Постановление суда № 83126331, 18.07.2019, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/2232/17

провадження №: 6/398/68/19

УХВАЛА

Іменем України

"18" липня 2019 р.

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

в складі: судді Нероди Л.М.,

за участю секретаря – Селянкіної А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олександрії заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду по справі № 398/2232/17 (провадження № 2/398/273/18) за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, якою просить розстрочити йому виконання рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 березня 2018 року про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат на загальну суму 11 565,55 грн. на 12 місяців зі сплатою щомісячно по 963 грн. 79 коп. до 25 числа кожного місяця, починаючи з липня 2019 року по липень 2020 року.

Заяву обґрунтовує тим, що рішенням Олександрійського міськрайонного суду від 12 березня 2018 року задоволено позовну заяву ПАТ КБ «Приватбанк» та стягнуто з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість станом на 13 червня 2017 року за кредитним договором без номеру від 29 вересня 2008 року у розмірі 9 965 грн. 55 коп., а також судовий збір у розмірі 1 600 грн. 12 квітня 2018 року рішення набрало законної сили, а 08 травня 2018 року судом було видано відповідачу виконавчий лист. На даний час заявник не працює, не є підприємцем, тому у нього відсутній дохід. Майно, на яке можна накласти арешт та продати, у заявника відсутнє, тому йому важко швидко сплатити заборгованість за рішенням суду.

У судове засідання заявник не з`явився, надав заяву про підтримання викладених вимог, просив їх задовольнити.

Представник Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причину неявки не повідомив.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 березня 2018 року позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість станом на 13 червня 2017 року за кредитним договором без номеру від 29 вересня 2008 року у розмірі 9 965,55 грн., а також судовий збір у розмірі 1 600 грн. У задоволенні решти вимог відмовлено.

Так, статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Європейський суд з прав людини у відповідних рішеннях наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини гарантує кожному право на звернення до суду з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.

Отже, для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (рішення у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004; рішення у справі "Ромашов проти України" від 27.07.2004 тощо).

Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може розстрочити виконання рішення.

Частиною третьою, п`ятою ст. 435 ЦПК України передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Виходячи із вимог даної норми, розстрочення виконання судового рішення може бути застосовано судом лише у виключних випадках, оскільки рішення суду підлягає обов`язковому виконанню у повній мірі в строк і порядок, передбачений чинним законодавством.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 10 постанови Верховного Суду України № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26.12.2003 року з наступними змінами і доповненнями, задоволення заяви про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Таким чином, підставою для розстрочення виконання рішення є обставини, що ускладнюють виконання рішення. Вирішуючи питання про розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 4 ст. 435 ЦПК України). Аналіз положень цієї статті дає підстави для висновку, що розстрочення виконання рішення суду може мати місце у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим. Крім того, мають бути враховані права стягувача.

Звертаючись до суду, заявник боржник ОСОБА_1 просив розстрочити виконання рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором від 29 вересня 2008 року в розмірі 11 565,55 грн. на 12 місяців зі сплатою щомісячно по 963,79 грн. до 25 числа кожного місяця з урахуванням його скрутного матеріального стану. Однак, заявником не надано доказів його матеріального стану, наявності у нього іншого майна, особливих або виняткових обставин, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

Таким чином, оскільки обставини, на які посилається ОСОБА_1 не є такими, що ускладнюють виконання рішення, тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні його заяви.

Керуючись ст.ст. 353, 435 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 березня 2018 року про стягнення заборгованості за кредитним договором без номеру від 29 вересня 2008 року в розмірі 9 965 грн. 55 коп., а також судового збору у розмірі 1 600 грн. на 12 місяців зі сплатою щомісячно до 25 числа кожного місяця по 963,79 грн. відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СУДДЯ: Л.М. НЕРОДА