Постановление суда № 83990237, 03.09.2019, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/1881/19

провадження №: 1-кп/398/340/19

УХВАЛА

Іменем України

"03" вересня 2019 р.

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді – Нероди Л.М.,

за участю секретаря – Селянкіної А.В.,

прокурора – Мітіна Д.В.,

адвокатів – Петрова І.М., Савченка Г.О.,

обвинувачених,

розглянувши у відкритому судовому засіданні судове провадження стосовно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України та ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Під час судового розгляду прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження застосування обвинуваченим запобіжних заходів у виді тримання під вартою ОСОБА_1 та домашнього арешту ОСОБА_2 , яке мотивує тим, що на даний час продовжують мати місце ризики, зазначені у ст.177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник заперечували щодо продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просили змінити його на більш м`який.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник заперечували щодо задоволення клопотання прокурора та просили не застосовувати запобіжний захід взагалі.

Заслухавши думки учасників процесу та дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Згідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим частиною першою цієї статті.

Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25.07.2019 року обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою та строк застосування визначено до 23 вересня 2019 року включно. Цією ж ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області стосовно ОСОБА_2 продовжено строк запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Відповідно ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

У справі «Харченко проти України» ЄСПЛ зазначив, що продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Обставини, на які посилається прокурор в обґрунтування доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, дають достатні підстави вважати, що і на даний час продовжують існувати ризики того, що обвинувачений може перешкоджати судовому провадженню, переховуватися від суду з метою уникнути можливої кримінальної відповідальності, вчинити інші кримінальні правопорушення. Обставини, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході у виді тримання під вартою відпала, судом не встановлено, а ризики, визначені ухвалою суду про застосування обвинуваченому запобіжного заходу, не відпали та не зменшилися. Більше того, обвинуваченим або його захисником не надано суду доказів, які вказують про зменшення вказаних ризиків або їх відсутність.

Судом взято до уваги дані, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_1 , зокрема останній раніше судимий сім разів за злочини проти власності, відсутні міцні соціальні звязки, тому відносно обвинуваченого не може бути застосовано більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, через наявність ризиків, передбачених у пунктах 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Оцінюючи можливість обмеження права на свободу та особисту недоторканість обвинуваченого, суд вважає, що в даному випадку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути виправданим, оскільки цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, не зважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують право поваги до особистої свободи.

До того ж, суд виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

У разі обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою, вказане не забезпечить належного виконання останнім його процесуальних обов`язків і надасть йому змогу переховуватися від суду або вчинити інше кримінальне правопорушення.

За таких обставин та враховуючи, що судове провадження до 23.09.2019 року не може бути завершене з об`єктивних причин, суд вважає за доцільне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 . З тих же підстав суд вважає недоцільним обрання запобіжного заходу більш м`якого, оскільки жоден із запобіжних заходів, не пов`язаних з триманням від вартою, не забезпечить належного виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, передбачених КПК України.

Що стосується продовження строку затосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту стосовно ОСОБА_2 , суд враховує, що обвинувачений має постійне місце проживання, де проживає разом з бабусею, якій допомагає у роботі. До цього постійно проживав за місцем своєї реєстрації разом з батьками та молодшою сестрою. Зазначені обставини свідчать про наявність у підозрюваного міцних соціальних зв`язків.

За таких обставин суд вважає за доцільне продовжити застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_2

Отже, встановлені обставини підтверджують наявність зазначених вище ризиків та обумовлюють необхідність задоволення клопотань прокурора про продовження строку запобіжних заходів щодо обох обвинувачених.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 183, 184, 197, 331 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Продовжити застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів: з 03 вересня 2019 року до 01 листопада 2019 року включно.

Продовжити строк застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на два місяці з 03 вересня 2019 року, заборонивши йому залишати з 21 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин будинок АДРЕСА_1 , щоденно.

У судове засідання етапувати обвинуваченого ОСОБА_1 , викликати учасників судового провадження.

Копію ухвали направити начальникам Олександрійського ВП ГУНП в Кіровоградській області, Державної установи «Кропивницький слідчий ізолятор».

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

СУДДЯ Л.М. НЕРОДА