Решение № 84128276, 31.07.2019, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

31 липня 2019 року м. Рівне №460/811/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дорошенко Н.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доУправління Державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради про визнання протиправним та скасування припису, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до адміністративного суду з позовом до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради (далі - відповідач, Управління ДАБК Рівненської міської ради), за змістом якого просив суд визнати протиправним та скасувати припис №36-ПП від 07.03.2013 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі направлення від 12.10.2018 № 157-ПП Управління ДАБК Рівненської міської ради проведено позапланову перевірку щодо дотримання замовником будівництва ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт на об`єкті "Реконструкція житлового будинку та господарської будівлі за адресою: АДРЕСА_1 ". 26.10.2018 за результатами зазначеної перевірки складено акт № 157-ПП, котрим не виявлено жодних порушень містобудівного законодавства.

В подальшому Управління ДАБК Рівненської міської ради за результатами позапланової перевірки вищевказаного об`єкта актом від 16.11.2018 № 190 встановлено, що згідно з повідомленням про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, зареєстрованим Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради 02.07.2018 за №061188011447, гр. ОСОБА_1 являється замовником/підрядником об`єкта "Реконструкція житлового будинку та господарської будівлі за адресою: АДРЕСА_1 . Під час проведення перевірки встановлено, що дане будівництво не відповідає будівельному паспорту від 10.11.2016 № 01-П/392, виданому Управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради, а саме: на об`єкті вже завершені будівельні роботи по зведенню 2-го поверху будинку, хоча будівельним паспортом передбачено будівництво одноповерхового будинку з мансардним поверхом. При цьому відповідачем зроблено висновок, що вказані дії є порушенням ч.1 ст.9 Закону України "Про архітектурну діяльність". Також ОСОБА_1 було вручено припис про зупинення будівельних робіт від 16.11.2018 № 190-ПП, з аналогічним описом порушення, що і в акті від 16.11.2018 № 190.

22.02.2019 за результатами позапланової перевірки, проведеної відповідачем на вищевказаному об`єкті, складено акт, яким встановлено відсутність порушень вимог законодавства, а також, що вимоги раніше виданого припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт виконано. Оскільки за результатами перелічених позапланових перевірок був наданий лише припис про зупинення будівельних робіт від 16.11.2018 № 190-ПП, то позивач вважає, що в акті перевірки від 22.02.2019 йдеться про виконання припису № 190-ПП.

Однак, вже 07.03.2019 за результатами позапланової перевірки відповідач встановив, що будівельні роботи на об`єкті "Реконструкція житлового будинку та господарської будівлі за адресою: АДРЕСА_1 " не виконуються, проте об`єкт не приведений у відповідність до будівельного паспорта від 10.11.2016 № 01-П/392, виданого Управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради, чим порушено ч.1 ст.9 Закону України "Про архітектурну діяльність".

В результаті встановлення вищевказаного порушення відповідачем надано ОСОБА_1 припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 07.03.2013 № 36-ПП, який позивач отримав під підпис 07.03.2019.

Обґрунтовуючи протиправність вищевказаного припису, позивач заперечив порушення ч. 1 ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність", оскільки він проектної документації не розробляв. Вказав, що припис не містить посилання про те, в порушення яких конкретних державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", діяв ОСОБА_1 .

Позивач також наголосив, що відповідно до положень п.В.9 Додатку В (обов`язковий) ДБН В.2.2-2005 "Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення" мансарда визначається як поверх під час підрахунку поверховості житлового будинку.

З наведених підстав позивач просив оскаржений припис визнати протиправним та скасувати.

Ухвалою від 08.04.2019 в забезпеченні позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.

Ухвалою від 08.04.2019 позовна заява була залишена без руху та надано позивачу строк тривалістю не більше 10 днів з дня вручення йому ухвали для усунення недоліків позовної заяви. У вказаний строк позивач допущені недоліки усунув, відтак позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

Ухвалою від 18.04.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено справу до судового розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву (а.с.153-155), в якому позовні вимоги не визнав повністю. В обґрунтування заперечень вказав, що під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю було встановлено, що ОСОБА_1 здійснює реконструкцію належного йому на праві власності житлового будинку на АДРЕСА_1 , з відхиленням від будівельного паспорта, виданого Управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради від 10.11.2016 №01-П/392. Зокрема, на об`єкті вже були завершені будівельні роботи по зведенню 2-го поверху будинку, хоча будівельним паспортом передбачено будівництво одноповерхового будинку з мансардним поверхом. Представник відповідача зазначив, що під час складання оскарженого припису було допущено описку в даті видачі припису №36-ПП, тому просив суд вважати правильною дату складання припису 07.03.2019.

За результатами проведення позапланової перевірки уповноваженою посадовою особою Управління складено акт перевірки №36-ПП від 07.03.2019 та видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 07.03.2019 №36-ПП.

Представник відповідача також зауважив, що будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки. Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів. Проектна документація - це затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні рішення, а також кошториси об`єктів будівництва. З огляду на те, що будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів, які визначають комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва відповідного об`єкта будівництва, тому будівельний паспорт слід вважати видом проектної документації.

Таким чином, виконання будівельних робіт з відхиленням від будівельного паспорта свідчить про порушення підрядником ч. 1 ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність", оскільки в такому випадку будівництво здійснюється не відповідно до затвердженої проектної документації. У зв`язку з цим просив відмовити в задоволенні позову повністю.

Протокольною ухвалою від 24.06.2019 закрито підготовче провадження у справі, призначено розгляду справи по суті на 15.07.2019, про що представників учасників справи повідомлено належним чином.

У судове засідання 15.07.2019 представники учасників справи не з`явились без повідомлення причин.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неприбуття у судове засідання всіх учасників справи та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи в порядку письмового провадження.

З`ясувавши доводи та аргументи сторін, наведені в заявах по суті справи, обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши зібрані у справі докази, суд встановив такі фактичні обставини справи.

Суд встановив, що 10.11.2016 Управлінням містобудування та архітектури Рівненського міськвиконкому видано будівельний паспорт №01-П/392 на об`єкт будівництва: "Реконструкція житлового будинку та господарської будівлі АДРЕСА_1 ", замовник: ОСОБА_1 . Містобудівні та планувальні вимоги і обмеження: гранично допустима висота об`єкта будівництва: житловий будинок - 9,0 м; господарська будівля - 9,0 м (а.с.77-81).

На підставі наказу Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради від 05.03.2019 № 36-ПП "Про проведення позапланової перевірки", у зв`язку із зверненням депутата Рівненської міської ради Туровської Л.В. від 05.03.2019 №518, відповідно до направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 06.03.2019 №36-ПП головним спеціалістом Управління ДАБК Рівненської міської ради Кравцем О . М. в період з 06.03.2019 до 07.03.2019 проведено позапланову перевірку дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті "Реконструкція житлового будинку та господарської будівлі за адресою: АДРЕСА_1 " (а.с.156,157).

Результати перевірки оформлено Актом проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єкта містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт №36-ПП від 07.03.2019 (а.с.102-107), відповідно до якого під час перевірки встановлено, що згідно з повідомленням про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, зареєстрованим Управління державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради 02.07.2018 №РВ 061188011447, ОСОБА_1 являється замовником/підрядником об`єкта "Реконструкція житлового будинку та господарської будівлі за адресою: АДРЕСА_1 ". У період з 14.11.2018 по 16.11.2018 була проведена позапланова перевірка на вказаному об`єкті вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Під час проведення перевірки встановлено, що дане будівництво не відповідає будівельному паспорту від 10.11.2016 № 01-П/392, виданому Управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради, а саме: на об`єкті вже завершені будівельні роботи по зведенню 2-го поверху будинку, хоча будівельним паспортом передбачено будівництво одноповерхового будинку з мансардним поверхом. Таким чином, ОСОБА_1 здійснював "будівельні роботи з реконструкції житлового будинку та господарської будівлі за адресою: АДРЕСА_1 " з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил та затверджених проектних рішень. За результатами перевірки громадянин ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності згідно з постановою від 23.11.2018 №053А/01-22. На час позапланової перевірки встановлено, що будівельні роботи на об`єкті не виконуються, проте об`єкт не приведений у відповідність до будівельного паспорту від 10.11.2016 №01-П/392, виданого Управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради, що є порушенням ч. 1 ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" (а.с.102-107).

Акт перевірки ОСОБА_1 підписав з запереченням.

Суд встановив, що уповноваженою особою відповідача ОСОБА_1 видано припис №36-ПП (із зазначенням дати складення 07.03.2013) про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким вимагалось: у термін до 07.04.2019 привести будівництво об`єкта "Реконструкція житлового будинку та господарської будівлі за адресою: АДРЕСА_1 у відповідність до будівельного паспорта забудови земельної ділянки від 10.11.2016 №01-П/392, виданого Управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради; про виконання припису повідомити Управління державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради до 07.04.2019 (а.с.101).

Враховуючи, що за обставинами справи позапланова перевірка проводилась у період з 06.03.2019 до 07.03.2019, суд приймає як обґрунтовані доводи відповідача про допущену описку в частині року в даті складання припису, а відтак, правильною датою складення припису №36-ПП слід вважати 07.03.2019.

Перевіряючи правомірність оскарженого припису, суд враховує таке.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За визначенням, наведеним у ч. 1 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-VI (далі - Закон №3038-VI), державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

За правилами ч. 2 ст. 41 Закону №3038-VI посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. №553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок №553), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом (п. 5 Порядку №553).

За правилами пп. 3 п. 11 Порядку №553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право:

у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо:

усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до п. 17 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

Згідно з ч.1 ст.9 Закону України "Про архітектурну діяльність" від 20 травня 1999 року №687-XIV (далі - Закон №687-XIV) будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Як зазначено в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 21 від 18.09.2015 "Про огляд практики розгляду справ, які виникають зі спорів у сфері містобудування та архітектурної діяльності", за приписами статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - органи державного архітектурно-будівельного контролю), - щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування; 2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Статтею 36 цього Закону передбачено, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що належать до I-III категорій складності, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Виконувати будівельні роботи, підключати об`єкт будівництва до інженерних мереж та споруд без реєстрації зазначеної декларації забороняється.

Виготовлення та затвердження проектної документації врегульовано статтями 7, 9, 27 Закону України "Про архітектурну діяльність" та статтею 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Таким чином, під належним дозволом слід розуміти передбачений Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" дозвільний документ (статті 35 - 37), що дає право виконувати підготовчі та будівельні роботи саме того об`єкта і на тій земельній ділянці, яка передана з цією метою певній особі.

У вищевказаній Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 21 від 18.09.2015 зазначено, що під проектом слід розуміти, залежно від категорії об`єкта будівництва, відповідний склад документації, визначеної статтями 1, 7 та 8 Закону України "Про архітектурну діяльність", отриманої відповідно до статей 29, 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а також будівельний паспорт та технічні умови, отримані відповідно до статей 27, 30 вказаного Закону.

За обставинами справи, позивач здійснює реконструкцію житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 на підставі будівельного паспорта від 10.11.2016 № 01-П/392. При цьому, Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради зареєстровано повідомлення про початок виконання позивачем будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, № РВ 061188011447 від 02.07.2018. Зазначені обставини встановлені актом позапланової перевірки, описані в спірному приписі та сторонами не заперечуються.

Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.27 Закону №3038-VI (зі змінами, внесеними згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018) забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.

За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

Частиною другою статті 27 Закону №3038-VI передбачено, що проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об`єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 №103, зареєстровано у Міністерстві юстиції України від 22 липня 2011 р. за №902/19640, затверджено Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - Порядок №103, в редакції, станом на дату видачі позивачем будівельних паспортів забудови земельних ділянок об`єктами).

Пунктами 1.2, 1.3 Порядку №103 передбачено, що будівельний паспорт забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт) визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці. Параметри забудови визначаються з урахуванням державних будівельних норм ДБН В.2.2-15-2005 "Житлові будинки. Основні положення", ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень".

Відповідно до пунктів 1.4-1.6 Порядку №103 розроблення будівельного паспорта здійснюється:

в межах населених пунктів - відповідно до наявної містобудівної документації на місцевому рівні;

за межами населених пунктів - відповідно до детальних планів територій та планувальних рішень проектів садівницьких та дачних товариств.

Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов і обмежень. Для об`єктів будівництва, на які надається будівельний паспорт, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.

Пунктами 2.7, 2.8, 2.9 Порядку №103 передбачено, що будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.

Будівельний паспорт складається за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку.

До складу будівельного паспорта входять: пакет документів, наданий замовником відповідно до пунктів 2.1, 2.2 цього розділу; схема забудови земельної ділянки, наведена у додатку 3 до цього Порядку; пам`ятка замовнику індивідуального будівництва.

Після направлення замовником відповідно до статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідних органів Держархбудінспекції будівельний паспорт є підставою для виконання будівельних робіт (п.2.16).

Відповідно до пункту 3.17 ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" (далі - ДБН А.2.2-3-2014) проектна документація - затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні рішення, а також кошториси об`єктів будівництва.

З огляду на те, що будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів, які визначають комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва відповідного об`єкта будівництва, з урахуванням положень пункту 3.17 ДБН А.2.2-3-2014, суд погоджується з доводами відповідача про те, що будівельний паспорт є видом проектної документації. Тобто, і будівельний паспорт, і проект будівництва (в разі його складення) є проектною документацією, у відповідності з якою повинне здійснюватися будівництво (у тому числі й реконструкція) об`єкта архітектури в порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Перевіряючи правомірність висновку відповідача щодо встановленого порушення ч.1 ст.9 Закону України "Про архітектурну діяльність", а саме невідповідність будівництва "реконструкція житлового будинку та господарської будівлі за адресою: м. Рівне , вул . АДРЕСА_1 " будівельному паспорту забудови земельної ділянки №01-П/392 від 10.11.2016, суд враховує таке.

Як встановлено з акта позапланової перевірки, оскарженого припису та відзиву на позовну заяву, порушення при проведенні реконструкції будинку та господарської будівлі зводиться до того, що ОСОБА_1 завершено будівельні роботи по зведенню 2-го поверху будинку, хоча будівельним паспортом передбачено будівництво одноповерхового будинку з мансардним поверхом.

Позивач в позові зведення другого (мансардного) поверху у житловому будинку не заперечив та зазначив, що наразі зміни полягають в заміні ломаної покрівлі на похилу, що не суперечить будівельному паспорту.

Суд зазначає, що ні в матеріалах перевірки, ні в складених за її результатами документах відповідачем не вказано на порушення позивачем гранично допустимої висоти об`єкта будівництва, що наведено в будівельному паспорті - 9,0 м; відстані від об`єкта, який проектується, до червоних ліній та ліній регулювання забудови; мінімально допустимої відстані від об`єкта, який проектується, до меж земельної ділянки; мінімально допустимої відстані від об`єкта, який проектується, до існуючих будівель та споруд; відстані від об`єкта, який проектується, до вулиць (доріг) (а.с.78).

Не покликається відповідач і на порушення позивачем вимог ст.27 Закону №3038-VI, частиною першою якої (в редакції на час видачі спірного припису) передбачено, що будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва, зокрема, індивідуального (садибного) житлового будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

Суд зазначає, що відповідно до п. В.9 Додатку В (обов`язковий) Державних будівельних норм (ДБН) "Будинки і споруди Житлові будинки. Основні положення" ДБН В.2.2-15-2005, затверджених наказом Держбуду від 18.05.2005 №80, при визначенні поверховості надземної частини будинку до кількості поверхів включають усі надземні поверхи (включаючи мансардний), у тому числі технічний і цокольний, якщо верх його перекриття знаходиться вище середньої планувальної позначки землі не менше ніж на 2 м.

При різній кількості поверхів у різних частинах будинку на ділянці з уклоном поверховість визначають окремо для кожної частини будинку.

Технічний поверх, розташований над верхнім поверхом, при визначенні поверховості будинку не враховують.

За визначенням, наведеним в Додатку Б (обов`язковий) ДБН В.2.2-15-2005 поверх мансардний (мансарда) - поверх у горищному просторі, фасад якого повністю або частково утворений поверхнею (поверхнями) похилої чи ламаної покрівлі.

Суд зазначає, що актом позапланової перевірки та фототаблицею об`єкта будівництва (а.с.158) підтверджується, що позивачем на об`єкті будівництва зведено другий поверх будинку. Не заперечував такої обставини й позивач в позовній заяві.

Системний аналіз наведених вище положень ч.1 ст.27 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та п.В.9 Додатку В (обов`язковий) Державних будівельних норм (ДБН) "Будинки і споруди Житлові будинки. Основні положення" ДБН В.2.2-15-2005 дає підстави для висновку про відповідність вимогам містобудівного законодавства об`єкта будівництва (реконструкції) житлового будинку на підставі будівельного паспорта у разі якщо його поверховість не перевищує двох поверхів (включаючи й мансардний).

Оскільки мансардний поверх (мансарда) враховується при підрахунку поверховості надземної частини будинку як окремий поверх, відтак, при зведенні другого поверху житлового будинку ОСОБА_1 не порушив вимог щодо поверховості такого житлового будинку, передбаченого будівельним паспортом.

За встановлених обставин, суд дійшов висновку про недоведеність порушення ОСОБА_1 вимог щодо поверховості об`єкта будівництва, визначених у будівельному паспорті забудови земельної ділянки №01-П/392 від 10.11.2016. А відтак суд вважає відсутніми підстави для пред`явлення в оскарженому приписі вимоги привести будівництво такого об`єкта у відповідність до будівельного паспорта забудови земельної ділянки.

Окрім цього, суд звертає увагу на те, що уповноваженою особою відповідача в період з жовтня 2018 року по березень 2019 року було проведено чотири позапланові перевірки на об`єкті "Реконструкція житлового будинку та господарської будівлі за адресою: АДРЕСА_1 ".

Так, на підставі наказу від 28.10.2018 №157-ПП головним спеціалістом Кравцем О. М. проведено позапланову перевірку дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті. За результатами перевірки складено Акт №157-ПП від 26.10.2018, яким встановлено відсутність порушень вимог чинного законодавства (а.с.122-127).

В подальшому, на підставі наказу №190-ПП від 14.11.2018 головним спеціалістом Кравцем О.М. проведено позапланову перевірку дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті. Результати перевірки оформлено Актом №190-ПП від 16.11.2018, яким встановлено, що дане будівництво не відповідає будівельному паспорту від 10.11.2016 № 01-П/392, а саме: на об`єкті вже завершені будівельні роботи по зведенню 2-го поверху будинку, хоча будівельним паспортом передбачено будівництво одноповерхового будинку з мансардним поверхом (а.с.115-119).

16.11.2018 головним спеціалістом Кравцем О.М. винесено припис №190-ПП про зупинення підготовчих та будівельних робіт, яким з метою усунення виявлених порушень вимагалось від ОСОБА_1 з моменту отримання припису зупинити виконання будівельних робіт на об`єкті "Реконструкція житлового будинку та господарської будівлі за адресою: АДРЕСА_1 " (а.с.114).

Окрім цього, на підставі наказу №24-ПП від 08.02.2019 та відповідно до направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 20.02.2019 №24-ПП головним спеціалістом Кравцем О.М. проведено позапланову перевірку дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті "Реконструкція житлового будинку та господарської будівлі за адресою: АДРЕСА_1 " та у зв`язку з виконанням вимог припису від 16.11.2018 № 190-ПП. За результатами перевірки складено Акт №24-ПП від 22.02.2019, яким встановлено відсутність порушень вимог чинного законодавства (а.с.108-112).

Таким чином, позаплановою перевіркою, результати якої оформлені актом від 07.03.2019 № 36-ПП, було перевірено дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на тому ж об`єкті, що вже неодноразово перевірявся, та вказано на порушення ч.1 ст.9 Закону України "Про архітектурну діяльність", що вже попередньо було встановлено актом позапланової перевірки №190-ПП від 16.11.2018.

Протилежні висновки контролюючого органу щодо наявності/відсутності порушень чинного законодавства на одному й тому ж об`єкті будівництва, викладені в актах позапланової перевірки, дають підстави для висновку про непослідовність поведінки суб`єкта владних повноважень у спірних правовідносинах.

Разом з тим, за правилами п.17 Порядку № 553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.

Буквальний зміст вищевказаної норми Порядку № 553 вказує на те, що уповноважений орган державного контролю, виявивши порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, наділений повноваженнями видати припис про усунення таких порушень або про зупинення підготовчих (будівельних) робіт.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання вимог припису № 190 від 16.11.2018 позивачем було зупинено виконання будівельних робіт на об`єкті, що відповідач не заперечує.

При цьому суд зазначає, що зупинення будівельних робіт, які на думку контролюючого органу здійснюються з порушенням чинного законодавства, є належним способом усунення порушення ч.1 ст.9 Закону України "Про архітектурну діяльність", якою приписується здійснювати будівництво об`єкта архітектури відповідно до затвердженої проектної документації, державних норм, стандартів правил.

Разом з тим, в оскарженому приписі від 07.03.2019 №36-ПП не зазначено, здійснення яких саме заходів відповідач вимагає від позивача на усунення виявленого порушення ч.1 ст.9 Закону України "Про архітектурну діяльність".

Відтак, з урахуванням фактичних обставин справи, суд вважає, що в контексті виявленого порушення пред`явлена відповідачем вимога загального змісту щодо усунення порушень у спосіб "приведення будівництва об`єкта у відповідність до будівельного паспорта" є необґрунтованою та неконкретною, що позбавляє позивача можливості належного виконання такої вимоги. Незазначення відповідачем чіткого переліку заходів, які підлягають до виконання позивачем унеможливлює й розмежування судом правомірних та безпідставних вимог в разі підтвердження виявлених позаплановою перевіркою порушень.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Рисовський проти України" (заява №29979/04, рішення від 20.10.2011 року) підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

В ході судового розгляду справи відповідач не виконав процесуального обов`язку доказування та не підтвердив належними й допустимими доказами правомірності його поведінки у спірних правовідносинах. За встановлених обставин суд дійшов висновку, що оскаржений припис не відповідає критеріям добросовісності, обґрунтованості та розсудливості, виданий без урахування всіх обставин, а відтак є протиправним та підлягає скасуванню. Таким чином, позов слід задовольнити повністю.

Суд присуджує на користь позивача документально підтверджені витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви (а.с.3) відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради (вул. Лермонтова, 6, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 41330278) про визнання протиправним та скасування припису задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати припис Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 07.03.2019 №36-ПП.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради (вул. Лермонтова, 6, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 41330278) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 768,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 09 серпня 2019 року.

Суддя Дорошенко Н.О.