войти
РУС
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
| 18.06.07р. |
| Справа № 14/223-07
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський м'ясокомбінат", 53207, вул. К.Лібкнехта, 175, м. Нікополь, Дніпропетровська обл. до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, АДРЕСА_1 про стягнення 1 088,94 грн. Суддя Панна С.П. Представники: Від позивача Вернигора Д.С. - юрисконсульт за довіреністю № 29 від 01.02.2007 року Від відповідача ОСОБА_2 - представник за довіреністю від 31.05.2007 року СУТЬ СПОРУ: Позивач просить суд стягнути на його користь з відповідача 858,28 грн. - основного боргу, 171,66 грн. - штрафної неустойки, 59,00 грн. - 3% річних, судові витрати. Відповідач позовні вимоги не визнає в повному обсязі (відзив на позовну заяву, аркуш справи 26), оскільки вважає, що з первинних документів, наданих позивачем, вбачається, що позивач не має доказів особистого виконання свого зобов'язання ОСОБА_1, а саме прийняття товару за договором; відповідач не лише не виконував дії, пов'язані з отриманням товару, а навіть не уповноважував інших осіб представляти його інтереси. Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд ВСТАНОВИВ: У справі згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва з 13.06.07 р. по 18.06.07 р. Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, по справі оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Між позивачем та відповідачем було укладено договір НОМЕР_1 від 21.07.04 р., згідно умов якого позивач зобов'язався поставити та передати у власність відповідачу товар, а відповідач - прийняти та оплатити його вартість. Як стверджує позивач, у відповідності з Договором позивач поставив на адресу відповідача товар відповідно до товарних накладних: НОМЕР_2 від 03.06.04 р. та НОМЕР_3 від 28.06.04 р., НОМЕР_4 від 03.09.04 р., НОМЕР_5 від 03.12.04 р. - на загальну суму 1050,59 грн. Відповідач частково розрахувався за поставлену продукцію. Сума боргу склала 858,28 грн., яку позивач просить суд стягнути на його користь з відповідача. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 171,66 грн. - штрафну неустойку, 59,00 грн. - 3% річних. Накладна є первинним документом бухгалтерської звітності. Відповідно до ст. 1 Закону України “Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні” № 996-XIV від 16.07.1999 року первинний документ, це документ, який містить відомості про господарську операцію і підтверджує її здійснення. Виходячи з вищевикладеного, накладна підтверджує передачу товару і являє собою факт здійснення угоди. Як встановлено матеріалами справи, в товарних накладних НОМЕР_2 від 03.06.04 р. та НОМЕР_3 від 28.06.04 р., НОМЕР_4 від 03.09.04 р., в графі "Прийняв", відсутній підпис відповідача (а також осіб, уповноважених ним на отримання товару від позивача), у зв'язку з чим суд не може прийняти зазначені накладні як належні докази поставки товару позивачем відповідачу. Таким чином, як належний доказ суд розглядає лише накладну НОМЕР_5 від 03.12.04 р., що підтверджує поставку товару позивачем відповідачу на суму 275,26 грн. Відповідач не розрахувався за поставлену продукцію. Сума боргу склала 275,26 грн., яка підлягає до стягнення і підтверджується матеріалами справи. Згідно п. 4. 2 Договору покупець зобов'язаний оплатити продукцію на протязі 7 календарних днів з моменту поставки продукції, що складає. Відповідно до п. 7. 3 Договору за порушення строків оплати поставленої продукції покупець зобов'язаний сплатити постачальнику штрафну неустойку у розмірі 20% від суми боргу, що складає 55,05 грн. (275,26 грн. х 20%). Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Сума 3% річних складає 18,91 грн. (275,26 грн. х 3% : 365 х 836 дн.) Судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покласти на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 599, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ: Позов задовольнити частково. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ІПН НОМЕР_6, св-во НОМЕР_7) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський м'ясокомбінат" (53207, Дніпропетровська обл., м. Нікополь, вул. К. Лібкнехта, 175; р/р 26000060030178 в НФ КБ "Приватбанк", МФО 305891, ЗКПО 32358146, ІПН 323581404226) 275 (двісті сімдесят п'ять) грн. 26 коп. - основного боргу, 32 (тридцять дві) грн. 71 коп. - витрат на держмито, 37 (тридцять сім) грн. 83 грн. - витрат на нформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ. В решті позовних вимог відмовити.
|
