Постановление суда № 83843621, 23.08.2019, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 1-кп/759/1112/19

ун. № 759/12043/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2019 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Скоріна А.В.,

при секретарі: Будковій В.О.,

провівши в приміщенні суду підготовче судове засідання по кримінальному провадженню №12018100050004482 за клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні суспільно небезпечного діяння, передбаченого ст.289 ч.1 КК України,

за участю сторони обвинувачення: прокурора Охріменка О.О.,

сторони захисту: захисника Вишневського О.В, Сабадин А.В.,

особи, щодо якої вирішується питання про

застосування заходів медичного характеру

ОСОБА_1 ,

законного представника: ОСОБА_2 ,

В С Т А Н О В И В :

Клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_1 , якому інкримінується вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого ст.289 ч.1 КК України, надійшло до Святошинського районного суду м.Києва 04 липня 2019 року.

Прокурор просить призначити судовий розгляд на підставі вказаного клопотання, вважаючи, що по справі дотримані всі вимоги, передбачені ст.ст. 291, 292 КПК України.

Захисники Сабадин А.В. та Вишневський О.В., яких підтримали законний представник Доценко В.В. та Бомбушкар О.Ю . , заявили клопотання про повернення клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру прокурору, оскільки воно не відповідає вимогам ст.ст.291, 292 КПК України.

Заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру та додані до нього додатки, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Так, фактичні обставини і формулювання обвинувачення у випадку складання клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру мають бути викладені з урахуванням особливостей кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру. Такі особливості наведені у Главі 39 КПК.

Дослідивши клопотання про застосування відносно ОСОБА_1 примусових заходів медичного характеру, суд встановив, що в ньому викладені взаємовиключні обставини, що робить обвинувачення неконкретним та порушує право на захист особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру. Так в клопотанні вказано, що ОСОБА_1 у період часу, до якого відноситься діяння у скоєнні якого він підозрюється, страждав на стійкий хронічний психічний розлад: Шизофренія, параноїдальна форма, епізодичний тип перебігу, маніоформно-параноїчний синдром (шифр по МКХ-10; F 20.1) за своїм психічним станом він не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, і одночасно вказано, що у ОСОБА_1 виник злочинний умисел спрямований на незаконне заволодіння автомобілем марки «BMW» моделі «І З REX» транзитний номер НОМЕР_1 , що передбачає наявність як інтелектуального, так і вольового моменту умислу.

Завданням кримінального провадження є зокрема охорона прав і законних інтересів всіх учасників провадження, а також забезпечення швидкого і повного судового розгляду з тим, щоб зокрема, до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, у тому числі під час формулювання обвинувачення.

Крім цього, відповідно до ст. 506 КПК України, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, користується правами підозрюваного та обвинуваченого в обсязі, який визначається характером розладу психічної діяльності чи психічного захворювання відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи, та здійснює їх через законного представника, захисника.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 512 КПК України, судовий розгляд здійснюється одноособово суддею в судовому засіданні за участю прокурора, обов`язковою участю фізичної особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, її законного представника та захисника згідно із загальними правилами цього Кодексу.

Відповідно до ст. 293 КПК України, одночасно з переданням клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру до суду прокурор зобов`язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу), його захиснику, законному представнику, захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру.

Натомість вказані вимоги дотримано не було.

В порушеннях зазначених вимог, прокурором належним чином (під розписку) законному представнику вищевказане клопотання не надано. В судовому засіданні було встановлено, що під час досудового розслідування, законний представник взагалі не приймав участь.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що у відповідності до вимог п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_1 необхідно повернути прокурору для усунення виявлених недоліків.

Враховуючи викладене та керуючись п. 3 ч. 3 ст. 314, ст.ст.291, 292, 293, 369-372, 376 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру по кримінальному провадженню №12018100050004482 відносно ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні суспільно небезпечного діяння, передбаченого ст.289 ч.1 КК України, повернути прокурору.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала суду першої інстанції, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: