Постановление суда № 83480331, 01.08.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/38189/19-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" серпня 2019 р. Печерський районний суд м. Києва

суддя Батрин О.В.

секретар Шевченко Т.В.,

учасники справи

позивач: ОСОБА_1

відповідач 1: ОСОБА_2

відповідач 2: ОСОБА_3

відповідач 3: ОСОБА_4

третя особа: ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_6 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , третя особа ОСОБА_5 про визнання договору дарування недійсним та витребування майна із чужого незаконного володіння, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_6 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , третя особа ОСОБА_5 про визнання договору дарування недійсним та витребування майна із чужого незаконного володіння, шляхом накладення арешту на майно, а саме:

- земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_1 , що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до ст. 153 ЦПК України суд розглянув заяву про забезпечення позову без виклику осіб.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, позовну заяву та додані до них матеріали, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову повністю у визначений позивачем спосіб, виходячи з наступного.

З матеріалів позову, заяви про забезпечення позову та доданих до них матеріалів вбачається, що позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , третя особа ОСОБА_5 про визнання договору дарування недійсним та витребування майна із чужого незаконного володіння. Позовні вимоги мотивовані тим, що у 2018 році позивачу стало відомо про те, що земельна ділянка, яка належить на праві приватної власності вибула із його володіння на підставі договору дарування земельної ділянки від 06.12.2010, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курковською Я.Л., зареєстрованого в реєстрі за № 5147, шляхом вчинення злочинних умисних дій ОСОБА_2 та приватного нотаріуса Курковської Я.Л., що спричинили власникам великих збитків.

Відповідно до інформаційної довідки №162413424 земельна ділянка щодо якої виник спір, належить громадянину ОСОБА_8 .

ОСОБА_4 набув право власності на земельну ділянку на підставі оспорюваного договору дарування від 06.02.2012 із ОСОБА_2 , який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Куровською Я.Л., яку вироком Оболонського районного суду міста Києва від 23.04.2013 по справі №2605/7851/12 визнано винною у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України.

Оскільки предметом оспорюваного договору дарування є земельна ділянка, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , позивач вважає, що існує реальна загроза відчуження даної земельної ділянки, що унеможливить виконання рішення суду у разі його задоволення.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що в даному випадку між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

При цьому, суд бере до уваги, що існує ризик, що відповідач ОСОБА_4 в подальшому може здійснити будь-яким чином відчуження земельної ділянки, що унеможливить виконання рішення суду у справі.

Вказаний вид забезпечення позову є співмірним із заявленими позивачем вимогами.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про забезпечення позову у той спосіб, який визначений позивачем.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 151, 152, 153 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_6 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , третя особа ОСОБА_5 про визнання договору дарування недійсним та витребування майна із чужого незаконного володіння, - задовольнити.

Накласти арешт на майно, а саме:

- земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_1 , що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Позивач - ОСОБА_1 : АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач 1 - ОСОБА_2 : АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач 2 - ОСОБА_3 : АДРЕСА_5 .

Відповідач 3 - ОСОБА_4 : АДРЕСА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Третя особа - ОСОБА_5 : АДРЕСА_6 .

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Строк пред`явлення для виконання ухвали три роки.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

Суддя О.В. Батрин