№ 8419610, 17.09.2009, Одеський окружний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«17» вересня 2009 року Справа № 2-а-4295/08/1570

о 10 год. 50 хв.

У залі судових засідань №8

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Харченко Ю.В.

При секретарі Ісайко Л.О.

За участю представників сторін:

Від позивача: Астахова Н.І. - за довіреністю №15 від 30.01.2009р., Корнієнко С.Ф. - за довіреністю №14 від 30.01.2009р.

Від відповідача: Савастиков В.В. - за довіреністю №22421 від 09.09.2008р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Одеський торговий дім» до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі про скасування податкового повідомлення-рішення від 17.01.2006р. №00000101320/0, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Одеської області від 04.04.2006р. по справі №14/53-06-1640 позов ВАТ «Одеський торговий дім» до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Одесі про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено, податкове повідомлення-рішення №00000101320/0 від 17.01.2006р. скасовано.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.06.2006р. по вищевказаній справі апеляційну скаргу СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі залишено без задоволення, Постанову господарського суду Одеської області від 04.04.2006р. по справі №14/53-06-1640 змінено.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.12.2007р. касаційну скаргу СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі задоволено частково, Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.06.2006р. та Постанову господарського суду Одеської області від 04.04.2006р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

04.02.2008р. вищеозначена справа надійшла до Одеського окружного адміністративного суду. У позовній заяві позивач просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі №00000101320/0 від 17.01.2006р. щодо визначення суми податкового зобовязання по податку на додану вартість у загальному розмірі 46888,38грн., з яких 44655,60грн. основний платіж, 2232,78грн. штрафні (фінансові) санкції.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ВАТ «Одеський торговий дім» надало в СДПІ по роботі із ВПП в Одеській області декларацію по податку на додану вартість за листопад 2005 р. У рядку 1 стовпчика А Декларації, Підприємством помилково відображена сума обсягів поставки з урахуванням ПДВ, тобто збільшений об'єкт оподаткування ПДВ на суму 223278,00 грн. За твердженням позивача, податкове зобов'язання по ПДВ і податковий кредит відображений вірно, отже помилка не призвела до заниження податкового зобов'язання.

Відповідач СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Одесі з позовними вимогами не погоджується та вважає їх необґрунтованими з підстав, наведених у письмових запереченнях на адміністративний позов (вихід.№9724/9/1000-29/292 від 16.04.2008р.), наголошуючи, зокрема, на правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення рішення від 17.01.2006р. №00000101320/0, оскільки позивачем було порушено вимоги п.6.1. ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), пп.17.1.4. п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-111 (зі змінами та доповненнями).

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05.02.2008р. було відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання на 17.03.2008р.

Ухвалою суду від 17.03.2008р. закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в засіданні суду на 17.04.2008р.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, головним державним податковим ревізором - інспектором відділу податкового супроводження підприємств продовольчої та непродовольчої торгівлі, сектору адміністрування податків та моніторингу податкових ризиків Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в Одеській області Мещеряковою В.П. було проведено камеральну перевірку з питання достовірності нарахування юдатку на додану вартість Підприємства ВАТ " Одеський торговий дім" за листопад 2005 року, згідно до наданої Декларації з податку на додану вартість (вхід.№13126 від 19.12.2005р.).

За наслідками вказаної перевірки СДПІ був складений акт від 28.12.2005 року №980/13-32.4/23862916/12 «Про результати камеральної перевірки Відкритого акціонерного товариства «Одеський торговий дім» з податку на додану вартість за листопад 2005 року».

На підставі означеного акта перевірки від 28.12.2005 року № 980/13-32.4/23862916/12 Спеціалізованою Державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Одесі було винесено податкове повідомлення-рішення №00000101320/0 від 17.01.2006р. щодо визначення суми податкового зобовязання по податку на додану вартість у загальному розмірі 46888,38грн., з яких 44655,60грн. основний платіж та 2232,78грн. штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 17.01.2006 р. № 00000101320/0 Відкрите акціонерне товариство «Одеський торговий дім» звернулося до суду з позовом про його скасування.

Так, на думку суду, оскаржуване позивачем податкове повідомлення - рішення від від 17.01.2006 р. № 00000101320/0 винесено СДПІ правомірно, ґрунтовно та з урахуванням приписів чинного податкового законодавства з урахуванням наступного.

Як вбачається з акта перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі від 28.12.2005 року №980/13-32.4/23862916/12 «Про результати камеральної перевірки Відкритого акціонерного товариства «Одеський торговий дім» з податку на додану вартість за листопад 2005 року», ВАТ «Одеський торговий дім» 19.12.2005р. подало до СДПІ по роботі з ВПП в Одеській області податкову Декларацію з податку на додану вартість (вхід.№13126 від 19.12.2005р.) за період листопад 2005р. В означеній декларації згідно з пп.7.3.1. п.7.3., пп.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» Підприємством задекларовано в рядку 1 - "обсяги поставки" (без ПДВ) в сумі 1339668 грн., ПДВ ( 20%) 223 278 грн., в рядку 10.1 «придбання товарів (робіт, послуг) задекларовано придбання товарів без ПДВ у сумі 586385,00грн., ПДВ (20%) 117277,00грн., тоді як з урахуванням приписів п.6.1 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до якої об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків, загальна сума ПДВ від задекларованого обсягу реалізації 1339 668,00грн., повинна складати 267933,60грн.

Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь - яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Разом з тим, позивачем задекларовано суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду за листопад 2005 року у розмірі 106001 грн. (рядок 18.1, рядок 20, рядок 27 розділу III розрахунки з бюджетом за звітний період податкової декларації), тоді як Підприємство повинно було задекларувати 150656,60 грн. Таким чином, сума заниження ПДВ, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету склала - 44 655,60 грн.

Згідно з пп. 4.2.2. п. 4.2. ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами" камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставах даних зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь- яких інших видів перевірки платника податків.

Відповідно до пунктів 7, 8 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України за №166 від 30.05.1997р. (із змінами та доповненнями) податкові декларації приймаються без попередньої перевірки зазначених у них показників; зареєстровані в податковій інспекції (адміністрації) декларації підлягають документальній невиїзній (камеральній) перевірці; за результатами перевірки робиться відповідний запис у розділі IV податкової декларації та складається Акт про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки ; у разі коли платник податку на додану вартість не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, а також коли контролюючий орган за результатами проведеної ним перевірки визначає суму заниження податкового зобов'язання (завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту чи суми бюджетного відшкодування), задекларованого платником у податковій звітності з податку на додану вартість, такий платник податку несе відповідальність згідно з чинним законодавством.

Згідно з абз. 2 п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Таким чином, наведеною імперативною нормою закону встановлено право платника надати уточнюючий розрахунок, зокрема, лише в тих випадках коли саме платником самостійно, а не податковим органом, виявлено помилки у показниках раніше поданої податкової декларації.

Водночас, як з»ясовано судом, позивач намагався подати уточнюючий розрахунок до СДПІ 30.12.2005р., тобто після проведення камеральної перевірки декларації з податку на додану вартість за листопад 2005 року, якою, зокрема, встановлено заниження суми ПДВ, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету у розмірі 44655,6 грн. та складення акта перевірки від 28.12.2205р.

Крім того, судом не приймаються до уваги посилання позивача на лист (вихід.№221 від 30.12.2005р.), який, на його думку, повинен слугувати доказом подання до СДПІ по роботі з ВПП в Одеській області уточнюючого розрахунку податкових зобов»язань з податку на додану вартість у зв»язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкової декларації з ПДВ за листопад 2005р.,з урахуванням наступного.

Відповідно до пп. 4.8.1, 4.8.2, 4.8.3 п.4.8 «Порядку приймання та комп'ютерної обробки звітних документів платників податків у ДПІ районного рівня та СДПІ по роботі з ВПП», затвердженого Наказом ДПА України від 02.12.2004р. №691, за відсутності зауважень до порядку оформлення податкової звітності вона реєструється і вважається прийнятою тільки тоді, коли цей факт засвідчують відповідні відмітки: штамп, дата реєстрації документа та реєстраційний номер. На примірнику, що подається до державної податкової інспекції, проставляється штамп „конфіденційно", а на примірнику, що залишається у платника, проставляється штамп „Отримано" відмітки проставляються на основній частині документа та додатках до нього.

Разом з тим, на уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкової декларації з ПДВ за листопад 2005р., відсутня відмітка СДПІ про його одержання, що відповідно свідчить про неодержання його податковим органом.

Наведене підтверджується також наявними у матеріалах справи належним чином засвідченими копіями реєстру прийнятої СДПІ податкової звітності №1623, який відображає факт прийому форм звітності, витягу з журналу реєстрації прийнятої податкової звітності за 29.12.2005р.,30.12.2005р., облікової картки платника за період з 01.12.2005 по 30.01.2006р, порядок заповнення та ведення якої передбачено Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, затвердженою наказом Головної державної податкової інспекції України від 12 травня 1994 №37, в редакції наказу державної податкової адміністрації України від 2 квітня 1999 року №174, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 13 травня 1999року за №304/3597.

До того ж, лист ВАТ «Одеський торговий дім» (вихід.№221 від 30.12.2005р.), на який посилається позивач як на належний доказ подання до СДПІ по роботі з ВПП в Одеській області уточнюючого розрахунку податкових зобов»язань з податку на додану вартість у зв»язку з виправленням самостійно виявлених помилок та який 30.12.2005р. було подано до податкового органу, не може бути, на думку суду, таким доказом, оскілки не містить відповідної вказівки на наявність певного додатку до нього, зокрема, у вигляді означеного уточнюючого розрахунку.

Крім того, відповідно до абзацу першого пункту 4.4. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року N327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 925/11205, у разі незгоди посадових осіб із висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті перевірки, суб'єкт господарювання має право протягом трьох робочих днів з дня, наступного за днем отримання примірника акта перевірки, подати до органу державної податкової служби заперечення до акту перевірки.

Проте, як встановлено судом, Відкритим акціонерним товариством «Одеський торговий дім» у встановленому законодавством порядку висновки перевірки чи факти та дані, наведені в акті перевірки, оскаржено не було.

Згідно зі ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відтак, беручи до уваги наведене та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Одеський торговий дім» не обґрунтовані, документально не підтверджені, не відповідають чинному законодавству, отже задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Відкритого акціонерного товариства «Одеський торговий дім» до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі про скасування податкового повідомлення-рішення від 17.01.2006р. №00000101320/0 відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Повний текст постанови складено та підписано суддею «22» вересня 2009р. Суддя Харченко Ю.В.