Постановление суда № 83412599, 02.08.2019, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата призначення - - поля не стирати, в поля потрібно ввести дату та час формату "хх.хх.хх" та "хх:хх.

02 серпня 2019 рокуСправа № 921/479/19 УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Чопка Ю.О.

розглянувши заяву Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (вх.№595 від 29.07.2019) про видачу судового наказу щодо стягнення з боржника - фізичної особи - підприємця Кошинської Галини Олексіївни, АДРЕСА_1 (код НОМЕР_1 ) заборгованості на суму 55 463 грн. 49 коп.

Встановив:

29.07.2019 до господарського суду Тернопільської області надійшла заява Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (надалі - Банк) (вх.№595) про видачу судового наказу щодо стягнення з боржника - фізичної особи - підприємця Кошинської Галини Олексіївни, АДРЕСА_1 (код НОМЕР_1 ) (надалі - Боржник) заборгованості на суму 55 463 грн. 49 коп.

В обґрунтування поданої заяви Акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк" посилається на те, що 17.12.2018 року Боржником було підписано Анкету-заяву приєднання до Умов та правил надання послуг «КУБ» (надалі - Заява). Згідно Заяви боржник приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua. які разом із заявою складають договір банківського обслуговування б/н від 16.09.2013 р. та взяв на себе зобов`язання виконувати умови договору.

Таким чином між Банком і Боржником було укладено кредитний договір (надалі - Договір), який за своєю правовою природою є договором приєднання.

Пунктом 3.2.8.3.1. Умов передбачено, що повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення Боржником позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених в Заяві.

У відповідності до пунктів 3.2.8.5.2. та 3.2.8.5.3. Умов Боржник взяв на себе зобов`язання оплатити проценти за користування кредитом у вигляді комісії згідно з п.3.2.8.3.2., а також повернути кредит у термін і в сумах, які встановлено в п.п. 3.2.8.3.1, 3.2.8.5.14 і 3.2.8.6.2, а також зазначені в Заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку.

Згідно наданої Банком виписки кредит був наданий шляхом перерахування кредитних коштів на поточних рахунок Боржника 2600.

Як твердить Банк, в порушення зазначених норм закону та умов договору, Боржник зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, а саме не сплатив необхідні кошти для вчасного погашення заборгованості.

З огляду на несвоєчасне повернення кредитних коштів та несплату відсотків за користування кредитом, Банк просить видати судовий наказ, яким стягнути з Боржника - 55 463 грн 49 коп. заборгованості, в тому числі: 50 000 грн. рівно заборгованості за кредитом, 741 грн 66 коп. заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 4 041 грн. 69 коп. заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії і 680 грн 14 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором.

Розглянувши заяву та подані Акціонерним товариством "Комерційний банк "Приватбанк" докази, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткової відмови у видачі судового наказу в частині стягнення 680,14 грн пені.

Відповідно до частини 1 статті 148 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором.

Судом встановлено, що вимоги Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" про видачу судового наказу на стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором не відповідають приписам ст.148 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не є заборгованістю за своєю правовою природою, а виникли внаслідок несвоєчасного виконання зобов`язання по поверненню кредиту та сплаті відсотків.

Згідно з приписами ст.ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Приймаючи до уваги положення статті 230 Господарського кодексу України пеня та штраф є видами штрафних санкцій, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Приписами ст. 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Наявність спору про право, вирішується судом у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб`єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб`єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов`язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні.

Приписами ч.3 ст.152 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі, якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягають розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог.

Господарський суд вважає, що вимоги в частині 680 грн 14 коп. пені, нарахованої за несвоєчасне виконання зобов`язань, не підлягають розгляду в порядку наказного провадження, а тому у видачі судового наказу в частині вказаних вимог належить відмовити.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до частини другої статті 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Керуючись ст.ст. 148, 152, 153, 154, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Відмовити Акціонерному товариству "Комерційний банк "Приватбанк" в задоволенні заяви від 29.07.2019 року про видачу судового наказу в частині видачі судового наказу за вимогою про стягнення з фізичної особи - підприємця Кошинської Галини Олексіївни 680 грн. 14 коп. пені.

Повний текст ухвали складено 02.08.2019 року.

Ухвала суду може бути оскаржена в строки і порядку, визначені ст. 256 ГПК України, з урахуванням особливостей Розділу ХІ ГПК України.

Суддя Ю.О. Чопко