Решение № 83519829, 07.08.2019, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 07.08.2019

ЄУ № 420/240/19

Провадження №2/420/353/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2019 року Новопсковський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді Проньки В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду смт. Новопсков цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 через свого представника звернулась до Новопсковського районного суду Луганської області з позовом до відповідачів, в якому просить стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на її користь заборгованість за кредитним договором №427 нп від 26.09.2013 у сумі 133427,52 грн.

Підставою свого позову позивач зазначає неналежне виконання боржниками умов кредитного договору.

Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 16.04.2019 провадження у справі було відкрито та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача до судового засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідачі про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, однак останні до судового засідання не з`явилися, про наявність поважних причин для цього суд не повідомили, заяви про відкладення розгляду справи до суду не направили, відзиви на позовну заяву не надали, зустрічні позови до суду не пред`явили.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного судового провадження за наявними у справі матеріалами.

У зв`язку із розглядом справи за відсутності всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Судові дебати не проводяться.

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 26.09.2013 між КС «Імперіал ЛТД» та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №427нп, згідно якого КС «Імперіал ЛТД» надав останньому кредит у сумі 25870,00 грн. на засадах строковості, зворотності, цільового використання, платності та забезпеченості на комерційні цілі, плата за користування кредитом становить 70% річних від загальної суми залишку кредиту за кожен день користування кредитом, строк дії договору становить 24 фактичних місяці від дати отримання позичальником кредиту, тобто до 26.09.2015, та діє до повного виконання зобов`язань відповідачем (п. п. 1.1, 1.2, 2.1, 3.1).

В якості забезпечення виконання ОСОБА_2 своїх зобов`язань за кредитним договором №427 нп від 26.09.2013, між КС «Імперіал ЛТД», ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (далі – поручителем-1) був укладений договір поруки №427нп/1 від 26.09.2013; між КС «Імперіал ЛТД», ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (далі – поручителем-2) – договір поруки №427нп/2 від 26.09.2013; між КС «Імперіал ЛТД», ОСОБА_2 та ОСОБА_5 (далі – поручителем-3) – договір поруки №427нп/3 від 26.09.2013; між КС «Імперіал ЛТД», ОСОБА_2 та ОСОБА_6 (далі – поручителем-4) – договір поруки № 427нп/4 від 26.09.2013.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №427 нп від 26.09.2013, за період з 26.09.2013 по 29.01.2019 заборгованість за кредитним договором складає 133437,52 грн. (сума позовних вимог 133427,52 грн.), з яких: заборгованість з основного боргу – 23074,14 грн (сума позовних вимог 23064,14 грн), 110363,38 грн. – заборгованість зі сплати відсотків.

29 січня 2019 року між КС «Імперіал ЛТД» (надалі Цедент) та ОСОБА_1 (надалі Цесіонарій) був укладений договір відступлення права вимоги, згідно якого Цедент в порядку та на умовах, визначених цим Договором, передає Цесіонарієві, а Цесіонарій набуває право вимоги, належне Цедентові, і стає кредитором за кредитним договором №427нп від 26.09.2013, укладеним між ОСОБА_7 і ОСОБА_2 .

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Сторонами в зобов`язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).

Законодавство також передбачає порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) в зобов`язанні.

Згідно п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов`язанні не вимагається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому слід враховувати, що у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні, саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

З положень ст.1054 ЦК України вбачається, що кредитодавцями в кредитних правовідносинах можуть бути банк або інша фінансова установа і цей перелік є вичерпним.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансова установа – це юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг. Не є фінансовими установами (не мають статусу фінансової установи) незалежні фінансові посередники, що надають послуги з видачі фінансових гарантій в порядку та на умовах, визначених Митним кодексом України.

З наведених норм права вбачається, що фізична особа, у будь-якому статусі, не наділена правом надавати фінансові послуги, оскільки такі надаються лише або спеціалізованими установами, якими є банки, або іншими установами, які мають право на здійснення фінансових операцій, та внесені до реєстру фінансових установ, а, отже, відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи суперечить положенням частини 3 статті 512 та статті 1054 ЦК України, оскільки для зобов`язань, які виникли на підставі кредитного договору, характерним є спеціальний суб`єкт, а саме, кредитор - банк або інша фінансова установа.

Саме така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №465/646/11, яка враховується судом при вирішенні даної справи.

Згідно ч.6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Таким чином, судом було достовірно встановлено, що договір відступлення права вимоги від 29.01.2019, укладений між КС «Імперіал ЛТД» та позивачем ОСОБА_8 МА. не може бути підставою для правонаступництва позивачем прав кредитора у зобов`язаннях відповідачів перед КС «Імперіал ЛТД» за кредитним договором №427нп від 26.09.2013, оскільки у зобов`язаннях, які виникли на підставі кредитного договору, кредитором може бути лише спеціальний суб`єкт - банк або інша фінансова установа, та враховуючи, що інших підстав для виникнення грошового зобов`язання відповідачів перед позивачем у позовній заяві не наведено, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч.6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, судовий збір у розмірі 768,40 грн. компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 80, 81, 89, 141, 259, 263-268, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити повністю.

Витрати по сплаті судового збору у розмірі 768,40 грн. компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник позивача ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 .

Відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 .

Відповідач: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_7 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Новопсковський районний суд Луганської області до Луганського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суддя: В.В. Пронька