Решение № 83753673, 21.08.2019, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/1453/19 Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Морської Г.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - відповідач, ГУ ДФС в Херсонській області), у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 15.05.2019 р. № 0099785013 про накладення на позивача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату єдиного внеску.

В обгрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що штрафні санкції по рішенню № 0099785013 від 15.05.2019 р. є безпідставними та необґрунтованими, оскільки вказане рішення було винесене в період, коли позивач не був платником єдиного внеску, відповідно до переліку платників ЄСВ, визначеного статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", стосовно яких, відповідно до положень розділу VII Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, можуть бути застосовані штрафні санкції та пеня. Зазначає, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організацій відносно нього 21.12.2016 р. було проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності. Враховуючи наведене, позивач вважає, що на час винесення оскаржуваного рішення № 0099785013 від 15.05.2019 р. він не був фізичною особою-підприємцем, тобто суб'єктом щодо якого можуть бути застосовані штрафні санкції та пеня.

Ухвалою від 19.07.2019 р. відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні відповідно до вимог пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Приписами частини третьої статті 263 КАС України визначено, що у даній категорії спорів заявами по суті справи є позов та відзив. При цьому, відповідно до частин 5 та 8 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Відповідач позов не визнав, 31.07.2019 року надіслав до суду відзив, у якому зазначає, що у зв'язку з систематичною несплатою позивачем єдиного соціального внеску, було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11.07.2017 р. № Ф-2385-17 на суму 9537,28 грн., вимогу від 16.07.2015 р. № Ф-40-17 на суму 7558,42 грн., які були направлені до Каховського міськрайонного відділу державної виконавчої служби для примусового стягнення, вказані вимоги позивач не оскаржував та почав сплачувати борг у 2017 році, що підтверджується платіжними дорученнями від 10.03.2017р. № 726 на суму 374,04грн., від 25.04.2017 р. № 1254 на суму 478,58 грн., від 25.05.2017р. № 1653 на суму 480,89 грн., від 22.06.2017 р. № 2076 на суму 485,05 грн., від 27.07.2017 р. № 2499 на суму 228,51 грн., від 21.08.2017 р. № 2836 на суму 491,00грн., від 05.09.2017 р. № 3147 на суму 550,51 грн. У 2018 році позивач сплатив залишок недоїмки (боргу) з єдиного соціального внеску згідно платіжних доручень від 30.05.2018 р. № 1990 на суму 4469,46 грн., від 30.05.2018 р. № 1991 на суму 9537,28 грн. Разом з тим, відповідач зауважив, що позивач порушив строки сплати єдиного внеску, чим порушив вимоги Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”. Враховуючи, що у позивача в період з 21.01.2014 до 31.05.2018 обліковувалась заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску, йому у відповідності з вимогами п.2 ч.2 розділу VII Інструкції “Про порядок нарахування і сплати ЄСВ на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 та п.2 ч.2 розділу VII Наказу Міністерства фінансів України від 04.05.2018 №469 “Про внесення змін до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 травня 2018 року за №645/32097, була нарахована штрафна санкція у сумі 1814,62 грн. та пеня у сумі 13067,01 грн.

Розглянувши надані сторонами документи, з’ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, судом встановлено наступне.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань 11.12.2012 року ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) був зареєстрований Виконавчим комітетом Каховської міської ради як фізична особа-підприємець за №24920000000002077.

21.12.2016 р. за власним бажанням фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 зареєстроване припинення його підприємницької діяльності, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань від 11.07.2019 р. № 1005535183.

15.05.2019 р. ГУ ДФС у Херсонській області винесено рішення №0099785013 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску щодо застосування до фізичної особи ОСОБА_1 суми штрафу у розмірі 502,26 грн. за період з 21.01.2014 до 31.01.2018, штрафу у розмірі 1312,36 грн. за період з 21.01.2015 до 31.05.2018 та пені у розмірі 13067,01 грн. за період з 21.01.2015 до 31.05.2018 р.

Зазначене рішення разом із розрахунком штрафної санкції отримано позивачем 24.05.2019, про що позивач зазначив у позовній заяві, відповідач в свою чергу проти цього не заперечував та не надав суду іншого підтвердження.

Не погоджуючись із вказаним рішенням від 15.05.2019 р. № 0099785013, позивач звернувся до суду із даним позовом про його скасування.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначенні Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

За приписами пункту 1 частини другої статті 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

За приписами частини сьомої статті 9 Закону №2464, єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Відповідно до пункту 3, 4 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.15 №449, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 року за №508/26953 (далі - Інструкція №449), у разі, якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску та/або борги зі сплати фінансових санкцій органи доходів і зборів, протягом 10 робочих днів, наступних за календарним місяцем, у якому виникла або зросла недоїмка зі сплати єдиного внеску (заборгованості зі сплати фінансових санкцій)надсилають вимогу про її сплату. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції.

Відповідно до абзацу 1 частини восьмої статті 9 Закону №2464 платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Як зазначено у частині десятій статті 9 Закону №2464 днем сплати єдиного внеску вважається: 1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів; 2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі; 3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до частини дванадцятої статті 9 Закону №2464 встановлено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановленні Законом №2464 є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Відповідно до пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону №2464 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Рішення про застосування штрафних санкцій за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску складається згідно з додатком 12 до Інструкції №449. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи фіскального органу.

При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки, незалежно від періодів та кількості випадків сплати за вказані періоди.

Частиною десятою статті 25 Закону №2464 встановлено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Згідно з частиною тринадцятою статті 25 Закону №2464 нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно. У разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки нарахування пені зупиняється з дня подання скарги до органу доходів і зборів або позову до суду.

Розрахунок фінансових санкцій згідно оскаржуваного рішення від 15.05.2019 р. №0099785013 здійснено на підставі даних інформаційної системи фіскального органу, згідно з якими позивачем у період з 21.01.2014 р. по 31.05.2018 несвоєчасно перераховано єдиний внесок.

ОСОБА_1 не заперечує, що сплачував платежі за єдиним соціальним внеском не вчасно, разом з тим, зазначив, що станом на 29.05.2018 р. ним було сплачено всі борги, на підтвердження чого надав копії банківських квитанцій та платіжних доручень про сплату єдиного внеску № 5 від 24.05.2018 р. на суму 502,00 грн., № 6 від 24.05.2019р. на суму 4916,40 грн., № 7 від 24.05.2018 р. на суму 10641,01 грн.

ГУ ДФС у Херсонській області не заперечує того, що позивач перерахував в рахунок сплати єдиного внеску вказані кошти, що відображено у відомостях інтегрованої картки платника податків позивача. Разом із тим, зазначений платіж був зарахований у рахунок погашення заборгованості позивача попередніх періодів, яку той самостійно не погасив.

Судом встановлено, що податковий борг позивача з ЄСВ вперше виник 31.10.2014 р. року у сумі 5022,52 грн. і з того часу жодного разу не переривався, що підтверджується даними АІС "Податковий блок". Станом на 31.10.2016 р. на облікові картці позивача рахувався податковий борг у сумі 11 584,35 грн.

В подальшому нарахування єдиного соціального внеску позивачу не здійснювалось, оскільки позивач припинив свою підприємницьку діяльність, що підтверджується витягом Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 11.07.2019 р. № 1005535183.

Також, згідно з інтегрованою карткою платника податків АІС “Податковий блок” сплата податкового боргу, здійснювалось шляхом перенаправлення податковим органом платежів, які надходили від позивача як сплата ЄСВ на підставі частини шостої статті 25 Закону №2464, якою передбачено, що за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Аналогічне положення міститься у пункті 8 Розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 (далі - Інструкція №449), де зазначено, що за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Відтак, враховуючи те, що станом на 30.05.2018 р. позивач мав заборгованість по сплаті єдиного соціального внеску за попередні періоди, вказаний борг позивача з 21.01.2014 р. не переривався, що підтверджується даними облікової картки платника та не заперечується позивачем, суд вважає, що відповідач мав право застосувати до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафні санкції та пеню за несвоєчасність сплати єдиного внеску за період з 21.01.2014 до 31.05.2018 р.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до пп. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

При цьому, санкція норми ст. 126 Податкового кодексу України передбачає застосування штрафів саме до платників податків.

Відповідно до ст. 15 Податкового кодексу платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Отже відповідальність за несплату єдиного соціального внеску має нести платник, в даному випадку фізична особа-підприємець ОСОБА_1, проте судом встановлено, що на момент перевірки та винесення спірного податкового рішення № 0099785013 від 15.05.2019 року діяльність цієї особи була припинена, що підтверджується витягом Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 11.07.2019 р. № 1005535183.

Відтак судом встановлено, що рішення про застосування штрафних санкцій та пені прийняте податковим органом через рік після повної сплати позивачем боргу із ЄСВ та через два роки 6 місяців після припинення ОСОБА_1 підприємницької діяльності.

В зв'язку з вищенаведеним, суд дійшов висновку про протиправність прийнятого відповідачем оскаржуваного рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, оскільки ОСОБА_1 як фізична особа не є платником єдиного соціального внеску.

Відповідно до частини другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог.

Частиною 1 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

вирішив:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 15.05.2019 р. № 0099785013.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2; АДРЕСА_1) сплачений судовий збір у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн.40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі ( код ЄДРПОУ 39394259; 73026, м.Херсон, пр.Ушакова, 75).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Морська Г.М.

кат. 111060000