Решение № 84289657, 10.09.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2019 р. Справа№200/6949/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючої судді Буряк І.В.,

секретаря судового засідання Соколової С.О.,

за участю:

позивача: не з`явилась

представника відповідача: Коваленко Г.О

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 13 березня 2019 року №3127-44, -

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 (надалі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (надалі - відповідач, ГУ ДФС у Донецькій області), про визнання протиправною та скасування вимоги ГУ ДФС у Донецькій області від 13 березня 2019 року №Ф-3127-44 про сплату боргу (недоїмки) на загальну суму 1 600,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані наступним.

Позивач зареєстрована як фізична особа підприємець, однак наразі доходи від здійснення нею підприємницької діяльності не отримуються, оскільки вона перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною, з огляду на що позивач не повинна сплачувати єдиний соціальний внесок.

Звертає увагу, що вона як фізична особа-підприємець повинна перебувати на обліку як фізична особа-підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності, вести облік та сплату податків саме як фізична особа-підприємець 2 групи єдиного податку із зареєстрованими видами діяльності.

Посилається на правову позицію викладену у постанові Вищого адміністративного суду України від 21.01.2016 у справі № К/800/44702/14 та практику Європейського суду з прав людини.

12 липня 2019 року судом отриманий відзив ГУ ДФС у Донецький області на позовну заяву ОСОБА_1 за змістом якого зазначено таке.

ОСОБА_1 помилково посилається на Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», оскільки оскаржувана вимога стосується податкового боргу не з єдиного внеску, а з єдиного податку сплата якого регламентована Податковим кодексом України (далі ПК України).

Крім того, зазначає відповідач, податковий борг виник у зв`язку із самостійним узгодженням позивачем податкових зобов`язань шляхом подання податкових декларацій платника єдиного податку фізичної особи-підприємця.

Ухвалою суду від 23 липня 2019 року розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін у справі.

У судовому засіданні від 10 вересня 2019 року відповідач проти задоволення позову заперечував, просив у його задоволенні відмовити повністю

Позивачка до судового засідання не з`явилась, належним чином повідомлялась про час та дату розгляду справи, про що свідчать поштові відправлення № 8412205883814, № 8412205751276, які повернулись на адресу суду за закінченням встановленого строку зберігання. Поштова кореспонденція направлялась за вказаною позивачкою адресою, що відповідає даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Частиною 8 ст. 126 КАС України передбачено, що повістка вважається врученою юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Частиною 11 ст. 126 КАС України встановлено, що розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Враховуючи викладене суд вважає, що позивачка про час та дату судового засідання повідомлена належним чином.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. (ч. 1 ст. 205 КАС України)

Враховуючи викладене та за відсутності клопотань про відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу без участі позивачки.

Фактичні обставини встановлені судом у справі.

ОСОБА_1 перебувала у статусі фізичної особи-підприємця, РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; Код КВЕД 69.10 Діяльність у сфері права (основний); дата запису: 26.04.2018, номер запису: 2 270 000 0000 020906; взята на облік ГУ ДФС у Донецькій області, Краматорське управління, Краматорська ДПІ, дата взяття на облік: 26.04.2018; номер взяття на облік: 051518088306; дата зняття з обліку: 16.07.2019; номер зняття з обліку: 1905150701262.

Також судом встановлено, що позивачка має право на заняття адвокатською діяльністю на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 28 вересня 2016 року серії ДН № 4740.

Крім того, у матеріалах справи наявна заява ОСОБА_1 (оригінал оглянуто у судовому засіданні) про застосування спрощеної системи оподаткування подана до ДПІ у м. Краматорську 08.06.2018, де позивачка просить перевести її з 01 липня 2018 на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, група ІІІ, код КВЕД 69.10 «Діяльність у сфері права».

ФОП ОСОБА_1 подано декларації платника єдиного податку:

за три квартали 2018 року (податковий (звітний період)), де визначено суму, яка підлягає сплаті до бюджету 800,00 грн., дата подання 01 листопада 2018 року;

за 2018 рік (податковий (звітний період)), де визначено суму, яка підлягає сплаті до бюджету 800,00 грн., дата подання 01.02.2019.

13 березня 2019 року ГУ ДФС у Донецькій області прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) за платежем єдиний податок з фізичних осіб № 3127-44 у загальному розмірі 1600,00 грн. станом на 12 березня 2019.

Згідно розрахунку до вимоги вбачається, що нарахування мало місце 19.11.2018 та 21.02.2019 на підставі податкових декларації платника, загальна сума 1600,00 грн.

Вказане підтверджується даними ІКП платника.

Вказана вимога отримана позивачкою 29 квітня 2019 року, про що нею зазначено у позовній заяві.

Письмові докази, що містяться у матеріалах справи досліджені судом в порядку передбаченому ст. 211 КАС України.

Правова позиція суду обґрунтована наступним.

Стаття 291 ПК України.

291.1. У цій главі встановлюються правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку.

291.2. Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

291.3. Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

291.4. Суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:

3) третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5 000 000 гривень;

З наявних у справі декларацій платника єдиного податку ОСОБА_1 судом встановлено, що позивачка є платником єдиного податку третьої групи, код КВЕД діяльність у сфері права, обсяг доходу 16 000,00 грн.

Пункт 294.1 ст. 294 ПК України.

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік.

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

Пункт 295.3 ст. 295 ПК України, платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Згідно п. 296.3 ст. 296 Податкового кодексу України, платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, тобто протягом 40 календарних днів після закінчення кварталу (пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України).

Пункт 295.8 ст. 295 ПК України. У разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності податкові зобов`язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому анульовано реєстрацію за рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

У разі анулювання реєстрації платника єдиного податку за рішенням контролюючого органу податкові зобов`язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому проведено анулювання реєстрації.

Пункт 56.11 ст. 56 ПК України.

Не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

З вищевикладеного суд робить висновок про помилковість посилань позивачки на положення Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», оскільки спірна вимога винесена за податковим боргом з єдиного податку.

В свою чергу протягом періоду за який така вимога винесена ФОП ОСОБА_1 була платником єдиного податку ІІІ групи та відповідно ПК України мала декларувати та сплачувати відповідний податок, що власне нею і було зроблено, як очевидно слідує з наявних у матеріалах справи декларацій. При цьому згідно пп. 56.11 ст. 56 ПК України самостійно узгоджені грошові зобов`язання оскарженню не підлягають.

Зі свого боку у зв`язку із несплатою узгодженого податкового зобов`язання контролюючий орган зобов`язаний вжити заходів до погашення такого, а саме.

Згідно п. 14.1.175 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Пункт 59.1 ст. 59 ПК України. У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пункт 59.3 ст. 59 ПК України. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Пункт 59.4 ст. 59 ПК України. Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом досліджено спірну у справі вимогу на предмет відповідності вказаним вище статтям ПК України за результатами чого порушень не встановлено.

На підставі викладеного, суд вважає, що підстави для задоволення позову відсутні.

Ухвалою суду від 03 липня 2019 року позивачці відстрочено сплату судового збору у розмірі 768,40 до ухвалення рішення у справі.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, судові витрати мають бути стягненні з позивачки у розмірі 768,40 грн.

Керуючись пп. 15.5 Розділу VII Перехідних положень, статями 9, 19, 72-79, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 13 березня 2019 року №3127-44 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Державного бюджету України (Державна судова адміністрація України) судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення прийнято у нарадчій кімнаті, вступну та резолютивну частини рішення проголошено у судовому засіданні 10 вересня 2019 року, повний текст рішення виготовлений 16 вересня 2019 року.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.В. Буряк