№ 8356097, 17.02.2010, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-177/10/2570

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          17 лютого 2010 р.           м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді          Тихоненко О.М.,

при секретарі          Якуш І.В.,

за участі представника позивача Маковки О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова до приватного підприємства «Абсолютбуд» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, -

В С Т А Н О В И В :

19.01.2010 управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова (далі – УПФУ в Деснянському районі) звернулося до суду з адміністративним позовом (зі змінами) до приватного підприємства «Абсолютбуд» (далі – відповідач) про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за вересень-листопад 2009 року в розмірі 2092,71 грн. Свої вимоги мотивують тим, що відповідач зареєстрований в УПФУ в Деснянському районі, як платних страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування і зобов’язаний сплачувати такі внески до Пенсійного фонду України відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», але всупереч цього відповідач має заборгованість зі сплати страхових внесків та в добровільному порядку її не сплатив. У відповідності до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України відповідачу була направлена вимога про сплату боргу, яку останній отримав, однак суму, зазначену в вимозі не сплатив.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала, просила його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач повторно в судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим зворотнім повідомленням, причини неявки суду не повідомив.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі Закону) відповідач є страхувальником, а згідно частини 1 статті 15 Закону страхувальники є платниками страхових внесків до солідарної системи. Частиною 3 статті 15 Закону зазначено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду. Відповідача зареєстровано в УПФУ в Деснянському районі, як платника страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування з 18.06.2008, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією повідомлення про взяття на облік юридичної особи.

Згідно наданих відповідачем до УПФУ в Деснянському районі розрахунків сум страхових внесків на загальнообов’язкове пенсійне страхування, що підлягають сплаті за вересень-жовтень 2009 року, сума внесків відповідачем нарахована у розмірі 1404,48 грн., з них частково сплачено 50,97 грн., за листопад 2009 року, сума внесків відповідачем нарахована у розмірі 739,20 грн., загальна сума боргу відповідача складає – 2092,71 грн.

У відповідності до частини 6 статті 20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду, який для відповідача є календарний місяць. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, відповідно до частини 2 статті 106 Закону вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов’язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій. Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Згідно п. 8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 № 21-1 (далі – Інструкція) суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені пунктами 5.1, 5.2, 5.3 цієї Iнструкції, у тому числі обчислені органами Пенсійного фонду, уважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі— недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки у випадках: а) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності страхувальника свідчать про донарахування сум страхових внесків; б) якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків; в) якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені. У випадку а) вимога надсилається одночасно з актом документальної перевірки. У випадку б) вимога надсилається щомісяця протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу. Згідно п. 8.3. Інструкції вимога формується на підставі актів документальних перевірок та облікових даних з карток особових рахунків страхувальників.

Відповідачу, відповідно до Інструкції сформовані та направлені перша вимога № Ю-1931 від 07.12.2009 про сплату боргу в розмірі 1427,64 грн., та друга вимога № Ю-98 від 11.01.2010 про сплату боргу в розмірі 2166,84 грн., які відповідачем отримані, але борг не сплачено.

Загальна заборгованість відповідача зі сплати страхових внесків за вересень-листопад 2009 року, складає 2092,71 грн. На час звернення УПФУ в Деснянському районі до суду, відповідачем вищевказана заборгованість не сплачена і не оскаржена.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова підлягають задоволенню, а заборгованість зі сплати страхових внесків стягненню на користь управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі.

Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова до приватного підприємства «Абсолютбуд» - задовольнити повністю.          

Стягнути з приватного підприємства «Абсолютбуд» (ідентифікаційний код 35956410, вул. 1-го Травня, 169\2\16, м. Чернігів, 14000, п\р 2600801000065 в «Кредобанк», МФО 353743) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в розмірі 2092 (дві тисячі дев’яносто дві) грн. 71 коп. на користь управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова (пр. Перемоги, 139, м. Чернігів, 14013, п/р 25609303051155 в ОПЕРВ, ЧОУ Ощадбанку, МФО 353553, код 21395284).

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: О.М. Тихоненко