Решение № 8352199, 09.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2/3009.02.10 За позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю «Борей» до                     Товариства з обмеженою відповідальністю «А-Бетон»

про                     стягнення 5376 грн.00 коп.

Суддя Домнічева І.О.

Представники:

Від позивача Пікуль А.Б.          

Від відповідача не з’явився

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Борей», позивач у справі, звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «А-Бетон»заборгованості в сумі 5376,00 грн.

Представник відповідача вдруге в судове засідання не з’явився, ніяких заяв, клопотань до суду не подав та не надіслав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Сторони були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

За таких обставин та враховуючи положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

При розгляді матеріалів справи встановлено, що:

Між сторонами у справі 31 серпня 2008 року була укладена орендна угода № 318808, відповідно до якої позивач передав, а відповідач прийняв приміщення, розташоване на другому поверсі, площею 112,0 кв.м., в будинку за адресою: м. Київ, вул. Урицького, 1.

Відповідно до п. 1.3. Орендної угоди № 318808 від 13.08.2005 р., строк оренди спливає 31.08.2009 р.

Пунктом 3 даного договору передбачено, що орендна плата не включає видатки на комунальні послуги (водопостачання, каналізація, газ, тепло) та електроенергію; комунальні послуги та електроенергія сплачуються Орендарем на підставі наданого Орендодавцем окремого рахунку вартості цих послуг в строк та в розмірі, встановлений постачальником кожної окремої послуги.

Матеріали справи свідчать про те, що на виконання п. 3 договору позивачем 28.11.2008 відповідачеві було виставлено рахунок-фактуру № 08/12/04 за сервісне обслуговування за грудень 2008 року в сумі 2508,8 грн., а 31.12.2008 р. між сторонами було підписано акт № 967 здачі-прийняття виконаних робіт по сервісному обслуговуванню в розмірі 2508,8 грн. та 31.12.08. відповідачеві було виставлено рахунок-фактуру № 09/01/04 за сервісне обслуговування за січень 2009 року в сумі 2867,2 грн., а 28.01.09. між сторонами було підписано акт № 1040 здачі-прийняття виконаних робіт по сервісному обслуговуванню в розмірі 2867,2 грн.

На час розгляду справи відповідачем не надано доказів сплати вищевказаних рахунків-фактур.

Таким чином, загальна заборгованість відповідача перед позивачем за сервісне обслуговування становить 5376,00 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на викладене, вимоги позивача обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

За таких обставин та керуючись ст.ст. 49, 82 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «А-Бетон» (м. Київ, бул. Т.Шевченка, 33, поверх 13; рахунок № 26007301010050 в Відкритому акціонерному товаристві «ВТБ Банк», МФО 321767; код 35086500) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Борей» (м. Київ, вул. Урицького, 7; рахунок 26007001311403 в Закритому акціонерному товаристві «ОТП Банк», МФО 322119: код 25636555) 5376 (п’ять тисяч триста сімдесят шість)грн. 00 коп. основного боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя І.О.Домнічева