Постановление суда № 83343354, 30.07.2019, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

__________________________

УХВАЛА

30 липня 2019 року Справа № 5024/980/2011

Господарський суд Херсонської області у складі судді Пригуза П.Д., за участю секретаря судового засідання Литвиненко Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву арбітражного керуючого Бєлоусова І.В. про покладання обов`язку оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого за рахунок кредитора по справі

за заявою: Державної податкової інспекції у м. Херсоні, ідентифікаційний код 21296163, вул. І.Кулика, 143-А, м. Херсон,

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Митра-Агро", ідентифікаційний код 30380253, вул. Миру, 26, кв. 80, м. Херсон,

про банкрутство,

за участю арбітражного керуючого Бєлоусова І.В.,

представників сторін: від кредиторів:

ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі - Шаповал Д.В., довіреність № 8171/9/21-22-10-03-04 від 16.07.2019,

від боржника: ліквідатор - арбітражний керуючий Дудкін Р.А.,

від засновників боржника: ОСОБА_1 - адвокат Доценко К.С., ордер серія ХС № 69071 виданий 07.01.2018, Витяг з договору № 07/03-2018 про надання правової допомоги від 07.03.2018, ОСОБА_2 - адвокат Доценко К.С., ордер серія ХС № 69072 виданий 07.03.2018, Витяг з договору № 07/03-2018/1 про надання правової допомоги від 07.03.2018,

в с т а н о в и в:

Справа перебуває в ліквідаційній процедурі відкритій постановою Господарського суду Херсонської області від 08.09.2011, за особливостями, передбаченими ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, що діяла до 19 січня 2013 року), щодо відсутнього боржника та призначення розгляду справи у підготовчому засіданні.

Арбітражним керуючим Бєлоусов І.В. подано до суду заяву про затвердження звіту про оплату послуг арбітражного керуючого та про стягнення з кредитора Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі 52431,86 гривень.

У судовому засіданні арбітражний керуючий Бєлоусов І.В. підтримав подану ним заяву з підстав викладених у ній, наполягає на її задоволенні.

Кредитором подано до суду відзив на заяву арбітражного керуючого, відповідно до яких Податковий орган, як єдиний кредитор у справі, заперечує проти задоволення заяв арбітражних керуючих, та вважає їх такими що не відповідають положенням Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та Бюджетному кодексу України.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокат Доценко К.С. зазначив, що питання оплати послуг та витрат арбітражних керуючих, які виконували обов`язки ліквідаторів у справі не стосується прав та інтересів його довірителів, в той же час, він висловився про те, що при прийняття рішення за заявами суд має враховувати об`єм і якість роботи яка виконана ліквідаторами при здійсненні своїх обов`язків, визначити співмірність нарахованої оплати послуг з роботою і результатами роботи, що виконана ними.

Представник кредитора зазначила, що не заперечує право ліквідаторів на оплату їх послуг, але вважає, що така оплата має бути здійснена виключно за рахунок майна боржника.

І. Стислий виклад позиції арбітражного керуючого Бєлоусова І.В.:

Арбітражний керуючий Бєлоусов І.В. стверджує, що він виконував повноваження ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Митра-Агро" починаючи з 08.09.2011 до 05.09.2013 року.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 13.03.2018 затверджено арбітражному керуючому Бєлоусову І.В. витрати понесені на здійснення заходів по проведенню ліквідаційної процедури Товариства з обмеженою відповідальністю "Митра-Агро", ідентифікаційний код 30380253, з 08.09.2011 по 05.09.2013 в сумі 188,72 грн. та оплату послуг за виконання ним своїх обв`язків за той же період в сумі 52431,86 грн.

Зазначена ухвала набрала законної сили.

Арбітражний керуючий Бєлоусова І.В. звернувся до суду із заявою про покладання обов`язку оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого понесених ним за час виконання повноважень ліквідатора по цій справі за рахунок кредитора.

Свої вимоги заявник обґрунтовує тим, що відповідно до змісту статті 31 Закону про банкрутство надання послуг професійного (ліцензованого) арбітражного керуючого відбувається на платній основі.

Відповідно до п. 13 ст. 31 Закону про банкрутство кредитори можуть створювати фонд для оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого.

Оскільки протягом виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Митра-Агро" фонд для оплати послуг та компенсації витрат арбітражного керуючого Бєлоусова І.В. не створено, послуги не оплачені, витрати не компенсовані, вони мають бути сплаченими кредитором.

При обґрунтуванні права арбітражного керуючого на винагороду, заявник посилається на правові висновки Верховного Суду України та Верховного Суду у відповідних справах, зокрема 12/23-Б у яких обґрунтовується правовий висновок про стягнення оплати послуг з кредиторів у разі не створення ними фонду оплати послуг та витрат ліквідатора, пропорційно заявлених вимог, а також на відповідну практику ЄСПЛ, відповідно до якої право вимоги прирівнюється до майна, несплата винагороди є втручанням у право власності, отже підлягає задоволенню.

Згідно ч. 12 статті 31 Закону про банкрутство оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв`язку з виконанням ним своїх обов`язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.

Таким чином, законодавчо визначено три альтернативні джерела, за рахунок яких здійснюється оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого.

У зв`язку з відсутністю таких джерел фінансування послуг арбітражного керуючого як кошти, одержані від продажу майна боржника, та кошти, одержані у результаті виробничої діяльності боржника, судом може бути розглянуто як джерело фінансування оплати послуг арбітражного керуючого - кошти кредиторів.

ІІ. Стислий виклад позиції кредитора:

Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - ГУ ДФС) вважає, що клопотання ліквідатора щодо стягнення з кредитора оплати послуг та відшкодування витрат у розмірі 52 431,86 грн. не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

У своєму відзиві Податковий орган посилається на нову редакцію Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", так положеннями ч. 5, 6 ст. 115 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначені наступні джерела оплати грошової винагороди ліквідатору та відшкодування витрат ліквідатора:

- наявні у боржника кошти;

- кошти, одержані в результаті господарської діяльності боржника;

- кошти, одержані від продажу майна (майнових прав) боржника;

- за рахунок фонду, створеного кредиторами для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого.

Відповідно до ч. 7 ст. 115 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ліквідатор щомісяця звітує перед комітетом кредиторів про нарахування та виплату основної та додаткової грошових винагород арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування витрат. Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат доводиться кредиторам до відома та повинен бути схвалений або погоджений комітетом кредиторів. Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедури ліквідації подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення ліквідаційної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

Посилаючись на практику Верховного Суду, кредитором зазначено постанову ВС у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.03.2018 року по справі №910/32824/15 з якої на їх думку суду слід врахувати, що вирішуючи питання щодо розміру оплати послуг арбітражного керуючого за конкретний період виконання ним повноважень ліквідатора, господарський суд має визначити, який саме період виконання арбітражним керуючим обов`язків ліквідатора підлягає оплаті, яка саме сума та з яких джерел підлягає до сплати на користь арбітражного керуючого, оскільки фактичне отримання арбітражним керуючим оплати послуг неможливо без затвердження ухвалою господарського суду розміру, періоду, джерела та порядку оплати послуг арбітражного керуючого.

У даному випадку комітетом кредиторів не створювався фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого, так само як і не приймалось рішення щодо стягнення з кредитора на користь арбітражного керуючого грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора та видатків, понесених ліквідатором під час виконання своїх повноважень.

Також, господарським судом в межах провадження у даній справі не затверджувались джерела та порядок оплати послуг арбітражного керуючого за період виконання повноважень ліквідатора банкрута.

Отже, на його думку Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не передбачено обов`язку кредитора - ГУ ДФС відшкодовувати за рахунок власних коштів сплату грошової винагороди ліквідатору у випадку, якщо у банкрута відсутні активи і кредитори не створили відповідний фонд.

Крім того, оскільки ГУ ДФС є Державною установою, яка фінансується з Державного бюджету України, відшкодування основної грошової винагороди та витрат арбітражного керуючого у ліквідаційній процедурі за рахунок ГУ ДФС не регламентується і положеннями Бюджетного кодексу України, адже поняття «грошової винагороди» ліквідатора не є тотожним поняттю «заробітна плата», яка гарантована працівнику Конституцією України, Кодексом законів про працю України, Законом України «Про оплату праці».

На підставі викладеного кредитор просить суд відмовити у повному обсязі у задоволенні заяви арбітражного керуючого Бєлоусова Ігора Валентиновича щодо стягнення з Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі оплати послуг та відшкодування витрат за виконання повноважень ліквідатора по справі № 5024/980/2011 у сумі 52 431,86 грн.

ІІІ. Мотивувальна частина рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення заяви з наступних підстав.

Справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Митра-Агро» порушена ухвалою Господарського суду Херсонської області від 01.06.2011 за заявою кредитора - Державної податкової інспекції у м. Херсоні ДПС у Херсонській області.

Постановою господарського суду Херсонської області від 08.09.2011 визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора Державної податкової інспекції у м. Херсоні ДПС у Херсонській області в розмірі 136 865,96 грн., боржника визнано банкрутом та відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Бєлоусова Ігоря Валентиновича.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 30.10.2018 року здійснено заміну кредитора по справі Державну податкову інспекцію у м. Херсоні ДПС у Херсонській області на його правонаступника - Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.

Відповідно до статті 1 Закону про банкрутство арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) - фізична особа, яка має ліцензію, видану в установленому законодавством порядку, та діє на підставі ухвали господарського суду. Ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Згідно з положеннями статті 31 Закону про банкрутство надання послуг професійного арбітражного керуючого відбувається на платній основі.

Частиною четвертою статті 31 Закону про банкрутство встановлено, що арбітражний керуючий має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом.

Частиною шостою статті 31 Закону про банкрутство передбачено, що при реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

Частини дванадцята і тринадцята статті 31 Закону про банкрутство визначають, що оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв`язку з виконанням ним своїх обов`язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.

Отже, у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам.

Розмір та порядок оплати послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство (частина чотирнадцята статті 31 Закону про банкрутство).

Закон про банкрутство визначає, що у справі про банкрутство арбітражний керуючий виконує покладені на нього судом обов`язки та, відповідно, здійснює діяльність арбітражного керуючого на платній основі.

Згідно з частиною шістнадцятою ст. 31 Закону про банкрутство звіт про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого затверджується рішенням комітету кредиторів та ухвалою господарського суду. Ухвала може бути оскаржена у встановленому порядку.

Ухвалою від 13.03.2018 господарським судом затверджено арбітражному керуючому Бєлоусову І.В. витрати понесені на здійснення заходів по проведенню ліквідаційної процедури Товариства з обмеженою відповідальністю "Митра-Агро", ідентифікаційний код 30380253, з 08.09.2011 по 05.09.2013 в сумі 188,72 грн. та оплату послуг за виконання ним своїх обов`язків за той же період в сумі 52431,86 грн. Зазначена ухвала набрала законної сили з моменту проголошення, оскаржена не була.

Тобто, не виявлення ліквідатором боржника в процедурі ліквідації майна боржника чи інших його активів та грошових коштів жодним чином не впливає на оплату його послуг за умови попереднього затвердження судом звітів про оплату послуг та відшкодування витрат і відсутності при затвердженні звітів зауважень щодо роботи ліквідатора.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 3/67-Б та від 26 лютого 2019 року по справі № 12/23-Б

У зазначених вище постановах Верховний суд зазначає, що є неправомірними висновки судів попередніх інстанцій про необхідність здійснення оплати послуг ліквідатора виключно за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, за наявності потенційної можливості виявлення майнових активів банкрута, оскільки норми частини дванадцятої статті 31 Закону про банкрутство визначають декілька джерел для здійснення оплати цих послуг, в тому числі за рахунок коштів кредиторів.

Отже, у постанові від 26.02.2019 по справі № 12/23-Б Верховним Судом зроблено правовий висновок, що не виявлення ліквідатором боржника в процедурі ліквідації майна боржника чи інших його активів та грошових коштів жодним чином не впливає на оплату його послуг. А відмова судом у задоволенні клопотання арбітражного керуючого про оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого за рахунок кредиторів за умови потенційної можливості виявлення майнових активів банкрута у майбутньому, а також за умови попереднього затвердження звітів про оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого нівелює стадію виконання судових рішень, якими встановлювалися і затверджувалися розміри послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого.

Задовольняючи заяву ліквідатора, суд враховує також, що ухвалою від 03.04.2018 у цій справі при розгляді заяви ліквідатора про покладання субсидіарної відповідальності на засновників, учасників боржника за доведення до банкрутства судом досліджувалися дії, що вчинялися ліквідаторами у цій справі для отримання відповідного правового результату у справі та виконання обов`язків ліквідаторами. Було встановлено, що ліквідаторами здійснено заходи щодо повернення активів, про підстави яких відповідачі не повідомили, але позитивних результатів не досягнуто. Зокрема, заходами вжитими ліквідатором Бєлоусовим І. В . (том 1 а.с. 100 - 141), від бухгалтера боржника отримано документацію, станом на вересень 2012 року встановлено списання грошових коштів з рахунків боржника без пояснення підстав, встановлено наявність у боржника Дочірнього підприємства та наявні у нього активи, підготовлено та подано позовні заяви до відповідачів про повернення безпідставно отриманих коштів (том 2 а.с. 10-20, а.с. 28-35, а.с. 45-48), отримано судове рішення від 26.04.2013 про відмову в позові (том 2 а.с. 45) через брак доказів. Через неможливість фінансування кредитором утворення фонду витрат у справі ліквідатор не зміг сплатити судовий збір за іншими позовами.

Зазначена діяльність ліквідаторів схвалювалася комітетом кредиторів та кредиторами у справі, зокрема щодо нарахування винагороди, яка не сплачена, фонд відповідний для відшкодування витрат та оплати послуг не утворено. При таких обставинах ліквідатором цілком обґрунтовано заявлено вимогу до кредиторів про сплату винагороди та відшкодування витрат.

Відповідно до приписів Закону кошти, що витрачаються кредиторами для фінансування, зокрема оплати роботи арбітражних керуючих та їх витрат підлягають включенню в подальшому до реєстру вимог кредиторів у першу чергу задоволення та відшкодовуються кредиторам за рахунок ліквідаційної маси.

На підставі викладеного суд задовольняє заяву арбітражного керуючого Бєлоусова Ігоря Валентиновича у повному обсязі.

Керуючись ст. 31, 22, 24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 234 ГПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

1. Заяву арбітражного керуючого Бєлоусова Ігоря Валентиновича про покладання обов`язку оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого за рахунок кредитора - задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з боржника Головного управління Державної фіскальної служби України у Херсонській області, 73003, м. Херсон, проспект Ушакова, 75, (код ЄДРЮОФОПГФ 39394259) на користь стягувача арбітражного керуючого Бєлоусова Ігоря Валентиновича, свідоцтво № 866 від 24.04.2013р., м . Херсон, бульвар Мирний, 3, офіс 612, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (рахунок № НОМЕР_2 відкритий у відділенні ПАТ «Кредобанк», МФО 325365 у місті Херсон, вул. Потьомкінська, 36), - у якості оплати послуг та відшкодування витрат за здійснення повноважень ліквідатора у справі № 5024/980/2011 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Митра-Агро» - 52 620,58 (п`ятдесят дві тисячі шістсот двадцять грн. 58 коп.) гривень.

3. Ухвалу надіслати: учасникам справи, арбітражному керуючому Бєлоусову І.В.

Відповідно до ч. 1 ст. 235, ст. 255 ГПК України ухвала набрала законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена . Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня складення її повного тексту.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (п. 8, 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст виготовлено та підписано 31.07.2019 року.

Суддя П.Д. Пригуза