Постановление суда № 83949303, 29.08.2019, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа№751/6377/17

Провадження №2-с/751/35/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2019 року м. Чернігів

Суддя Новозаводського районного суду м. Чернігова Маслюк Н. В.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу по справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Технова» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості за послуги з теплопостачання,

Встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про скасування судового наказу №751/6377/17 від 11.10.2018 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Технова» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості за послуги з теплопостачання в сумі 6 616 грн 23 коп за період з 01.10.2014 року по 01.09.2017 року, а також просила поновити пропущений строк звернення до суду.

В обґрунтування заяви вказує, що про існування даного наказу дізналася 31.07.2019 року під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження. Крім того, не погоджується з сумою заборгованості, так як вона погашалась щомісячно. Зазначила, що ніяких договірних відносин не має з ТОВ фірма «Технова». Також до поданої заяви про скасування судового наказу заявник додала клопотання про поновлення пропущеного строку для подання заяви про скасування судового наказу, зазначивши, що під час винесення судового наказу діяла стара редакція ЦПК України і було відсутнє застереження про те, що особа вважається належним чином повідомленою у разі вручення судової повістки будь-кому з повнолітніх членів сім`ї. Зазначила, що по АДРЕСА_1 вона зареєстрована, але фактично не проживає, а тому вручення 27.10.2018 року ОСОБА_2 копії судового наказу не означає, що вона вважається такою, яка отримала судовий наказ.

Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов наступного висновку.

11.10.2017 року Новозаводським районним судом міста Чернігова був виданий судовий наказ №751/6377/17 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Технова» за вимогою про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості за послуги з теплопостачання у розмірі 6 616 грн 23 коп за період з 01.10.2014 року по 01.09.2017 року, 800 грн судового збору.

З матеріалів справи вбачається, що судовий наказ було направлено боржникам 11.10.2017 року за місцем їх реєстрації у встановленому законом порядку, яке було встановлено на підставі довідок УДМС України в Чернігівській області від 03.10.2017 року.

Згідно відмітки в поштовому повідомленні, судовий наказ було отримано боржником ОСОБА_2 27.10.2017 року.

15.12.2017 року набули чинності зміни до Цивільного процесуального кодексу України, запроваджені Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147- VIII від 03.10.2017 року, яким Цивільний процесуальний кодекс України викладено у новій редакції.

У відповідності до п.9 розділу ХІII «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 року) справи в судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 105 ЦПК України, в редакції чинній на час видачі судового наказу, боржник має право протягом десяти днів з дня отримання копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України (в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 року) боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4,5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Таким чином, заявником на момент звернення до суду – 27.08.2019 року пропущено строк на подачу заяви про скасування судового наказу від 11.10.2017 року.

Згідно з ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому, ЦПК України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Дотримання строку звернення до суду із заявою про скасування судового рішення є однією з умов для реалізації права, вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у відносинах.

Отже, чинне законодавство, встановленими строками, обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

У відповідності до ст. 126 ЦПК України передбачено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Щодо тверджень заявника ОСОБА_1 , що вона проживає за іншою адресою, а не за адресою своєї реєстрації, то суд вважає за необхідне відмітити наступне.

Відповідно до п.99, 101 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку» рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу. У разі коли адресата неможливо повідомити про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу за номером телефону, зазначеним відправником у поштовій адресі, до його абонентської поштової скриньки вкладається повідомлення про надходження такого поштового відправлення, поштового переказу.

Згідно п.106, 117 зазначених Правил під час вручення фізичній особі реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом з повідомленням про вручення працівник поштового зв`язку на підставі пред`явленого одержувачем документа, що посвідчує особу, зазначає на бланку повідомлення про вручення його прізвище. На бланку повідомлення про вручення поштового відправлення з позначкою «Вручити особисто», внутрішнього рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» одержувач розписується та зазначає прізвище. Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику.

Згідно ст.3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини; реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Відповідно до статті 104 ЦПК України (в редакції, чинній на момент видачі судового наказу) після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію боржникові рекомендованим листом із повідомленням. Одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача з копіями доданих до неї документів. Копія судового наказу разом з додатками надсилаються фізичній особі - боржнику на адресу, зазначену в документах, передбачених частиною 6 статті 100 цього Кодексу.

Днем отримання боржником копії судового наказу є дата, зазначена у поштовому повідомленні про вручення. У разі якщо боржник відмовляється від отримання копії судового наказу або відсутній за вказаною адресою, днем отримання боржником копії судового наказу є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову боржника отримати копію судового наказу чи відмітки про відсутність боржника за вказаною адресою.

Відповідно до довідки УДМС України в Чернігівській області від 03.10.2017 року, місце проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_1

ОСОБА_1 посилається на ст.76 ЦПК України в редакції, яка діяла на момент винесення судового наказу від 11.10.2017 року, та зазначає, що вручення судового наказу ОСОБА_2 не означає, що вона також вважається такою, що отримала судовий наказ.

Однак, отримання через повнолітнього члена сім`ї ОСОБА_2 судового наказу 27.10.2017 року узгоджується із вимогами ЦПК України.

Суд зауважує, що заявник хоч і вказує, що проживає не за адресою реєстрації по АДРЕСА_1 , але доказів проживання за іншою адресою не надає, так і не зазначає адресу фактичного місця проживання. У заяві про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження заявник також вказує адресу: АДРЕСА_1 .

Отже, будь-яких відомостей щодо зміни ОСОБА_1 місця проживання чи перебування у встановленому законом порядку немає.

Таким чином, з 27.10.2017 року у боржника ОСОБА_1 було достатньо часу, щоб визначитись із своїм правом на подачу заяви про скасування вищезазначеного судового наказу у цій справі.

Враховуючи вищевикладене, підстав для поновлення пропущеного строку суд не знаходить, оскільки обставини зазначені в клопотання про поновлення пропущеного строку не підтвердженні доказами, не можуть бути визнані такими, які вказують на поважність причини пропуску строку.

Згідно ч.2 ст.171 ЦПК України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого ч.1 ст.170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

Отже, наявності поважних причин пропущення боржником ОСОБА_1 строку на звернення із заявою про скасування судового наказу судом не встановлено, а тому заява підлягає поверненню заявнику.

Керуючись ст. 74, 77, ч. 3 ст. 104 ЦПК України (в редакції чинній станом на 11.10.2017 року), ч. 4 ст. 12, 123, 124, 126, 127, ч. 2 ст.171, 260, 353, 354, Перехідними положеннями ЦПК України, суд, -

Ухвалив:

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на подачу заяви про скасування судового наказу №751/6377/17 від 11.10.2017 року.

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу по справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Технова» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості за послуги з теплопостачання – повернути заявнику.

Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду на протязі п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому даної ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складено 29.08.2019 року.

Суддя Н. В. Маслюк