Постановление суда № 83192952, 23.07.2019, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/11512/19

Провадження № 2/643/4275/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2019 року Суддя Московського районного суду м. Харкова Довготько Т.М.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: Харківська міська рада, Житловий кооператив «Ортікон» про усунення перешкод в користуванні власністю, заборону вчиняти певні дії, знесення самовільних споруд, відновлення становище яке існувало до порушень,

встановив:

Позивачі звернулися до Московського районного суду м. Харкова з вищевказаним позовом, в якому просять зобов`язати ОСОБА_3 відновити стан приміщень 4-1 – 4-7 першого поверху буд. АДРЕСА_1 , які існували до порушень, а саме зобов`язати ОСОБА_3 за власний кошт: демонтувати окремий вхід: сходовий майданчик зі сходами та металевий пандус у нежитлові приміщення 4-1 – 4-7 першого поверху буд. АДРЕСА_1 ; відновити демонтовану підвіконну частину зовнішньої стіни, відновити огороджуючи конструкції балкону, відновити несучу стіну між приміщенням та балконом.

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 разом із позовом подали до суду заяву про забезпечення позову, в якій просять заборонити ОСОБА_3 та будь-яким іншим особам за дорученням ОСОБА_3 , в тому числі й з тими, з якими у ОСОБА_3 наявні укладені правочини на проведення будівельних робіт, робіт з реконструкції або демонтажу та інше проводити будь-які будівельні роботи за адресою: АДРЕСА_1 Павлова АДРЕСА_2 148А, нежитлові приміщення першого поверху 4-1 – 4-7 та облаштування окремого входу в ці приміщення зі сторони вулиці. В обґрунтування заяви зазначили, що через те, що розгляд справи може виявитись тривалим, до постановлення остаточного рішення будівництво окремого входу та демонтаж зовнішньої стіни будинку може бути завершеним або значним ступнем виконаним, що унеможливить або ускладнить його знесення та приведення до стану, що існувало до порушення.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 149 ЦПК України згідно приписів якої забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Проте, із поданої заяви про забезпечення позову не вбачається підстав для вжиття таких заходів, а лише вказано на протиправність дій відповідача, не наведено суду істотних обставин та не надано жодних доказів, які б вказували, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист та поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, або ж вказували на наявність очевидних ознак протиправності дій відповідача, та порушення у зв`язку із цим прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду.

Судом такі підстави також не встановлені. Більш того, суд до доводів заявників, викладених у заяві про забезпечення позову ставиться критично, позаяк оцінку діям відповідача буде надано за наслідками розгляду справи по суті заявлених позовних вимог, а не на стадії розгляду заяви про забезпечення позову.

Водночас, суд вбачає за необхідне наголосити на тому, що порушене право заявників/позивачів буде відновлене з моменту його порушення, якщо таке буде судом встановлено при розгляді справи по суті.

Крім того, вид забезпечення позову, про який просять позивачі у своїй заяві стосуються невизначеного кола осіб та невизначених дій, що є неприпустимим, оскільки відповідно до ч.1 ст.157 ЦПК України, ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Таким чином, перевіривши зазначені у поданій заяві доводи на предмет їх відповідності вище викладеним нормам та з`ясованим судом обставинам, а також оцінивши додані до неї докази, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треі особи: Харківська міська рада, Житловий кооператив «Ортікон» про усунення перешкод в користуванні власністю, заборону вчиняти певні дії, знесення самовільних споруд, відновлення становище яке існувало до порушень – залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Довготько Т.М.