Решение № 83829941, 23.08.2019, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

23 серпня 2019 року м. Рівне №460/1662/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щербакова В.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі іменується - позивач) до Рівненського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить суд зобов`язати відповідача відновити виплату призначеної позивачу пенсії з урахуванням частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" збільшивши пенсію на один процент заробітку за кожний рік роботи понад 20 років, але не вище 75% заробітку, згідно з постановою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 14.12.2017.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, та перебуває на обліку у відповідача як отримувач пенсії. Вказує, що на виконання постанови Кузнецовського міського суду Рівненської області від 11.04.2017 у справі №565/2239/17 відповідачем був проведений перерахунок його пенсії за віком з 24.05.2017 до 10.10.2017 із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад 20 років, але не вище 75%, на підставі норми ч.2 ст.56 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". В квітні 2019 року позивач звернувся із заявою про відновлення виплати призначеної пенсії. Однак, відповідач відмовив у відновленні виплати пенсії. Такі дії відповідача, позивач вважає протиправними, оскільки зміни, що внесенні до ч.2 ст.56 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії» від 03.12.2017 №2148-VII, стосуються порядку обчислення фактичного середньомісячного заробітку для пенсії та не можуть бути перешкодою для перерахунку пенсії у зв`язку із понаднормовим страховим стажем. Крім того, вказані зміни набрали чинності після набуття позивачем права на збільшення розміру пенсії, передбаченого ч.2 ст.56 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". З огляду на наведене, позивач просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

У встановлений судом строк відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог. На обґрунтування своїх заперечень зазначив, що дійсно на виконання постанови Кузнецовського міського суду Рівненської області від 14.12.2017 у справі №565/2239/17 ним був проведений перерахунок пенсії позивача з врахуванням підвищення, передбаченого ч.2 ст.56 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Разом з тим, відповідач звертає увагу на те, що резолютивна частина вказаної постанови не містить положень про зобов`язання відповідача виплачувати позивачу відповідне підвищення до пенсії довічно, а встановлено здійснити виплату з 24.05.2017 до 10.10.2017. Так, 11.10.2017 у відповідній частині набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії» від 03.12.2017 №2148-VII, яким норму ч.2 ст.56 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» доповнено словами та цифрами «у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"». З огляду на вказане, відповідач стверджує, що в спірних правовідносинах він діяв в межах та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, тобто не порушуючи вимог статті 19 Конституції України. Крім того, відповідач зазначає, що позивачем порушено строк звернення до суду з даним адміністративним позовом. Враховуючи викладене, просить відмовити в задоволенні позовної заяви повністю.

Ухвалою суду від 17.07.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 05.08.2019 замінено відповідача Рівненське об`єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області на правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.

За приписами частини четвертої статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 2), що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого Рівненською обласною державною адміністрацією 21.01.1993.

Позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

На виконання постанови Кузнецовського міського суду Рівненської області від 14.12.2017 у справі №565/2239/17 відповідачем було проведено перерахунок та виплату пенсії позивачу з 24.05.2017 до 10.10.2017 із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад 20 років, але не вище 75%, на підставі норми ч.2 ст.56 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Вказане визнається учасниками справи згідно зі змістом позовної заяви та відзиву.

У квітні 2019 року позивач звернувся до Рівненського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області із заявою, в якій просив відновити виплату пенсії відповідно до постанови Кузнецовського міського суду Рівненської області від 14.12.2017 у справі №565/2234/17.

Листом від 10.04.2019 за №4458/04 Рівненське об`єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області повідомило позивачу, що він має право на пенсію з урахуванням ч.2 ст.56 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", однак такий порядок нарахування пенсії позивачу є невигідний, оскільки розмір пенсії після проведення перерахунку відповідно до ч.2 ст.56 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зменшиться. Отже, відсутні законні підстави для перерахунку пенсії..

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій встановлені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058), який набрав чинності 01.01.2004.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону № 1058 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Частиною 1 статті 9 Закону № 1058 передбачено, що в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

При цьому, пунктом 13 розділу XV«Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1058 встановлено, що у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та цього Закону призначається одна пенсія за її вибором.

Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ (далі - Закон № 796) визначені основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

Статтею 49 Закону № 796 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Аналіз вказаних вище правових норм дозволяє прийти до висновку, що законодавцем надано право особі обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом № 1058, або спеціальним Законом № 796.

Відповідно до ч.2 ст.56 Закону № 796, в редакції чинній на час призначення пенсії позивачу, право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком N 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку

При цьому, слід зазначити, що починаючи з впровадженням в Україні пенсійної реформи, тобто з 01.01.2004, призначення та перерахунок пенсій особам, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанції є неможливим лише на підставі Закону № 796 без врахування положень Закону № 1058.

Застосування окремих положень Закону № 1058, на переконання суду, не є перешкодою до застосування положень Закону № 796 при обрахунку пенсії вказаній категорії осіб.

Таким чином, особам, яким призначена пенсія за віком та на яких поширюється дія Закону № 796, перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок) шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за рік.

Вказане узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 06.02.2018 у справі № 560/675/17.

Щодо строку з якого належить зобов`язати відповідача виплачувати пенсію позивачу з врахуванням проведеного перерахунку відповідно до ч.2 ст.56 Закону №796, суд зазначає таке.

Так, в позовній заяві позивач зазначає, що звернувся до Пенсійного фонду з відповідною заявою у квітні 2019 року. Вказана обставина відповідачем не оспорюється.

Відповідно до ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За наведених обставин, з метою забезпечення повного захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі заявлених позовних вимог та зобов`язати відновити виплату позивачу пенсії за віком з урахуванням перерахунку пенсії, проведеного відповідно до ч.2 ст.56 Закону № 796, з 01.04.2019.

Щодо тверджень про порушення позивачем строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, то суд вважає його необґрунтованим з огляду на наступне.

Пенсія за своєю правовою природою є єдиним джерелом існування пенсіонера, доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним статтею 1 Першого протоколу до Конвенції), суд вважає, що до спірних правовідносин необхідно застосовувати частину першу статті 122 КАС України та при визначені права позивача на звернення до адміністративного суду керуватися строками, визначеними в інших законах, зокрема, Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Такий висновок суд робить, виходячи з наступного.

В Конституції України закріплено, що людина визнається найвищою соціальною цінністю в Україні, яка є соціальною і правовою державою, в якій визнається і дію принцип верховенства права(статті 1, 3 та 8).

Основний Закон також встановлює, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх, зокрема, у старості та в інших випадках, передбачених законом; це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків фізичних та юридичних осіб, бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (стаття 46).

Право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державною і, за жодних умов не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України (статті 22 та 64).

При цьому, Основний Закон містить імперативну норму, згідно з якою громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом; не може бути привілеїв чи обмежень, зокрема, за ознаками місця проживання або іншими ознаками (стаття 24).

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 є пенсіонером.

Суд зазначає, що адміністративний суд не може застосовувати шестимісячний строк звернення до адміністративного суду у справах з вимогами, пов`язаними з виплатою інших складових доходу та доходу в цілому, до якого належить пенсія.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №646/6250/17 (адміністративне провадження №К/9901/2128/18).

Із зазначеного вбачається, що у разі порушення органом Пенсійного фонду України законодавства про пенсійне забезпечення застосування до адміністративного позову шестимісячного строку звернення до суду, встановленого частиною другою статті 122 КАС України, має наслідком неможливість реалізувати право пенсіонера на виплату сум пенсії за минулий час без обмеження будь-яким строком.

З огляду на позицію Конституційного Суду України, що міститься в рішеннях № 8-рп/2013 і № 9-рп/2013, а також на підставі аналізу положення частини першої статті 122 КАС України в системному зв`язку з положенням частини другої статті 46 Закону №1058 суд дійшов висновку, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов`язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком.

Таким чином, позивачем не пропущено строк звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються доказами, наявними в матеріалах справи, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі.

Підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат у відповідності до статті 139 КАС України відсутні, оскільки відповідно до п.10 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, а доказів понесення інших судових витрат учасниками справи суду не надано.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33028, м. Рівне, вул. Короленка, 7; код ЄДРПОУ 21084076) - задовольнити повністю.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області з 01 квітня 2019 року виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком з врахуванням частини 2 статті 56 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" збільшивши пенсію на один процент заробітку за кожний рік роботи понад 20 років, але не вище 75% заробітку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 23 серпня 2019 року.

Суддя Щербаков В.В.