Решение № 8411113, 13.03.2009, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 2-1064/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2009 року місто ОСОБА_1

Суворовський районний суд міста ОСОБА_1 у складі:

головуючого судді Мунтян О. О.

при секретарі Гарнаженко Н. С.

за участі представників ОСОБА_2, ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань № 5 в приміщенні Суворовського районного суду м. Одеси, цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 «про поділ майна подружжя», суд -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2008 року, позивачка ОСОБА_5 звернулася до Суворовського районного суду м. Одеси з позовними вимогами до відповідача, про розділ майна подружжя, яким просила суд визнати за нею право власності на 1/2 частину майна, нажитого подружжям під час шлюбу. Згодом позивачка уточнила свої позовні вимоги та просила суд розділити майно подружжя визнавши за нею право власності на 1/2 частину грошових коштів які знаходяться на рахунках в УКБ «Укрсоцбанк» та на 1/2 частину земельної ділянки загальною площею 0, 0067 га розташовану в СТ «Нафтохімік» на землях Голопристанської сільської ради, Херсонської області.

За заявою позивачки ОСОБА_3 Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 20.02.20009 року у частині позовних вимог про визнання права власності 1/2 частину земельної ділянки загальною площею 0,0067 га розташованої в СТ «Нафтохімік» на землях Голопристанської сільської ради, Херсонської області провадження у справі було закрито.

На обґрунтування своїх уточнених позовних вимог позивачка ОСОБА_3 зазначила, що 25 вересня 1993 року між нею та відповідачем по справі ОСОБА_4 було укладено шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис за № 564. Від даного шлюбу 08 жовтня 1993 року у подружжя ОСОБА_4 народилась дитина - донька ОСОБА_6 У 1998 році у зв'язку з прийнятим подружжям рішенням щодо виїзду на постійне місце проживання до Сполучених штатів Америки, як зазначає позивачка, шлюб між нею та відповідачем ОСОБА_4 було розірвано за Рішенням суду. Після формального, як зазначає позивачка розірвання шлюбу вони з позивачем продовжували мешкати однією родиною, вести спільне господарство, підтримували подружні стосунки та ні вона ні відповідач по справі ОСОБА_4 свідоцтво про розірвання даного шлюбу не отримували. Шлюбні відносини між ними припинилися з травня 2008 року, та у зв'язку з тим, що як вказує позивачка, відповідач по справі не має наміру зберегти сім'ю, у вересні 2008 року отримав свідоцтво про розірвання шлюбу та має намір виїхати на постійне місце проживання до Російської федерації до іншої жінки, вважає за необхідне звернутися до суду із даним позовом про розділ майна подружжя нажитого під час шлюбу. Також позивачка вказала, що під час шлюбу у АКБ «Укрсоцбанк» відповідачем по справі були відкриті рахунки на яких зберігаються грошові кошті, які є спільним майном подружжя нажитим під час шлюбу та у зв'язку з тим, що відповідач у добровільному порядку розділити майно подружжя відмовляється, просила суд розділити майно подружжя та визнати за нею право власності на 1/2 частину грошових коштів, які знаходяться на вищеназваних рахунках.

У судовому засіданні позивачка свої уточненні позовні вимоги підтримала, просила суд позов задовольнити та визнати за нею право власності на 1/2 частину грошових коштів у розмірі 11905,77 доларів США та 750 євро які знаходяться на рахунках №№ 26250660020593, 2620/1000069488/1, 2620/1000069488/13, 2620/1000069488/14 відкритих у Одеській обласній філії АКБ «УКРСОЦБАНК» Акціонерно - комерційного банку соціального розвитку «УКРСОСБАНК».

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_4, зазначені уточненні позовні вимоги не визнав, у задоволені позову просив суд відмовити в повному обсязі та додатково пояснив, що з позивачкою по справі вони мешкали однією родиною фактично до 2003 року, а взагалі відносини між ними погіршились ще з 1998 року, та оскільки спільного господарства вони з позивачкою не вели, шлюбних відносин не підтримували, вважає що спірні грошові кошти є його особистою приватною власністю оскільки позивачка до зазначених коштів не має не якого відношення та останні вклади на зазначені рахунку відбулись у квітні - травні 2008 року. Також зазначив, що він був вимушений мешкати разом з позивачкою у одному житловому приміщенні, оскільки іншого житла в нього не було, та ними спільно з позивачкою ОСОБА_3 дійсно здійснювались дії по утриманню нерухомого майна, однак, ця обставина не може бути доказом ведення спільного господарства, оскільки бюджети в них були окремими та позивачка по справ не надала жодного належного та допустимого доказу на підтвердження обставин зазначених у вищеназваному позові.

Заслухавши пояснення сторін, пояснення свідків, дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 про поділ майна подружжя підлягають задоволенню в повному обсязі, з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 44 Кодексу про шлюб та сім'ю України (у редакції 1969 року), шлюб вважається припиненим з моменту реєстрації розлучення в органах реєстрації актів громадянського стану.

Згідно до роз'яснень п. 15 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" за № 11 від 21.12.2007 визначено звернути увагу суддів на те, що розірвання шлюбу, здійснене на підставі рішення суду, потребує подальшої реєстрації у державному органі РАЦС, моментом припинення шлюбу є день набрання чинності рішенням суду про його розірвання. Це правило не поширюється на випадки, коли шлюб було розірвано у судовому порядку до 01.01.2004 року.

Враховуючи, що шлюб між сторонами за рішенням суду було розірвано до вступу в дію Сімейного кодексу України (у редакцій 2004 року), суд приходить до висновку про необхідність застосування до правовідносин щодо розірвання та припинення шлюбу між сторонами, положень ст. 44 КпШС України (у редакції 1969 року), щодо розділу спірного майна подружжя суд вважає за необхідне застосувати норми діючого Сімейного кодексу України ( у редакцій 2004 року).

Відповідно до положень ст. 3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Положення ч. 9 ст. 7 СК України визначають, що сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до положень ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частина 2 ст. 61 СК України, встановлює, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя є заробітна платня, пенсія, стипендія, інші доходи одержанні одним з подружжя і внесенні до сімейного бюджету або внесенні на його особистий рахунок у банківську (кредитну) установу.

Положення ч. 1 ст. 70 СК України, визначають, що у разі поділу майна, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно до вимог ч. 1 ст. 71 СК України, якщо дружина та чоловік не домовились про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Так, судом було встановлено, що відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії 111-ЖД № 390406 від 25.09.1993 року (а. с. 11) між ОСОБА_3 (прізвище до шлюбу Рудинська) та ОСОБА_4 25 вересня 1993 року було укладено шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис за № 564.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 15.12.1998 року, шлюб між позивачкою ОСОБА_3 та відповідачем по справі ОСОБА_4, було розірвано, рішення вступило в законну силу 31.12.1998 року (а.с. 167).

Як встановлено судом та не заперечувалось сторонами по справі реєстрацію розірвання шлюбу укладеного між сторонами по справі було проведено органами РАЦСу за заявою ОСОБА_4, про що було зроблено відповідний актовий запис за № 518 від 18.09.2008 року та Першим відділом реєстрації актів цивільного стану Суворовського районного управління юстиції у м. Одесі видано свідоцтво про розірвання шлюбу серії 1-ЖД № 067273 від 18.09.2008 року (а.с. 168).

Виходячи з положень ст. 44 КпШС України (у редакції 1969 року) приймаючи до уваги п. 15 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" за № 11 від 21.12.2007, суд приходить до висновку про те, що шлюб укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є припиненим з 18 вересня 2008 року.

Відповідно до положень ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Суд критично ставиться до пояснень відповідача ОСОБА_4, щодо того що з 2003 року вони з відповідачкою фактично припинили шлюбні відносини, оскільки відповідачем під час розгляду справи не надано до суду жодного доказу на підтвердження зазначених обставин, крім того вони спростовуються зібраними по справі доказами.

Так свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснила, що сім'ю ОСОБА_4 знає з позитивної сторони з часу коли вони одружились, під час спілкування з родиною ОСОБА_4 у тому числі у 2007, 2008 році ні яких змін у їх відносинах не спостерігала, наприклад коли у 2007 році вона було запрошена на день народження, який у подружжя ОСОБА_4 в один день, день народження зустрічали однією родиною за столом були спільні знайомі родичі як зі сторони ОСОБА_3 так і ОСОБА_4, крім того квартира АДРЕСА_1 у який мешкають сторони, як зазначила свідок складається з трьох кімнат у одній кімнаті мешкає дитина, друга є великою кімнатою та в третій кімнаті - спальні, мешкали ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні зазначила, що познайомилась з подружжям ОСОБА_4 4-ри роки тому, знає їх як гарну родину, також вказала, що з

2004 року по 2005 рік вони робили ремонт у квартирі АДРЕСА_1 та у зв'язку з цими обставинами тимчасово мешкали у батька ОСОБА_4 та коли приходила у гості до ОСОБА_4 було цілком вочевидь що це одна родина, а не чоловік з жінкою які мешкають за одною адресою.

Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснила, що знає подружжя ОСОБА_4, не одного разу була в них вдома, останнього разу коли була в них вдома вони сиділи за одним столом та вона залишилась на ніч, при цьому бачила, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 фактично мешкали в одній кімнаті - спальні, вона залишилась у великій кімнаті, дитина у дитячій.

Свідок ОСОБА_10 зазначила, що є хрещеною дитини подружжя ОСОБА_4 та оскільки досить часто спілкувалась з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 знає що це завжди була одна родина, разом зустрічались на свята, завжди ОСОБА_3 піклувалась про родину, побут, займалась господарством, готувала їжу для всієї родини.

Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні зазначила, що була у гостях у ОСОБА_3 одного разу, при цьому ОСОБА_3, познайомила її зі ОСОБА_4 представила його як свого чоловіка.

Згідно до фотознімків (а.с. 110-119) факт наявності яких не заперечувався сторонами по справі, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виїжджали разом на відпочинок.

Відповідач ОСОБА_4 у судовому засіданні проти обставин про яки зазначили свідки у судовому засіданні не заперечував, однак просив суд не приймати до уваги зазначені пояснення, оскільки свідки не мали змоги знати у яких відносинах він знаходився з позивачкою ОСОБА_5, що до фотознімків зазначив, що зазначені фотознімки були зроблені дитиною та також не можуть бути прийняті судом у якості доказів доводів позивачки ОСОБА_3

Згідно до положень ст. 57 ЦПК України, доказами є будь яки фактичні данні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Виходячи з положень ст. ст. 59, 63 ЦПК України, суд приходить до висновку, що пояснення свідків по зазначеній цивільній справі, враховуючи характер спірних правовідносин є належними та допустимими доказами, крім того свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_7 у судовому засіданні зазначили, що обставини про які вони доповіли, їм відомі особисто.

Як встановлено судом та не заперечувалось сторонами по справі, позивачка по справі ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_4 зареєстровані та мешкають за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.124).

В період шлюбу на ім'я відповідача по справі ОСОБА_4 було відкрито рахунки у Одеській обласній філії АКБ «Укрсоцбанк», а саме: р/р 26250660020593 (а.с. 7, 19) договір про відкриття банківського рахунку від 02.11.2006 року, 2620/1000069488/1 (а.с.43) договір від 21.05.2004 року, 2620/1000069488/13 (а.с. 43) договір від 04.10.2007 року, 2620/1000069488/14 (а.с. 23) договір банківського вкладу від 31.10.2007 року.

Згідно відповіді Одеського філіалу АКБ «Укрсоцбанк» №20-09/85-116 від 30.09.2008 року (а.с. 43), станом на 30 вересня 2008 року залишки по рахункам складають: р/р 26250660020593 - 150 доларів США 72 цента; 2620/1000069488/1 -17565 доларів США 76 центів; 2620/1000069488/13 - 1500,07 євро; 2620/1000069488/14 - 6095 доларів США 07 центів та зазначені рахунки відкриті на ім'я ОСОБА_4. Судом також було встановлено та не заперечувалось сторонами по справі, що останні вклади на зазначенні рахунки відбувались у квітні - травні 2008 року.

Таким чином виходячи з положень ст. 60 СК України та враховуючи, що фактично шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 припинено з 18 вересня 2008 року, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_3 щодо розділу майна подружжя та визнання за ОСОБА_3 права власності на 1/2 частину грошових коштів внесених на рахунку у АКБ «Укрсоцбанк» за час шлюбу.

Згідно до вимог ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення суду, суд присуджує з другої сторони понесенні нею і документально підтвердженні судові витрати.

Відповідно до Ухвали Суворовського районного суду м. Одеси від 08.12.2008 року, позивачці ОСОБА_3 було відстрочено сплату державного мита до ухвалення рішення по справі. Згідно до курсу національної валюти до американського долару станом на 13.03.2009 року, офіційний курс гривні склав 770. 0000.

Керуючись ст. 44 КпШС України, ст. ст.3, 7, 60, 61, 69, 70, 71 СК України, п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" за № 11 від 21.12.2007 року ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя - задовольнити.

Розділити майно нажите подружжям під час шлюбу та визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину грошових коштів у розмірі 11905,77 доларів США та 750 євро які знаходяться на рахунках №№ 26250660020593, 2620/1000069488/1, 2620/1000069488/13, 2620/1000069488/14 відкритих у Одеській обласній філії АКБ «УКРСОЦБАНК» Акціонерно - комерційного банку соціального розвитку «УКРСОСБАНК», ІК: 09328015, МФО 328016 на ім'я ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь держави суму державного мита у розмірі 796 гривень 00 копійок.

Копію рішення після набрання ним законної сили направити до Одеської обласної філії АКБ «УКРСОЦБАНК» Акціонерно - комерційного банку соціального розвитку «УКРСОСБАНК»

Рішення може бути оскаржене до судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Одеської області шляхом подачі протягом 10 днів з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження через Суворовський районний суд м. Одеси та наступної подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.