Постановление суда № 83361667, 31.07.2019, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/14967/19

н/п 2-з/640/156/19

УХВАЛА

(про забезпечення позову)

"31" липня 2019 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Зуб Г.А.

при секретарі Черниш О.М.,

розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Воробйова В.В. про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 (місцеперебування: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (місцеперебування: АДРЕСА_1 ) про поділ спільного майна подружжя, -

в с т а н о в и в :

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 31.07.2019 року вказану позовну заяву було прийнято до розгляду, та відкрито провадження в ній за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача разом з позовною заявою звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль Hyundai Accent, 2007 року випуску, р.н. НОМЕР_1 , та банківські рахунки, які відкриті на ім`я відповідача у банківських установах з переліком банківських установ та номерів рахунків, посилаючись на те, що позивачу не відомо, які саме рахунки є відкритими, яка точна кількість коштів на них, та відповідач зможе зняти з вказаних рахунків кошти, що призведе до позбавлення позивача її частки у спільному майні подружжя.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Представник заявника просить розглянути вказану заяву без його участі.

Відповідно до ч.1, 2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, та забороною вчиняти певні дії.

Під арештом майна слід розуміти заборону розпорядження цим майном, а в певних випадках - і користування ним.

Заборона вчиняти певні дії, поряд з іншим, може бути пов`язана з необхідністю збереження об`єкта спору в існуючому стані та збереження його статусу, що має сприяти вирішенню спору та можливості виконання судового рішення.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Відповідно до п. 6Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на до доступ до правосуддя, в аспектіст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідноч.1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення є обов`язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання рішення суду, яким закінчується вирішення спору по суті.

Суд звертає увагу на те, що арешт є найбільш обтяжливим заходом, який підлягає примусовому виконанню органами державної виконавчої служби та полягає у проведенні опису, оголошенні заборони розпоряджатися, а в разі потреби обмеженні права користування майном, а тому неможливо накласти арешт на банківські рахунки в банківських установах, оскільки відповідачем не доведено, що вказані грошові кошти належать або підлягають передачі відповідачу, так і не надано доказів того, що вказані рахунки в банківських установах взагалі належать позивачу, оскільки договори банківського вкладу (депозиту) укладались за період 2010-2014 рр., а тому в даній частині заяви суд вважає за доцільне відмовити.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги предмет спору, суд вважає вимоги представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відчуження на автомобіль Hyundai Accent, 2007 року випуску, р.н. НОМЕР_1 , є співмірними із заявленими позовними вимогами, тому вважає за необхідне до розгляду справи по суті накласти заборону відчуження на вказаний транспортний засіб, оскільки вбачається імовірність ускладнення виконання або невиконання судового рішення у випадку не задоволення судом заяви позивача, а тому вона підлягає задоволенню частково, а саме в частині накладення заборони відчуження, а не арешту.

Керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Воробйова В.В. про забезпечення позову - задовольнити частково.

Накласти заборону відчуження на автомобіль Hyundai Accent, 2007 року випуску, зеленого кольору, р.н. НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_2 - до вирішення справи по суті.

В іншій частині в задоволенні заяви – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в Харківський апеляційний суд протягом 15 діб.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – позивач, адреса: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 – відповідач, адреса: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_3 .

Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання три роки.

Суддя – Г.А. Зуб