Постановление суда № 84045532, 05.09.2019, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/1432/19

УХВАЛА

іменем України

05 вересня 2019 року місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Васильєвої Т.Ю.,

секретар Манюк Л.В.,

за участю: представників позивача ОСОБА_1 .А., Вересюка М.В., відповідача ОСОБА_2 , представника відповідачів ОСОБА_3 , представника третьої особиСалецького І.О.,

розглянувши в відкритому підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Релігійної громади Свято-Різдво-Богородичного храму Української Православної Церкви до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації, про визнання недійсними рішень,

УСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького районного суду Вінницької області перебуває вищевказана цивільна справа, згідно якої позивач, у урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить визнати недійсними рішення, оформлені Протоколом № 1 від 17.02.2019 та Протоколом № 2 від 28.02.2019 загальних зборів Релігійної організації «Релігійна громада Свято-Різдво-Богородичного храму Української Православної Церкви», визнати недійсними рішення, оформлені Протоколом № 03/05/19 від 21.05.2019 парафіяльних зборів Релігійної організації «Релігійна громада Свято-Різдво-Богородичного храму смт. Вороновиця Вінницького району Вінницько-Барської Єпархії Православної Церкви України» та визнати недійсним статут Релігійної організації «Релігійна громада Свято-Різдво-Богородичного храму смт. Вороновиця Вінницького району Вінницько-Барської Єпархії Православної Церкви України» в новій редакції, прийнятий загальними зборами вказаної Релігійної громади згідно протоколу № 2 від 28.02.2019.

В підготовчому засіданні після вирішення судом заявлених клопотань представник відповідачів заявив клопотання про закриття провадження в справі, оскільки вважає, що суд своєю ухвалою, постановленою за результатами розгляду попередніх клопотань, визнав, що спір існує не між вказаними в позові особами, а релігійними організаціями, тому вважає, що даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а має розглядатися в порядку господарського судочинства. Крім цього, вважає, що відповідачі, вказані в позові, є неналежними відповідачами, з урахуванням чого просив закрити провадження в справі. Пояснив, що інших клопотань, які підлягають до вирішення в підготовчому засіданні, не має. Відповідачка ОСОБА_2 підтримала позицію представника.

Представники позивача в судовому засіданні заперечили проти задоволення заявленого клопотання, враховуючи, що судом вже розглядалося клопотання про закриття провадження в справі з підстав непідсудності заявленого позову судам загальної юрисдикції. Інших клопотань, що підлягають до розгляду в підготовчому засіданні, не мають, просили відмовити в задоволенні клопотання представника відповідачів та вирішити питання про призначення справи до судового розгляду.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, пояснив, що на даний час йому відомо про правову позицію щодо підсудності даної категорії справ саме судам загальної юрисдикції, та при вирішенні заявленого клопотання поклався на розсуд суду. Інших клопотань, що підлягають до розгляду в підготовчому засіданні, не має.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд звертає увагу, що судова юрисдикція – це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне між собою.

Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Судом вже роз`яснювалося в ухвалі від 05.07.2019, що оскільки прямої вказівки на розгляд справи між релігійною організацією та фізичними особами, членство в якій такою релігійною організацією заперечується, в порядку господарського судочинства не встановлено, згідно позовної заяви підставою звернення до суду стали дії відповідачів, які діяли від імені позивача, та позивач заперечує їхнє членство у відповідній релігійній організації, що підлягає доведенню в судовому засіданні, в тому числі як і підлягають доведенню посилання відповідачів на те, що вони є членами даної юридичної особи, що не може бути встановлено в підготовчому засіданні, а підлягає встановленню судом під час розгляду справи по суті, відповідно в задоволенні клопотання про закриття провадження у справі було відмовлено.

Вказані представником відповідача обставини про закриття провадження в справі на підставі ухвали суду про розгляд питання щодо прийняття зустрічного позову є надуманими та не відповідають змісту ухвали, судом не надавалась оцінка обставин, з приводу яких заявлено позов, та не надавалсь оцінка належності/неналежності відповідачів, зазначені представником відповідачів обставини є його суб`єктивним сприйняттям оголошеної ухвали та не є підставою для закриття провадження в справі.

Крім цього, підстави для закриття провадження в справі визначені ст. 255 ЦПК України та жодної з цих підстав в підготовчому засіданні не встановлено.

Тому в задоволенні клопотання про закриття провадження в справі слід відмовити.

Згідно із п. п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: залишення позовної заяви без розгляду, закриття провадження в справі, закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Заслухавши учасників підготовчого засідання, дослідивши матеріали справи, враховуючи відсутність інших клопотань, що підлягають вирішенню в підготовчому засіданні згідно ст. 197 ЦПК України, суд вважає можливим завершити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті, встановивши загальний порядок дослідження доказів у справі.

Згідно ч. 5 ст. 200 ЦПК України, суд з`ясовує думку сторін щодо дати призначення судового засідання для розгляду справи по суті.

Керуючись ст.ст. 13, 197, 198, 200, 255 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання представника відповідачів ОСОБА_3 про закриття провадження у справі відмовити.

Закрити підготовче провадження у справі за позовною заявою Релігійної громади Свято-Різдво-Богородичного храму Української Православної Церкви до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації, про визнання недійсними рішень.

Призначити справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні, встановивши загальний порядок дослідження доказів у справі.

З`ясувати думку сторін щодо дати призначення судового засідання для розгляду справи по суті.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Суддя: