Постановление суда № 83709409, 16.08.2019, Запорізький районний суд Запорізької області

Провадження № 1-кп/317/37/2019

Справа № 317/3823/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.08.2019 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі :

головуючого судді: Громової І.Б.,

при секретарі: Коваль В.В.,

за участю:

прокурора Узун В.К.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого Кісєльова О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12016080230001924 від 24.10.2016 року відносно ОСОБА_1 по обвинуваченню за ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

04 грудня 2017 року до Запорізького районного суду Запорізької області від прокурора Запорізької місцевої прокуратури №2 Запорізької області надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12016080230001924 від 24.10.2016 року відносно ОСОБА_1 по обвинуваченню за ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК України.

08.07.2019 року ухвалою судді Запорізького районного суду Запорізької області обвинуваченому ОСОБА_1 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Запорізькому слідчому ізоляторі строком на 60 днів.

У судовому засіданні прокурор Узун В.К. просила суд про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні злочинів, один з яких є тяжким, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання запобіжного заходу обвинуваченому, на даний час не відпали, обставини, якими обґрунтовувались вказані ризики не змінились. Прокурор обґрунтовує заявлене клопотання тим, що обвинувачений ОСОБА_1 вже допускав порушення умов домашнього арешту, а також систематично не з`являвся до суду, та згідно з даними органів внутрішніх справ не проживає за місцем своєї реєстрації. Крім того, наявна інформація про те, що ОСОБА_1 не має постійного місця роботи, джерела доходів, зловживає спиртними напоями, тобто не має міцних соціальних зв`язків. Таким чином, є підстави вважати, що ОСОБА_1 буде грубо порушувати процесуальні обов`язки обвинуваченого і може переховується від суду з метою уникнення покарання за інкриміновані йому ним злочини.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Кісєльов О.М. проти клопотання прокурора не заперечували.

Заслухавши прокурора, обвинуваченого та його захисника, суд дійшов до переконання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При вирішенні питання доцільності продовження раніше обраного запобіжного заходу ОСОБА_1 суд враховує: тяжкість інкримінованих йому злочинів, ступінь відповідальності за них, внаслідок чого необхідно запобігти спробам обвинуваченого переховуватись від суду, враховує, що обвинувачений ніде не зареєстрований та не працевлаштований, а також може незаконно впливати на свідків, оскільки вони ще не допитані судом, вчинити нові злочини, а тому відповідно до вимог п. п. 1, 3,5 ч. 1 ст. 177, ст. 178 КПК України, з метою об`єктивної можливості забезпечення розгляду зазначеного кримінального провадження необхідно продовжити ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки ніякий з передбачених більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належний розгляд провадження.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про необхідність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 на 60 днів.

Слід також зазначити, що рішенням Конституційного Суду України від 13.06.2019 № 4-р/2019 (справа № 3-208/2018(2402/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення ч. 2 ст. 392 КПК України щодо унеможливлення окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.

У даному рішенні Конституційний Суд України дійшов висновку про те, що положення ч. 2 ст. 392 цього Кодексу в частині неможливості окремого апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції про продовження строку тримання під вартою не гарантують особі ефективної реалізації її конституційного права на судовий захист, не відповідають критеріям справедливості та співмірності (пропорційності), не забезпечують справедливого балансу інтересів особи та суспільства, а тому суперечать вимогам статей 1, 3, 8, 21, 29, частини першої статті 55 Основного Закону України.

Відповідно до положень ст. 395 КПК України, якою визначено порядок і строки апеляційного оскарження, апеляційна скарга подається на судові рішення, ухвалені судом першої інстанції, - через суд, який ухвалив судове рішення. Апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на інші ухвали суду першої інстанції - протягом семи днів з дня її оголошення.

Відповідно до вимог п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177, ст. 178 КПК України, з метою об`єктивної можливості забезпечення розгляду зазначеного кримінального провадження, а також враховуючи, що в строк до 05.09.2019 року не можливо закінчити судове провадження, необхідно продовжити ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, оскільки ніякий з передбачених більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належний розгляд провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 331 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою вважати продовженим строком на 60 днів, а саме до 14.10.2019 року включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити до Запорізького слідчого ізолятору.

Ухвала суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду відповідно до рішення Конституційного Суду України № 4-р/2019 від 13 червня 2019 року у встановленому законом порядку протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя І.Б. Громова