Постановление суда № 83301383, 29.07.2019, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/19565/18

н/п 2-зз/640/44/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2019 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Сенаторова В.М.

за участю секретаря - Явнюк К.Р.

представника - Жорник В.Л.

розглянувши клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі №640/19565/18, -

ВСТАНОВИВ:

22 жовтня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», ОСОБА_1 , Треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсним правочину щодо відступлення права вимоги за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 830/14-4/12/8-105 від 28.02.2008 року, укладеним ОСОБА_2 з ПАТ « Укрсоцбанк».

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 29 жовтня 2018 року було накладено арешт на нежитлові приміщення першого поверху № 17-1 – 17-4 в літ. « А-5», загальною площею 159,8 кв.м. по АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_2

ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, накладених Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 29.10.2018 року.

В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 вказав, що 28.02.2008 позивач - ОСОБА_2 уклав з Акціонерно- комерційним банком соціального розвитку (на даний час Акціонерне товариство) «УКРСОЦБАНК» Договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 830/27/14-4/12/8-105 у межах максимального ліміту заборгованості до 240 000,00 доларів США (далі за текстом - «Кредитний договір»),

З метою забезпечення виконання зобов`язання за даним Договором кредиту було укладено Іпотечний договір № 830/27/14-4/48/8-081 від 28.02.2008, згідно якого в іпотеку передавалось нерухоме майно у вигляді нежитлових приміщень 1-го поверху №№ 17-1-:-17-14 в літ. «А-5»,

загальною площею 159,8 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 . 1/3.

28.09.2017, зважаючи на те, що строк платежу за Кредитним договором настав, а сума заборгованості не була погашена, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу було вчинено Виконавчий напис про звернення стягнення на предмет іпотеки.

01.10.2018 відповідно до Договору про відступлення права вимоги №30/08/18-У від 01.10.2018, ОСОБА_1 придбав право вимоги до ОСОБА_2 за Договором про надання відновлювальної кредитної лінії від 28.02.2008 № 830/27/14-4/12/8-105, що укладений між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку (на даний час Акціонерне товариство) «УКРСОЦБАНК» та ОСОБА_2 .

01.10.2018 також було укладено Договір передачі прав за Іпотечним договором № 830/27/14-4/48/8-081 від 28.02.2008, за яким ОСОБА_1 прийняв всі права за цим іпотечним договором, що укладався з метою забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_2 за Договором про надання відновлювавьної кредитної лінії від 28.02.2008 № 830/27/14-4/12/8-105.

Заявник вважає, що він отримав всі права, передбаченні для іпотеко держателя чинним законодавством, в тому числі й Законом України «Про іпотеку». Натомість в результаті необгрунтованого застосування заходів забезпечення позову, відбувається протиправне обмеження права ОСОБА_1 на задоволення своїх вимог.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 адвокат Жорник В.І. підтримав заяву про скасування заходів забезпечення позову, інші учасники цивільної справи в судове засідання не з`явилися.

Суд, вислухав пояснення представника, дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне скасувати заходи забезпечення позову.

При цьому суд виходить з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 28.02.2008 позивач - ОСОБА_2 уклав з Акціонерно- комерційним банком соціального розвитку (на даний час Акціонерне товариство) «УКРСОЦБАНК» Договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 830/27/14-4/12/8-105 у межах максимального ліміту заборгованості до 240 000,00 доларів США (далі за текстом - «Кредитний договір»),

З метою забезпечення виконання зобов`язання за даним Договором кредиту було укладено Іпотечний договір № 830/27/14-4/48/8-081 від 28.02.2008, згідно якого в іпотеку передавалось нерухоме майно у вигляді нежитлових приміщень 1-го поверху №№17-1-:-17-14 в літ. «А-5»,загальною площею 159,8 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . / а. с. 83 Т.1 /

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 29 жовтня 2018 року було накладено арешт на нежитлові приміщення першого поверху № 17-1 – 17-4 в літ. « А-5», загальною площею 159,8 кв.м. по АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_7 ЮА. / а. с. 104 Т.1 /

28.09.2017, року не зважаючи на те, що строк платежу за Кредитним договором настав, а сума заборгованості не була погашена, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу було вчинено Виконавчий напис про звернення стягнення на предмет іпотеки. / а. с. 210 Т.1 /

01.10.2018, відповідно до Договору про відступлення права вимоги №30/08/18-У від 01.10.2018 року ОСОБА_1 придбав право вимоги до ОСОБА_2 за Договором про надання відновлювальної кредитної лінії від 28.02.2008 № 830/27/14-4/12/8-105, що укладений між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку (на даний час Акціонерне товариство) «УКРСОЦБАНК» та ОСОБА_2 . / а. с. 133 Т.1 /

01.10.2018 також було укладено Договір передачі прав за Іпотечним договором № 830/27/14-4/48/8-081 від 28.02.2008, за яким ОСОБА_1 прийняв всі права за цим іпотечним договором, що укладався з метою забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_2 за Договором про надання відновлювавьної кредитної лінії від 28.02.2008 № 830/27/14-4/12/8-105./ а. с. 136 Т.1 /

Відповідно до положень статті 158 ЦПК України, заходи забезпечення позову вживаються саме з метою забезпечення подальшого виконання рішення суду. Навіть в разі задоволення позовних вимог, скасування відступлення права вимоги не матиме наслідком скасування права іпотеко держателя по основному зобов`язанню.

Положеннями ст. 3 ЗУ «Про іпотеку» передбачено, що взаємні права і обов`язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону.

У разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Таким чином законодавчо визначено пріоритетне право іпотекодержателя на задоволення своїх вимог саме за рахунок звернення стягнення на іпотечне майно.

Аналогічної думки суд дійшов при розгляді справи № 923/1105/17 при розгляді аналогічних за змістом правовідносин. Верховний Суд, розглядаючи справу та керуючись положеннями законодавства, висловив свою позицію:

1)пріоритет права іпотекодержателя на задоволення своїх вимог виникає з моменту державної реєстрації іпотеки;

2)порушенні боржником кредитного зобов`язання є умовою реалізації прав кредитора, гарантованих іпотекою. При цьому накладення арешту на майно порушує право кредитора на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки;

3)якщо зареєстрована іпотека виникла раніше за арешт, суд має звільнити з-під арешту іпотечне майно.

Аналогічного правового висновку суд дійшов при розгляді справи №758/7488/16, в якій судом було в повній мірі підтримано позицію іпотекодержателя. Зокрема судом було підтверджено позицію щодо пріоритетності вимог іпотекодержателя.

Таким чином, не тільки на законодавчому рівні, але й матеріалами судової практики визначено, пріоритетність права іпотекодержателя та не можливість обмеження такого права накладенням арешту на іпотечне майно.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що іпотека як правовий інститут виконує забезпечувальну функцію виконайня боржником основного зобов`язання, тобто спрямований на те, щоб гарантувати кредитору-іпотекодержателю право на задоволення його вимог за рахунок певного, заздалегідь визначеного сторонами майна за наявності в боржника заборгованості перед кредитором.

Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п`ята статті 3 Закону № 898-ІУ).

За змістом частини шостої статті 3 Закону № 898-ІУ у разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Відповідно до частини сьомої статті 3 Закону № 898-ІУ пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 N9, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний суд України при розгляді справи № 910/4772/17. Так, судом встановлено, що накладення арешту на майно має наслідком заборону відчуження арештованого майна, то ним порушується право іпотекодержателя в разі невиконання боржником забезпеченого заставою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки. Зі змісту наведених приписів Закону України "Про іпотеку" випливає, що в разі коли належним чином зареєстрована іпотека виникла раніше за накладення арешту для задоволення вимог стягувачів, відмінних від іпотекодержателя, суд має звільнити з-під арешту іпотечне майно.

Таким чином, з урахуванням наведеного ОСОБА_1 отримав всі права, передбаченні для іпотеко - держателя чинним законодавством, а тому його подана заява про скасування заходів забезпечення позову підлягає задоволенню.

Згідно ч.1 ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 158 ЦПК України, за результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановлюється ухвала.

Вирішуючи питання про скасування заходів забезпечення позову, суд бере до уваги інтереси осіб, права яких можуть бути порушенні, у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 154, 158, 182, 183 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі №640/19565/18 - задовольнити.

Скасувати заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 29.10.2018 по справі № 640/19565/18, а саме - скасувати арешт, накладений на нежитлові приміщення 1-го поверху №№ 17-1-:-17-14 в літ. «А-5», загальною площею 159,8 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя -