Постановление суда № 83875815, 27.08.2019, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

"27" серпня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/1441/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Желєзної С.П, розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю „Гідробуд Україна” (вх. №2-4021/19 від 27.08.25019р.) про відвід судді Желєзної С.П. від розгляду справи №916/1441/19, -

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю „Гідробуд Україна”

до відповідача: державного підприємства „Адміністрація морських портів України” в особі Чорноморської філії державного підприємства „Адміністрація морських портів України”

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: акціонерного товариства „Банк Альянс”,

компанії ThyssenKrupp Infrastructure GmbH,

компанії MDC FZC

про зобов`язання вчинити певні дії

та за зустрічним позовом:

державного підприємства „Адміністрація морських портів України” в особі Чорноморської філії державного підприємства „Адміністрація морських портів України”

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю „Гідробуд Україна”

про розірвання договору.

В судовому засіданні брали участь представники сторін:

Від позивача: Слободян Д ОСОБА_1 . на підставі ордеру;

Від відповідача: Дабіжа Я.І., Тодорашко А.В. за довіреністю;

Від третьої особи:

- акціонерного товариства „Банк Альянс”: Башаров В.С. за довіреністю;

- компанії ThyssenKrupp Infrastructure GmbH; не з`явився;

- компанії MDC FZC: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Гідробуд України” звернулось до господарського суду із позовною заявою до державного підприємства „Адміністрація морських портів України” в особі Іллічівської філії державного підприємства „Адміністрація морських портів України”, найменування якого було змінено на державне підприємство „Адміністрація морських портів України” в особі Чорноморської філії державного підприємства „Адміністрація морських портів України”, про визнання повідомлення №124/15-01-01-101010 від 15.04.2019р. про розірвання договору №190-В-ІЛФ-18 від 30.07.2018р. необґрунтованим та недійсним; про зобов`язання відповідача виконувати умови договору №190-В-ІЛФ-18 від 30.07.2018р.; про внесення змін до договору №190-В-ІЛФ-18 від 30.07.2018р. щодо продовження строків виконання робіт, які визначені у додатку №2 до договору; про зобов`язання посадових осіб відповідача забезпечити доступ працівникам позивача до місця виконання робіт. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем зобов`язань прийнятих на себе за умовами договору №190-В-ІЛФ-18 від 30.07.2018р.

Ухвалою від 27.05.2019р. дана справа була призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження.

13.06.2019р. до суду надійшла зустрічна позовна заява державного підприємства „Адміністрація морських портів України” в особі Чорноморської філії державного підприємства „Адміністрація морських портів України” до товариства з обмеженою відповідальністю „Гідробуд Україна”, відповідно до якої відповідач просить суд розірвати договір №190-В-ІЛФ-18 від 30.07.2018р., укладений між сторонами по справі, та стягнути із позивача штраф у розмірі 88 592,40 грн. В обґрунтування заявлених зустрічних позовних вимог відповідач посилається на факт невжиття позивачем заходів, достатніх для виконання зобов`язань за договором №190-В-ІЛФ-18 від 30.07.2018р., що, за переконанням відповідача, свідчить про наявність підстав для розірвання договору та стягнення із позивача штрафу.

Ухвалою від 18.06.2019р. судом було прийнято зустрічну позовну заяву до розгляду та об`єднано позовні вимоги державного підприємства „Адміністрація морських портів України” в особі Чорноморської філії державного підприємства „Адміністрація морських портів України” за зустрічним позовом зі справою №916/1441/19 в одне провадження.

15.08.2019р. товариство з обмеженою відповідальністю Гідробуд Україна” звернулось до суду із заявою про зміну предмета позову у порядку ст. 46 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулось 20.08.2019р., судом було оголошено протокольну ухвалу про відмову товариству з обмеженою відповідальністю Гідробуд Україна” у задоволенні клопотання про відкликання заяви про зміну позовних вимог та протокольну ухвалу про залишення без розгляду заяви про зміну предмету позову.

27.08.2019р. до господарського суду від товариства з обмеженою відповідальністю „Гідробуд Україна” надійшла заява про відвід судді Желєзної С.П. від розгляду даної справи. В обґрунтування поданої заяви про відвід судді від розгляду даної справи позивач посилається на проголошення судом 20.08.2019р. протокольної ухвали про залишення заяви про зміну предмету позову без розгляду із порушенням вимог процесуального законодавства, оскільки незважаючи на вихід судді до нарадчої кімнати ухвала про залишення заяви про зміну предмету позову без розгляду окремим процесуальним документом оформлена не була.

Наведене, за переконанням позивача, має наслідком неможливість оскарження вказаної ухвали в апеляційному порядку, що, в свою чергу, призвело до порушення прав товариства з обмеженою відповідальністю „Гідробуд Україна” та свідчить про наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю „Гідробуд Україна” про відвід судді Желєзної С.П. від розгляду справи №916/1441/19, господарський суд дійшов наступного висновку.

Положеннями ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р. визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з п. 5 ч. 1, ч. 4 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, пункт 48). Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, пункт 46).

Згідно з приписами ч. 3 ст. 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Частиною 7 ст. 39 ГПК України визначено, що питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід.

Відповідно до ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 6 Закону України „Про судоустрій і статус суддів” від 2 червня 2016 року N 1402-VIII судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними законом. Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України" (Заява N 21722/11) від 09.01.2013р., яке 27.05.2013р. набуло статусу остаточного та яке відповідно до ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” 23 лютого 2006 року N 3477-IV (з наступними змінами і доповненнями) є для суду джерелом права при розгляді справ, було зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ii) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Господарський суд зауважує, що наведені позивачем доводи в обґрунтування поданої заяви у якості підтвердження існування підстав неупередженості судді свідчать про незгоду товариства з обмеженою відповідальністю „Гідробуд Україна” із відповідним судовим рішенням, ухваленим у межах даної справи, а саме: залишення судом заяви про зміну предмету позову без розгляду, що жодним чином не впливає та не може вплинути на об`єктивність суду при розгляді даної справи та, в силу прямої вказівки закону, а саме: ч. 4 ст. 35 ГПК України не є підставою для відводу суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 233 ГПК України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.

Господарський суд звертає увагу товариства з обмеженою відповідальністю „Гідробуд Україна”, що закріплене у ч. 4 ст. 233 ГПК України правило про необхідність постановлення в нарадчій кімнаті ухвал, які оформлюються окремим документом, не свідчить про відсутність у суду права вирішувати інші питання, пов`язані із розглядом справи, в нарадчій кімнаті без подальшого оформлення окремого процесуального документу. Таким чином, будь-які процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді можуть вирішуватись в нарадчій кімнаті без оформлення окремого процесуального документу, якщо інше прямо не передбачено положеннями ГПК України.

За таких обставин, господарський суд доходить висновку про необґрунтованість та безпідставність наведених товариством з обмеженою відповідальністю „Гідробуд Україна” доводів у заяві про відвід судді від розгляду справи №916/1441/19.

Положеннями ч. 3 ст. 39 ГПК України передбачено, що у випадку, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

З огляду на викладене вище, господарський суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження по справі №916/1441/19 з метою виконання приписів ст. 39 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 35, 38, 39, 234, 235 ГПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

1. Визнати заяву товариства з обмеженою відповідальністю „Гідробуд Україна” (вх. №2-4021/19 від 27.08.25019р.) про відвід судді Желєзної С.П. від розгляду справи №916/1441/19 необґрунтованою.

2. Провадження по справі №916/1441/19 зупинити до вирішення питання про відвід судді.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та не підлягає оскарженню.

Повний текст ухвали складено 28.08.2019р.

Суддя С.П. Желєзна