Решение № 836632, 05.07.2007, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" липня 2007 р.

Справа № 6/224-07-5652

За позовом: Науково –виробничого підприємства „Атомспецтехнологія”, м. Одеса

До відповідача: Держаного підприємства „Одеська залізниця”, м. Одеса

Про стягнення 2939368,09 грн.

Суддя Демешин О.А.

Представники сторін

Від позивача: Соболенко В.В. - директор

Від відповідача: Лукаєнко Н.С. –довіреність, Тихонов Р.І. - довіреність

СУТЬ СПОРУ: НВП „Атомспецтехнологія” (далі-Позивач) надано позов до Державного підприємства „Одеська залізниця” (далі-Відповідач) про стягнення боргу за капітально-відновні ремонти електропотягів і дизельпотягів у розмірі 2939368,09 грн., з яких 1900369,61 грн. –основного боргу, 463186,49 грн. –пені та інфляційних збитків 575811,99 грн.

В зв`язку з ненаданням до суду відзиву на позовну заяву, справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними матеріалами

Позивач позов підтримує у повному обсязі.

Представником відповідача в судовому засіданні 04.07.2007р. заявлено про застосування строку позовної давності щодо стягнення пені.

В судовому засіданні оголошувалась перерва до 05.07.2007р.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Відповідно договору № ОД/Т-04-1403-НЮ від 03.09.2004 р. позивачем були виконані ремонтно-відновні роботи з урахуванням постачання матеріалів, електропотягу ЕР-9П № 336 (приписка –локомотивне депо Одеса-Застава 1 Одеської залізниці) та договору № ОД/Т-04-1402-НЮ від 03.09.2004 р. були виконані ремонтно-відновні роботи з урахуванням постачання матеріалів дизель потягу Д-1 № 688, які належать відповідачу.

Як вбачається з актів прийому-передачі виконаних робіт, вказані вище послуги були виконані позивачем у повному обсязі.

Зазначені дизель та електропотяги прийняті в експлуатацію, але відповідач в повному обсязі з позивачем на дату подачі позовної заяви не розрахувався.

Вказане підтверджується актом звірки взаєморозрахунків між позивачем та Службою локомотивного господарства відповідача від 07.06.2005 р.

Згідно акту звірки від 07.06.2005 р. склала –2118369,61 грн.

Підпунктом 4.1 п. 4 „Порядок розрахунків” вказаних вище договорів, передбачено, що замовник проводить оплату виконаних робіт з урахуванням постачання матеріалів протягом 15 банківських днів після підписання акту про прийом робіт.

Позивачем на адресу відповідача були направлені листи з проханням сплатити вказаний борг.

Відповідач в свою чергу направив на адресу позивача листи, в яких пояснив, що причиною у відмові проведення платежів є завищення цін на матеріали порівняно з середньо регіональними на період складання договорів, посилаючись на надану інформацію від ДП „Черномордніпроект” (лист № СН-17-1-1/1991 від 08.07.2005 р.).

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та додатково надані докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:

Згідно статті 190 ГК України, вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні ціни. Вільні ціни визначаються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах –також за рішенням суб`єкта господарювання.

Вказане підтверджується п.п. 3.3 договорів № ОД/Т-04-1403-НЮ від 03.09.2004 р. та № ОД/Т-04-1402-НЮ від 03.09.2004 р., де зазначено, що ціни вважаються узгодженими з моменту надання згоди або з моменту підписання Сторонами протоколу узгодження цін.

У відповідності до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач виконав у повному обсязі свої договірні зобов`язання, що підтверджується доданими до матеріалів справи актами виконаних робіт та актом звірки взаєморозрахунків.

Розмір заборгованості на час вирішення спору становить 1900369,61грн.

Виходячи з вимог чинного законодавства та умов вищевказаних договорів –вказана заборгованість підлягає стягненню на користь позивача.

Пунктом 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем у відповідності з діючим законодавством за договорами № ОД/Т-04-1403-НЮ від 03.09.2004 р. та № ОД/Т-04-1402-НЮ від 03.09.2004 р. була розрахована сума інфляційних збитків –575811,99 грн., яка підлягає до стягнення.

Що стосується вимог про стягнення пені, то в цій частині у позові слід відмовити, виходячи з того, що представником відповідача в судовому засіданні було заявлено про застосування строків позовної давності про стягнення пені.

Відповідно до пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України – нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Виходячи з того, що строк виконання зобов`язання відповідача по оплаті позивачу грошових коштів за виконані роботи по вищевказаним договорам настав у листопаді 2004року, то нарахування пені позивач мав припинити у травні 2005року.

Пунктом 1 частини 2 статті 258 ЦК України встановлено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Таким чином, строк позовної давності по позовним вимогам про стягнення пені сплив у травні 2006року.

Частиною 4 статті 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином, у задоволенні позову в частині стягнення пені слід відмовити.

Виходячи з викладеного, позов підлягає частковому задоволенню з покладенням на відповідача витрат по сплаті держмита та послуг на ІТЗ судового процесу у розмірі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44,49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково ;

2. Стягнути з Державного підприємства „Одеська залізниця” (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, Рахунок № 26006000008 в ОФАБ „Експрес Банк”, МФО 328801, код 24772871) на користь науково-виробничого підприємства „Атомспецтехнологія” (65012, м. Одеса, вул. Л. Шмідта, 19, Рахунок № 26003118 в Одеській філії АППБ „Аваль” м. Одеси, МФО 328351, код 19054116) 1900369 гривень 61 коп. основного боргу, 575811 гривень 99 коп. –інфляційних збитків, 21471 гривню - державного мита та 99гривень 36коп витрат на ІТЗ судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку

з дня його прийняття

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя