Решение № 83066722, 15.07.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2019 р. Справа№200/7521/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Бабіча С.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Мангушського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецька область про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Мангушського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (відповідач) , відповідно до якого просить суд:

- визнати протиправними дії Мангушського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії з інвалідності обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої ст. 59 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

- зобов`язати Мангушське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити з 25.04.2019 року пенсію з інвалідності мені, ОСОБА_1 , обчислену з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до частини 3 ст. 59 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

- зобов`язати Мангушське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести з 25.04.2019 року перерахунок та виплатити пенсію з інвалідності мені, ОСОБА_1 , обчислену з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до частини 3 ст. 59 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, проте у перерахунку раніше призначеної пенсії йому було відмовлено у зв`язку з тим, що позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС під час проходження зборів, а не під час проходження дійсної строкової служби.

Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують вимоги Конституції України та Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та доповненого п. 9-1 «Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМУ від 23.11.2011 за №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» .

Посилається на рішення Конституційного Суду України (другий сенат) від 25 квітня 2019 року №1-р (ІІ)/2019 справа №3-14/2019 (402/19, 1737/19) щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини 3 статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яким було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової служби", яке міститься у положеннях ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ зі змінами, за якими визнання розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, надав письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначив, що відповідно до ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» стосується виключно військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Також, відповідач посилається на те, що відповідно до постанови від 15.11.2017 року № 851 «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Постанова №>851) внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №>1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». З урахуванням зазначених змін, починаючи з 01 жовтня 2017 року, перерахування проводиться особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під чає проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.

Вказує на те, що 01 липня 2019 року позивачу зроблено перерахунок виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, з моменту набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України (другий сенат) від 25 квітня 2019 року №1-р (ІІ)/2019 справа №3-14/2019 (402/19, 1737/19) , яким вважає дату його публікації в Офіційному віснику України - 04.06.19 р.

Відповідач вважає, що діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, Законами України.

У задоволенні позовних вимог просив відмовити у повному обсязі у зв`язку відсутністю спору.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14 червня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі № 200/7521/19-а за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути дану справу у письмовому провадженні, на підставі наявних у суду матеріалів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Позивач є особою, яка постраждала внаслідок чорнобильської катастрофи, про що свідчить посвідчення категорії 1 серії НОМЕР_3 .

З 05.09.1996 року позивачу призначено пенсію з інвалідності 2-ї групи ЧАЕС, що підтверджується відповідним пенсійним посвідченням.

Згідно експертного висновку від 19 липня 1994 року № 11598/86-7 встановлено, що захворювання позивача пов`язано з виконанням обов`язків військової служби при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

З військового квитка позивача серії НОМЕР_4 судом встановлено, що позивач у період з 18 жовтня 1986 року по 28 листопада 1986 року приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

З довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 18 грудня 1998 року № 51/1/10120 видно, що позивач дійсно приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 17.10.1986 по 28.11.1986 рік згідно наказу № 171 від 17.10.1986 року та наказу № 214 від 28.11.1986 року.

Судом встановлено, що 07 травня 2019 року позивач звернувся до Мангушського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з особистою заявою про перерахунок пенсії відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.

За наслідками розгляду заяви відповідачем була надана відповідь згідно Закону України «Про звернення громадян» від 24 травня 2019 року № 1759/02, про відмову в перерахунку у призначеної пенсії.

У вказаній відповіді зазначено, що, відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії перераховують особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і які внаслідок цього стали особами з інвалідністю. - тобто тільки особам, які отримали інвалідність під час проходження дійсної строкової служби.

Також Мангушським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області отримано 02.11.2018 року (вх. № 408/32/1) рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24.10.2018 року по справі № 0540/7494/18-а, яким поданий позивачем до Мангушського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, задоволено частково. Однак постановою Першого Апеляційного адміністративного суду від 29.01.2019 року по справі № 0540/7494/18-а рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24.10.2018 року по справі № 0540/7494/18-а було скасовано та відмовлено позивачу в позовних вимогах.

Позивач просить суд провести з 25 квітня 2019 року перерахунок та виплатити пенсію по інвалідності обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня 2019 року, відповідно до частини 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно витягу з програми ІКІС ПФУ: «Підсистема призначення та виплати пенсії» судом встановлено, що позивачу вже зроблено вказаний перерахунок пенсії, проте лише з липня 2019 року.

Отже, спірним моментом даної справи є протиправність дій відповідача щодо нездійснення відповідного перерахунку пенсії у період, починаючи саме з 25.04.19 р.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд зазначає наступне.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я, умови соціального захисту потерпілого населення визначено Законом України №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Законом України від 03 жовтня 2017 року №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" статтю 59 Закону №796-ХІІ викладено в наступній редакції: "Пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону. Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків), або відповідно до статті 54 цього Закону.

Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року".

Закон №2148-VIІІ в частині внесених змін, згідно Прикінцевих та перехідний положень, набрав чинності з 1 жовтня 2017 року.

Тобто, Законом №2148-VIII розширено перелік категорій осіб, які мають право на отримання пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, а саме:

1) особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань;

2) особи, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби.

Отже, виходячи з аналізу вказаних правових норм, з 1 жовтня 2017 року право на перерахунок пенсії по інвалідності на підставі статті 59 Закону № 796-ХІІ з розрахунку п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року мають особи наступної категорії: особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань; особи, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби.

Проте, за твердженням відповідача, право на перерахунок пенсії мають виключно пенсіонери з числа осіб, які на момент участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС проходили дійсну строкову військову службу, тоді як позивач брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження зборів по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС а не під час проходження дійсної строкової служби.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" учасниками особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є:

1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків;

2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт;

4) громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.

Статтею 10 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-ХІІ учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. При цьому згідно з приміткою до цієї статті до військовослужбовців належать, зокрема, військовозобов`язані, призвані на військові збори.

Відповідно до статей 5, 6 Закону СРСР "Про загальний військовий обов`язок" від 12 липня 1967 року № 1950-VII (зі змінами, внесеними Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 грудня 1980 року № 3535-Х) (який діяв на момент участі позивача у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС) військова служба складається з дійсної військової служби та служби в запасі Збройних Сил СРСР. Громадяни, які перебувають на дійсній військовій службі, іменуються військовослужбовцями, а ті, що перебувають у запасі, - військовозобов`язаними. За правилами статей 7-9 цього Закону військовослужбовці і військовозобов`язані приймають військову присягу на вірність своєму народові, поділяються на солдатів, матросів, сержантів, старшин, прапорщиків, мічманів і офіцерський склад та кожному присвоюється відповідне військове звання. Військовослужбовці і призвані на військові збори військовозобов`язані користуються всією повнотою соціально-економічних, політичних та особистих прав і свобод і несуть усі обов`язки громадян СРСР, передбачені Конституцією СРСР.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснює Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" № 2232-ХІІ від 25.03.1992 року.

Відповідно до частини дев`ятої статті 1 цього Закону щодо військового обов`язку громадяни України поділяються, зокрема, на такі категорії: військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.

За правилами частини першої статті 16 Закону України від 6 грудня 1991 року № 1934-XII "Про Збройні Сили України" держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців, резервістів, які виконують обов`язки служби у військовому резерві, та військовозобов`язаних, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, членів їх сімей, працівників Збройних Сил України, а також членів сімей військовослужбовців, резервістів та військовозобов`язаних, які загинули (померли), пропали безвісти, стали інвалідами під час виконання службових обов`язків або постраждали у полоні в ході бойових дій (війни), в умовах надзвичайного стану чи під час виконання службових обов`язків за межами України в порядку військового співробітництва або у складі національного контингенту чи національного персоналу у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки.

Закон України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі, поширюється також на військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і членів їх сімей (підпункт 3 пункту 1 статті 3 цього Закону).

Аналіз наведених норм дає підстави дійти висновку, що громадяни з числа військовозобов`язаних, які проходять збори (навчальні, перевірочні, спеціальні), у цей період вважаються такими, що проходять військову службу та користуються гарантіями держави на рівні з іншими військовослужбовцями.

Зазначене вище кореспондується зі статтею 10 Закону № 796-ХІІ, згідно з якою до військовослужбовців належать, зокрема, військовозобов`язані, призвані на військові збори.

Аналогічна позиція викладена у рішенні Верховного Суду України від 01.03.2016 року у справі 21а-1887а15.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що перебуваючи на військових зборах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у період з 18 жовтня 1986 року по 28 липня 1986 року позивач мав статус військовослужбовця у розумінні статті 10 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Суд також враховує Рішення Конституційного Суду України (другий сенат) від 25 квітня 2019 року №1-р (ІІ)/2019 справа №3-14/2019 (402/19, 1737/19) щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини 3 статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яким було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової служби", яке міститься у положеннях ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ зі змінами, за якими визнання розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.

Отже, положення частини 3 статті 59 Зaкoну Укрaїни "Прo статус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи" в частині "дійсної строкової" втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, а відтак позивач має право на перерахунок пенсії у п`ятикратному розмірі згідно з частиною 3 статті 59 Зaкoну Укрaїни "Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи" з 25 квітня 2019 року.

Проте, як було встановлено судом згідно витягу з програми ІКІС ПФУ: «Підсистема призначення та виплати пенсії», виплата пенсії позивачу була перерахована лише з липня 2019 року на підставі рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року № 1-р (ІІ)/2019.

Відповідач вважає, що позивач має право на перерахунок з моменту набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України (другий сенат) від 25 квітня 2019 року №1-р (ІІ)/2019 справа №3-14/2019 (402/19, 1737/19), яким вважає дату його публікації в Офіційному віснику України - 04.06.19 р.

Проте, не дивлячись на це, згідно витягу з програми ІКІС ПФУ: «Підсистема призначення та виплати пенсії» перерахунок пенсії позивача зроблено відповідачем не з 04.06.2019 року, а з липня 2019 року.

Крім цього, посилання відповідача на те, що вказане рішення Конституційного Суду України набрало законної сили 04.06.2019 року - з дати його публікації в Офіційному віснику України судом не приймається.

Відповідно до статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 13 липня 2017 року № 2136-VIII закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Будь-якої іншої дати втрати чинності відповідних положень ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ зі змінами, у рішенні Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року №1-р (ІІ)/2019 справа №3-14/2019 (402/19, 1737/19) не міститься, отже, вони втратили силу саме з 25.04.2019 року.

Таким чином, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач перерахунок пенсії позивача повинен був зробити з 25 квітня 2019 року, тобто з моменту ухвалення рішення Конституційного Суду України.

Отже, резолютивна частина рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року поширюється на всі правовідносини, які існують з дня його ухвалення та зворотної сили в часі не має.

Словосполучення "дійсної строкової", що міститься в положеннях ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюється лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним.

Як встановлено судом з відзиву відповідача та витягу з програми ІКІС ПФУ: «Підсистема призначення та виплати пенсії» спірний перерахунок пенсії позивача вже проведено відповідачем, проте, лише з липня 2019 року.

Таким чином вимоги позивача щодо визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії з інвалідності обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої ч.3 ст. 59 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» задоволенню не підлягають, оскільки відповідний перерахунок вже зроблено.

Крім цього, не підлягають задоволенню і вимоги позивача про зобов`язання відповідача призначити позивачу з 25.04.2019 року пенсію з інвалідності, обчислену з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до частини 3 ст. 59 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки позивачу з 05.09.1996 року позивачу вже було призначено пенсію з інвалідності 2-ї групи ЧАЕС, що підтверджується відповідним пенсійним посвідченням.

У даному випадку має місце не призначення якоїсь нової пенсії чи перехід на інший вид пенсії, а перерахунок її розміру, з врахуванням положень чинного законодавства.

Проте, приймаючи до уваги, що відповідачем помилково зроблено перерахунок пенсії позивача не з 25.04.19 року (дати з якої втрачають силу спірні положення ч.3 ст. 59 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»), а з 04.06.2019 року (дати публікації рішення Конституційного суду від 25 квітня 2019 року №1-р (ІІ)/2019 справа №3-14/2019 (402/19, 1737/19 у Офіційному віснику України), суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги частково та зобов`язати відповідача провести перерахунок та виплатити пенсію з інвалідності позивачу, обчислену з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до частини 3 ст. 59 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - починаючи з 25 квітня 2019 року.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до норм Закону України "Про судовий збір", позивач звільнений від сплати судового збору, тому питання щодо розподілу судових витрат судом у даній справі не вирішується.

Врахувавши висновки Конституційного суду України, викладені у рішенні № 1-р (ІІ)/2019 від 25.04.2019 року, керуючись Конституцією України, Законами України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статтями 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295, 369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Мангушського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецька область про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Зобов`язати Мангушське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: вул. Тітова, б. 72 "А", смт. Мангуш, Мангушський район, Донецька область, 87400, код ЄДОПОУ 42171919) провести перерахунок та виплатити пенсію з інвалідності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) обчислену з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до частини 3 ст. 59 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - починаючи з 25 квітня 2019 року.

Повне рішення складене 15 липня 2019 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.І. Бабіч