Постановление суда № 83064688, 16.07.2019, Воловецький районний суд Закарпатської області

Справа № 300/477/19

У Х В А Л А

про відвід судді

16.07.2019 смт.Воловець

Воловецький районний суд Закарпатської області в складі судді Софілканич О.А., за участю секретаря судового засідання Балецького С.М., представника позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , під час відкритого підготовчого засідання, розглянувши заяву відповідача ОСОБА_2 про відвід судді Софілканич О.А. по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Воловецького районного нотаріального округу Закарпатської області Заяць Світлана Андріївна про визнання недійсним придбання нерухомого майна на аукціоні при продажу майна в провадженні справи про банкрутство,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з вищезазначеним позовом.

До початку підготовчого засідання відповідач ОСОБА_2 надіслав до суду заяву про відвід судді Софілканич О.А., який мотивував тим, що суддя розглядала справу №300/722/17 та виносила рішення щодо нерухомого майна- нежитлових будівель загальною площею 710, 68 кв.м., розташованих за адресою АДРЕСА_1 , право власності на які є предметом даної справи, відтак відповідно до ч.1 ст.37 ЦК України підлягає відводу. Крім цього, відповідач вважає, що суддею порушено правила підсудності, оскільки спір повинен вирішуватись господарським судом.

Відповідач ОСОБА_2 підтримав заявлений відвід.

Представник позивача ОСОБА_4 . ОСОБА_5 вирішення відводу залишив на розсуд суду.

Заслухавши сторони, дослідивши заяву про відвід, суд прийшов наступного висновку.

У відповідності до ст.40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється в нарадчій кімнаті суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що виноситься ухвала. У такому разі положення частин третьої та четвертої цієї статті не застосовуються.

Враховуючи, що на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який розглядає справу.

Так, підстави для відводу (самовідводу) судді визначені у ст.36 ЦПК України.

Крім цього, суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.37 ЦПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі.

Посилання відповідача на вказану норму закону як на підставу відводу судді є безпідставним, оскільки дана цивільна справа не є новим розглядом справи №300/722/17 судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі.

У відповідності до ч.4 ст.36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Щодо твердження позивача про порушення підсудності, то ні з позовної заяви, ні з письмових матеріалів, доданих до неї підсудність спору господарському суду на час відкриття провадження не вбачалась.

Таким чином, заява про відвід судді з вищезазначених підстав не є вмотивованою та не підтверджена належними доказами.

Разом з цим, статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. При цьому, наявність безсторонності визначається в тому числі і тим, чи забезпечує суд умови, за яких у сторін не виникало б будь-яких сумнівів у безсторонності судді та всього складу суду при розгляді справи.

Розкриваючи зміст вищевказаної статті, Європейський суд з прав людини у своїй практиці (Справа «Білуха проти України» (Заява N 33949/02, п. 49); Справа Гаусшильта (HAUSCHILDT CASE), п. 46 «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), п.п. 27, 28; справа «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), №33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII)), зазначив, що визначення юридичного змісту оціночної категорії «безсторонній суд» зумовлює необхідність врахування суб`єктивного та об`єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб`єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2, 1.4, 1.5, 1.6 Бенгалорських принципів поведінки суддів (схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року), суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою. Суддя дотримується незалежної позиції як щодо суспільства в цілому, так і щодо конкретних сторін судової справи, у якій він повинен винести рішення.

У пункті 2.5 Бенгалорських принципів поведінки суддів зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає заявлений відвід Чайка Т.І. невмотивованим, однак зважаючи на те, що суддя Софілканич О.А. дійсно брала участь у розгляді цивільної справи №300/722/17 за позовом Державного підприємства "Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств" до ОСОБА_6 , третьої особи- фізичної особи- підприємця ОСОБА_3 про витребування майна із чужого незаконного володіння та виносила рішення щодо нерухомого майна- нежитлових будівель загальною площею 710, 68 кв.м., розташованих за адресою АДРЕСА_1 , правомірність набуття права власності на які є предметом розгляду даної справи, відповідач наголошує, що не довіряє судді Софілканич О.А., висловлює сумніви щодо її неупередженості, у зв`язку з чим суд не має можливості забезпечити умови, за яких у нього не виникало б сумнівів у безсторонності судді, і з метою недопущення цих обставин відвід слід задоволити.

Керуючись ст.ст. 36- 41, 259, 260ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву відповідача ОСОБА_2 про відвід судді Софілканич Оксани Антонівни по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Воловецького районного нотаріального округу Закарпатської області Заяць Світлана Андріївна про визнання недійсним придбання нерухомого майна на аукціоні при продажу майна в провадженні справи про банкрутство - задоволити.

Справу передати до канцелярії суду для перерозподілу у відповідності до вимог Цивільного процесуального кодексу України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено о 16-30 годині 16.07.2019 року.

Суддя: Софілканич О.А.