Постановление суда № 83586163, 12.08.2019, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/2007/19

провадження № 2/697/596/2019

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2019 р. м. Канів

Суддя Канівського міськрайонного суду Черкаської області Льон О.М., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОУФІНГОУ» про визнання недійсним договору фінансового кредиту,-

ВСТАНОВИВ:

06.08.2019 до Канівського міськрайонного суду Черкаської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОУФІНГОУ» про визнання недійсним договору фінансового кредиту, в якій позивач просить: визнати недійсними положення пунктів 2.2, 2.3 та 4.3 Договору про надання фінансового кредиту № 2859301666/43471 від 01.03.2019, укладеного між нею та ТОВ «ГОУФІНГОУ»; визнати Договір № 2859301666/43471 від 01.03.2019, укладеного між нею та ТОВ «ГОУФІНГОУ» недійсним в цілому.

Згідно із ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно до ч. 5 ст. 28 ЦПК України, позови про захист прав споживачів можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

На дату укладення договору про надання фінансового кредиту №2859301666/43471 від 01.03.2019, стаття 11 Закону України «Про захист прав споживачів» викладена в наступній редакції: цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Отже, на момент укладення спірного договору, відносини між кредитодавцями, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування регулюються спеціальним Законом України «Про споживче кредитування», а не Законом України «Про захист прав споживачів».

Згідно з п.п. 1,7 ч. 2 ст. 3 ЗУ «Про споживче кредитування» цей закон не поширюється на договори, що містять умову про споживчий кредит у формі кредитування рахунку зі строком погашення кредиту до одного місяця, та кредитні договори, що укладаються на строк до одного місяця; кредитні договори, загальний розмір кредиту за якими не перевищує однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на день укладення кредитного договору.

Відповідно до п 1.2 договору про надання фінансового кредиту №2859301666/43471 від 01.03.2019, кредит надається строком на 30 днів, тобто до 30.03.2019. Також відповідно до п.1.1 даного договору позивачу було надано фінансовий кредит в розмірі 1000 грн., що станом на дату видачі кредиту є менше однієї мінімальної заробітної плати.

Згідно преамбули Закону України «Про захист прав споживачів» цей закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

За змістом п. 22 ч. 1ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Згідно змісту оскаржуваного договору №2859301666/43471 від 01.03.2019, метою його укладення було надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, тобто позивачем ОСОБА_1 було надано фінансовий, а не споживчий кредит і даний договір не є договором про надання споживчого кредиту.

Отже, між ОСОБА_1 та ТОВ «ГОУФІНГОУ» виник спір, який не стосується захисту прав споживача.

З договору вбачається, що відповідач по справі ТОВ «ГОУФІНГОУ» знаходиться в м. Києві, вул. Хорива, 1А (Подільський район міста Києва).

Відповідно до ч.1 ст. 378 ЦПК судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

Відповідно до ч. 1ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ч. 1ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.

Враховуючи, що місцезнаходженням відповідача є: м. Київ вул. Хорива, 1А ( Подільський район м. Києва) тому справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Подільського районного суду м. Києва, саме тому суд вважає за необхідне передати справу на розгляд до цього суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.27, 31, 32, 187, 353, 354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОУФІНГОУ» про визнання недійсним договору фінансового кредиту - направити за підсудністю до Подільського районного суду м. Києва (04071, м. Київ, вул. Хорива, 21).

Копію ухвали направити сторонам по справі.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя О . М . Льон