Постановление суда № 83046102, 15.07.2019, Лисичанський міський суд Луганської області

415/5747/19

2-н/415/171/19

У Х В А Л А

15 липня 2019 року м.Лисичанськ

Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Шевченко О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ., про видачу судового наказу про стягнення з публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля», місцезнаходження якого: вул. Малиновського, 1, м.Лисичанськ, Луганська область, (код ЄДРПОУ 32359108), нарахованих але не виплачених сум в розмірі 37992 гривні 30 копійок та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 07.03.2019 по 12.07.2019 у розмірі 30379 гривень 00 копійок,

УСТАНОВИВ

12 липня 2019 року заявник звернулася до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» на його користь нарахованих але не виплачених сум в розмірі 37992 гривні 30 копійок та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 07.03.2019 по 12.07.2019 у розмірі 30379 гривень 00 копійок.

Ознайомившись з поданою заявою встановлено, що подана заява не відповідає вимогам ЦПК.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Як вбачається з заяви про видачу судового наказу, заявник просить стягнути з боржника на його користь нараховані, але не виплачені суми в розмірі 37992,30 грн..

Структура заробітної плати визначена статтею 2 Закону України "Про оплату праці", за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Крім того, на підставі статті 2 Закону України "Про оплату праці" структуру заробітної плати можна визначити, беручи до уваги положення Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713 (далі - Інструкція № 114/8713), розробленої відповідно до Закону України "Про державну статистику" та Закону України "Про оплату праці" з урахуванням міжнародних рекомендацій у системі статистики оплати праці й стандартів Системи національних рахунків (за змістом преамбули цієї Інструкції).

Відповідно до пункту 1.3 Інструкції № 114/8713 для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці. До фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат. Фонд оплати праці складається з: фонду основної заробітної плати; фонду додаткової заробітної плати; інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Відповідно до довідки № 213 від 10.07.2019, заборгованість по заробітній платі, яка входить до фонду оплати праці відсутня. Заборгованість, яку заявник просить стягнути в сумі 37992,30 грн. до Фонду оплати праці не входить.

Таким чином, вимога щодо стягнення заборгованості, яка складається із нарахованих, але не виплачених сум в розмірі 37992,30 грн., не відповідає вимогам ст.161 ЦПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 165 ЦПК України, у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 165 ЦПК України, про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Керуючись ст. ст.161, 165, 260,261,353 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ

Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в частині стягнення з публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля», місцезнаходження якого: вул. Малиновського, 1, м. Лисичанськ, Луганська область, (код ЄДРПОУ 32359108) нарахованих але не виплачених сум в розмірі 37992 гривні 30 копійок.

Роз`яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Ухвала щодо відмови у видачі судового наказу може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги через Лисичанський міський суд Луганської області до Луганського апеляційного суду.

Суддя О.В. Шевченко