Решение № 83399283, 01.08.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2019 р. Справа№200/5111/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Арестової Л.В., при секретарі судового засідання – Білоусової К.С.,

за участю позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача- ОСОБА_2 ,

представника 1 відповідача – Гетьманенко О.П.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп: НОМЕР_1 ) до Головного управління національної поліції в Донецькій області (місце знаходження: пр. Нахімова, буд. 86, м. Маріуполь, Донецька області; код ЄДРПОУ: 40109058) та другого відповідача: Заступника начальника Головного управління Національної поліції в Донецькій області Алексєєнко Павла Анатолійовича (місце знаходження: пр. Нахімова, буд. 86, м. Маріуполь, Донецька області; код ЄДРПОУ: 40109058) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління національної поліції в Донецькій області, Заступника начальника Головного управління Національної поліції в Донецькій області Алексєєнко Павла Анатольовича про:

- визнання протиправними дії відповідача – Заступника начальника Головного управління Національної поліції в Донецькій області Алексєєнко Павла Анатольовича, які виражаються у відмові зарахувати у вислугу років у пільговому обчисленні період навчання позивача в Донецькому національному університеті в період з 01.09.2000 року по 02.06.2003 рік та період з 01.07.2003 року по 10.08.2003 року;

- зобов`язання відповідача Головне управління національної поліції в Донецькій області внести зміни до наказів Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 29.06.2017 р. № 302 о/с та від 06.09.2017 р. № 422 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 та врахувати вислугу років на 29 червня 2017 року у пільговому обчисленні період навчання в Донецькому національному університеті з 2000 по 2003 рік з розрахунку 1 рік навчання як 6 місяців роботи;

- зобов`язання відповідача Головне управління національної поліції в Донецькій області підготувати та направити документи, необхідні для призначення ОСОБА_1 пенсії з урахуванням наявного в нього стажу вислуги років у пільговому нарахуванні з врахуванням пільгового обчислення періоду навчання в Донецькому національному університеті з 2000 по 2003 рік з розрахунку 1 рік навчання як 6 місяців роботи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Головним управлінням національної поліції України в Донецькій області протиправно відмовлено у зарахуванні часу навчання ОСОБА_1 у Донецькому національному університеті з 2000 по 2003 рік до вислуги років для призначення та отримання пенсії, з посиланням на лист Міністерства соціальної політики України від 07.12.2016 N 20350/0/2-16/21 у якому надано роз`яснення, щодо зарахування до вислуги років для призначення пенсії період навчання у в навчальних закладах, відповідно до якого до вислуги років для призначення пенсії на умовах Закону додатково зараховується час навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах та інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється перше офіцерське звання, до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку один рік за шість місяців служби.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 травня 2019 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 28 травня 2019 року.

14 травня 2019 року та 27 травня 2019 року ухвалами суду відмовлено у задоволені клопотання позивача - ОСОБА_1 - про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

28 травня 2019 року відкладено підготовче засідання на 12 червня 2019 року.

10 червня 2019 року ухвалою суду задоволено клопотання відповідача про проведення підготовчого засідання у режимі відеоконференції.

12 червня 2019 року оголошено перерву в підготовчому засіданні до 11 липня 2019 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14 червня 2019 року задоволено клопотання сторін про проведення підготовчого засідання у режимі відео конференції.

11 липня 2019 року ухвалами суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 01 серпня 2019 року, задоволено клопотання позивача про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду та поновлення строку звернення до суду та відмовлено у задоволені клопотання першого відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 липня 2019 року задоволено клопотання позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Відповідач 1- Головне управління національної поліції в Донецькій області, надав заперечення на адміністративний позов, згідно яких ОСОБА_1 звільнений зі служби в поліції відповідно до положень ЗУ «Про Національну поліцію». Статтею 78 ЗУ «Про Національну поліцію» визначено чіткий, вичерпний перелік видів служби, які зараховуються до стажу служби поліцейського. Відповідно до вказаної статті, навчання у цивільних вищих навчальних закладів до стажу служби не зараховується взагалі. Пунктом 2 Порядку № 393 встановлено, що до вислуги років, зокрема, особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, поліцейським, при призначенні пенсій згідно з пунктом "а" статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” додатково зараховується час їхнього навчання (у тому числі заочно) у цивільних вищих навчальних закладах, а також у інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання, до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку - один рік за шість місяців. Відповідно до документів наданих позивачем та документів наявних у відповідача, ОСОБА_1 30.06.2003 закінчив Донецький національний університет і отримав базову вищу освіту за напрямком підготовки «Менеджмент» та здобув кваліфікацію бакалавра з менеджменту; з 11.08.2003 до 27.09.2003 проходив навчання у Маріупольському училищі професійної підготовки працівників міліції УМВС України в Донецькій області, обіймаючи посаду курсант; 27.09.2003 прийнятий на посаду оперуповноваженого відділення розкриття злочинів проти особи відділу карного розшуку Єнакіївського МВ УМВС України в Донецькій області; 28.02.2004 наказом УМВС України в Донецькій області № 43 о/с ОСОБА_1 присвоєно перше офіцерське звання – лейтенант міліції. Після закінчення вищого навчального закладу до призначення на посаду, ОСОБА_1 не було присвоєно офіцерське звання. Таким чином, відповідно до вимог чинного законодавства, відповідач правомірно не зарахував час його навчання.

Відповідач 2– ОСОБА_3 , до судового засідання не з`явився, з заявами та клопотаннями до суду не звертався.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, з підстав зазначених у позові.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав адміністративний позов, в обґрунтування зазначив, що ОСОБА_1 відповідно до ст. 17 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.92 N 2262-XII та постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.92 N 393 має право на зарахування до його пільгового стажу навчання у Донецькому національному університеті з 2000 по 2003 рік з розрахунку 1 рік навчання як 6 місяців роботи.

Представник відповідача - Головного управління національної поліції в Донецькій області, у судовому засіданні заперечував проти задоволення адміністративного позову мотивуючи, що 30.06.2003 ОСОБА_1 закінчив Донецький національний університет і отримав базову вищу освіту за напрямком підготовки «Менеджмент» та здобув кваліфікацію бакалавра з менеджменту. З 11.08.2003 до 27.09.2003 проходив навчання у Маріупольському училищі професійної підготовки працівників міліції УМВС України в Донецькій області, обіймаючи посаду курсант. 27.09.2003 прийнятий на посаду оперуповноваженого відділення розкриття злочинів проти особи відділу карного розшуку Єнакіївського МВ УМВС України в Донецькій області. 28.02.2004 наказом УМВС України в Донецькій області № 43 о/с ОСОБА_1 присвоєно перше офіцерське звання – лейтенант міліції. Після закінчення вищого навчального закладу до призначення на посаду, ОСОБА_1 не було присвоєно офіцерське звання. Таким чином, відповідно до вимог чинного законодавства, відповідач правомірно не зарахував час його навчання.

Відповідач 2– ОСОБА_3 - до судового засідання не з`явився про дату час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 навчалася у Донецькому Національному університеті за спеціальністю "менеджмент" та отримал дипломом НК № 21686515 від 30.06.2003 року за кваліфікацією «бакалавр з менеджменту».

30 червня 2004 року отримав диплом НК № 25558605 за кваліфікацією «спеціаліст з економіки та менеджменту».

11.08. 2003 року до 06.11.2015 року позивач проходив службу в органах Міністерства внутрішніх справ України, у подальшому з 07.11.2005 року по 29.06.2017 року в Національної поліції.

Відповідно до послужного списку позивач розпочав проходження служби в органах внутрішніх справ з 11.08.2003 року курсантом Маріупольського училища професійної підготовки працівників міліції УМВС України в Донецькій області. 27.09.2003 прийнятий на посаду оперуповноваженого відділення розкриття злочинів проти особи відділу карного розшуку Єнакіївського МВ УМВС України в Донецькій області.

Відповідно до наказу УМВС України в Донецькій області № 43 о/с від 28.02.2004 року отримав спеціальне звання лейтенант міліції.

Наказом Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 29.06.2017 року N 302 о/с підполковника поліції ОСОБА_1 - начальника відділу у складі управління кримінальної поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області звільнено зі служби в поліції. Вислуга років на день звільнення складала у календарному обчисленні у кількості – 13 років 10 місяців 15 днів.

В подальшому, наказом Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 06.09.2017 року N 422 о/с внесено зміни до наказу Головного управління Національної поліції в Донецький області N 302 о/с від 29.06.2017 року в частині вислуги років підполковника поліції ОСОБА_4 Євгеновича – начальника відділу у складі управління кримінальної поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області, а саме, надалі зазначено вважати вислугою років позивача на 29 червня 2017 року у пільговому обчисленні – 22 роки 01 місяць 21 день. В якості підстави зазначено – розрахунок вислуги років ОСОБА_1

01.10.2018 року позивач звернувся с заявою до Головного управління національної поліції у Донецькій області щодо внесення змін до наказів Головного управління Національної поліції в Донецький області N 302 о/с від 29.06.2017 року та № 422 о/с від 06.09.2017 року в частині звільнення та врахувати вислугу років у пільговому обчисленні період навчання у Донецькому національному університеті з 2000 по 2003 рік з розрахунку 1 рік навчання як 6 місяців роботи (а.с.11).

04.02.2019 року ОСОБА_1 повторно звернувся до Головного управління національної поліції у Донецькій області з заявою, у якій зазначив, що ніякої відповіді на раніше подану заяву від 02.10.2018 року він не отримав, та просив роз`яснити в який стаж повинно зараховується його навчання у Донецькому національному університеті (а.с. 12)

Листом від 12.02.20019 року Головне управління національної поліції у Донецькій області повідомило позивача, що за попередньою заявою йому була надана вичерпана відповідь від.12.10.2018 за вих. № Г-431/04/12-2018.

На адвокатський запит від 26.02.2019 № 70 позивач 1 направив копію відповіді на заяву ОСОБА_1 від 01.10.2018, яка йому надсилалась за вих. № Г-431/04/12-2018 від 12.10.2018.

Відповідно до зазначеної відповіді, позивача повідомлено, що наказом ГУНП в Донецькій області від 29.06.2017 № 302 о/с його було звільнено зі служби в Національній поліції за п.2 ч.1 ст.77 Закону України «Про національну поліцію» та оголошено вислугу років на день звільнення у календарному обчислені у кількості – 13 років 10 місяців 15 днів. Листом від 07.12.2016 року № 20350/0/2-16/21 Міністерства соціальної політики України надано роз`яснення щодо зарахування до вислуги років для призначення пенсії по лінії Національної поліції періоду навчання в навчальних закладах, відповідно до якого до вислуги років для призначення пенсії на умовах Закону додатково зараховується час навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах та інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється перше офіцерське звання, до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку один рік за шість місяців служби. У зв`язку з тим, що позивача було прийнято на службу в ОВС 11.08.2003, а перше офіцерське звання «лейтенант міліції» присвоєно 28.02.2004, зарахувати до календарної вислуги років час навчання у Донецькому національному університеті в період з 2000 по 2003 роки не є можливим. Крім того, зазначено, що на підставі розрахунку вислуги років наказом ГУНП в Донецькій області від 06.09.2017 № 422 о/с було внесено зміни до наказу ГУНП в Донецькій області від 29.06.2017 № 302 о/с та оголошено вислугу років у пільговому обчислені у кількості 22 роки 01 місяць 21 день.

Надаючи оцінку правовідносинам у даній справі, суд виходить з наступного.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 102 Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року N 580-VIII пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються на умовах, визначених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року N 2262-XII, зі змінами і доповненнями (далі - Закон N 2262-XII).

Питання щодо обчислення вислуги років при призначенні пенсії особам, звільненим з військової служби, регулюється також постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року N 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей"

Згідно до статті 17 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.92 N 2262-XII та постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.92 N 393, до вислуги років особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.

Щодо зарахування до вислуги років осіб, які мають право на пенсію за Законом N 2262-XII, часу їхнього навчання відповідно до ст. 17 цього Закону, Верховний Суд України у постанові від 10 березня 2015 року (справа N 21-411а14) з цього приводу зазначив, що "у наведеному вище тексті норми права розділові знаки і сполучник "також" у сполученні з "а" вказують, що обставини, викладені після сполучника, мають таке саме значення, як і викладені до зазначеного сполучника. Тобто додатково до вислуги років при призначенні пенсії зараховується час навчання у цивільних вищих навчальних закладах і в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання. Виходячи з синтаксичної структури речення додатково до вказаної вислуги може бути зарахований час навчання в навчальних закладах, зазначених у ст. 17 вказаного вище Закону, якщо після їх закінчення присвоюється офіцерське (спеціальне) звання.

З матеріалів справи встановлено, що за період навчання позивачу не присвоювалось офіцерське звання.

Враховуючи особливий статус осіб, які проходять службу в органах внутрішніх справ, сам по собі факт того, що позивач до вступу на службу в органи внутрішніх справ навчався у вищому навчальному закладі – Донецькому національному університеті, не є достатньою підставою для зарахування цього періоду навчання до вислуги років (як календарної, так і пільгової).

Таким чином, суд дійшов висновку, що навчання позивача у цивільному вищому навчальному закладі, вважаючи, що за цей період їй не було присвоєно офіцерського (спеціального) звання, не може вважатися проходженням служби в органах внутрішніх справ, а, відтак, немає підстав для зарахування часу такого навчання до вислуги років на підставі статті 17 Закону N 2262-XII.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі ВАС України від 19.10.2016 року у справі К/800/12312/16, постанові Верховного Суду від 10.05.2019 у справі К/9901/12888/18.

Водночас, судом не приймаються посилання на лист Міністерства соціальної політики України з роз`ясненнями цього питання, оскільки, вони не є нормативно-правовими актами.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно із частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини" передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

У п. 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 р. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навивши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 139, 244-250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволені позовної заяви ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп: НОМЕР_1 ) до Головного управління національної поліції в Донецькій області (місце знаходження: пр. Нахімова, буд. 86, м. Маріуполь, Донецька області; код ЄДРПОУ: 40109058) та другого відповідача: Заступника начальника Головного управління Національної поліції в Донецькій області Алексєєнко Павла Анатолійовича (місце знаходження: пр. Нахімова, буд. 86, м. Маріуполь, Донецька області; код ЄДРПОУ: 40109058) про визнання протиправними дії відповідача – Заступника начальника Головного управління Національної поліції в Донецькій області Алексєєнко Павла Анатольовича, які виражаються у відмові зарахувати у вислугу років у пільговому обчисленні період навчання позивача в Донецькому національному університеті в період з 01.09.2000 року по 02.06.2003 рік та період з 01.07.2003 року по 10.08.2003 року; зобов`язання відповідача Головне управління національної поліції в Донецькій області внести зміни до наказів Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 29.06.2017 р. № 302 о/с та від 06.09.2017 р. № 422 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 та врахувати вислугу років на 29 червня 2017 року у пільговому обчисленні період навчання в Донецькому національному університеті з 2000 по 2003 рік з розрахунку 1 рік навчання як 6 місяців роботи; зобов`язання відповідача Головне управління національної поліції в Донецькій області підготувати та направити документи, необхідні для призначення ОСОБА_1 пенсії з урахуванням наявного в нього стажу вислуги років у пільговому нарахуванні з врахуванням пільгового обчислення періоду навчання в Донецькому національному університеті з 2000 по 2003 рік з розрахунку 1 рік навчання як 6 місяців роботи – відмовити.

Вступна та резолютивна частини рішення прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 01 серпня 2019 року.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 02 серпня 2019 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Л.В. Арестова