Постановление суда № 83086692, 11.07.2019, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

"11" липня 2019 р.Справа № 922/1903/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Яризька В.О.

при секретарі судового засідання Трофименко С.В.

розглянувши заяву ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника по справі

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Індевер", м. Дніпро, про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекуперація свинцю", м. Харків, за участю :

учасники судового засідання не з`явились,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою з грошовими вимогами до боржника - ТОВ "Рекуперація свинцю" на суму 38 704,77 грн.

Заява ОСОБА_1 була призначена до розгляду в судовому засіданні, розгляд заяви неодноразово відкладався.

Ухвалою суду від 25.06.2019, яка занесена до протоколу судового засідання, розгляд заяви відкладено на 11.07.2019 о 14:30 год.

У призначене судове засідання учасники судового процесу не з`явились, про дату, час та місце розгляду заяви були повідомлені належним чином.

Від розпорядника майна надійшли пояснення щодо вимог заявника про визнання вимог заявника в сумі 18 399,32 грн., що підтверджено рішенням суду, щодо решти вимог вказує, що вони повинні розглядатись в порядку ч. 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Розпорядником майна також подано клопотання про відкладення розгляду заяви ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника.

Суд зазначає, що розпорядником майна надано повідомлення щодо заявлених вимог, суд вважає, що нез`явлення учасників судового процесу не перешкоджає розгляду вимог ОСОБА_1 в судовому засіданні 11.07.2019, вважає за можливе розглянути вимоги за наявними в справі матеріалами.

Вислухавши учасників судового процесу, які були присутні в судових засіданнях щодо розгляду вимог ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Ухвалою суду від 30.07.2018 відкрито провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Рекуперація свинцю", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекуперація свинцю", код ЄДРПОУ 35395039, арбітражного керуючого Рибачука Валерія Володимировича.

На офіційному веб - сайті Вищого господарського суду України 30.07.2018 було оприлюднено повідомлення про порушення справи про банкрутство. Визначено граничний строк на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника. Зазначено відомості про розпорядника майна.

Відповідно до ч.1 ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Заява ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника надійшла до суду 22.08.2018, тобто заява подана у встановлений Законом строк.

Згідно поданої заяви заявник просить визнати його вимоги в загальній сумі 38 704,77 грн., яка складається з заборгованості по заробітній платі - 2312,99 грн., компенсації втрати частини заробітної плати в зв`язку з затримкою термінів її виплати - 19617,83 грн., середнього заробітку за час затримки розрахунку - 15773,94 грн., моральної шкоди - 1000,00 грн.

Суд встановив, що рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 17.09.2015 у справі № 209/2243/15-ц стягнуто із товариства з обмеженою відповідальністю "Рекуперація свинцю" на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 18714,31 грн., компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплат у розмірі 7378,82 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 3018,47 грн., моральну шкоду в розмірі 1000,00 грн.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18.01.2016 у справі № 209/5312/15-ц стягнуто із товариства з обмеженою відповідальністю "Рекуперація свинцю" на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 2312,99 грн., компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплат у розмірі 2330,86 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 12755,47 грн.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18.01.2016 у справі № 209/5312/15-ц встановлено, що залишок заборгованості ТОВ "Рекуперація свинцю" перед ОСОБА_1 по заробітній платі складає 2312,99 грн., решта донарахувань здійснено по листопад 2015 року за вирахуванням сум, які стягнуті рішенням суду від 17.09.2015 у справі № 209/2243/15-ц.

Суд зазначає, що боржник не спростовує та не надав доказів погашення заборгованості по заробітній платі в сумі 2312,99 грн., а також не надав доказів виконання рішень Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 17.09.2015 у справі № 209/2243/15-ц та від 18.01.2016 у справі № 209/5312/15-ц.

Таким чином, суми заборгованості боржника перед заявником, що підтверджені рішенням суду, складають 28796,61 грн., а саме :

- заборгованість по заробітній платі - 2312,99 грн.,

- компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплат 9709,68 грн.,

- середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 15773,94 грн.

- моральна шкода - 1000,00 грн.

Вказані суми визнані розпорядником майна та боржником.

Крім того, заявником здійснені донарахування інфляційної компенсації.

З наданих заявником розрахунків вбачається, що нарахування інфляційної компенсації здійснено на всі суми, які стягнуті вищезазначеними рішеннями суду, тобто інфляційна компенсація нарахована на заборгованість по заробітній платі, на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплат, на середній заробіток за час затримки розрахунку, на моральну шкоду.

Згідно із ст.ст. 1-4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Виплата компенсації проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів. Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції за період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується дохід, до уваги не береться). Виплата громадянам суми компенсації проводиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

На підставі зазначених вимог Закону боржник повинен виплатити заявнику компенсацію втрати частини його доходів, яка обчислюється відповідно до п. 4 "Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових коштів у зв`язку з порушенням терміну їх виплати", затвердженого постановою КМ України № 159 від 21.02.2001.

З аналізу вказаних положень витікає, що компенсація втрати частини доходів може бути нарахована лише у зв`язку з порушенням встановлених строків виплати заробітної плати. Нарахування такої компенсації на інші донарахування, зокрема, на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплат, на середній заробіток за час затримки розрахунку, на моральну шкоду не передбачено нормами чинного законодавства.

Таким чином, суд вважає правомірним нарахуванням заявником компенсації втрати частини доходів у сумі 748,63 грн. на заборгованість по заробітній платі в сумі 2312,99 грн. та визнає такі вимоги.

Вимоги заявника в частині нарахування компенсації втрати частини доходів у сумі 9159,52 грн. суд відхиляє, як необґрунтовано нараховані та заявлені.

Суд звертає увагу на те, що нарахування в порядку статей 1, 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" є компенсаційними виплатами, що є складовою заробітної плати.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.05.2018 у справі № 6/227-09.

Натомість, середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України "Про оплату праці", тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

Суд визнає вимоги заявника в загальній сумі 29545,24 грн., з яких у сумі 12771,30 грн. (заробітна плата та компенсація втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків її виплати) включаються до першої черги реєстру вимог кредиторів, у сумі 16773,94 грн. - до четвертої.

Суд не приймає посилання розпорядника майна на те, що вимоги, не підтвердженні рішенням суду підлягають розгляду в порядку ч. 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки статтею 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначена підвідомчість, підсудність, підстави для відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, при цьому вказана стаття не регулює розгляд заяв з грошовими вимогами до боржника.

Суд також зазначає, що згідно визначень, які надані в ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Як вже вказано судом, згідно ч. 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство.

При цьому, частина 2 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" містить положення про те, що кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування мають право протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Відповідно до ч. 7 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заяви кредиторів за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю громадян, щодо яких є заперечення боржника, розглядаються згідно з цим Законом.

Отже, Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачено наявність судового рішення про стягнення боргу для заявлення конкурсних вимог, при цьому, обов`язок в будь-якому випадку заявити такі вимоги покладено на конкурсного кредитора.

Суд також вважає нормативно необґрунтованою позицію розпорядника майна щодо включення вимоги по сплаті моральної шкоди до шостої черги.

Керуючись ст. ст. 1, 23-24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 233-235 ГПК України,

УХВАЛИВ:

Визнати вимоги ОСОБА_1 в сумі 29545,24 грн., з яких 12771,30 грн. включити до першої черги погашення реєстру вимог кредиторів, 16773,94 грн. включити до четвертої черги погашення реєстру вимог кредиторів.

Решту вимог відхилити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення.

Ухвала може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дати складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 16.07.2019.

Суддя Яризько В.О.