Постановление суда № 83739591, 16.08.2019, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.08.2019 Справа №607/11083/19

Суддя Тернопільський міськрайонного суду Тернопільської області Ромазан В.В. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В:

10 травня 2019 року ОСОБА_1 звернувся із позовом до ОСОБА_2 визнання спадкоємцем, визначення частки у спадковому майні та зобов`язання вчинити дії, у якому просить визнати його та його сестру ОСОБА_3 на 1/4 та 3/4 частки майна спадкоємцями їх матері, а відповідно померлого брата ОСОБА_4 , згідно спадкової справи №860/2017 з повідомленням Другої нотаріальної контори у спадковій справі ОСОБА_4 №68/2016; визначити ОСОБА_1 частку майна в спадщині його брата та їхній сестрі ОСОБА_3 в натурі та зобов`язати нотаріуса видати їм свідоцтва на право власності; зобов`язати ОСОБА_2 надати йому доступ до квартири брата по АДРЕСА_1 , а при її відмові зобов`язати поліцію та виконавчу службу вселити його на частку у квартирі, визначену судом; зобов`язати ОСОБА_2 надати в суд оригінали документів на спадкове майно ОСОБА_4 та касові ордери на оплату договорів купівлі-продажу землі; при їх відсутності визнати договори купівлі-продажу землі та будинку недійсними та повернути їх ОСОБА_5

15 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову відповідно до якої просить у порядку забезпечення позову вселити його в квартиру брата ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 на його частку спадщини 1/4 від спадщини матері ОСОБА_6 або накласти арешт на спадкове майно брата та його матері, так, як відповідач має намір його відчужити таємно на користь племінниці.

В обґрунтування поданої заяви зазначив, що відповідач має намір відчужити спірну квартиру, у якій на його думку, йому належить частка у порядку спадкування, а також те, що на даний час він не має іншого житла для проживання.

Згідно із вимогами ч.ч.1,2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до прд`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до вимог п.п.1,2,4 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно; забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмету спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Частиною 10 зазначеної статті передбачено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Відповідно до ч.1 ст.151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по-батькові – для фізичних осіб) заявника або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб – громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні до забезпечення позову.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Як вбачається із поданої заяви, її зміст не відповідає вимогам ч.1 ст.151 ЦПК України. Так, зокрема у ній не зазначено предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, які просить вжити заявник, ціну позову, про забезпечення якого просить заявник, не наведено інших відомостей, які потрібні до забезпечення позову, а саме : обставин щодо статусу майна на яке він просить накласти арешт та у яке він просить його вселити, кому воно станом на даний час належить на праві власності, чи оформлені спадкові права на зазначену квартиру спадкоємцем ОСОБА_2 та на яку частку, посилання на докази, які підтверджують зазначені обставини.

Таким чином, суд вважає, що подану заяву подано без додержання вимог ч.1 ст.151 ЦПК України, а тому її слід повернути заявнику.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.149, 150, 151 ЦПК України, –

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, повернути заявнику для приведення її до відповідності із вимогами ч.1 ст.153 ЦПК України.

Повний текст ухвали складено та вона підписана суддею 16 серпня 2019 року.

Головуючий суддяВ. В. Ромазан