А.М.,

за участі секретаря судового засідання - Черкасової О.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження в приміщенні Добропільського міськрайонного суду Донецької області позовну заяву ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 , до Білозерської міської ради, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, справа 227/3099/19, -

ВСТАНОВИВ

Позивач звернувся до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки, який був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з померлим була зареєстрована його дружина та мати позивачки, ОСОБА_3 , яка відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України є такою, що прийняла спадщину після померлого чоловіка, однак, не встигла оформити всі належні документи. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла і мати позивачки. Після її смерті відкрилася спадщина на двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . За життя, 04.12.1995 року, мати позивачки склала заповіт, згідно якого заповідала своїй донці належну їй частину квартири за вищевказаною адресою. Позивач є єдиним спадкоємцем першої черги як за законом так і за заповітом щодо майна померлої ОСОБА_3 . Позивачка вважала, що є такою, що фактично прийняла спадщину і, що вона може в будь-який час отримати свідоцтво про право на спадщину, так як її мати тривалий час проживала разом з нею за адресою: АДРЕСА_2 і позивачка самостійно доглядала матір та здійснила її поховання. Однак, постановою приватного нотаріуса Добропільського міського нотаріального округу Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Молодняк Л.П. від 03.07.2019 року № 594/02-31 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з пропуском встановленого законом шестимісячного строку для прийняття спадщини. На даний час, через пропуск строку для подання заяви про прийняття спадщини, позивач позбавлена можливості реалізувати своє право, як спадкоємець першої черги за заповітом на отримання спадщини та змушена звернутись до суду. У зв`язку із викладеним просить суд визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини тривалістю чотири календарних місяці з моменту набрання рішенням суду чинності.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, звернувся до суду з заявою про розгляд справи без його участі, просив ухвалити рішення на розсуд суду.

Як встановлено судом, « ОСОБА_4 » народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьки « ОСОБА_5 » та « ОСОБА_6 » (а.с.8). 02 вересня ІНФОРМАЦІЯ_4 « ОСОБА_7 » та « ОСОБА_4 » уклали шлюб, після реєстрації позивачці присвоєно прізвище « ОСОБА_8 » (а.с. 9).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 у віці 73 років, про що виконкомом Білозерської міської ради міста Добропілля Донецької області в Книзі реєстрації смертей 20.03.2006 року зроблено відповідний актовий запис № 79 та видано свідоцтво по смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 12). Згідно відповіді виконкому Білозерської міської ради ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , був зареєстрований з 30.11.1977 року та знятий з реєстраційного обліку 19.04.2006 року. На день смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) разом з померлим була зареєстрована дружина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с. 15).

ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 86 років померла ОСОБА_3 , про що Добропільським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області 04.10.2016 року складено відповідний актовий запис № 410 та видано свідоцтво по смерть серії НОМЕР_2 (а.с. 13). Згідно відповіді виконкому Білозерської міської ради ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , за адресою: АДРЕСА_1 , була зареєстрована з 20.06.1972 року та знята з реєстраційного обліку 14.11.2016 року. На день смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_8 ) була зареєстрована одна.

Згідно свідоцтва про право власності на житло від 18.04.1994 року квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_5 – 21,7 м2 та ОСОБА_3 – 21,6 м2 (а.с. 10).

З заповіту ОСОБА_3 , складеного 04.12.1995 року, убачається, що вона заповіла належну їй частину двокімнатної квартири АДРЕСА_3 (а.с.11).

Відповідно до копії паспорта позивачки ОСОБА_1 убачається, що вона зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 (а.с.6, зворот).

Будь-яких доказів на підтвердження постійного проживання зі спадкодавцем ОСОБА_1 та фактичного прийняття спадщини позивачем суду не надано.

З матеріалів спадкової справи №192/2019 судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 звернулась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Згідно постанови приватного нотаріуса Добропільського міського нотаріального округу Молодняк Л.П. про відмову у вчиненні нотаріальної дії видача свідоцтва про право на спадщину за заповітом на ім`я гр. ОСОБА_1 – неможлива, тому що строк подання заяви про прийняття спадщини терміном у шість місяців, встановлений ст. 1270 ЦКУ, нею пропущений, зареєстровані спадкоємець та спадкодавець у різних населених пунктах, таким чином дочка спадкодавця, гр. ОСОБА_1 , вчасно не прийняла спадщину (а.с. 16).

За загальними положеннями про спадкування, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 3 ст.1222, ч.1 ст.1220, ч. 1 ст.1270 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за Законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч.1 ст.1268 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Тобто право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й Закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття такої спадщини.

Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом ч.3 ст.1272 ЦК України, та роз`ясненнями, що містяться в абзаці 6 п.24 Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Враховуючи викладене, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини.

Зважаючи на судову практику Верховного Суду, судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

В судовому засіданні позивач пояснила суду, що вона була обізнана про наявність заповіту складеного на її ім`я ОСОБА_3 .. Позивач стверджує, що вважала себе такою, що прийняла спадщину, оскільки фактично мешкала разом з матір`ю та доглядала її після ампутації стопи, але будь-яких доказів щодо цього до суду не подано. Позивач також зазначила, що пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини через її юридичну необізнаність, що не є поважною причиною. Крім цього, позивач в судовому засіданні зазначила, що перешкодою для її звернення до нотаріуса протягом шести місяців стало те, що позивач спочатку доглядала за новонародженою онукою, а потім за чоловіком, якого травмувало в шахті. Проте, вказані позивачем обставини як у сукупності так і окремо не належать до об`єктивних, непереборних, істотних труднощів та перешкод, які потягли за свобою звернення позивача до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини більше ніж через вда роки після відкриття спадщини.

Тривалої хвороби, перебування спадкоємця за межами України або інших непереборних обставин, які б унеможливлювали протягом шести місцяів звернутись позивачці до нотаріуса, не було.

У зв`язку з викладеним у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 261, 264 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ

В задоволенні позову ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 , до Білозерської міської ради, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, безпосередньо до Донецького апеляційного суду або через Добропільський міськрайонний суд Донецької області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України:

- позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ;

- відповідач Білозерська міська рада Донецької області, ЄДРПОУ 36297559, місцезнаходження: вул. Гірнича, буд.4, м. Білозерське, Донецька область.

Повне судове рішення складено 16 вересня 2019 року.

Суддя Левченко А.М.

12.09.2019