Постановление суда № 83172005, 18.07.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

18 липня 2019 року м. Київ№ 826/13741/18Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Вєкуа Н.Г., при помічникові судді Лавренюк Н.С., за участі: представника позивача, третьої особи (обслуговуючого кооперативу "ЖК "Науковий") - Оплачка В.О., представника третьої особи (Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Герекс") - Ткаченко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Державного реєстратора Київської філії КП Вишеньківської сільської ради "Добробут-Гарант" Лебідь Тетяни Петрівни

третя особа Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Герекс"

Обслуговуючий кооператив "ЖК "Науковий"

про визнання протиправними дій, скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державного реєстратора Київської філії Комунального підприємства Вишеньківської сільської ради "ДОБРОБУТ-ГАРАНТ" Лебідь Тетяни Петрівни (03055, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 15, кв. 78, код ЄДРПОУ 41665128), третя особа товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Герекс" (07400, Київська область, місто Бровари, вул. Чорновола, буд. 2-А, код ЄДРПОУ 37740209) про визнання протиправними та скасування в Реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), прийняте державним реєстратором Київської філії Комунального підприємства Вишеньківської сільської ради "ДОБРОБУТ-ГАРАНТ" Лебідь Тетяною Петрівною, індексний номер: 42236878 від 26.07.2018, 09:22:21.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.09.2018р. відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено справу до розгляду в підготовчому судовому засіданні.

Протокольною ухвалою суду від 07.02.2019 року залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Обслуговуючий кооператив "ЖК "Науковий".

17.05.2019 року через канцелярію суду від представника третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Герекс" надійшло клопотання про закриття провадження у справі, з тих підстав, що дану справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Клопотання третьої особи мотивовано тим, що позивач в даному випадку оскаржує дії державного реєстратора, який вчинив їх за заявою третьої особи, тобто дії стосуються правовідносин, які виникли чи виникають між державним реєстратором та іншою, відмінною від позивача, особою, а тому вбачається спір про право між позивачем та іншою особою щодо нерухомого майна. Відтак, такий спір повинен розглядатись в порядку цивільного судочинства, оскільки за своєю природою він є приватноправовим.

В судовому засіданні 18.07.2019 року представник третьої особи підтримав заявлене клопотання про закриття провадження у справі, представник позивача заперечував проти даного клопотання та просив відмовити у його задоволенні.

Дослідивши спірні правовідносини та надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Позивач зазначає, що йому, як інвестору та члену житлового кооперативу «Науковий» та іншим власникам об`єктів нерухомості у вказаному житловому комплексі на праві приватної власності, зареєстрованому у встановленому законом порядку, належать квартири у будинку секції І по АДРЕСА_2 .

Однак, з відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, позивачеві стало відомо, що на підставі рішення державного реєстратора Київської філії Комунального підприємства Вишеньківської сільської ради «Добробут-гарант» Лебідь Т.П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 42236878 від 26.07.2018 09:22:21, вчинено запис права власності 27205513 від 25.07.2019 19:49:39, за товариством з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Герекс» про право приватної власності об`єкта нерухомого майна: незавершене будівництво квартирного (багатоповерхового) будинку загальною площею 23763,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 .

Вважаючи вказані реєстраційні дії протиправними, позивач звернувся до суду з позовом.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. У свою чергу, публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи (пункти 1, 2 частини першої статті 4 КАС).

Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за статтею 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (пункт 1 частини першої).

У пункті 7 частини першої статті 4 КАС визначено, що суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Водночас помилковим є застосування статті 19 КАС та поширення юрисдикції адміністративних судів на усі спори, стороною яких є суб`єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Публічно-правовим, вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17.

Спір, що розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач, приймаючи оскаржувані рішення, не мав публічно-правових відносин саме з позивачем. Прийняте відповідачем оскаржуване рішення про державну реєстрацію стосувалось реєстрації прав іншої особи, а не позивача.

Натомість, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.

Визнання протиправним і скасування оскаржуваного рішення є захистом прав позивача на відповідні об`єкти нерухомості від їх порушення іншою особою, за якою зареєстровано право щодо того ж самого нерухомого майна.

Отже, спір у даній справі фактично є спором позивача та третіх осіб щодо права на спірне майно, яке підлягає державній реєстрації.

Наведений висновок відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, що викладена у постанові від 04 вересня 2018 року по справі № 823/2042/16.

Велика Палата у вказаному рішенні наголосила, що оскільки позивач не був заявником стосовно оскаржуваних реєстраційних дій, тобто останні були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються, окрім вимог про скасування оспорюваного рішення, запису в державному реєстрі прав, також вимоги про визнання недійсними правочинів, на підставі яких прийнято оспорюване рішення, здійснено оспорюваний запис.

Звертаючись до суду з позовом, та обґрунтовуючи належність даного спору до юрисдикції адміністративних судів позивач наполягав саме на істотному недотриманні відповідачем процедури реєстрації.

Проте, Велика Палала Верховного Суду у наведеній вище постанові, відійшла від своєї раніше викладеної позиції про те, що при визначенні юрисдикції спору мають враховуватися підстави звернення до суду з позовом, зокрема порушення процедури реєстрації.

Велика Палала Верховного Суду наголосила, що такий критерій визначення юрисдикції спору як наявність порушень вимог чинного реєстраційного законодавства у діях державного реєстратора під час державної реєстрації прав на земельну ділянку не завжди є достатнім та ефективним, адже наявність цих порушень можна встановити лише при розгляді справи по суті, а не на момент звернення позивача з позовною заявою.

Крім того, скасування державної реєстрації права, належного одній особі, за заявою іншої особи в порядку адміністративного судочинства не дозволяє остаточно вирішити спір між цими особами. Тож не виконується основне завдання судочинства.

У таких спорах питання правомірності укладення цивільно-правових договорів, на підставі яких відбулись реєстраційні дії, а у даному випадку переходу права власності на підставі рішення суду, обов`язково постають перед судом, який буде вирішувати спір.

Отже, в зазначеній категорії справ вирішуються спори про цивільне право між особами, які вимагають скасування державної реєстрації, й особами, за якими зареєстровано право чи обтяження. А тому мають розглядатися судами господарської або цивільної юрисдикції залежно від суб`єктного складу сторін спору.

Таким чином, вказані позивачем підстави звернення до суду у спорах зазначеної категорії не можуть бути причиною віднесення спору до тієї чи іншої юрисдикції.

Велика Палала Верховного Суду з метою забезпечення єдності та сталості судової практики у постанові від 04 вересня 2018 року по справі № 823/2042/16 сформувала досить чіткий висновок про те, що спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною 5 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус судів" також встановлено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду України, враховуються іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Отже, спір у даній справі не є публічно-правовим та з огляду на суб`єктний склад має розглядатися за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

На виконання вимоги, зазначеної у частині першій статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України, є необхідним роз`яснити позивачу, що розгляд позовної заяви останнього має здійснюватися у порядку цивільного судочинства, із врахуванням правил територіальної юрисдикції відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 19, 21, 238, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Задовольнити клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Герекс" про закриття провадження у справі.

2. Закрити провадження у справі №826/13741/18 за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора Київської філії КП Вишеньківської сільської ради "Добробут-Гарант" Лебідь Тетяни Петрівни, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Герекс", обслуговуючий кооператив "ЖК "Науковий" про визнання протиправними дій, скасування рішень.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства і може бути оскаржена відповідно до положень статей 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 19.07.2019.

Суддя Н.Г. Вєкуа