Постановление суда № 84192917, 11.09.2019, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2019 р. м. ХерсонСправа № 540/1856/19

Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Попов В.Ф., перевіривши виконання вимог статей 160-168 КАС України за адміністративним позовом Управління Північно-Кримського каналу до Скадовської районної державної адміністрації Херсонської області, третя особа - ОСОБА_1 про визнання розпорядження від 04.03.2003 р. № 114 "Про передачу громадянам у власність земельних ділянок" в частині нечинним,

встановив:

Управління Північно - Кримського каналу (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Скадовської районної державної адміністрації Херсонської області (далі - відповідач), третя особа - ОСОБА_1 (далі - третя особа), в якому просить визнати розпорядження голови районної державної адміністрації від 04.03.2003 р. № 114 "Про передачу громадянам у власність земельних ділянок" частково нечинним в частині визнання права власності на земельну ділянку № 1313 на користь ОСОБА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач володіє на праві постійного користування земельною ділянкою загальною площею 330,7200 га для водогосподарських потреб (транспортування водної маси для потреб зрошування сільськогосподарських земель), на території Олександрійської (Птахівської) сільської ради Скадовського району Херсонської області на підставі державного акту на право постійного користування землею серія ІІ-ХС № 001061, виданого на підставі Розпорядження Скадовської районної державної адміністрації від 13.02.2002 року № 56. Згідно технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж в натурі (на місцевості) земельної ділянки та державного акту, землекористування управління Північно - Кримського каналу складається з 3 (трьох) ділянок: № 1 - 222,0200 га, № 2 - 4,4900 га, № 3 - 104,2100 га. Під час реєстрації технічної документації кадастровим реєстратором надано відмову у реєстрації у зв`язку з перетином (знаходженням інших землекористувачів в межах ділянки) з земельними ділянками з кадастровими номерами 6524783500:13:012:0011; 6524783500:13:012:0012; 6524783500:13:012:0013; 6524783500:13:012:0014 та 6524783500:13:012:0015.

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, власником земельної ділянки з кадастровим номером 6524783500:13:012:0011 є громадянка ОСОБА_1 Цільове призначення земельної ділянки - 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; площа - 7,9341 га. Відповідно до вищезазначеного рішення площа перетинання співпадає на 11,1109%.

Розпорядженням голови районної державної адміністрації від 04.03.2003 року № 114 затверджено технічну документацію зі складання державних актів на право приватної власності на землю громадянам, які побажали отримати свої земельні частки (паї) в натурі на території Птахівської сільської ради. Управління Північно - Кримського каналу вважає, що розпорядженням районної державної адміністрації № 114 від 04.03.2003 року "Про передачу громадянам у власність земельних ділянок" здійснене самовільне вилучення земельної ділянки та зміна цільового призначення, а тому розпорядження є недійсним та підлягає скасуванню, що і стало підставою звернення до суду з даним позовом.

Аналізуючи вказані позивачем обставини в позовній заяві та викладені в письмових доказах факти, суд приходить до висновку, що у даному конкретному випадку спір про правомірність розпорядження голови районної державної адміністрації від 04.03.2003 р. № 114 "Про передачу громадянам у власність земельних ділянок" є похідним від спору про право на землю.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, суд прийшов до висновку, що даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно - правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно - владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Тобто при розгляді конкретного спору суду необхідно встановити його публічно - правовий зміст. Для з`ясування характеру спору слід враховувати, що протилежним за змістом є приватноправовий спір. Це означає, що в основі розмежування спорів лежить поділ права на публічне та приватне.

Відповідно приватні спори підлягають вирішенню в іншому судовому порядку.

В даному випадку спір має характер приватноправового, оскільки, надаючи правову оцінку оскаржуваному розпорядженню відповідача дослідженню підлягають права позивача та громадянки ОСОБА_1 на земельну ділянку.

У контексті спірних правовідносин вбачається, що позивач просить про захист саме свого цивільного права, як постійного користувача земельної ділянки, яка перетинає земельну ділянку, що передана у власність іншому громадянину (третій особі).

Позивач заперечує саме правомірність передачі земельної ділянки громадянці ОСОБА_1 у власність.

Скасування оскарженого розпорядження призведе до наступного позбавлення третьої особи права власності на земельну ділянку.

Таким чином, для вирішення цього спору щодо правомірності оскарженого розпорядження голови районної державної адміністрації, слід встановлювати обставини, які виникли поза межами даного спору та відповідних публічно - правових відносин, що не відноситься до компетенції адміністративного суду.

Слід зазначити, що за ст. 1 Цивільного кодексу України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.ст. 15 та 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені тією ж ст. 16 Цивільного кодексу України, до яких, зокрема, віднесено: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; у тому числі способом захисту цивільного права є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості.

Загальні положення про право власності встановлені Главою 23 Цивільного кодексу України.

Статтею 19 Цивільного процесуального кодексу України установлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Аналогічно, відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: … вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.

Аналізуючи викладені правові норми у сукупності із установленими обставинами справи, суд приходить до висновку, якщо вимоги є похідними від спору щодо майна або майнових прав, має розглядатись в порядку цивільного або господарського судочинства, оскільки такі спори за своїм характером є приватноправовими.

Аналогічна позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 04.04.2018 р. у справі № 817/1048/16, від 14.03.2018 р. у справі № 396/2550/17, від 11.04.2018 р. у справі № 554/14813/15-ц, від 15.05.2018 р. у справі № 686/22036/15-ц та ін.

Верховний Суд в постанові від 17.04.2018 у справі №815/6956/15 підкреслив, що участь у спорі суб`єкта владних повноважень як сторони справи ще не означає, що таки спір є публічно - правовий. При визначенні виду судочинства необхідно з`ясувати у зв`язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду. Необхідно також враховувати який спосіб захисту порушеного права обирається у позові. Якщо у справі спір про право і таке право цивільне, то такий спір повинен вирішуватися в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України.

Позивач помилково вважає цей спір публічно - правовим, натомість він за своєю суттю є приватноправовим спором щодо правомірності передачі громадянці ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку.

Враховуючи викладені правові норми та висновки Верховного Суду у сукупності з обставинами даної справи, суд приходить до висновку, що спір, який виник в межах даного позову, є похідним від спору щодо майна або майнових прав, а тому має розглядатись в порядку цивільного судочинства, так як однією з його сторін, поряд із зазначеними у даному позові юридичними особами, повинна бути фізична особа, а саме громадянка ОСОБА_1 .

Оскільки спір не є публічно - правовим, то це виключає можливість його розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження у адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене вбачаються підстави для відмови у відкритті провадження у даній справі.

Керуючись ст. 170, 243, 248 КАС України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті провадження у адміністративній справі за позовом Управління Північно-Кримського каналу до Скадовської районної державної адміністрації Херсонської області, третя особа - ОСОБА_1 про визнання розпорядження від 04.03.2003 р. № 114 "Про передачу громадянам у власність земельних ділянок" в частині нечинним.

Роз`яснити позивачеві, що розгляд даного спору належить до юрисдикції загального суду, а повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Позовну заяву разом із усіма доданими до неї документами повернути позивачу.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення, через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Попов В.Ф.

кат. 109020100