Решение № 83809494, 21.08.2019, Менський районний суд Чернігівської області

Справа № 738/1296/19

№ провадження 2/738/419/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2019 року м. Мена

Менський районний суд Чернiгiвської областi в складі:

суддi - Волошиної Н.В.

з участю секретаря судового засідання - Донець Г.В.

pозглянувши у вiдкpитому судовому засiданнi цивільну спpаву за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А H О В И В:

У липні 2019 року АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яку мотивовано тим, що відповідач звернулась до позивача з метою отримання банківських послуг, в зв`язку з чим підписала заяву №б/н від 19 травня 2008 року, згідно з якою отримала кредит у розмірі 2000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22.80% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач порушила умови кредитного договору, внаслідок чого станом на 31 травня 2019 року утворилась заборгованість за кредитним договором у сумі 81972,53 грн., в тому числі: 1926,04 грн. - заборгованість за кредитом, 74304,94 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1600,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 250,00 грн. - штраф (фіксована частина); 3891,55 грн. - штраф (процентна складова), яку позивач просить стягнути з відповідача та судові витрати, понесені при зверненні до суду.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилась, до суду надала заяву, в якій, посилаючись на те, що останній платіж по даному кредитному договору нею був здійснений 01 серпня 2015 року, просить застосувати строки позовної давності та відмовити в задоволенні позовної заяви, розглянути справу без її участі.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що справу можливо розглянути без учасників справи за наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослiдивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних пiдстав.

Відповідно до положень частини 1 статі 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляду і вирішення цивільних прав з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом свої порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 цього Кодексу).

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов`язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Судом встановлено, що 15 травня 2008 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого був ПАТ АТ КБ «ПриватБанк», правонаступником всіх прав та обов`язків якого в свою чергу є АТ КБ «ПриватБанк» (а.с.21, 22) та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, згідно з умовами якого остання отримала кредит у розмірі 2000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на кредитну картку «Універсальна», шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, отримавши вказану платіжну картку.

Відповідно до п.6.5 Умов та правил надання банківських послуг, клієнт зобов`язаний погашати заборгованість по кредиту, відсоткам за його користування, по перевитраті платіжного ліміту, а також сплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг при порушенні Клієнтом строків платежів по кожному з грошових зобов`язань, передбачених Договором, більш ніж на 120 днів, Клієнт зобов`язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн.+5% від суми позову.

Уклавши з позивачем договір та отримавши грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності, відповідач ОСОБА_1 порушувала зобов`язання, що призвело до виникнення заборгованості.

Згідно з Розрахунком заборгованості станом на 31 травня 2019 року відповідач має заборгованість у сумі 81972,53 грн., в тому числі: 1926,04 грн. - заборгованість за кредитом, 74304,94 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1600,00 грн. - комісія, 4141,55 грн. - заборгованість по судовим штрафам (а.с. 5-7).

Відповідач не заперечувала вірність розрахунку заборгованості, здійсненої позивачем, свого розрахунку заборгованості та доказів необґрунтованості розрахунку заборгованості, здійсненої позивачем не надала.

Заява відповідача про застосування до спірних правовідносин спливу позовної давності та відмову у задоволенні позову з цієї підстави підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до положень частини 1 статті 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до положень частини 1 статі 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

За приписами статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 1 статті 253 ЦК України визначено, що перебіг строку позовної давності починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно з положенням частини 1 статті 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частина 1 статті 530 ЦК України визначає, що якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Тягар доказування обставин, пов`язаних з умовами кредитного договору, що мають значення для вирішення заявленого позову, в тому числі й щодо строку дії договору та строку дії кредитної картки, покладено на позивача.

Відповідно до частин першої та шостої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 76 ЦПК України).

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У противному разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підтвердження позовних вимог позивачем надано Розрахунок заборгованості відповідача, який містить відомості про зняття відповідачем коштів з картки та її поповнення та згідно з яким 01 серпня 2015 року відповідач здійснила останню сплату за наданим кредитом на суму 74,57 грн. (зворотна сторона а.с. 6), а тому трирічний строк позовної давності сплинув 01 серпня 2018 року.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою 21 червня 2019 року, що підтверджується відбитком штемпеля даної юридичної особи, вказана позовна заява отримана судом 16 липня цього ж року, тобто з пропуском строку загальної позовної давності.

Відповідно до положень частини 4 статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 порушила умови кредитного договору і має заборгованість перед позивачем, проте пред`являючи даний позов, позивач пропустив строк позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову у зв`язку із пропуском позивачем позовної давності.

Керуючись статями 207, 253, 257, 259, 261, 267, 509, 530, 612 ЦК України, статями 1, 2, 4, 12, 13, 76-82, 89, 263-265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовної заяви Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду через Менський районний суд Чернігівської області.

Позивач: акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження: вулиця Грушевського, 1Д, місто Київ, індекс 01001, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 14360570.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .

Суддя Н.В.Волошина