Решение № 8372039, 28.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 18/1428.01.10 За позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_1;

ДоКлінічного санаторію «Перемога»;

Простягнення 15386,40 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача:ОСОБА_2, представник, довіреність б/н від 06.11.2009 р.;

Від відповідача: не з”явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 15386,40 грн. заборгованості, 153,87 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач Клінічний санаторій «Перемога», повноважних представників в судове засідання не направив, незважаючи на визнання судом їх явки обовязковою, відзив на позов не надав, позовні вимоги по суті не заперечив. Керуючись статтею 75 ГПК України, господарський суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

24.04.2008 р. між сторонами укладений договір №40/2, за умовами якого позивач зобов'язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити продукцію.

Відповідно до п. 1.1. договору сума договору складає 117040,00 грн.

Відповідно до п. 6.6. договору розрахунки за поставлену продукцію здійснюються відповідачем на підставі п. 7 ст. 51 Бюджетного кодексу України на умовах відстрочки платежу на термін до 90 календарних днів.

Додатковою угодою від 31.12.2008 р. до договору сторонами визначена сума договору у розмірі 17556,00 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов договору позивач поставив, а відповідач отримав продукцію на загальну суму 28815,68 грн., що підтверджується накладними:

№3 від 23.01.2009 р. на суму 1885,00 грн.;

№5 від 30.01.2009 р. на суму 1015,00 грн.;

№7 від 06.02.2009 р. на суму 1015,00 грн.;

№8 від 13.02.2009 р. на суму 3031,00 грн.;

№11 від 20.02.2009 р. на суму 10609,93 грн.;

№10 від 27.02.2009 р. на суму 2401,20 грн.;

№15 від 06.03.2009 р. на суму 2302,00 грн.;

№18 від 13.03.2009 р. на суму 2599,05 грн.;

№21 від 27.03.2009 р. на суму 3957,50 грн.

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві зазначає про те, що останнім на користь відповідача була поставлена продукція на суму 32942,15 грн., проте, до матеріалів справи додані накладні, які підтверджують поставку позивачем на користь відповідача продукції на суму 28815,68 грн.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи ту обставину, що відповідач сплатив на користь позивача за поставлену останнім продукцію суму у розмірі 17556,00 грн., станом на день слухання справи у судовому засіданні сума боргу відповідача перед позивачем складає 11259,68 грн.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вина відповідача повністю підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.

Враховуючи ту обставину, що відповідач позовні вимоги належними та допустимими засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог позивача, вимоги останнього підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Клінічного санаторію «Перемога»(інд. 03129, м. Київ, вул. Бударіна, 3, код ЄДРПОУ 03190515) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (інд. 09400, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 11259 (одинадцять тисяч двісті пятдесят дев'ять) грн. 68 коп. заборгованості, 112 (сто дванадцять) грн. 73 коп. витрат по сплаті держмита та 172 (сто сімдесят дві) грн. 92 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.В іншій частині позову відмовити.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5.Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяО.В. Мандриченко