Решение № 83425215, 02.08.2019, Днепровский районный суд города Киева

Справа № 755/14155/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" серпня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

Головуючого судді Астахової О.О.,

при секретарях Наумовій О.С., Седик Д.А.,

Тіскіні А.К., Якименко Т.С.,

Сидоренко П.М., Томіленко В.В.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представників позивача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 .

відповідачів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

ОСОБА_6 ,

представника відповідача ОСОБА_6. ОСОБА_8

представника відповідача ОСОБА_5 . ОСОБА_11

третьої особи ОСОБА_12

свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_13 ,

ОСОБА_14 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 поданого в особі представника ОСОБА_2 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_6 , треті особи: Двадцять перша Київська державна нотаріальна контора, Головне управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_12 про встановлення факту проживання однією сім`єю та зміну черговості одержання права на спадкування, визнання права власності, та зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_6 , третя особа: Головне управління юстиції у м. Києві про визнання спадкоємцем в порядку спадкування за законом,-

в с т а н о в и в :

20 вересня 2016 року представник позивача ОСОБА_2 звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 із позовом до ОСОБА_5 , третя особа: Двадцять перша Київська державна нотаріальна контора про визнання спадкоємцем в порядку спадкування за законом, в якому просить встановити факт проживання позивача ОСОБА_1 та померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_15 однією сім`єю без реєстрації шлюбу, починаючи з жовтня 2006 року по день смерті ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Визнати позивача спадкоємцем за законом першої черги.

Мотивуючи вимоги тим, що 06.03.1969, між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_16 було укладено шлюб, актовий запис №1624, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 .

За час спільного проживання у них народились двоє дітей - ОСОБА_17 та ОСОБА_18 .

24.05.1979 шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_19 було розірвано, актовий запис про розірвання шлюбу №665.

Після розлучення, між позивачем та ОСОБА_19 залишились нормальні, дружні відносини, позивач приймав активну участь у вихованні спільних дітей.

30.12.1986 між ОСОБА_19 та ОСОБА_20 було зареєстровано шлюб, актовий запис №2303.

16.01.1991 між позивачем та ОСОБА_21 було укладено шлюб, який 24.10.2006 року було розірвано. Актовий запис про розірвання шлюбу № 1133.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_20 , чоловік колишньої дружини позивача, яка в подальшому залишила собі його прізвище « ОСОБА_21 ».

Представник позивача вказує, що не дивлячись на розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_15 між ними постійно підтримувались дружні відносини, і особливо після смерті її чоловіка, вони почали частіше зустрічатись та проводити разом вільний час. Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 із ОСОБА_21 , позивач запропонував відновити сімейні стосунки з ОСОБА_15 та жити з нею однією сім`єю, на що остання погодилась. З того часу, жовтня 2006 року, вони вели спільне господарство, мали спільний бюджет та проживали разом однією сім`єю без офіційної реєстрації шлюбу у квартирі АДРЕСА_1 , яка була отримана позивачем на підставі ордеру.

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер спільний син ОСОБА_1 та ОСОБА_15 - ОСОБА_17 , а ІНФОРМАЦІЯ_5 , помер другий син - ОСОБА_18 . Але не дивлячись на це горе, ОСОБА_1 та ОСОБА_15 продовжували проживати разом та допомагати один одному.

Після смерті другого сина, ОСОБА_18 , ОСОБА_15 дуже часто почала хворіти, і внаслідок своїх тяжких хвороб ІНФОРМАЦІЯ_2 померла.

Починаючи з кінця жовтня місяця 2006 року та до ІНФОРМАЦІЯ_2, позивач з ОСОБА_15 не змогли офіційно зареєструвати відносини у відділенні РАЦС, через об`єктивні фактори, такі як смерть їхніх дітей та часті хвороби.

Після смерті ОСОБА_15 відкрилась спадщина, оскільки мало місце звернення ОСОБА_5 до двадцять першої Київської державної нотаріальної контори, де на даний час і знаходиться спадкова справа. Окрім звернення ОСОБА_5 , про наявність інших спадкоємців позивачу не відомо.

У січні місяці 2016 року позивач особисто намагався звернутися до двадцять першої Київської державної нотаріальної контори, але йому усно було відмовлено. Тому, позивачем поштовим зв`язком було направлено заяву до двадцять першої Київської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_15 , яка повернулась за закінченням терміну зберігання на відділенні поштового зв`язку. Лише через неодноразові намагання з боку позивача направити відповідну заяву до нотаріуса, він отримав письмову відповідь за підписом завідувача двадцять першої Київської державної нотаріальної контори Зубченко Л.С., про те, що заяву долучено до справи №688-2015, та одночасно зазначено, що позивачу необхідно звернутись до суду для встановлення факту проживання однією сім`єю, що зумовило його звернення з даним позовом до суду. (Т. 1 а.с. 40-43).

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 07 листопада 2016 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , третя особа: Двадцять перша Київська державна нотаріальна контора про визнання спадкоємцем в порядку спадкування за законом та призначено до судового розгляду на 21.12.2016. Відповідачу та третій особі запропоновано надати письмові заперечення або пояснення на позов з посиланням на докази, якими вони обгрунтовуються. (Т. 1 а.с. 54).

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 21 грудня 2016 року витребувано у Двадцять першої Київської державної нотаріальної контори належним чином завірені копії матеріалів спадкової справи, щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_15 . (Т. 1 а.с. 66).

25.01.2017 року на виконання вимог Ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 21 грудня 2016 року надійшли витребувані матеріали. (Т. 1 а.с. 83-111).

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 10.04.2017 року залучено в якості відповідачів ОСОБА_6 , ОСОБА_6 , та в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_12 . (Т. 1 а.с. 115-116).

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 20.07.2017 року залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління юстиції у м. Києві.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 18.10.2017 року прийнято заяву про збільшення позовних вимог ОСОБА_1 поданого в особі представника ОСОБА_2 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_6 , треті особи: Двадцять перша Київська державна нотаріальна контора, Головне управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_12 про встановлення факту проживання однією сім`єю та зміну черговості одержання права на спадкування, визнання права власності. (Т. 1 а.с. 165-169).

Звертаючись із заявою про збільшення позовних вимог, позивач просить суд встановити факт проживання позивача ОСОБА_1 та померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_15 однією сім`єю без реєстрації шлюбу, починаючи з жовтня 2006 року по день смерті ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 . Визнати позивача спадкоємцем за законом першої черги. Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно. Позов ОСОБА_1 просить задовольнити виходячи із доводів, якими було обгрунтовано первісно поданий позов. При цьому звертаючись із заявою про збільшення позовних вимог, позивач також зазначає, що враховуючи, що з ОСОБА_23 він проживав однією сім`єю без реєстрації шлюбу майже дев`ять років, він належить до четвертої черги спадкоємців за законом. Разом з тим, оскільки протягом цього часу позивач, вів з нею спільне господарство, матеріально її забезпечував, постійно доглядав за нею та піклувався, то він вважає, що має право одержати право на спадкування разом із спадкоємцями першої черги. Посилаючись на положення ч. 2 ст. 1259 ЦК України ОСОБА_1 просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 18.10.2017 року прийнято зустрічний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_6 , третя особа: Головне управління юстиції у м. Києві про визнання спадкоємцем в порядку спадкування за законом до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 поданого в особі представника ОСОБА_2 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_6 , треті особи: Двадцять перша Київська державна нотаріальна контора, Головне управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_12 про встановлення факту проживання однією сім`єю та зміну черговості одержання права на спадкування, визнання права власності та об`єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом. (Т. 1 а.с. 240).

Звертаючись до суду із зустрічним позовом позивач ОСОБА_5 просить суд визнати її спадкоємцем першої черги спадкового майна свого батька ОСОБА_17 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 , а саме: Ѕ частини квартири АДРЕСА_3 за представництвом. Визнати ОСОБА_5 спадкоємцем першої черги спадкового майна своєї бабусі ОСОБА_15 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: 1/6 частини квартири АДРЕСА_1 , за представництвом. Визнати ОСОБА_5 спадкоємцем першої черги спадкового майна свого батька ОСОБА_17 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 , а саме: 1/6 частини квартири АДРЕСА_1 .

Мотивуючи зустрічний позов тим, що ІНФОРМАЦІЯ_6 помер її батько ОСОБА_17 , який мав у власності 1/3 частину трикімнатної квартири, загальною площею 66,5 кв.м., розташованої за адресою : АДРЕСА_2 .

Мати позивача ОСОБА_5 була визнана безвісно відсутньою та над нею було призначено опікуном ОСОБА_15 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся ОСОБА_5 - ОСОБА_15 , яка мала у власності 1/3 частину трикімнатної квартири, загальною площею 66,5 кв.м., розташованої за адресою : АДРЕСА_2 , на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 14 серпня 1997 року, виданого органом приватизації Дніпровської районної державної адміністрації м. Києва та однокімнатну квартиру, загальною площею 33,30 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_4 , на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 20 лютого 2001 року АВР № 309684, посвідченого державним нотаріусом 11-ї Київської державної нотаріальної контори, за реєстром № 3с-526.

Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_5 вказує, що вона фактично прийняла спадщину, подавши відповідну заяву до Двадцять першої Київської державної нотаріальної контори у встановлений законом строк. Крім неї, також прийняли спадщину спадкоємці першої черги за представництвом ОСОБА_6 та ОСОБА_6 , подавши відповідні заяви нотаріусу.

Двадцять перша Київська державна нотаріальна контора відкрила спадкову справу № 688/2015 щодо майна померлої ОСОБА_15 .

Позивач вказує, що належна їй спадщина складається наступним чином:

-за представництвом 1/2 частини квартири по АДРЕСА_4 , яка б мала належати її батьку ОСОБА_17 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

-за представництвом 1/6 частина квартири по АДРЕСА_2 , яка б мала належати її батьку ОСОБА_17 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

-1/3 частина квартири по АДРЕСА_2 , яка належала її батьку ОСОБА_17 на підставі свідоцтва про право власності на житло.

ОСОБА_5 вказує, що вона на теперішній час позбавлена можливості отримати свідоцтва про право на спадщину за законом, як спадкоємець першої черги, на належне їй спадкове майно у зв`язку із розглядом цивільної справи № 755/14155/16-ц, що змушує її звернутись із зустрічним позовом до суду. (Т. 1 а.с 226-228).

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 18.10.2017 року витребувано з Комунального некомерційноно підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги №3 Дніпровського району м. Києва", розташованого за адресою: 02094, м. Київ, вул. Червоноткацька, 31, належним чином завірену копію медичної картки ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 . Витребувано з Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Києва, розташованого за адресою: 02225, м. Київ, вул. Каштанова, 6 відомості про розмір пенсії ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , що була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , за період з липня 2010 року по липень 2015 року з деталізацією щомісячних виплат та загальної нарахованої/отриманої суми за вказаний період, вид пенсійного забезпечення. (Т. 1 а.с. 244).

15 грудня 2017 року набули чинності зміни, внесені до Цивільного процесуального кодексу України Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 року за № 2147-VIII, яким ЦПК України викладено в новій редакції.

Відповідно до Перехідних положень Цивільного процесуального Кодексу України в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 року за № 2147-VIII, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 27.12.2017 року постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та визначено порядок проведення підготовчого засідання. (Т. 2 а.с. 17,18).

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 27.12.2017 витребувано з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві відомості про розмір пенсії ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , що була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , за період з липня 2010 року по липень 2015 року з деталізацією щомісячних виплат та загальної нарахованої/отриманої суми за вказаний період, вид пенсійного забезпечення. (Т. 2 а.с. 19).

16.04.2018 року представником ОСОБА_6 - ОСОБА_8 подано відзив на зустрічну позовну заяву, зі змісту якого убачається, що відповідач заперечує проти задоволення зустрічного позову (Т. 2 а.с. 63-66).

Мотивуючи тим, що права ОСОБА_5 відповідачами за зустріним позовом ОСОБА_6 та ОСОБА_6 не порушуються, оскільки свідоцтво про право на спадщину ОСОБА_5 не видається Двадцять першою Київською державною нотаріальною конторою у зв`язку із зверненням ОСОБА_1 до суду із позовом, який є предметом розгляду та зупинення вчинення нотаріальних дій на час розгляду справи в суді.

На час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_17 позивач за зустрічним позовом була неповнолітньою. Також на час смерті ОСОБА_17 його мати - ОСОБА_15 проживала разом з ним. А отже, як ОСОБА_5 так і ОСОБА_15 вважаються такими, що прийняли спадщину після померлого ОСОБА_17 у розмірі по 1/6 від успадкованої частки ОСОБА_17 (відповідно до свідоцтва про право власності па житло - квартири АДРЕСА_1 .

Позивачкою ОСОБА_5 не надано і письмової обгрунтованої відмови нотаріуса у видачі свідоцтва ОСОБА_5 про право па спадщину, що залишилась після померлого ОСОБА_17 .

Факт того, що ОСОБА_5 є спадкоємицею першої черги після свого батька ОСОБА_17 ніким не заперечується та прямо передбачено законодавством України згідно з ч.1 ст. 1261 ЦК України.

Більше того, у ч. 6 ст. 1266 ЦК України зазначається, що при спадкуванні по прямій низхідній лінії право представлення діє без обмеження ступеня споріднення. По прямій низхідній лінії родинність визначається виключно від пращура до нащадка (прапрадід, прадід, дід, батько, син, онук, правнук, праправнук).

Для спадкування за правом представлення також характерна черговість, як і для спадкування за законом.

Спадкоємні за правом представлення спадкують в ту чергу, в яку спадкував би їх померлий родич.

Батько ОСОБА_5 - ОСОБА_17 є спадкоємцем першої черги за законом після своєї матері ОСОБА_15 . Разом з тим, як онука померлої ОСОБА_15 та відповідно до ст. 1265 ЦК України, ОСОБА_5 є спадкоємицею п`ятої черги за законом.

Згідно з листом Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», підставами для задоволення позову про зміну черговості спадкування є сукупність наступних юридичних фактів, встановлених у судовому порядку: 1) здійснення опіки над спадкодавцем, тобто надання йому нематеріальних послуг (спілкуання, поради та консультації, поздоровлення зі святами): 2) матеріальне забезпечення спадкодавця: 3) надання будь-якої іншої допомоги спадкодавцеві, тобто такої допомоги, яка має матеріалізоване вираження, - прибирання приміщення, приготування їжі, ремонт квартири; 4) тривалий час здійснення дій визначених у пунктах 1 - 3; 5) безпорадний стан спадкодавця, тобто такий стан, під час якого особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом.

Для задоволення позову про зміну черговості спадкування необхідна наявність всіх п`яти вищезазначених обставин. Проте, в позовній заяві відсутнє обґрунтування зміни черговості у спадкуванні ОСОБА_5 А тому, на думку представника відповідача відсутні підстави визнавати ОСОБА_5 спадкоємцем першої черги, оскільки в даному випадку ОСОБА_5 успадковує за своєю бабою за правом представлення, замість свого батька як спадкоємець першої черги.

Щодо розміру часток у спадщини, на які позивачка просить визнати право власності у порядку спадкування без будь-якого обгрунтування, то представник відповідача зазначає, що з матеріалів спадкової справи, яка була надана Двадцять, першою Київською державною нотаріальною конторою встановити обсяг спадкового майна, що входить до складу спадщини після померлої ОСОБА_15 не можливо, також нотаріусом не надано інформації стосовно часток у спадщині, які успадковують ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_6 як спадкоємці першої черги за правом представлення.

З огляду на означене у зустрічному позові просила відмовити.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 17 квітня 2018 року у вказаній цивільній справі призначено за клопотанням представника відповідача ОСОБА_8 . судово-медичну експертизу, на вирішення якої поставлено питання чи потребувала ОСОБА_15 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 за своїм станом здоров`я постійної сторонньої допомоги відповідно до даних, що містяться в її медичній картці ? Якщо так, то в який період часу? Чи перебувала ОСОБА_15 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 за своїм станом здоров`я у безпорадному стані відповідно до даних, що містяться в її медичній картці? Якщо так, то в який період часу? А також, зупинено провадження у справі до закінчення проведення судово-медичної експертизи. (Т. 2 а.с. 79).

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2018 року поновлено провадження у даній цивільній справі та призначено до підготовчого судового засідання (Т. 2 а.с. 103).

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 22 січня 2019 року витребувано з Десятої Київської державної нотаріальної контори, розташованої за адресою: 02100, м. Київ, вул. Бажова, 13/9 завірені належним чином копії матеріалів спадкової справи щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_17 . Витребувано з Шостої Київської державної нотаріальної контори, розташованої за адресою: 01021, м. Київ, вул. Інститутська, 13-А завірені належним чином копії матеріалів спадкової справи щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_18 . (Т. 2 а.с. 140)

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 22 січня 2019 року закінчено підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду. (Т. 2 а.с. 142).

На виконання вимог Ухвали суду від 22.01.2019 року із Двадцять першої Київської державної нотаріальної контори надійшли витребувані матеріали.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 03.07.2019 року відмовлено у прийнятті до розгляду заяви про уточнення зустрічних позовних вимог від 17.01.2019 року (Т. 3 , а.с. 89).

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 03.07.2019 року відмовлено представнику відповідача ОСОБА_8 у допиті експерта. (Т. 3. а.с. 90-95).

У судовому засіданні позивач та його представники позовні вимоги за первісним позовом підтримали в повному обсязі. З підстав, якими обгрунтовано позов просили суд їх задовольнитии. Зустрічний позов визнали.

Відповідач ОСОБА_5 не заперечувала проти задоволення первісного позову та просила задовольнити вимоги за зустрічним позовом з підстав, якими він обгрунтовується.

Відповідачі ОСОБА_24 , ОСОБА_24 , представник ОСОБА_24 - ОСОБА_8 у судовому засіданні заперечували проти первісного та зустрічного позовів і просили відмовити у задоволенні вимог, виходячи із обставин, якими обгрунтовано відзив на зустрічний позов. Щодо позовних вимог за первісним позовом представник ОСОБА_8 надала письмові пояснення, які долучені до матеріалів справи. (Т. 3 107-115). Мотивуючи заперечення проти первісного позову тим, що ОСОБА_1 не доведено належними та достатніми доказами те, що він протягом тривалого часу опікувався ОСОБА_15 Вважала недоведеною обставину того, що ОСОБА_15 перебувала у безпорадному стані. Також, представник ОСОБА_8 просила не приймати до уваги висновок судово-медичної експертизи, оскільки він є необгрунтованим та суперечить іншим матеріалам справи. Крім того, експерт вийшов за межі наданих йому повноважень, та надав висновок з правових питань, що не відноситься до його компетенції.

Третя особа ОСОБА_12 у судовому засіданні заперечувала проти первісного та зустрічного позовів з аналогічних підстав.

Представники третіх осіб Двадцять першої Київської державної нотаріальної контори та Головного управління юстиції у м. Києві у судове засідання не з`явились, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Від представника третьої особи Головного управління юстиції у м. Києві надійшли письмові пояснення щодо первісного та зустрічного позовів, зі змісту яких убачається, що він просить розгляд справи проводити у його відсутність. Вирішення спору залишив на розсуд суду. (Т. 1 а.с.213-219, Т. 2 а.с.83-85). Двадцять перша Київська державна нотаріальна контори направила лист з проханням вирішувати розгляд справи у її відсутність.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, допитавши в якості свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_15 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 13 липня 2015 року, виданим Відділом реєстрації смерті у м. Києві Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві (Т.1 а.с. 14). Після смерті якої відкрилась спадщина на належне їй майно.

Із матеріалів справи убачається, що позивач за первісним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_25 з 06 березня 1969 року перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 . (Т. 1 а.с. 60). Сторонами не заперечується, що у 1979 році шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_26 було розірвано. Від даного шлюбу у них народилось двоє синів ОСОБА_18 та ОСОБА_17 , що підтверджується даними свідоцтва про народження (Т. 1 а.с. 90 зворот, Т. 3 а.с. 31).

Після розірвання шлюбу позивач ОСОБА_1 одружився з ОСОБА_21 , що підтверджується даними свідоцтва про одруження. 24 жовтня 2006 року шлюб між ними було розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу виданим 04.07.2008 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві. (Т. 1 а.с. 190).

ОСОБА_27 також уклала шлюб із ОСОБА_20 30 грудня 1986 року, що підтверджується свідоцтвом про укладання шлюбу виданим Відділом реєстрації РАГС Мінського району м. Києва. (Т. 1 а.с. 90 зворот). ІНФОРМАЦІЯ_9 помер чоловік ОСОБА_15 , що підтверджується свідоцтвом про смерть виданим Відділом реєстрації смерті у м. Києві серії НОМЕР_3 . (Т. 1 а.с. 182).

ІНФОРМАЦІЯ_6 помер син ОСОБА_15 та позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_17 , що підтверджується даними свідоцтва про смерть виданого Відділом реєстрації смерті у м. Києві серії НОМЕР_4 . (Т. 1 а.с. 181).

ІНФОРМАЦІЯ_8 помер син ОСОБА_15 та позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_18 , що підтверджується даними свідоцтва про смерть виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві серії НОМЕР_7 (Т. 1 а.с. 180).

Відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним ОСОБА_5 являється дочкою ОСОБА_17 , що підтверджується даними свідоцтва про її народження виданого 07.12.1996 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Ленінградського району м. Києва (Т. 1 а.с. 95 зворот). Відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_6 являються доньками ОСОБА_18 , що також підтверджується відповідними свідоцтвами про їх народження, виданими Відділом реєстрації актів громадянського стану Дніпровського району м. Києва. Третя особа ОСОБА_12 являється колишньою дружиною ОСОБА_18 та матір`ю їхніх спільних дітей ОСОБА_24 , ОСОБА_24 (Т. 1 .а.с. 91-92 зворот).

За даними ордеру на жиле приміщення від 20.02.1976 року ОСОБА_1 та членам його сім`ї ОСОБА_15 ( ОСОБА_15 ), син ОСОБА_17 та син ОСОБА_18 було видано ордер на квартиру АДРЕСА_1 (Т. 1 а.с.11).

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 14.08.1997 року ОСОБА_15 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 на праві спільної часткової власності належить по 1/3 частці квартири АДРЕСА_1 . (Т. 1 а.с.12).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.02.2001 року ОСОБА_15 за життя отримала спадщину після смерті свого чоловіка ОСОБА_20 , що складається із квартири АДРЕСА_3 . (т. 1 а.с. 235).

Як убачається із матеріалів спадкових справ, та не заперечується сторонами, на випадок своєї смерті ОСОБА_15 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 заповіту не складали.

26 жовтня 2017 року державним нотаріусом Двадцять першої Київської державної нотаріальної контори Зубченко Л.С. видано свідоцтво про право на спадщину за законом щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_18 , яке складається з квартири АДРЕСА_6 . Спадкоємцями у цьому свідоцтві майна ОСОБА_18 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 є: ј частки - його батько ОСОБА_1 ; ј частки - його мати ОСОБА_15 , ј частки - його донька ОСОБА_24 ,1/4 частки - його дочка ОСОБА_24 Свідоцтво про право на спадщину за законом видано позивачу ОСОБА_1 на ј частки квартири АДРЕСА_6 , яке підлягає державній реєстрації. На ѕ частини квартири свідоцтво не видавалось. (Т. 2 а.с.58).

Із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_17 звернулась 27 червня 2018 року відповідач за первісним позовом позивач за зустрічним ОСОБА_5 (Т.3 а.с. 28).

27 червня 2018 року Державним нотаріусом Десятої Київської державної нотаріальної контори видано Борс З.К. свідоцтво про право на спадщину за законом щодо майна ОСОБА_17 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 . Спадщина, на яку видано свідоцтво складається із 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 . Право на спадщину ОСОБА_5 видано на 1/6 частини квартири АДРЕСА_1 . Свідоцтво про право на спадщину на 1/6 частини квартири спадкоємця ОСОБА_15 ще не видано. (т. 3 а.с. 45).

Із заявами про видачу свідоцтва про право на спадщину щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_15 звернулись: 09.11.2015 року відповідач ОСОБА_6 ; 11.01.2016 року - відповідач ОСОБА_6 та третя особа ОСОБА_12 ; 11 січня 2016 року відповідач за первісним позовом позивач за зустрічним ОСОБА_5 . Також із заявою про прийняття спадщини звернувся позивач ОСОБА_1 12.07.2016 року. (Т.1 а.с. 85, 86).

Листом від 19.07.2016 року Державним нотаріусом Двадцять першої Київської державної нотаріальної контори ОСОБА_1. було роз`яснено про необхідність звернення до суду з позовом про встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. (Т. 1 а.с. 105 зворот).

Відповідно до п. 3 Глави 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, на час розгляду даної цивільної справи в суді, вчинення нотаріальних дій зупинено. (Т. 1 а.с. 211).

Таким чином, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_15 свідоцтва про право на спадщину не видавались.

Позивач за первісним позовом ОСОБА_1 просить суд встановити факт його проживання та померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_15 однією сім`єю без реєстрації шлюбу, починаючи з жовтня 2006 року по день смерті ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 . Визнати позивача спадкоємцем за законом першої черги, змінивши черговість одержання права на спадкування за законом на підставі ч. 2 ст. 1259 ЦК України. Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно та як пояснив під час судового розгляду представник позивача на 1/16 частини квартири АДРЕСА_1 ; 1/16 частини АДРЕСА_6 ; на ј квартири АДРЕСА_3 .

Звертаючись до суду з позовом про встановлення факту проживання ОСОБА_1 із спадкодавцем однією сім`єю, позивач за первісним позовом посилався на те, що з 2006 року переїхав до квартири АДРЕСА_1 і з того часу там проживає. За життя ОСОБА_15 , вони були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки.

Згідно із ч. 2,4 ст. 3 Сімейного кодексу України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Статтею 1264 ЦК України визначено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року, при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Таким чином, при з`ясуванні наявності чи відсутності підстав вважати, що ОСОБА_1 та ОСОБА_15 проживали однією сім`єю, підлягають встановленню в сукупності такі факти, як спільне проживання, спільний побут, наявність взаємних прав та обов`язків.

За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Як убачається із довідки ЖЕД 411 від 28.05.2015 року, ОСОБА_15 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 з 09.02.1977 року по день смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 (Т. 1 а.с. 87).

Згідно акту від 11.01.2015 року затвердженого начальником ЖРЕО 411 13.01.2016 року у квартирі АДРЕСА_1 проживає ОСОБА_1 (Т. 1 а.с. 61, 188).

Допитана в якості свідка відповідач за первісним позовом позивач за зустрічним - ОСОБА_5 у судовому засіданні суду показала, що вона разом із дідусем ОСОБА_1 та бабусею ОСОБА_15 проживала у квартирі АДРЕСА_1 .Дідусь переїхав до вказаної квартири у 2006 році. ЇЇ мати визнано безвісно відсутньою, а після смерті батька ОСОБА_29 , над нею було встановлено опіку і призначено опікуном ОСОБА_15 . Після смерті батька у ОСОБА_15 погіршився стан здоров`я, а після смерті ОСОБА_18 вона не могла обходитись без сторонньої допомоги. Таку допомогу їй надавали дідусь ОСОБА_1 та вона, на скільки в силу свого віку та стану здоров`я могла допомогти. Вона та дідусь ОСОБА_1 купували продукти харчування, ліки, готували їжу, прибирали житло, годували ОСОБА_15 , яка з 2013 року не завжди могла сама їсти. Перевертали її та піднімали для того щоб здійснити догляд за нею та помити. До них у гості один-два рази на рік приїздили її двоюрідні сестри ОСОБА_24 та ОСОБА_24 , які могли разом з нею піти до магазину за продуктами харчування. Дідусь ОСОБА_1 отримував пенсію, сплачував платежі по квартирі, матеріально допомагав. Інших осіб, які б допомагали здійснювати догляд за ОСОБА_15 крім неї і дідуся не було.

Допитана судом свідок ОСОБА_14 , суду показала, що вона являється рідною сестрою ОСОБА_15 Свідок ОСОБА_14 підтвердила, що ОСОБА_1 , після розлучення із ОСОБА_21 переїхав спільно проживати із ОСОБА_15 до квартири АДРЕСА_1 . Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 сина ОСОБА_17 , у ОСОБА_15 погіршився стан здоров`я, проте, вона могла обходитись без сторонньої допомоги. Потім, ОСОБА_15 перенесла інсульт, після чого в неї не працювала права рука і вона не могла самостійно пересуватись без сторонньої допомоги або милиць. Після смерті сина ОСОБА_18 в неї значно погіршився стан здоров`я та з 2013 року ОСОБА_1 її вже годував, використовувались памперси, оскільки вона не вставала. Позивач купував продукти харчування, готував їжу, обходив ОСОБА_15 . Разом з позивачем та спадкодавицею у квартирі проживала ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , яка так само допомагала діду ОСОБА_30 доглядати за бабусею ОСОБА_15 , готувала їжу, прибирала, купувала продукти харчування. Після смерті батька ОСОБА_5 , бабуся ОСОБА_15 , була призначена над нею опікуном. Оскільки ОСОБА_5 проходила лікування від онкології, то в періоди її перебування у лікарні, ОСОБА_30 також надавав допомогу і їй відвідував у лікарні, привозив продукти харчування. Інші онуки ОСОБА_24 та ОСОБА_24 відвідували ОСОБА_15 дуже рідко може один два рази на рік. При цьому допомоги ні фізично ні матеріально вони не надавали.

Допитана судом свідок ОСОБА_13 , суду показала, що вона навчалася разом із ОСОБА_1 та ОСОБА_15 . Після смерті сина ОСОБА_18 , ОСОБА_15 вже не вставала з ліжка, не могла себе обслуговувати і опікувався нею ОСОБА_1 , який з 2006 року проживав з нею спільно, годував її, прибирав за нею, обмивав.

Покази свідків допитаних у судовому засіданні, суд вважає достатнім доказом в сукупності з наданими поясненнями сторін та письмовими доказами для підтвердження того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_15 з 2006 року проживали у квартирі АДРЕСА_1 , вели спільний побут та господарство, а також мали взаємні права і обов`язки тобто, проживання однією сім`єю позивача із померлою ОСОБА_15 .

Згідно із ч. 2 ст. 1259 ЦК України, фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

З листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», убачається, що підставами для задоволення позову про зміну черговості спадкування є сукупність наступних юридичних фактів, встановлених у судовому порядку: 1) здійснення опіки над спадкодавцем, тобто надання йому нематеріальних послуг (спілкуання, поради та консультації, поздоровлення зі святами): 2) матеріальне забезпечення спадкодавця: 3) надання будь-якої іншої допомоги спадкодавцеві, тобто такої допомоги, яка має матеріалізоване вираження, - прибирання приміщення, приготування їжі, ремонт квартири; 4) тривалий час здійснення дій визначених у пунктах 1 - 3; 5) безпорадний стан спадкодавця, тобто такий стан, під час якого особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом.

Відповідно до висновку експерта № 200/18 Головного бюро судово-медичної експертизи, ОСОБА_15 тривалий час страждала на системну патологію судин (гіпертонічна хвороба, атеросклеротичний кардіосклероз, церебральний атеросклероз, дисциркуляторна енцефалопатія) з розвитком серцевої недостатності, порушень мозкового кровообігу, що клінічно проявилися у 2012р. геміпарезом, а в 2013р. тетраперезом. Тобто стан гр. ОСОБА_15 з жовтня 2012р., внаслідок прогресування наявних захворювань та вікових змін, обмежував її життєдіяльність та спроможність самостійно забезпечити умови свого життя, тобто викликав потребу в постійному сторонньому догляді та допомозі. Отже, стан здоров`я гр. ОСОБА_15 в період з 03.10.12р. і до настання смерті, зумовлений віком та наявними тяжкими захворюваннями відповідав критеріям "безпорадного стану", визначеного п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.08р. № 7, як "стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування".

За даними довідки виданої Головним УПФУ в м. Києві від 24.07.2019 року, пенсія ОСОБА_15 з серпня 2011 року по липень 2015 року становила 2387,74 грн. на місяць

З огляду на дослідженні під час судового розгляду докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем за первісним позовом доведено належними та допустимими доказами, що ОСОБА_15 з 03.10.12р. до настання смерті перебувала у безпорадному стані зумовленому віком та наявними тяжкими захворюваннями. А ОСОБА_30 з того часу опікувався, матеріально забезпечував, надавав допомогу в догляді спадкодавцеві ОСОБА_15 , яка через похилий вік, тяжку хворобу була у безпорадному стані.

Суд відхиляє доводи представника відповідача ОСОБА_8 , що висновок експерта є неналежним доказом, в силу того, що експерт вийшов за межі наділених повноважень, а також, що вказаний висновок суперечить іншим матеріалам справи та викликає сумнів в його правильності. Оскільки як убачається із дослідженої судом медичної документації наданої на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів (Т. 2 а.с.35-51), допитаних під час судового засідання свідків, пояснень учасників справи, вказаний висновок узгоджується із зібраними та дослідженими матеріалами справи. Предметом висновку були досліджені обставини, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребувало наявних у експерта спеціальних знань.

А тому позовні вимоги ОСОБА_1 в частині встановлення факту проживання ОСОБА_1 та померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_15 однією сім`єю без реєстрації шлюбу, починаючи з жовтня 2006 року по день смерті ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 підлягають задоволенню. Також, суд приходить до висновку про доведеність позовних вимог в частині зміни черговості одержання права на спадкування за законом на підставі ч. 2 ст. 1259 ЦК України.

Згідно із ч. 1, 5, 6 ст. 1266 ЦК України, внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Якщо спадкування за правом представлення здійснюється кількома особами, частка їхнього померлого родича ділиться між ними порівну.

При спадкуванні по прямій низхідній лінії право представлення діє без обмеження ступеня споріднення.

Відповідачі за первісним позовом в силу положень ст. 1266 ЦК України мають право на спадкування за представленням, замість батька, як спадкоємці першої черги.

А тому, ОСОБА_1 має право на спадкування разом із спадкоємцями першої черги щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_15 .

Щодо позовних вимог про визнання права власності за ОСОБА_1 на спадкове майно, то в цій частині позов задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Оскільки звертаючись із позовом до суду, який є предметом розгляду, ОСОБА_1 не визначив на яке саме майно він просить визнати суд за ним право власності, розглядаючи справу в межах заявлених вимог та на підставі досліджених доказів, суд не убачає правових підстав для задоволення позову в цій частині.

Надані під час судового розгляду пояснення, в яких представник позивача вказав, що право власності позивача ОСОБА_1 він просить визнати на 1/16 частини квартири АДРЕСА_1 ; 1/16 частини № АДРЕСА_9 ; на ј квартири АДРЕСА_3 , не можуть бути прийняті судом як межі заявлених вимог, оскільки відповідно до вимог ЦПК України право на збільшення, зменшення позовних вимог, зміну підстав або предмету позову позивач наділений на стадії підготовчого розгляду. Разом з тим, з такими заявами на стадії підготовчого розгляду ні позивач ні його представник не звертались, відповідної заяви не подавали, чим розпорядились наданим правом на власний розсуд.

Звертаючись до суду із зустрічним позовом, ОСОБА_5 просить суд визнати її спадкоємцем першої черги спадкового майна свого батька ОСОБА_17 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 , а саме на : Ѕ частини квартири АДРЕСА_3 за представництвом. Визнати ОСОБА_5 спадкоємцем першої черги спадкового майна своєї бабусі ОСОБА_15 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: 1/6 частини квартири АДРЕСА_1 , за представництвом. Визнати ОСОБА_5 спадкоємцем першої черги спадкового майна свого батька ОСОБА_17 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 , а саме: 1/6 частини квартири АДРЕСА_1 .

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Прабаба , прадід спадкують ту частку спадщини, яка б належала за законом їхнім дітям (бабі, дідові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Двоюрідні брати та сестри спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (тітці, дядькові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Якщо спадкування за правом представлення здійснюється кількома особами, частка їхнього померлого родича ділиться між ними порівну.

При спадкуванні по прямій низхідній лінії право представлення діє без обмеження ступеня споріднення.

Згідно із ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

ОСОБА_5 являється дочкою ОСОБА_17 , який на випадок своєї смерті заповіту не складав. А відтак, спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_17 здійснюється за законом. При цьому позивач ОСОБА_5 являється в силу положень ст. 1261 ЦК України спадкоємицею першої черги. А відтак, вимоги за зустрічним позовом визнати ОСОБА_5 спадкоємцем першої черги спадкового майна свого батька ОСОБА_17 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 за представництвом на : Ѕ частини квартири АДРЕСА_3 не грунтуються на нормах матеріального права, оскільки є взаємовиключними.

Щодо позовної вимоги визнати ОСОБА_5 спадкоємцем першої черги спадкового майна свого батька ОСОБА_17 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 , а саме: 1/6 частини квартири АДРЕСА_1 , то слід зазначити, що право на спадкування ОСОБА_5 на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 батька ОСОБА_17 ніким не оспорюється та на момент розгляду справи порушення даного права ОСОБА_5 судом не встановлено. Як убачається із матеріалів справи та не заперечується сторонами, ОСОБА_5 отримала свідоцтво про право на спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 батька ОСОБА_17 на 1/6 частини квартири АДРЕСА_1 . (т. 3 а.с. 45). А тому і в цій частині зустрічного позову необхідно відмовити.

Зустрічна позовна вимога про визнання ОСОБА_5 спадкоємцем першої черги спадкового майна своєї бабусі ОСОБА_15 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: 1/6 частини квартири АДРЕСА_1 , за представництвом суд також знаходить необгрунтованою.

Згідно із ч.1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України визначено способи захисту цивільних прав і інтересів судом.

Відповідно до ч. 4 ст.1268 ЦК України малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 батька ОСОБА_17 була малолітньою.

Під час судового розгляду сторонами не заперечувалось, що ОСОБА_15 була призначена опікуном над малолітньою на той час ОСОБА_5 . Із заявами про відмову від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_17 , ОСОБА_15 не зверталась.

А відтак, зазначені особи вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків їхньої відмови від спадщини, а щодо малолітніх та недієздатних осіб - відмови, здійсненої від їхнього імені батьками (усиновлювачами), опікуном із дозволу органу опіки та піклування (встановлених частинами 2 - 4 ст. 1273 ЦК).

Більше того, як було зазначено ОСОБА_5 має право спадкування за представленням за своєю бабою ОСОБА_15 , замість свого батька, як спадкоємець першої черги.

Відмови нотаріуса у видачі свідоцтва ОСОБА_5 про право па спадщину, що залишилась після померлої ОСОБА_15 не має.

Відповідно до п. 3 Глави 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, на час розгляду даної цивільної справи в суді, вчинення нотаріальних дій зупинено, що було роз`яснено ОСОБА_5 листом Двадцять першої Київської державної нотаріальної контори. (Т. 1 а.с. 211).

З огляду на означене, розглядаючи зустрічний позов в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні зустрічного позову в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 13, 76-82, 258, 259, 263-266, 268, 273, 352-355 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 1258,1259, 1261,1266,1268, 1269 ЦК України, ст. ст. 3 Сімейного Кодексу України, суд,-

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 поданого в особі представника ОСОБА_2 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_6 , треті особи: Двадцять перша Київська державна нотаріальна контора, Головне управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_12 про встановлення факту проживання однією сім`єю та зміну черговості одержання права на спадкування, визнання права власності - задовольнити частково.

Встановити факт проживання позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 та померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_15 однією сім`єю без реєстрації шлюбу, починаючи з жовтня 2006 року по день смерті ОСОБА_32 - ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 .

Визнати за ОСОБА_1 право на спадкування разом із спадкоємцями першої черги за законом, яка відкрилась після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_15 .

В іншій частині - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_6 , третя особа: Головне управління юстиції у м. Києві про визнання спадкоємцем в порядку спадкування за законом - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду м. Києва, шляхом подання апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня його проголошення через Дніпровський районний суд м. Києва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Cуддя О.О. Астахова