Постановление суда № 83349277, 30.07.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

30 липня 2019 р. Справа №200/9360/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Михайлик А.С., ознайомившись з матеріалами позовної заяви заступника керівника Краматорської місцевої прокуратури до Дружківської міської ради, третя особа - дошкільний навчальний заклад ясла-садочок комбінованого типу № 4 «Сонечко» Дружківської міської ради Донецької області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Заступник керівника Краматорської місцевої прокуратури звернувся до суду із позовом до Дружківської міської ради, третя особа - дошкільний навчальний заклад ясла-садочок комбінованого типу № 4 «Сонечко» Дружківської міської ради Донецької області про:

- визнання протиправною бездіяльності щодо тривалого неоформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій знаходиться дошкільний навчальний заклад ясла садочок комбінованого типу № 4 «Сонечко» Дружківської міської ради Донецької області за адресою: вул. Матросова, буд. 1, м. Дружківка Донецької області;

- зобов`язання Дружківську міську раду вжити заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, площею 1,163 га, на якій знаходиться дошкільний навчальний заклад ясла садочок комбінованого типу № 4 «Сонечко» Дружківської міської ради Донецької області за адресою: вул. Матросова, буд. 1, м. Дружківка Донецької області.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу.

Згідно з ч. 7 ст. 160 КАС України у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Заступник керівника прокуратури у позові зазначає, що звернуся до суду в інтересах держави.

Частиною 4 статті 53 КАС України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закон "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».

У рішенні Конституційного Суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999 визначено, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).

При цьому «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом.

При цьому, прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва, що визначено частиною четвертою статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

Звертаючись до суду із даним позовом в інтересах держави заступник керівника прокуратури вказав на відсутність правовстановлюючих документів на земельну ділянку, яка використовується дошкільним навчальним закладом яслами-садочком комбінованого типу № 4 «Сонечко» Дружківської міської ради Донецької області, що є комунальною установою засновником якої є відповідач; неоформлення цих документів останнім всупереч розпорядженню КМУ від 17.10.2012 № 802-р. Зазначене на думку прокурора створює передумови для зловживань зазначеним майном, формує ризики для нормального функціонування навчального закладу та учбового процесу, що може в майбутньому призвести до негативних наслідків та порушення прав дітей.

Разом із цим суддя зауважує, що звернення з позовом фактично спрямоване на захист прав та інтересів третьої особи - дошкільного навчального закладу ясел-садочку комбінованого типу № 4 «Сонечко» Дружківської міської ради Донецької області, що є самостійною юридичною особою, обліковується у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 33518422.

В обґрунтування позову у ньому наявні посилання на ч.ч. 1, 3, 6 ст. 123 Земельного кодексу України, згідно з приписами яких надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу. Земельні ділянки державної та комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна, що перебувають у державній чи комунальній власності, передаються особам, зазначеним у пункті "а" частини другої статті 92 цього Кодексу, лише на праві постійного користування. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

У той же час, суддя звертає увагу заступника керівника прокуратури на ч. 2 цієї статті, згідно з якою особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Матеріали позову не містять доказів волевиявлення дошкільного навчального закладу ясел-садочку комбінованого типу № 4 «Сонечко» Дружківської міської ради Донецької області щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, площею 1,163 га, на якій знаходиться навчальний заклад за адресою: вул. Матросова, буд. 1, м. Дружківка Донецької області .

Існування інтересу і необхідність його захисту має базуватися на справедливих підставах, які мають бути об`єктивно обґрунтовані (доведені) і переслідувати законну мету. Право на здійснення представництва інтересів держави у суді не має обмежуватися тільки означенням того, у чиїх інтересах діє прокурор, а спонукає і зобов`язує навести обґрунтовування існування права на таке представництво або, інакше кажучи, пояснити (показати, аргументувати), чому в інтересах держави звертається саме прокурор, а не органи державної влади, місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи, які мають компетенцію на звернення до суду, але не роблять цього, або ж звертається в інтересах громадян, які за віком, станом здоров`я чи соціально-правовим статусом самі не спроможні захистити свої права. Знову ж таки, таке обґрунтування повинно засновуватися на підставах, за якими можна виявити (простежити) інтерес того, на захист якого відбувається звернення до суду, і водночас ситуацію в динаміці, коли суб`єкт правовідносин, в інтересах якого діє прокурор, неспроможний сам реалізувати своє право на судовий захист.

Для представництва у суді інтересів держави прокурор за законом має визначити й описати не просто передумови спору, який потребує судового вирішення, а виокремити ті ознаки, за якими його можна віднести до виняткового випадку, повинен зазначити, що відбулося порушення або існує загроза порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Закон не передбачає право прокурора на представництво інтересів суспільства загалом, у цілому.

Вказане узгоджується з висновками Касаційного адміністративного суду Верховного Суду, викладеними в постановах від 18.09.2018 року у справі № 826/7910/17, від 8 листопада 2018 року у справі № 826/3492/18.

Також відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини сторонами судового розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно (KOROLEV v. RUSSIA (no. 2), № 5447/03, § 33, ЄСПЛ, від 01 квітня 2010 року; MENCHINSKAYA v. RUSSIA, № 42454/02, § 35, ЄСПЛ, від 15 січня 2009 року).

Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, п. 27).

У даному випадку заступник керівника Краматорської місцевої прокуратури, звертаючись до суду із цим позовом в інтересах держави, належним чином не обґрунтував в чому саме полягає порушення інтересів держави та яка необхідність захисту цих інтересів, тобто не підтвердив підстави звернення до суду.

Наведене вище свідчить про те, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, що згідно з частиною 4 статті 53 та частиною 1 статті 169 цього Кодексу є підставою для постановлення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на наведене та керуючись ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву заступника керівника Краматорської місцевої прокуратури до Дружківської міської ради, третя особа - дошкільний навчальний заклад ясла-садочок комбінованого типу № 4 «Сонечко» Дружківської міської ради Донецької області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

Встановити особі, що звернулась із позовом, десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання цієї ухвали, протягом якого мають бути обґрунтовані підстави такого звернення прокурора, а саме: в чиїх інтересах відбувається звернення прокурора до суду; за яких очевидних та об`єктивних причин особа, в інтересах якої звертається прокурор, не здатна самостійно захистити свої порушені або оспорюванні права; у чом полягає порушення таких прав.

Роз`яснити особі, що звернулась із позовом, що у разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута.

Копію ухвали надіслати особі, що звернулась із позовом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.С. Михайлик