Постановление суда № 83919876, 29.08.2019, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

справа № 489/2411/19

провадження №1-кп/489/604/19

УХВАЛА

Іменем України

29 серпня 2019 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Коваленка І.В.

секретаря судових засідань Буряченка Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження на підставі обвинувального акта відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Радехів Львівської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Миколаєва, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,

за участю:

прокурора Черніговської О.С.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисників Мілюченка А.Г., Нехорошева О.В.,

встановив:

Прокурором заявлено клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою на 60 днів, який спливає 30.08.2019, так як ризики, які були підставою для застосування запобіжного заходу – вчинення інших кримінальних правопорушень, переховування від органів досудового розслідування та суду не зменшилися і не змінилися.

На підтвердження ризиків прокурором вказано на те, що ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину проти власності, не працює, спроб для працевлаштування не вживає, постійного та стабільного джерела прибутку не має, притягується до кримінальної відповідальність за місцем реєстрації за вчинення корисливих злочинів, постійного місця проживання на території м. Миколаєва не має, що свідчить про відсутність стійких соціальних зв`язків.

Сторона захисту в задоволенні клопотання прокурора просила відмовити та застосувати більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою у вигляді особистого зобов`язання, посилаючись та те, що вказані прокурором ризики відпали та недоведеності ним можливості застосувати більш м`якого запобіжного заходу.

Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дійшов висновку, що підстави для збереження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не відпали.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою, суд враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився.

Тримання під вартою, згідно ст. 183 КПК України, є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово в своїх рішеннях підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Залишаються ризики вчинення обвинуваченим інших кримінальних правопорушень, переховування від органів досудового розслідування та суду, тобто дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підтвердженням цьому є те, що ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину проти власності, не працює, постійного та стабільного джерела прибутку не має, притягується до кримінальної відповідальності іншим судом, постійного місця проживання на території м. Миколаєва не має, що свідчить про відсутність стійких соціальних зв`язків, що доводить наявність вказаних ризиків.

За таких обставин, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання обвинуваченого винуватим, його особистість, суд вважає доведеним наявність вказаних у клопотанні ризиків і те, що їм неможливо запобігти при вжитті більш м`яких запобіжних заходів, передбачених КПК України, а тому є необхідність у збереженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням нового строку.

Враховуючи наведене, клопотання захисту про застосування більш м`якого запобіжного заходу задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 331, 372 КПК України, суд

постановив:

Клопотання прокурора – задовольнити.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою продовжити на 60 днів до 27 жовтня 2019 року (включно).

У задоволенні клопотання захисту про застосування більш м`якого запобіжного заходу відмовити.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити до Державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор».

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі в 7-денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги на підставі рішення Конституційного Суду України від 13.06.2019 року № 4-р/2019.

Суддя І.В. Коваленко